Постанова від 31 травня 2026 р. у справі №216/7537/25 — Дніпровський апеляційний суд

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/803/1051/26 Справа № 216/7537/25 Суддя у 1-й інстанції - СКИБА М. М. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2026 року Кривий Ріг

01.06.2026р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Залізняк Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг при секретарі судового засідання Шевченко В.В., за участю судового розпорядника Рудя С.П., клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу захисника Зеркіна А.С. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.01.2026р., якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

за участю захисника Зеркіна А.С.

в с т а н о в и л а :

Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Постанову суду першої інстанції оскаржено захисником Зеркіним А.С. в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та у зв`язку із поданням апеляційної скарги за межами строку на апеляційне оскарження заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування поданого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції захисник вказав, що ОСОБА_1 не був присутнім у судовому засіданні, копію оскаржуваної постанови не отримував, прохає причини пропуску строку на апеляційне оскарження визнати поважними, строк на апеляційне оскарження поновити.

Суд апеляційної інстанції перевіривши доводи клопотання захисника Зеркіна А.С. подане в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та дослідивши матеріали провадження у справі про адміністративне правопорушення, встановив, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, участі у судовому засіданні не приймав, відомості про надсилання йому копії оскаржуваної постанови в порядку ст. 285 КУпАП відсутні, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції з метою дотримання права ОСОБА_1 на доступ до суду, вважає необхідним строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поновити.

В апеляційній скарзі захисник Зеркін А.В.:

- вважає, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію»;

- вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та його огляд на стан сп`яніння повинен був проводитись в порядку ст. 266-1 КУпАП, та у зв`язку із статусом військовослужбовця в діях ОСОБА_1 інший склад адміністративного правопорушення, а саме за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, при цьому склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутній;

- вважає, що огляд водія на стан сп`яніння не був дотриманий, тому є недійсним, а його результати є недопустимими доказами у справі;

- прохає оскаржувану постанову скасувати провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доводи захисника Зеркіна А.С., який підтримав подану апеляційну скаргу та прохав її задовольнити, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, та перевіривши доводи апеляційної скарги дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення за таких підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 13.09.2025 року о 02:34 годині у м. Кривий Ріг по проспекту Миру, 4 керував транспортним засобом - Nissan Navara д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з рота, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці. На неодноразову вимогу пройти повний огляд відповідно до встановленого порядку на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я, останній чіткої відповіді не надавав, починав відволікатися від діалогу, перебиваючи розмову, починав розмовляти по телефону та конфліктував, чим вчиняв дії щодо ухилення від огляду на визначення стану сп`яніння. Фіксація проводилася на відеореєстратор Motorola VB 400 (475135, 474777,475364), факт руху на транспортному засобі на відеореєстратор Xiomi , чим порушив п. 2.5. ПДР.

В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення суд першої інстанції поклав:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 452338 від 13.09.2025р., у якому викладені фактичні обставини порушення допущеного водієм

- рапорт уповноваженого працівника поліції від 13.09.2025;

- направлення на медичний огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до медичної установи КЗ «КПНД» ДОР»;

- акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів

- довідка інспектора відділення адміністративної практики ППП в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області , згідно якої ОСОБА_1 отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами категорії «B».

- картка обліку адміністративного правопорушення

- CD - диск із відеозаписами з відеореєстраторів, на яких зафіксовано виявлення працівником поліції у водія ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, ухилення водієм від прооходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки або в закладі охорони здоров`я.

Суд першої інстанції після дослідження та оцінки сукупності наведених вище доказів не встановив підстав ставити під сумнів викладені в протоколі обставини, та вважав належними та допустимими докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП

Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а наведені в оскаржуваній постанові мотиви, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції встановив, що матеріалами справи, та наявними у ній доказами беззаперечно підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом під час дії комендантської години, тобто під час дії обмежувальних заходів, його відмова від огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку, таким чином суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи встановив в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмову особи, яка керувала транспортним засобом, від огляду на стан сп`яніння.

Враховуючи викладене вище, суд апеляційної інстанції не встановив підстав, які б ставили під сумнів законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги захисника, що зупинка транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 не відповідала вимогам ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», є безпідставними, оскільки зупинка транспортного засобу під керування ОСОБА_1 відбулася під час дії комендантської години, тобто під час дії обмежувальних заходів, та дії працівників поліції відповідають вимогам ст. 31 ЗУ «Про Національну поліцію».

Доводи апеляційної скарги захисника, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем та його огляд на стан сп`яніння повинен був проводитись в порядку ст. 266-1 КУпАП, та у зв`язку із статусом військовослужбовця в діях ОСОБА_1 інший склад адміністративного правопорушення, а саме за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, при цьому склад адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відсутній, є також неспроможними за таких підстав.

Стаття 266 КУпАП регламентує відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Стаття 266-1 КУпАП регламентує огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Таким чином вказані статті КУпАП розмежовують порядок огляду осіб на стан сп`яніння за суб`єктом правопорушення та об`єктивною стороною.

У порядку ст. 266 КУпАП оглядаються водії транспортних засобів при керуванні ними транспортними засобами з ознаками сп`яніння.

У порядку ст. 266-1 КУпАП оглядаються водії, які керують транспортними засобами з ознаками сп`яніння, та при цьому вказані водії є військовозобов`язаними, резервістами під час проходження зборів, а також військовослужбовцями ЗСУ.

Військовослужбовці, при виконанні своїх службових обов`язків, крім іншого, є суб`єктами адміністративного правопорушення за ст. 172-20 КУпАП у разі виявлення у них ознак чи стану сп`яніння, та у вказаному випадку слід розмежовувати поняття суб`єкта правопорушення, а саме першочергово - особа, яка керує транспортним засобом спочатку визначається як водій (загальний суб`єкт), а при умові виконання ним ще й службових обов`язків, пов`язаних із проходженням служби в ЗСУ (керуючи транспортним засобом) – як військовослужбовець (спеціальний суб`єкт).

У другому випадку, на думку суду апеляційної інстанції, є доцільним вирішення питання про притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності за ст. 172-20 КУпАП, та саме у цьому випадку, при огляді військовослужбовця на стан сп`яніння діють норми ст. 266-1 КУпАП.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає, що за наявності існування ознак двох складів адміністративних правопорушень, як за ст. 130 КУпАП, так і за ст. 172-20 КУпАП, такі дії слід фіксувати при спільних діях працівників поліції та служби ВСП для складення протоколів про адміністративні правопорушення за відповідними статтями.

З підстав викладених вище доводи апеляційної скарги захисника, що огляд водія на стан сп`яніння не був дотриманий, тому є недійсним, а його результати є недопустимими доказами у справі є також необґрунтованими.

Таким чином доводи апеляційної скарги захисника про скасування оскаржуваної постанови із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, постанова суду першої інстанції є законним, обґрунтованим та справедливим судовим рішенням.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

п о с т а н о в и л а :

Клопотання захисника Зеркіна Артура Сергійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.01.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік задовольнити, строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції поновити.

Апеляційну скаргу захисника Зеркіна Артура Сергійовича на постанову Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.01.2026р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без задоволення.

Постанову ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя