Рішення від 03 червня 2026 р. у справі №309/1520/26 — Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1520/26

Провадження № 2/309/792/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді Орос Я.В.

за участю секретаря : Калинич Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст справу за позовом: ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Плешинець Микола Васильович, до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Плешинець Микола Васильович, звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 02 вересня 1982 року між позивачкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та відповідачем ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , укладено шлюб, який зареєстровано райвідділом ЗАГС у м. Хуст за актовим записом № 203, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серія НОМЕР_1 від 02.09.1982 року. Від цього шлюбу в сторін народилась дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після укладення шлюбу сторони почали проживати в будинку відповідача разом з його батьками за адресою: АДРЕСА_1 . Вищезазначений житловий будинок належав відповідачу та його батькам ОСОБА_2 та ОСОБА_5 у рівних частках по 1/3 кожному, що підтверджується свідоцтвом на право особистої власності на жилий будинок від 12 квітня 1990 року виданого виконкомом Хустської міської ради народних депутатів. Пізніше батьки відповідача подарували сторонам належні їм частки, що підтверджується договором дарування 30 липня 1999 року зареєстрований в реєстрі за № 7121. Право власності сторін на цей будинок підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав за № 473720366, 471843827 та 471842807 .

Поряд із цим будинком сторони за період перебування у шлюбі та за спільні кошти побудували житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами загальною площею: 118,3 кв.м. житловою 52,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що був побудований згідно будівельного паспорту на забудову земельної ділянки індивідуального забудовника за реєстраційним номером № 99/2005, в тому числі: рішення №1176 виконавчого комітету Хустської міської ради «Про надання дозволу на ведення індивідуального будівництва в м. Хуст», згідно якого надано дозвіл ОСОБА_2 та ОСОБА_1 побудувати індивідуальний житловий будинок на власній земельній ділянці в АДРЕСА_1 , та проект забудови земельної ділянки індивідуального жилого будинку.

Сторони завершили будівництво цього будинку 2005 року, що підтверджується довідкою інженера з інвентаризації нерухомого майна ОСОБА_6 , згідно якої на території його домогосподарства, поряд із існуючим старим житловим будинком, який належить йому на праві власності у 2005 році було зведено новий житловий будинок відповідно до будівельного паспорту індивідуального забудовника № 99/2005. Будівництво завершене у 2005 році, після завершення будівельних робіт цей житловий будинок є придатним для надійної та безпечної експлуатації. При цьому окрема поштова адреса новому будинку не присвоювалась та технічним паспортом від 24 березня 2026 року .

На сьогодні ні позивачка, ні відповідач не можуть здійснити реєстрацію цього житлового будинку оскільки розмір земельної ділянки під цим житловим будинком, є меншою ніж це передбачено в ДБН В.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», якими передбачено, що граничний розмір площі земельних ділянок, які надаються громадянам для нового житлового будівництва, має становити не менше 150 м2 для блокованої забудови і не менше 500 м2 для індивідуальної житлової забудови. Крім цього, на сьогодні згідно вимог ДБН не допускається розташування на одній земельній ділянці двох житлових будинків. Тобто на сьогодні виникла ситуація, що ні позивачка ні відповідач не можуть оформити право власності на збудований житловий будинок, оскільки розмір земельної ділянки є меншим за граничні розміри визначені законодавством, а тому сторони не можуть здійснити поділ земельної ділянки таким чином, щоб утворилась земельна ділянка, необхідного розміру. Отже відповідач не здійснивши оформлення права власності на добудований у 2005 році житловий будинок фактично поставив позивачку у завідомо невигідне становище, за якого вона не зможе юридично оформити спільно збудований житловий будинок.

Ухвалою суду від 29.04.2026 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

В підготовче судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про час, дату та місце судового розгляду повідомлялась належним чином. 13.05.2026 року від адвоката Плешинець М.В. надійшла заява про розгляд справи без їх участі, заявлені вимоги підтримують та просять їх задоволити.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився. 14.05.2026 року через канцелярію Хустського районного суду надійшло клопотання про розгляд справи у відсутності відповідача, позовні вимоги визнає в повному обсязі та просить їх задоволити. До клопотання відповідачем долучено належним чином завірену копію паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 та копію картки платника податків.

Відповідно до ч.3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з подачею позивачем та відповідачами заяв про розгляд справи без їхньої участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Як роз`яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.

Оскільки під час розгляду справи відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Питання стягнення судових витрат у справі позивач не ставить.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 211, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 1272, 1274 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Плешинець Микола Васильович - задоволити.

Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_4 , житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею: 118,3 кв.м. житловою 52,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та визначити належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , частку у праві спільної сумісної власності на житловий будинок, з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею: 118,3 кв.м. житловою 52,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в розмірі в розмірі 1/2 (одна друга) ідеальної частки житлового будинку, залишивши житловий будинок, загальною площею: 118,3 кв.м. житловою 52,2 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 в спільній частковій власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , по 1/2 ідеальної частки кожному.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду виготовлено 09.06.2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Орос Я.В.