Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №300/4597/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 рокуЛьвівСправа № 300/4597/24 пров. № А/857/42798/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

на додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року (суддя – Остап`юк С.В., час ухвалення – не вказаний, місце ухвалення – м. Івано-Франківськ, дата складання повного рішення – не зазначена),

в адміністративній справі №300/4597/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області,

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

У червні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач), в якому просив: 1) визнати протиправними дії відповідача щодо не здійснення з 27.06.2023 перерахунку та виплати позивачу пенсії з врахуванням довідок, виданих ПАТ «Варьеганнефть» № 253 від 09.02.2022, ТОВ «УАиЕНП» № 644-С/03 від 17.01.2022, ВАТ «Негуснефть» № 04/09-337 від 29.12.2009, з врахуванням виплачених сум; 2) зобов`язати відповідача здійснити з 27.06.2023 перерахунок та виплату позивачу пенсії з врахуванням довідок, виданих ПАТ «Варьеганнефть» № 253 від 09.02.2022, ТОВ «УАиЕНП» № 644-С/03 від 17.01.2022, ВАТ «Негуснефть» № 04/09-337 від 29.12.2009, з врахуванням виплачених сум.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому висловив свої заперечення проти задоволення позовних вимог, а також вказав на те, що сума витрат, яку позивач просив стягнути за послуги адвоката є завищеною та неспівмірною зі складністю справи. Просив у задоволенні вимог позивача відмовити у повному обсязі.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14 травня 2025 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо неврахування під час призначення та обчислення пенсії ОСОБА_1 відомостей про заробітну плату згідно довідок ПАТ «Варьеганнефть» № 253 від 09.02.2022, ТОВ «УАиЕНП» № 644-С/03 від 17.01.2022, ВАТ «Негуснефть» № 04/09-337 від 29.12.2009. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 27.06.2023 ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії із врахуванням довідок про заробітну плату ПАТ «Варьеганнефть» № 253 від 09.02.2022, ТОВ «УАиЕНП» № 644-С/03 від 17.01.2022, ВАТ «Негуснефть» № 04/09-337 від 29.12.2009, з врахуванням виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

До суду першої інстанції 16.05.2024 надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, заявлених при подачі позовної заяви.

Додатковим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року заяву про ухвалення додаткового рішення задоволено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 (вісім тисяч) гривень.

З цим додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши апеляційну скаргу. Апелянт вважає, що оскаржене додаткове рішення суду прийняте з порушенням норми матеріального права та підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їх розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, де зазначає, що заявник має прави на компенсацію судових та інших витрат, лише, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними та неминучими (необхідними), а їх розмір – обгрунтованим. Зазначає апелянт, що підготовка позовної заяви не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала значних затрат часу та коштів, заявлених позивачем, як витрати на правову допомогу. Вважає апелянт, що предмет спору в даній справі не є складним, містить лише один епізод спірних правовідносин - здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії з врахуванням довідок, виданих ПАТ «Варьеганнефть» № 253 від 09.02.2022, ТОВ «УАиЕНП» № 644-С/03 від 17.01.2022, ВАТ «Негуснефть» № 04/09-337 від 29.12.2009, з врахуванням виплачених сум. Також просить апелянт врахувати те, що дана справа є справою незначної складності відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене додаткове рішення суду від 25 вересня 2025 року у справі №300/4597/24 та ухвалити нове, яким зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно задоволити частково, з врахуванням наступного.

Згідно з ч.1 ст.252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.1 ч.3 статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із абз.1 ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За змістом частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Так, за положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, проведення експертизи, підготовки справи до розгляду зокрема, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги та витрат на підготовку експертного висновку, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані відповідні договори про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), на проведення судових експертиз, експертних досліджень та надання інших послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, проведенням експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач в адміністративному позові просив витрати на правову допомогу стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Розгляд справи завершено ухваленням у справі Івано-Франківським окружним адміністративним судом рішення від 14.05.2025, яким позов задоволено повністю.

В межах визначеного законом п`ятиденного строку, передбаченого частиною 7 статті 139 КАС України стороною позивача подано до суду заяву про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідними доказами.

Зокрема, до матеріалів справи приєднано копії: Ордеру №1048154 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 , на підставі договору про надання правової допомоги №9-2022 від 01.06.2022 у Івано-Франківському окружному адміністративному суді (а.с. 61); Акту від 15.05.2025 приймання наданих послуг за Додатком №2 до Договору про надання правової допомоги №9-2022 від 01.06.2022 (а.с. 62); платіжної інструкції Приват Банку № 1.135507977.1 від 16.05.2025 про оплату правничої допомоги на звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду на суму 8000 грн. (а.с.63).

Суд встановив, що професійна правова допомога позивачу надавалася адвокатським об`єднанням «ІНДЕКС» на підставі договору про надання правової допомоги про надання правової допомоги №9-2022 від 01.06.2022. Згідно акту від 15.05.2025 приймання наданих послуг за Додатком №2 до Договору про надання правової допомоги №9-2022 від 01.06.2022 вид наданих позивачу послуг професійної правової допомоги, та вартість зазначені такі: підготовка та подання позовної заяви, підготовка та подання відповіді на відзив, підготовка та подання інших процесуальних документів. Вартість вказаних послуг становить 8000 грн..

Надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, апеляційний суд враховує те, що ця справа за складом учасників, підставами виникнення та характером спору, позовними вимогами та обсягом досліджуваних доказів відноситься до справ незначної складності. Адміністративні справи такої категорії являються досить поширеними у судовій практиці, із уже сформованими правовими позиціями у подібних правовідносинах. Тому підготовка позовної заяви по суті у даній справі вимагала ненадмірного і незначного обсягу юридичної (правової) роботи.

Вказане підтвердив і суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про відкриття провадження у вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

При цьому, колегія суддів зазначає, що суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, за наявності заперечень іншої сторони, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документа, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Колегія суддів вважає, що обсяг і розмір витрат щодо надання правничої (правової) допомоги позивачу, зокрема, із надання правничої допомоги на суму 8000,00 грн, які складаються із підготовки та подання позовної заяви, підготовки та подання відповіді на відзив, підготовки та подання інших процесуальних документів, є завищеною, реальний обсяг якої, на переконання колегії суддів, з урахуванням даної категорії справ, становить не більше 1500 грн, із розрахунку 1 год. = 1000 грн..

При цьому, колегія суддів враховує, що постановою суду апеляційної інстанції скасовано рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.05.2025 у справі №300/4597/24 та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 – задоволено частково.

Відтак, з огляду на встановлені обставини з урахування критеріїв пропорційності, значенням справи для сторони, реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, часткового задоволення позовних вимог, на переконання апеляційного суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції необхідно зменшити до 1500 гривень.

На підставі положень статті 317 КАС України колегія суддів вважає за необхідне змінити додаткове рішення суду першої інстанції від 25.09.2025 року, шляхом зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу із 8000 грн. до 1500 грн..

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 252, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області – задоволити частково.

Додаткове рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року в адміністративній справі №300/4597/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії – змінити, а саме, змінити розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу із «8000 (вісім тисяч) грн» на «1500 (одну тисячу п`ятсот) грн».

У стягненні решта суми витрат на професійну правничу допомогу – відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

З. М. Матковська