Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №443/1161/26 — Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1161/26

Провадження №3/443/477/26

ПОСТАНОВА

іменем України

09 червня 2026 року місто Жидачів

Суддя Жидачівського районного суду Львівської області Павлів А.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Головного логістичного центру Державної прикордонної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , молодшого інспектора 4 комендантської групи комендантського відділення Головного логістичного центру ДПСУ,

за частиною 3 статті 172-20 КУпАП,

встановив:

ОСОБА_1 03.06.2026 не прибув на службу Головного логістичного центру, оскільки за місцем проживання перебував з можливими ознаками алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим його було доставлено до КНП «ТМО «СМОЛ» для проведення медичного огляду, де за результатами дослідження із застосуванням приладу «Алкофтор» встановлено наявність алкоголю в організмі в кількості 1,45 проміле. Таким чином, ОСОБА_1 , перебуваючи в умовах особливого періоду виконував обов`язки військової служби у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.

У суді ОСОБА_1 вину у вчиненні зазначеного правопорушення визнав повністю, надав суду пояснення, які повністю відповідають викладеним у протоколі обставинам, щиро розкаюється у вчиненому.

Суд, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, виходячи з такого.

Відповідно до диспозиції частини 3 статті 172-20 КУпАП адміністративним правопорушенням є дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті (зокрема, виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби в нетверезому стані), вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі самі порушення, або в умовах особливого періоду.

Згідно з Указом Президента України від 17 березня 2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» оголошено часткову мобілізацію, у зв`язку з чим в Україні настав особливий період.

Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов`язків військової служби.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, доведена:

протоколом про адміністративне правопорушення ЧЦП № 050443 від 04.06.2026, згідно з яким ОСОБА_1 03.06.2026 під час виконання обов`язків військової служби перебував у нетверезому стані (а.с.4);

рапортом начальника комендантського відділення від 03.06.2026, яким повідомлено начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 про відсутність на службі старшого солдата ОСОБА_1 без поважних причин, а також встановлення його перебування за місцем проживання з можливими ознаками алкогольного сп`яніння (а.с.5);

поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які узгоджуються з викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення обставинами (а.с.7, 8);

висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.06.2026, згідно з яким за результатом огляду ОСОБА_1 03.06.2026 о 10 год 02 хв встановлено, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння (1,45 проміле) (а.с.9);

витягом з наказу начальника Головного логістичного центру ДПС від 26.02.2026 №47, яким солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, який прибув для подальшого проходження військової служби з ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) з 26.02.2026 призначено на посаду молодшого інспектора 4 комендантської групи комендантського відділення (а.с.10);

письмовими поясненням ОСОБА_1 по суті правопорушення (а.с.8) та поясненнями, даними ним у суді добровільно, за власної згоди, які узгоджуються між собою та з матеріалами справи, в якому він підтвердив викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини та визнав вину у вчиненому правопорушенні.

Проаналізувавши вищевказані документи, пояснення ОСОБА_1 , суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справах про адміністративне правопорушення, отримані у порядку, передбаченому законом, уповноваженою посадовою особою, відтак відповідають критеріям належності і допустимості.

Суд враховує, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП, полягає, зокрема, у виконанні обов`язків військової служби в стані алкогольного сп`яніння. При цьому для наявності складу вказаного адміністративного правопорушення визначальним є не місце перебування військовослужбовця, а факт виконання ним обов`язків військової служби у відповідний час.

Перебування військовослужбовця поза межами військової частини саме по собі не свідчить про припинення виконання ним обов`язків військової служби, якщо відповідно до встановленого порядку проходження служби він повинен був нести військову службу. Тому перебування військовослужбовця у стані алкогольного сп`яніння за місцем проживання під час часу, коли він був зобов`язаний виконувати обов`язки військової служби, утворює об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 172-20 КУпАП.

Відтак встановлений факт перебування особи у стані алкогольного сп`яніння, підтверджений належними та допустимими доказами, у період, коли вона повинна була нести військову службу, свідчить про наявність у її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення незалежно від того, що таке перебування мало місце поза межами території військової частини.

Безпосередньо досліджені та оцінені судом зазначені вище докази є достатніми і повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у достовірності цих обставин, суду не надано.

Таким чином, суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 дії, передбаченої частиною 1 статті 172-20 КУпАП (виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби в нетверезому стані), в умовах особливого періоду, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 172-20 КУпАП.

Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд виходить з такого.

Згідно з положеннями статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог частини 1 та 2 статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 172-20 КУпАП, яка доведена повністю; обставину, яка пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення – щире розкаяння винного, відсутність обставин, які обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.

Зважаючи на викладені обставини у сукупності на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції частини 3 статті 172-20 КУпАП у виді штрафу. Накладення судом на ОСОБА_1 такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування

Також, з огляду на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір».

Керуючись статтями 23, 33, 40-1, 283, 284 КУпАП, статтею 4 ЗУ «Про судовий збір»

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 172-20 КУпАП, і накласти стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що відповідно до вимог статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Жидачівський районний суд Львівської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.І. Павлів