Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №462/1348/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1348/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 червня 2026 року м.Львів

. Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого – судді Боровкова Д.О.,

при секретарі Свищо В.С.,

за участі позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у місті Львові у загальному позовному проваджені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (третя особа Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції) про припинення стягнення аліментів,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить звільнити її від сплати аліментів, які стягуються з неї на користь відповідача на утримання їх неповнолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Франківського районного суду м. Львова № 465/5709/24 від 18 липня 2024 року.

Свої вимоги мотивує тим, що дійсно її донька проживала зі своїм батьком, і тому судовим наказом Франківського районного суду м. Львова № 465/5709/24 від 18 липня 2024 року було вирішено стягувати з неї на користь відповідача аліменти на утримання їх доньки в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів. Проте, з кінця грудня 2025 року донька почала проживати з нею, вона витрачає на утримання доньки гроші, та одночасно продовжує сплачувати аліменти, які безпідставно отримує відповідач. В зв`язку з наведеним, просить позов задовольнити.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримала, надала пояснення аналогічні вищенаведеному, просить позов задовольнити.

Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи без участі відповідача, який відзиву суду не подав, до суду не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, проте наявних у справі достатньо доказів для ухвалення рішення у справі.

Рух справи у суді.

20 лютого 2026 року ухвалою суду відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання /а.с.29/.

08 травня 2026 року ухвалою суду підготовче провадження закрито та справа призначена до розгляду /а.с.44/.

Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 батьками неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 /а.с.11 зворот/.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 01 листопада 2021 року у справі № 462/4090/21 ухвалено: розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 18 червня 2011 року у Львівському міському відділі державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис № 1071 /а.с.17-18/.

Судовим наказом Франківського районного суду м. Львова № 465/5709/24 від 18 липня 2024 року вирішено стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів, починаючи стягнення відповідно до ч.1 ст.191 СК України з дня подання заяви до суду, тобто з 16.07.2024 року, і до досягнення дитиною повноліття /а.с.19/

10 жовтня 2024 року постановою старшого державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 7559907 Бляхарем Є.П. було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № № 465/5709/24, виданого 19 липня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів, починаючи стягнення відповідно до ч.1 ст.191 СК України з дня подання заяви до суду, тобто з 16.07.2024 року, і до досягнення дитиною повноліття /а.с.8/.

З довідки Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04 лютого 2026 року № 11986, убачається що станом на 02 лютого 2026 року у позивачки був відсутній борг зі сплати аліментів на утримання доньки /а.с.8 зворот/.

З кінця грудня 2025 року неповнолітня ОСОБА_4 почала проживати без реєстрації зі своєю мамою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актами ОСББ «Наукова 23» від 22 січня 2026 року та від 28 травня 2026 року /а.с.6/.

Позивачка повністю матеріально забезпечує доньку, витрачає кошти на лікування дитини, що підтверджується наданими товарними чеками та квитанціями /а.с.14-16/

Позиція суду у справі, застосовані норми права.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлено обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.

Відповідно до статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З аналізу вказаних норм Сімейного кодексу України слідує, що право на отримання аліментів на утримання дитини має той із батьків, з ким проживає дитина.

Частина 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічна вимога кореспондується з положеннями статті 273 Сімейного кодексу України, якщо матеріальний або сімейний стан особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, змінився, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Суд може звільнити від сплати аліментів осіб, зазначених у статтях 267 271 цього Кодексу, за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина 3 статті 181 Сімейного кодексу України) та на підстави припинення сплати аліментів. Стаття 192 Сімейного кодексу України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом, а стаття 273 Сімейного кодексу України додатково вказує на підстави припинення виплати аліментів.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182 184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями статті 192 Сімейного кодексу України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження, а відсутність імперативної заборони на припинення виплати аліментів, за положеннями статті 273 Сімейного кодексу України має на меті скасування їх присудження.

Факт проживання дитини з позивачкою з кінця грудня 2025 року повністю підтверджується матеріалами справи і є обставиною, що має істотне значення у розумінні частини 2 статті 197 СК України, і відповідно, є підставою для звільнення від сплати аліментів в подальшому, оскільки під час розгляду справи обставин, що свідчать про протилежне, судом не встановлено.

Вказано правова позиція узгоджується з позицією, яка сформована у постанові Верховного Суду від 19 грудня 2022 року у справі № 643/3223/21.

Висновок суду.

Враховуючи наведене суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, прийшов до висновків, що позов підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Беручи до уваги, що позов задоволено у повному обсязі, суд, керуючись положеннями статті 141 ЦПК України, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір, сплачений нею в розмірі 1311,20 грн /а.с.26/.

Керуючись статтями 81,141,258-259,263-265, 280-283 ЦПК України, суд

ухвалив :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (третя особа Франківський відділ державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління юстиції) про припинення стягнення аліментів – задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів, які стягуються з неї на користь ОСОБА_3 на утримання неповнолітньої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі судового наказу Франківського районного суду м. Львова № 465/5709/24 від 18 липня 2024 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1311 гривень 20 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається учасниками справи до Львівського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП: НОМЕР_2 ).

Відповідач: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ; РНОКП: НОМЕР_3 ).

Суддя:

Оригінал рішення.