Вирок від 31 травня 2026 р. у справі №444/2353/26 — Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/2353/26

Провадження № 1-кп/444/367/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Жовква в порядку спрощеного провадження у відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026142400000083 відомості про яке внесені 20.05.2026 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с.Добросин, Львівського району Львівської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , українець, громадянин України, не працює, одружений, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимий, освіта середня, не є депутатом, працює вантажником ТОВ ТРОПІК, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Жовківським РВ ГУДМС України у Львівській області 16.12.2012 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 ,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 17 травня 2026 року, близько 18 години 30 хвилин, знаходячись за адресою АДРЕСА_1 , під час раптово виниклого конфлікту із своїм тестем потерпілим ОСОБА_6 , застосувавши до останнього фізичне насильство, як форму домашнього насильства відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», маючи умисел на заподіяння шкоди здоров`ю останнього, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки умисно наніс один удар правою рукою зігнутою в кулак, по голові із лівої сторони, внаслідок чого потерпілому було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді садна у лівій скроневій ділянці, що могло супроводжуватись фізичним болем та відносяться до легкого тілесного ушкодження.

Таким чином, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження, тобто у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.

Частиною 2 ст. 381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.

В обвинувальному акті прокурор просить про розгляд цього обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту додано письмову заяву ОСОБА_3 , складену в присутності захисника ОСОБА_5 , в якій ОСОБА_3 зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України він беззаперечно визнає, згідний із встановленими досудовим розслідуванням обставинами.

Також, у вказаній заяві ОСОБА_3 зазначив, що йому роз`яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.

Крім того, у цій заяві захисником обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.

До обвинувального акту також додано письмову заяву потерпілого ОСОБА_6 , в якій потерпілий зазначив, що погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч.2 ст.302 КПК України, та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Ураховуючи зазначене, суд розглядає обвинувальний акт щодо обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, що узгоджується з приписами частини 2 статті 381 КПК України.

При цьому, відповідно до частини 4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом, та які не оспорюються учасниками судового провадження.

ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування такі встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту підтверджено факт вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 своїми діями потерпілому ОСОБА_6 умисного легкого тілесного ушкодження,тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Дії обвинуваченого ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст.125 КК України.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

В той же час згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При вирішенні питання про обрання виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , відповідно до ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення щодо особи з якою винний перебуває у близьких відносинах.

При визначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: характер та ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінального проступку, обставини справи та дані, що характеризують особу обвинуваченого, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, працює, на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, задовільно характеризується за місцем проживання, а також вимоги ч.2 ст.50 КК України, згідно з якими покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, і вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлений.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382, 395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 коп. в дохід держави.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо він не скасований, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду через Жовківський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Відповідно до частини 1 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя: ОСОБА_1