Рішення від 17 травня 2026 р. у справі №331/2043/26 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

18.05.2026

Справа № 331/2043/26

Провадження № 2/331/2494/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2026 року місто Запоріжжя

Олександрівський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Яцун О.О.,

за участю секретаря судового засідання Красан І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , який діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії АІ № 2148867 від 10 березня 2026 року (а.с.3), звернулася до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що 12 вересня 2018 року між позивачем і відповідачем було зареєстровано шлюб Приморським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про що складено відповідний актовий запис № 484. Від спільного подружнього життя сторони дітей не мають. Позивач вказує, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні характери, відсутність взаєморозуміння, втрату взаємоповаги. Позивач стверджує, що фактичні подружні стосунки на теперішній час припинені, сторони проживають окремо, спільне господарство не ведуть. На думку позивача, подальше спільне життя, примирення з відповідачем та збереження сім`ї є неможливим і суперечить інтересам сторін. Спір про поділ спільно нажитого майна відсутній. Посилаючись на зазначені обставини, враховуючи, що шлюб фактично не існує, сім`ю зберегти неможливо, позивач просить суд розірвати шлюб, який укладений між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , та який зареєстрований 12 вересня 2018 року Приморським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 484.

Ухвалою Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 13 березня 2026 року позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с.14).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 і представник позивача - адвокат Шиян О.А. не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином (а.с.15, 16), просять позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений судом своєчасно, належним чином та у встановленому законом порядку, відповідно до приписів ч. 11 ст. 128 ЦПК України та ст. 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади про виклик відповідача ОСОБА_3 до зали судових засідань (а.с.17). Разом з тим, відповідачем через засоби поштового зв`язку було подано до суду заяву, в якій він зазначив, що позовні вимоги визнає у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення. Крім того, відповідач просить суд не надавити строк для примирення (а.с.19).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частин 3, 4 статті 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Частина 3 статті 105 СК України передбачає, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

За змістом ч. 1 ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Судом встановлено, що 12 вересня 2018 року між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 було укладено шлюб, про що Приморським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області було видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 12 вересня 2018 року, актовий запис № 484. При укладенні шлюбу дружина змінила прізвище на « ОСОБА_5 » (а.с.10).

Спільних дітей від подружнього життя сторони не мають.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, вивчивши обґрунтування заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог, врахувавши, що сторони не бажають зберегти шлюб та сім`ю, а також не мають намірів проживати спільно, оскільки факти, які викладені у позовній заяві, свідчать про те, що шлюб між сторонами фактично розпався, шлюбні стосунки сторони не підтримують, спільних дітей від шлюбу не мають, спір між сторонами щодо нажитого у шлюбі майна відсутній, приймаючи також до уваги, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, незважаючи на зусилля суду до примирення сторін, суд дійшов висновку про те, що сім`ю зберегти не має можливості, тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.

За правилами ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

За змістом ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При зверненні до суду з позовною заявою позивачем ОСОБА_1 було сплачено судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп. (а.с.4).

У зв`язку з тим, що позивач ОСОБА_1 не заявляє вимог про стягнення з відповідача ОСОБА_3 на її користь судових витрат, натомість просить судові витрати покласти на сторону позивача, суд, керуючись принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у статті 13 ЦПК України, не вирішує питання про розподіл судових витрат згідно статті 141 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 51 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 76- 81, 206, 223, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 105, 110- 114 СК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в особі представника ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , який зареєстрований 12 вересня 2018 року Приморським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 484, розірвати.

Після набрання рішенням про розірвання шлюбу законної сили, залишити позивачу ОСОБА_1 прізвище « ОСОБА_5 », яке було присвоєно їй під час державної реєстрації шлюбу.

Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Після набрання рішенням законної сили копію рішення надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляння відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи, відповідно до п. 4) ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

представник позивача: адвокат Шиян Олексій Анатолійович, місцезнаходження: Київська область, Білоцерківський район, село Калинове, вулиця Молодіжна, будинок № 132;

відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Повний текст рішення суду складено 18 травня 2026 року.

Суддя О.О. Яцун