Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №591/3746/26 — Зарічний районний суд м. Сум

Справа № 591/3746/26

Провадження № 2-о/591/81/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Митник Ю.А.,

заявниці ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/3746/26 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про встановлення факту спільного проживання та перебування на утриманні ,-

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2026 року заявниця звернулась до суду із заявою, мотивованою тим, що 04 листопада 2005 року вона уклала шлюб з ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . На момент смерті вона із чоловіком були зареєстровані за різними адресами, однак проживали разом у належній заявниці квартирі. Після смерті чоловіка вона звернулась до ГУ ПФУ в Сумській обалсті із заявою про призначення пенсії по втраті годувальника, але у призначенні пенсії було відмовлено у зв`язку з різними адресами реєстрації її та чоловіка. Просить встановити факт спільного проживання в період з 04.11.2005 по 13.01.2026 та перебування ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 14.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні заявниця заяву підтримала із зазначених підстав. Додатково пояснила, що разом з чоловіком проживали у належній їй квартирі, у якій ані вона, ані чоловік не були зареєстровані. Чоловік був зареєстрований у будинку, який за життя належав його батькам, у квартирі, в якій вона зареєстрована, фактично проживає її син. Чоловік все життя працював та отримував більші доходи, ніж заявниця, також отримував більшу пенсію, тому утримував заявницю за життя.

Представник заінтересованої особи ГУ ПФУ в Харківській області у поясненнях зазначив, що встановлення факту сумісного проживання та перебування на утриманні може бути пов`язане із наступним вирішенням спору про право, а саме права на отримання пенсії по втраті годувальника, тому наявні підстави для залишення заяви без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника та свідків, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 04.11.2005 року перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.8).

Згідно витягу з реєстру територіальної громади від 23.01.2026 ОСОБА_1 з 23.09.2016 року зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 (а.с.7).

Згідно довідки від 11.02.2026 року, наданої Управлінням «ЦНАП у м.Суми» СМР ОСОБА_2 з 28.09.2016 по 13.01.2026 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.11).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер (а.с.9).

Поховання ОСОБА_2 здійснила його дружина ОСОБА_1 , що підтверджується договором-замовленням про надання ритуальних послуг від 13.01.2026 (а.с.12-13).

Згідно акту про фактичне проживання осіб від 18.02.2026 за адресою : АДРЕСА_3 ОСОБА_1 фактично проживали разом з ОСОБА_2 в період з 2005 по 13 січня 2026 року . Акт підписаний мешканцями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 (а.с.10).

На підтвердження факту перебування на утриманні чоловіка заявницею надано довідки про розмір пенсії, з яких вбачається, що розмір пенсії померлого чоловіка втричі більший за розмір дружини (а.с. 14,15).

Заявниця зверталась до ГУ ПФУ в Сумській області із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію у зв`язку з втратою годувальника відповідно до ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», рішенням від 30.01.2026 відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії відмовлено у зв`язку з відсутністю довідки про спільне проживання (а.с.16).

Свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , допитані в судовому засіданні пояснили, що є сусідами заявниці. ОСОБА_1 разом з чоловіком проживала більше двадцяти років за адресою : АДРЕСА_3 , вели спільне господарство, обидва були пенсіонерами.

Згідно з частинами першою та другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, родинних відносин між фізичними особами, перебування фізичної особи на утриманні, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17.

Відповідно до пункту 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди, якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.

Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у виді витрат на утримання житла, його ремонті, сплату комунальних платежів, купівлі продуктів харчування, речей першої необхідності тощо.

З наданих та досліджених судом доказів вбачається, що заявниця разом із чоловіком до моменту його смерті хоча і були зареєстровані за різними адресами, однак проживали однією сім`єю за однією адресою. Вказане є підставою для встановлення факту її спільного проживання разом з ОСОБА_2 з 04 листопада 2005 року по день його смерті .

З матеріалів справи також вбачається, що заявниця протягом останніх декількох років мала мінімальну пенсію, в той час коли її чоловік отримував пенсію значно вищу за пенсію дружини. Вказане дає підстави для висновку, що заявниця перебувала на утриманні чоловіка.

Щодо клопотання представниці Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про необхідність залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскільки встановлення юридичного факту пов`язане з вирішенням спору про право, а саме права на пенсію, суд зазначає таке.

В даному випадку органи Пенсійного фонду України у спірних правовідносинах не є суб`єктами, які можуть отримати чи претендувати на отримання пенсії у зв`язку із смертю чоловіка заявниці.

Отже, між органами Пенсійного фонду України та заявницею не може виникнути спору з приводу права на отримання пенсії у зв`язку із смертю чоловіка заявниці. Факт незгоди представників органів Пенсійного фонду України з заявою не свідчить про наявність спору про право. Аналогічний підхід до визначення того, чи може існувати спір право між фізичною особою та суб`єктом, який приймає рішення про виплату коштів від імені держави, викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року по cправі № 560/17953/21.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи в сукупності надані суду і безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про те, що заявницею надані належні та допустимі докази на підтвердження факту перебування заявниці на утриманні її чоловіка та спільного проживання в період з 04.11.2005 по 13.01.2026 року.

Керуючись ст.ст. 4-13, 76-81, 89, 141-142, 151, 157, 161, 206,211, 258-259, 264-265, 272, 315 ЦПК України,-

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Встановити факт спільного проживання в період з 04.11.2005 по 13.01.2026 року та перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня підписання. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заявник: ОСОБА_1 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, місцезнаходження : м.Суми, вул. Степана Бандери, 43, код ЄДРПОУ 21108013.

Заінтересована особа : Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській обалсті, місцезнаходження : м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під., 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344.

Повний текст рішення складений 04.06.2026.

Суддя О.О. Ніколаєнко