Рішення від 26 травня 2026 р. у справі №444/1697/23 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/1697/23

Провадження № 2/444/36/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повне)

27 травня 2026 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Олещук М. М.

секретар судового засідання Мачіха Г.В.,

з участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивачки - адвоката Шабан В.Г.,

відповідачки ОСОБА_2 ,

представника відповідачки – адвоката Микита Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в місті Жовква Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕРХ ПРО", ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ ПРО 2022", про визнання права власності на квартиру та витребування її з володіння, припинення права власності на квартиру,-

В С Т А Н О В И В :

В травні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕРХ ПРО", ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ ПРО 2022", про визнання права власності на квартиру та витребування її з володіння, припинення права власності на квартиру.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 06.05.2020 року між нею та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТТРАСТ» в особі директора Самардак Володимира Ярославовича було укладено Договір №41 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, відповідно до якого вона зобов`язалась прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , в багатоквартирному будинку, який розташовується на земельній ділянці з кадастровим номером 4622785700:01:007:0078, та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених вказаним Договором.

Відповідно до п. 3.1. вищевказаного Договору, вартість майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 становить 437500,00 (чотириста тридцять сім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок. Перша проплата має бути здійснена до 05.06.2020 року в сумі 218750,00 гривень. Залишок неоплачених коштів на кінець кожного наступного місяця до 5 числа рівними частинами на розрахунковий рахунок продавця до 30.09.2021 року, після укладення договору до моменту повної оплати покупцем вартості майнових прав, підлягає індексації згідно індексу інфляції на підставі даних Міністерства фінансів України, покупець має право на дострокове погашення суми залишку по договору.

Позивач стверджує, що нею було сплачено відповідно до умов Договору всі необхідні платежі з урахуванням індексів інфляції в загальній сумі 446169,00 гривень. Жодних письмових претензій щодо оплати у відповідача до неї не було.

Відповідно до п. 2.4. Договору №41 від 06.05.2020 року, орієнтовний строк прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію - 3 квартал 2021 року.

Всі усні звернення позивачки до керівництва ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ» не принесли жодних відповідей, а будь-які письмові запити не доходили до адресата у зв`язку із неодноразовою зміною ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ» своєї юридичної адреси, що з`ясувалось в подальшому.

04.11.2011 року ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ» змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю «СТЕРХ ПРО», та вчергове змінило та перереєструвало юридичну адресу за адресою: 04050 м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 15.

20.05.2022 року позивачка разом з третіми особами звернулась до правоохоронних органів щодо незаконних дій керівництва товариства, за результатом якого відкрите кримінальне провадження за №12022141400000081, та яке здійснюється в досудовому порядку і на даний час.

Позивачка зазначає, що їй стало відомо, що відповідачем було введено в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок 03.12.2020 року, що підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за реєстраційним номером документа №ЛВ 101201201863.

Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Малехівської сільської ради за №26 від 01.07.2020 року, об`єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку було присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_3 .

Фактично всупереч умовам Договору №41 від 06.05.2020 року купівлі-продажу майнових прав на квартиру, 28.12.2020 року проводиться державна реєстрація права власності на квартиру АДРЕСА_4 , за товариством, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №314849733 від 11.11.2022 року.

Тобто, на момент дії Договору №41 від 06.05.2020 року купівлі-продажу майнових прав на квартиру та часу сплати часткових платежів в строк до 30.09.2021 року, відповідач всупереч чинному законодавству України та пунктам 1.3 та 4.2. даного Договору провів оформлення права власності за собою.

Надалі 27.10.2021 року відповідачем було проведено відчуження квартири АДРЕСА_2 у формі дарування на користь юридичної особи з однаковим найменуванням та керівництвом, а саме - Товариства з обмеженою відповідальністю «БУД ІНВЕСТ ТРАСТ» (код ЄДРПОУ 43600523, керівник Самардак Володимир Ярославович) на підставі Договору дарування квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Кобзар Л.В., реєстраційний номер 1646.

21.12.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД ІНВЕСТ ТРАСТ» (код ЄДРПОУ 43600523) здійснено відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 - на користь ОСОБА_2 , що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Зуєвою С.М., реєстраційний номер 1976.

Право власності на вказану квартиру, окрім позивачки, не могла набути інша особа, оскільки майнові права на неї перейшли до неї за Договором купівлі-продажу майнових прав, а інші особи не мали права набувати такого права відповідно до вимог Закону України «Про інвестиційну діяльність».

Ураховуючи особливість перетворення права на майнові права у право на новостворений об`єкт нерухомого майна, саме інвестор є першим власником за договором купівлі-продажу майнових прав на певне нерухоме майно, яке фактично існує, однак набуває формальних ознак об`єкта цивільних прав лише після його державної реєстрації. Вказане узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21).

З огляду на вищевикладене, позивачка вважає, що її права та інтереси підлягають захисту з посиланням на вимоги ст. 392 ЦК України, відповідно до якої ставиться вимога щодо визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_1 , загальною проектною площею 35,0 кв.м. (відповідно до Договору купівлі-продажу майнових прав) та загальною площею 34,8 кв.м., житловою площею 14,2 кв.м. (згідно даних Державного реєстру речових прав), яка в повному обсязі нею проінвестована.

Тобто, в цьому випадку вимога про визнання права власності заявлена на підтвердження реальності його існування.

Позивачка має обґрунтовані та законні сподівання на реалізацію свого майнового права - отримання новозбудованої квартири АДРЕСА_2 у власність, а її позов спрямований на захист її права на новозбудовану квартиру, яке не визнається відповідачами та третьою особою.

Визнання права власності є ефективним і належним способом захисту прав сторони - покупця, який за договором купівлі-продажу майнових прав повністю сплатив узгоджену в договорі грошову суму, проте не може реалізувати свої права внаслідок недобросовісної поведінки продавця після введення будинку в експлуатацію, який не визнає права покупця на цю збудовану квартиру.

Позивачка на даний час позбавлена іншого способу реалізувати свої права на квартиру, ніж визнання цього права в судовому порядку, а тому обраний нею спосіб судового захисту у спірних правовідносинах є ефективним, універсальним і застосовним до спірних правовідносин. Спосіб захисту права власності, передбачений статтею 392 ЦК України, є таким, що найбільш повно відновлює порушені права позивачки.

У зв`язку із наведеним, позивачка просить визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_5 , витребувавши таку з володіння ОСОБА_2 та припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 4581475.

Заочним рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 21.01.2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Витребувано з володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_5 . В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на квартиру АДРЕСА_5 - відмовлено. В задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про припинення права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_5 - відмовлено.

09.05.2025 року представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Микита Т.В. подав заяву про перегляд заочного рішення. В обґрунтування заяви посилається на те, що позивач, як інвестор, не набула майнових прав на квартиру, так як не проведено повне фінансування будівництва об`єкту інвестування. Позивач не додала до позову належних доказів проведення реальної оплати ціни майнових прав на спірну квартиру АДРЕСА_1 . В матеріалах справи відсутні підтвердження надання ТзОВ "БУДІНВЕСТТРАСТ" Казанівській Софії Григорівні Акту прийому-передачі квартири та Довідки про виконання зобов`язань по оплаті ціни майнових прав на квартиру. Також посилається на те, що кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12022141400000081 за ч. 1 ст. 366 КК України 29.12.2022 року закрито відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.

З наявного Договору купівлі-продажу майнових прав від 06.05.2020 року та наданих квитанцій, вбачається, що ОСОБА_1 не проведено повне фінансування будівництва об`єкту інвестування (квартири АДРЕСА_1 ). Зокрема: як вбачається із наданих позивачкою квитанцій, нею здійснено оплату за договором № 41 від 06.05.2020 на загальну суму 446 169,00 гривень. В той же час, як вбачається із пунктів 3.1 та 3.3 Договору № 41 від 06.05.2020, вартість квартири, навіть без індексації, становить 472 500 гривень. Таким чином, різниця між оплаченою ОСОБА_1 сумою та Ціною майнових прав на квартиру, навіть без індексації (472 500 - 446 169) становить 26 331,00 грн. Зазначене підтверджується наступним. Відповідно до п. 3.1 Договору № 41 від 06.05.2020 вартість майнових прав на Квартиру за цим Договором становить 437 500,00 грн. Перша проплата має бути здійснена до 05.06.2020р. в сумі 218 750 грн. Як вбачається із наданих Позивачкою квитанцій про оплату, першу оплату нею здійснено 05.06.2020 в сумі 180 000,00 грн, наступну - 03.07.2020 в сумі 31 875 грн. і так далі, а всього; 446 169,00 гривень. Таким чином, Позивачкою не виконано умову п. 3.1 Договору № 41 від 06.05.2020 згідно з якою перша проплата в сумі 218 750 грн мала бути до 05.06.2020 (перша оплата була 180 000,00 грн). В той же час, в пункті 3.3 Договору № 41 від 06.05.2020 зазначено, що ціна продажу майнових прав на один квадратний метр Квартири становить — 12500,00 грн.; за умови невиконання пункту 3.1 в позиції термінів оплати (1 проплати), вартість квартири збільшується на 1000 грн. за кв.м., та автоматично збільшується за умовами збільшення вартості продажу майнових прав на квартиру в порядку, передбаченому п. 3.1 даного Договору. Отже, враховуючи, що позивачка не здійснила оплату 1 платежу в розмірі 218 750 грн. до 05.06.2020, вартість квартири зросла з 12 500 грн. за 1 м.кв. до 13 500 грн за 1 м.кв., відповідно вартість майнових прав на квартиру збільшилась із 437 500,00 грн. до 472 500 гривень. Таким чином, цілком очевидно із об`єктивних обставин у позивачки відсутня Довідка про виконання нею зобов`язань по оплаті ціни майнових прав на квартиру, як передумова до набуття права власності, оскільки, нею не повно профінансовано будівництво спірної квартири.

Власником спірної квартири з 21 грудня 2021 року на законних підставах є Відповідачка - ОСОБА_2 , що підтверджено копіями: 1) договором купівлі - продажу квартири від 21 грудня 2021 року; 2) інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. Станом на момент укладення договору купівлі-продажу Відповідачкою квартири АДРЕСА_1 , спірна квартира не була обтяжена, жодних заборон, арештів чи судових спорів стосовно квартири не було.

Позивачка мала намір придбати квартиру із «нульовим циклом будівництва», тобто таку, яка не придатна для проживання та потребує значних коштів для проведення її до придатного для проживання стану. Однак, після закінчення строку дії Договору майнових прав № 41 від 06.05.2020 - 30.09.2021, Позивачка, вважаючи себе власником, не проявляла жодної зацікавленості до вказаної квартири. Після здачі будинку в експлуатацію та по теперішній час, мешканцями будинку АДРЕСА_6 створено ОСББ «Малехів-Жовківська 2а» (код ЄДРПОУ 44904257, дата заснування: 22.06.2022). На підставі досліджених наданих ОСББ документів та опитаних свідків-сусідів, а саме, мешканців квартир: кв. АДРЕСА_7 ОСОБА_3 , кв. АДРЕСА_8 ОСОБА_4 , кв. АДРЕСА_9 ОСОБА_5 , кв. АДРЕСА_10 ОСОБА_6 , кв. АДРЕСА_11 ОСОБА_7 , кв. АДРЕСА_12 ОСОБА_8 , кв. АДРЕСА_13 ОСОБА_9 , ОСББ «Малехів-Жовківська 2а» засвідчено довідку про те, що Відповідачка ОСОБА_2 , після придбання квартири за відплатним договором 21.12.2021 року приблизно з вересня 2022 року розпочала ремонтні роботи квартири АДРЕСА_2 за вказаною адресою, що тривали до 2024 року, на даний час квартира повністю облаштована для проживання, з 2021 року по теперішній час ОСОБА_2 повністю сплачувала та сплачує усі платежі до ОСББ «Малехів-Жовківська 2а», активно долучається до облаштування території ЖК. Станом на 02.05.2025 року заборгованості перед ОСББ «Малехів-Жовківська 2а» у гр. ОСОБА_2 не мас.'' На противагу цьому, позивачку - гр. ОСОБА_1 керівник ОСББ та мешканці, які засвідчили довідку своїми підписами, ніколи, ніхто не бачив. З часу функціонування ОСББ «Малехів-Жовківська 2а» щодо квартири АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 до ОСББ «Малехів- Жовківська 2а» не зверталася, жодних майнових прав не заявляла аж до квітня 2025 року.

На підставі викладеного, Позивачкою ОСОБА_1 не доведено законних підстав для визнання майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , а також відсутні підстави для припинення права власності (витребування) у ОСОБА_10 спірної квартири, що підтверджується викладеними обставинами та долученими до вказаної заяви доказами. При цьому, вказане не позбавляє права Позивачки ОСОБА_1 звернутися з позовом до забудовника про розірвання договору купівлі-продажу майнових прав на квартири, які вона профінансувала та повернення грошових коштів, що і було вчинено Позивачкою подаючи позов в первинній редакції.

Ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 07.07.2025 року задоволено заяву представника ОСОБА_2 - адвоката Микита Тараса Володимировича про перегляд заочного рішення та заочне рішення Жовківського районного суду Львівської області від 21.01.2025року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕРХ ПРО", ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ ПРО 2022", про визнання права власності на квартиру та витребування її з володіння, припинення права власності на квартиру - скасовано і призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 12.11.2025 року закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 у вступному слові зазначила, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, та просить суд такі задовольнити.

Представник позивачки - адвокат Шабан В.Г. у вступному слові підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив такі задовольнити. Зазначив, що позивачка виконала всі умови договору щодо оплати вартості квартири, проводила відповідні платежі, графік яких не був визначений. Відповідач, зареєструвавши право власності на спірну квартиру за собою, дів недобросовісно.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги заперечила. Зазначила, що вона діяла добросовісно, їй маклер підшукав невеличку квартиру поблизу м. Львова, вона придбала цю квартиру, оплатила її вартість у нотаріуса офіційно. В квартирі нею зроблено ремонт, ніхто квартирою не цікавився, аж до 2025 року, оскільки тоді до неї подзвонив голова ОСББ і сказав відкрити квартиру.

Представник відповідачки – адвокат Микита Т.В. в судовому засіданні позовні вимоги заперечив повністю. Зазначив, що позивачка не надала суду реальних доказів оплати ціни майнових прав на квартиру, не надала довідки та Акту прийому-передачі. Стверджує, що його довірителька діяла добросовісно, квартира нею була придбана без жодного ремонту, сусіди та ОСББ надали підтвердження про те, що відповідачка проводила ремонтні роботи в квартирі, а позивачку ніхто і ніколи не бачив і позивачка жодних прав на квартиру до 2025 року не заявляла. Вважає, що обраний позивачкою спосіб захисту її прав є неефективним, а тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши вступне слово позивачки та її представника, дослідивши матеріали справи, та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, дійшов наступного висновку.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

За вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Стаття 82 ЦПК України встановлює підстави звільнення від доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За змістом статті 15 ЦК України право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу визначено статтею 16 цього Кодексу.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

При цьому, під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду відповідно до частини першої статті 16 ЦК України.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаними нормами матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

З матеріалів справи встановлено, що 06.05.2020 року між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТТРАСТ» в особі директора Самардака Володимира Ярославовича укладено Договір №41 купівлі-продажу майнових прав на квартиру, відповідно до якого позивачка зобов`язалась прийняти у власність майнові права на квартиру АДРЕСА_1 , на земельній ділянці кадастровий номер 4622785700:01:007:0078, та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах , визначених вказаним Договором.

Відповідно до п. 1.3. вищевказаного договору, предметом цього Договору є майнові права на Квартиру, які після набуття Покупцем їх у власність реалізуються шляхом набуття права власності (володіння, користування та розпорядження) на Квартиру після прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію та оформлення Покупцем відповідних правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності). За умови виконання своїх обов`язків за цим Договором Покупець одержить від ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ» документи, необхідні для оформлення правовстановлюючих документів (державної реєстрації права власності), що підтверджують право власності Покупця на Квартиру.

Пунктом 1.4 вказаного договору визначено, що майнові права на Квартиру за цим Договором передаються від ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ» Покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі Квартири (як сукупності майнових прав), який є невід`ємною частиною цього Договору. Акт прийому-передачі підписується Сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом Об`єкта будівництва, у строк, визначений ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ», та за умови повної оплати Покупцем Ціни майнових прав на Квартиру. Факт повної оплати Покупцем Ціни майнових прав на Квартиру буде підтверджуватися наданням Довідки згідно з п. 1.5. Договору. Квартира (як сукупність майнових прав) переходить від ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ» 42965056 до Покупця після підписання Акту прийому-передачі.

Згідно з пунктом 1.5. Договору № 41 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 06 травня 2020 року, умови, розмір і порядок перерахування грошових коштів Покупцем на користь Продавця визначаються цим Договором, додатками до нього, а також додатковими угодами, укладеними до цього Договору. На підтвердження виконання Покупцем своїх зобов`язань передбачених цим Договором щодо оплати Ціни майнових прав на Квартиру, Продавець надає покупцю довідку про виконання ним зобов`язань по оплаті Ціни майнових прав на квартиру (надалі «Довідка»), але не раніше здійснення оплати за даними технічної інвентаризації від органів, що проводять відповідну реєстрацію. Довідка надається Продавцем Покупцю одночасно із укладенням Акту прийому-передачі.

В матеріалах справи відсутні підтвердження надання ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ» позивачці ОСОБА_1 . Акту прийому-передачі Квартири та Довідки про виконання позивачкою зобов`язань по оплаті ОСОБА_11 майнових прав на квартиру, а отже і відсутні докази на виконання вказаних вище умов Договору № 41 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 06 травня 2020 року.

Позивачка в судовому засіданні ствердила, що вона вела переписку у додатку «Вайбер» із забудовником щодо отримання Акту прийому-передачі Квартири та Довідки, а також щодо інфляційних нарахувань, однак таких документів забудовник їй не надав.

В судому засіданні позивачка зазначила, що таких документів суду вона не може надати.

Пунктом 2.1. договору передбачено, що майнові права на квартиру являють собою права на отримання у власність Квартири із наступними попередніми технічними характеристиками: житлова квартира АДРЕСА_2 , проектна загальна площа: 35,0 кв.м., кількість кімнат одна, а також обумовлено комплектацію квартири та перелік робіт по квартирі.

Згідно з п. 2.4. договору, орієнтовний строк прийняття Об`єкта будівництва в експлуатацію – 3 квартал 2021 року.

Відповідно до п. 3.1. договору, вартість майнових прав на Квартиру за цим Договором становить 437500,00 (чотириста тридцять сім тисяч п`ятсот грн. 00 коп.) гривень. Перша проплата має бути здійснена до 05.06.2020 р. в сумі 218750,00 (двісті вісімнадцять тисяч сімсот п`ятдесят грн. 00 коп.). Залишок неоплачених коштів на кінець кожного наступного місяця до 5 числа рівними частинами на розрахунковий рахунок продавця до 30 вересня 2021 року, після укладення договору до моменту повної оплати Покупцем вартості майнових прав, підлягає індексації згідно індексу інфляції на підставі даних Міністерства фінансів України, Покупець має право на дострокове погашення суми залишку по договору.

На підтвердження факту виконання зобов`язань за Договором № 41 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 06 травня 2020 року позивачкою надано суду копії квитанцій: а саме: в сумі 180000,00 гривень від 05.06.2020 року; в сумі 31875,00 гривень від 03.07.2020 року; в сумі 31875,00 гривень від 05.08.2020 року; в сумі 12500,00 гривень від 03.09.2020 року; в сумі 12500,00 гривень від 05.10.2020 року; в сумі 12500,00 гривень від 06.11.2020 року; в сумі 12500,00 гривень від 07.12.2020 року; в сумі 12500,00 гривень від 05.01.2021 року; в сумі 12500,00 гривень від 05.02.2021 року; в сумі 12500,00 гривень від 05.03.2021 року; в сумі 12500,00 гривень від 02.04.2021 року; в сумі 12500,00 гривень від 05.05.2021 року; в сумі 12500,00 гривень від 03.06.2021 року; в сумі 20000,00 гривень від 02.07.2021 року; в сумі 20000,00 гривень від 05.08.2021 року; в сумі 20000,00 гривень за №123 від 27.08.2021 року; в сумі 6435,00 гривень від 10.09.2021 року; в сумі 10984,00 гривень від 24.09.2021 року (арк. спр. 11-28, том 1).

У пункті 3.3. Договору №41 від 06 травня 2020 року вказано, що Ціна продажу майнових прав на один квадратний метр Квартири становить за кв.м – 12500,00 грн.; за умови невиконання пункту 3.1 в позиції термінів проплат, вартість к.м. збільшується на 1000 грн. за к.м., та автоматично збільшується за умови збільшення вартості продажу майнових прав на Квартиру в порядку, передбаченому п. 3.1. даного Договору.

Пунктом 3.4. Договору №41 від 06 травня 2020 року передбачено, що Сторони погодили, Покупець має право здійснити оплату достроково. Сторони погодили, що у будь-якому випадку Ціна майнових прав на квартиру має бути внесена Покупцем у розмірі 100%, не пізніше дати підписання Акту прийому-передачі.

Суд ураховує, що, відповідно до п. 3.1 Договору № 41 від 06.05.2020 року, вартість майнових прав на квартиру становить 437 500,00 грн. Перша проплата має бути здійснена до 05.06.2020 року в сумі 218 750 грн.

Із наданих позивачкою квитанцій про оплату встановлено, що першу оплату позивач здійснила 05.06.2020 року в сумі 180 000,00 грн, наступну – 03.07.2020 року в сумі 31 875 грн., а всього позивачка оплатила: 446 169,00 гривень.

Однак, відповідно до п 3.1. Договору № 41 від 06.05.2020 року, перша проплата повинна була бути в сумі 218 750 грн. і мала бути сплачена до 05.06.2020 року, а відтак, за умови невиконання пункту 3.1. Договору в позиції термінів оплати, вартість квартири збільшується на умовах визначених п. 3.3. Договору.

Отже, враховуючи, що позивачка не здійснила оплату першого платежу в розмірі 218 750 грн. до 05.06.2020 року, вартість майнових прав на квартиру збільшилась відповідно до умов пункту 3.3. Договору № 41 від 06.05.2020 року.

Відповідачем було введено в експлуатацію багатоквартирний житловий будинок 03.12.2020 року, що підтверджується Витягом з Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва за реєстраційним номером документа №ЛВ 101201201863, будівельна адреса об`єкта: АДРЕСА_6 (арк. спр. 29, том 1).

Відповідно до Рішення Виконавчого комітету Малехівської сільської ради за №26 від 01.07.2020 року за зверненням ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ», об`єкту будівництва багатоквартирного житлового будинку було присвоєно поштову адресу - АДРЕСА_3 (арк. спр. 30, том 1).

28 грудня 2020 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Кобзар Л.В. проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ТзОВ «БУДІНВЕСТТРАСТ», код ЄДРПОУ 42965056, на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія та номер ЛВ101201201863, видавник: Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області (арк. спр. 32, том 1).

27 жовтня 2021 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 , набуто Товариством з обмеженою відповідальність «БУД ІНВЕСТ ТРАСТ», код ЄДРПОУ 43600523, на підстав договору дарування посвідченого 27 жовтня 2021 року приватним нотаріусом Львівського районного нотаріального округу Кобзар Л.В., зареєстрованого за № 1646.

11 листопада 2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «БУДІНВЕСТ ТРАСТ», код ЄДРПОУ 43600523, змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЬВІВ-ТРАНС", код ЄДРПОУ 42965056.

21.12.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «БУД ІНВЕСТ ТРАСТ» (код ЄДРПОУ 43600523) здійснено відчуження нерухомого майна - квартири АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2 , що підтверджується Договором купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Зуєвою С.М., реєстраційний номер 1976 (арк. спр. 34, том 1).

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, квартира АДРЕСА_1 , квартира зареєстрована на праві приватної власності за відповідачкою ОСОБА_2 (арк. спр. 31, том 1).

Частиною третьою статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» закріплено порядок інвестування та фінансування об`єктів житлового будівництва, зокрема, з використанням недержавних коштів, залучених від фізичних та юридичних осіб, у тому числі в управління, може здійснюватися виключно через фонди фінансування будівництва, фонди операцій з нерухомістю, інститути спільного інвестування, а також шляхом емісії цільових облігацій підприємств, виконання зобов`язань за якими здійснюється шляхом передачі об`єкта (частини об`єкта) житлового будівництва.

Відповідно до пункту 5 статті 7 та статті 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність», інвестор має право володіти, користуватися, розпоряджатися об`єктом і результатом інвестицій (об`єктами інвестиційної діяльності може бути будь-яке майно, а також майнові права). Згідно з пунктом 6 статті 7 цього Закону інвестор має право на придбання необхідного йому майна у громадян і юридичних осіб безпосередньо або через посередників за цінами і на умовах, що визначаються за домовленістю сторін, якщо це не суперечить законодавству України, без обмеження за обсягом і номенклатурою.

Статтею 2 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» передбачено, що об`єкт інвестування - це квартира або приміщення соціально-побутового призначення в об`єкті будівництва, яке після закінчення будівництва стає окремим майном.

Згідно зі статтею 177 ЦК України, до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України). За правилами статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування). Майнове право є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право є обмеженим речовим правом, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникає, зокрема, з договорів та інших правочинів, має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилом статті 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За загальним правилом судове рішення не породжує право власності, а лише підтверджує наявне право власності, набуте раніше на законних підставах, у випадках, коли це право не визнається, заперечується та оспорюється.

Частиною першої статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (частина друга статті 328 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 331 ЦК України, право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

За положеннями пункту 2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 461 від 13 квітня 2011 року, прийняття в експлуатацію об`єктів, що належать до І-ІІІ категорії складності, та об`єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами поданої замовником декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

Положенням пункту 78 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), для державної реєстрації права власності на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо), розміщене в об`єкті нерухомого майна, будівництво якого здійснювалося із залученням коштів фізичних та юридичних осіб, власником такого майна подаються такі документи:

1) документ, що підтверджує набуття у власність особою закріпленого за особою об`єкта інвестування, передбачений законодавством (інвестиційний договір, договір про пайову участь, договір купівлі-продажу майнових прав тощо;

2) технічний паспорт на окреме індивідуально визначене нерухоме майно (квартиру, житлове, нежитлове приміщення тощо). У разі придбання особою безпроцентних (цільових) облігацій, за якими базовим товаром є одиниця нерухомості, документами, що підтверджують набуття у власність закріпленого за особою об`єкта будівництва, є договір купівлі-продажу облігацій та за наявності документ, згідно з яким здійснювалось закріплення відповідного об`єкта інвестування за власником облігацій (договір резервування, бронювання тощо).

Зазначеними нормами встановлено первинний спосіб набуття права власності на річ, на яку раніше не було і не могло бути встановлене право власності інших осіб.

Таким чином саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування.

Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийнято в експлуатацію у встановленому порядку. В іншому випадку інвестор не зможе визнати право власності на квартиру до введення будинку в експлуатацію.

Згідно із частиною четвертою статті 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.

Під час розгляду справи встановлено, що позивачка, стверджуючи, що є інвестором спірної квартири та покупцем майнових прав за Договором № 41 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 06 травня 2020 року, не надала суду належних доказів на підтвердження факту набуття нею права власності на спірну квартиру згідно із п.1.3 та 1.5 Договору, що має підтверджуватися Актом приймання передачі та Довідкою про повну оплату.

Верховний Суд у своїх Постановах від 10 лютого 2016 року у справі № 6-2124цс15, від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16 та від 23 березня 2016 року у справі № 6-289цс16 зазначив, що «Враховуючи, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття право власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст. 392 цього Кодексу.».

Відповідно до висновків, викладених у Постанові Великої Палати Верховного Суду № 359/5719/17 від 14 вересня 2021р, (п.п.93,95) «... саме інвестор, як особа за кошти якої і на підставі договору з яким був споруджений об`єкт інвестування, є особою, якою набувається первісне право власності на новостворений об`єкт інвестування. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою.».

Тобто, Верховний Суд виокремлює дві підстави набуття особою прав на об`єкт інвестування: 1) проведення повного фінансування будівництва об`єкту інвестування; 2) законний спосіб набуття права.

Таким чином, судом встановлено, що позивачкою не доведено та не надано належних та допустимих доказів того, що нею повністю профінансовано будівництво спірної квартири АДРЕСА_1 .

Як встановлено з матеріалів справи, власником спірної квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу з 21 грудня 2021 року є ОСОБА_2 .

Частиною 2 ст. 328 ЦК України встановлено презумпцію правомірності набуття права власності, котра означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше не встановлено в судовому порядку або незаконність набуття права власності прямо не випливає із закону. Таким чином, факт неправомірності набуття права власності, якщо це не випливає із закону, підлягає доказуванню, а правомірність набуття права власності включає в себе законність і добросовісність такого набуття.

Відповідно до ст.388 ЦК України, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можливі за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно поза їх волею.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність, насамперед, від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем, та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно).

Ураховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що позивачкою не надано належних доказів на підтвердження законних підстав для визнання за нею права власності на спірну квартиру та витребування її з володіння, а тому у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру АДРЕСА_5 та витребування її з володіння відповідачки ОСОБА_2 і припинення права власності відповідачки на вказану квартиру, належить відмовити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 81, 82, 89, 229, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТЕРХ ПРО", ОСОБА_2 , третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ ПРО 2022", про визнання права власності на квартиру та витребування її з володіння, припинення права власності на квартиру – відмовити.

Заходи забезпечення позову: накладення заборони відчуження рухомого та нерухомого майна Товариства з обмеженою відповідальністю «СТЕРХ ПРО» (04050 м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 15, код ЄДРПОУ 42965056) в межах суми позовних вимог в розмірі 446169,00 гривень, продовжують діяти протягом 90 (дев`яносто) днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_14 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання відоме місце реєстрації: АДРЕСА_15 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 , виданий 20.08.1998 року Залізничним РВ УМВС України у Львівській області;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕРХ ПРО", юридична адреса: 04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 15, код ЄДРПОУ 42965056;

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідачів: Товариство з обмеженою відповідальністю "СТЕП ПРО 2022", юридична адреса: 04159, м. Київ, вул. Сім`ї Кульженків, буд. 35, код ЄДРПОУ 43600523.

Повне рішення суду складено 08.06.2026 року.

Суддя: Олещук М. М.