Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них
Дата: 08 березня 2026 р.
Справа: №308/6890/25
Суддя: Придачук О. А.
Справа № 308/6890/25
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 березня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:
головуючого – судді Придачука О.А.
за участю секретаря судових засідань - Бомбушкаря В.П.
представника позивача – адвоката Січки В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Січка Василь Васильович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Січка В.В., звернувся до суду з даним позовом, у якому зазначає, що 27.08.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено шлюб. Від даного шлюбу сторони мають доньку – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.06.2021 року у справі № 308/6355/21 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Визначено місце проживання дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір"ю – ОСОБА_2 .
Обгрунтовуючи заявлений позов представник позивача зазначає, що наразі позивач проживає за кордоном, однак, матір дитини не тільки свідомо ігнорує, але і створює штучні перешкоди для можливості спілкування батька із донькою за допомогою засобів комунікації, чим по-перше, порушує право дитини на нормальний духовний розвиток та розвиток особистості, оскільки нормальним розвитком є такий, в якому беруть участь обоє батьків, якщо інше не встановлено судом, по-друге, порушує права позивача як батька, що передбачені ст. ст. 141,153,157 СК України, а саме: право на особисте спілкування з донькою. Позивач неодноразово намагався вирішити питання спілкування з дитиною мирним шляхом, але безуспішно. Відтак, 20.03.2025 року позивач через свого представника звернувся до служби у справах дітей Ужгородської міської ради відповідно до ст. 158 СК України, із заявою про вирішення органом опіки та піклування спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо.
Рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 177 від 09.04.2025 року «Про визначення способу участі у вихованні дитини» вирішено: 1) Визначити способи участі у вихованні дитини та встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 порядок побачення з його малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким чином: надати можливість батьку дитини безперешкодно спілкуватись з донькою кожної середи та суботи у період з 17:00 до 20:00 год. за допомогою засобів телефонного зв`язку, засобів відозв`язку або інших засобів зв`язку, які доступні дитині; зазначене спілкування проводити з обов`язковим урахуванням розпорядку дня та стану її здоров`я; матері дитини, ОСОБА_2 , надавати батьку дитини, ОСОБА_1 , інформацію про наявні засоби зв"язку у дитини (номер телефону, тощо) необхідні для безпосереднього спілкування батька з дитиною.
Представник позивача зазначає, що відповідач ОСОБА_2 особисто була присутня на засіданні комісії виконавчого комітету Ужгородської міської ради при розгляді питання про визначення способу участі у вихованні дитини, на якій висловила чітку і не двояку позицію щодо не тільки перешкоджання, але і сприяння батьку у спілкуванні з дитиною. Однак, попри щирі завіряння, поведінка та деструктивні дії відповідачки навпаки свідчать про свідоме налаштування дитини проти батька та створення штучних перешкод у їх спілкуванні, що є неприпустимим. Спілкування батька з дитиною практично заблоковане, що свідчить про прямий причинно-наслідковий зв"язок між діями позивачки та поведінкою доньки, що вкрай негативно впливає на психо-емоційний стан як самого позивача так і його донечки.
А тому згідно уточнених позовних вимог просить зобов"язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спілкуванні та вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом спілкування батька з дитиною кожної середи та суботи у період з 17:00 до 20:00 год. з використанням кінцевого обладнання електронних комунікацій (мобільний телефон, смартфон, планшет, ноутбук, комп`ютер) через електронні комунікаційні мережі загального користування, в т.ч. через мобільні за стосунки (месенджери: Telegram, Viber, WhatsApp), у режимі мобільного відео-, аудіозв"язку.
У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримав та просив суд уточнений позов задовольнити.
Відповідачка у судове засідання не з"явилася, хоча про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Подала до суду заяву у якій зазначила, що ознайомилась з уточненим позовними вимогами, викладеними представником позивача у заяві від 27.02.2026 року і не заперечує проти їх задоволення. Просить розглядати справу без її участі за наявними у справі матеріалами та прийняти рішення по суті позовних вимог.
Представник третьої особи – органу опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради у судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що уточнений позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Як встановлено судом ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 27.08.2016 року перебували у шлюбі.
ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народилася дитина – ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 13.03.2025 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, згідно якого ОСОБА_1 зазначений батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а ОСОБА_4 – матір`ю.
Згідно з рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 25.06.2021 року у справі № 308/6355/21 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 – розірвано, неповнолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишено проживати з матір"ю – ОСОБА_2 .
Частинами 1-3 статті 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно.
Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно ст.158 СК України за заявою батька дитини, органи опіки і піклування визначає спосіб участі у вихованні дитини та спілкування із нею того із батька хто проживає окремо.
Як встановлено згідно витягу з рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 09.04.2025 року № 187 «Про визначення способу участі у вихованні дитини» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено порядок побачення з його малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 наступним чином: надати можливість батьку дитини безперешкодно спілкуватись з донькою кожної середи та суботи у період з 17:00 до 20:00 год. за допомогою засобів телефонного зв`язку, засобів відозв`язку або інших засобів зв`язку, які доступні дитині; зазначене спілкування проводити з обов`язковим урахуванням розпорядку дня та стану її здоров`я; матері дитини, ОСОБА_2 , надавати батьку дитини, ОСОБА_1 , інформацію про наявні засоби зв`язку у дитини (номер телефону, тощо) необхідні для безпосереднього спілкування батька з дитиною.
Однак, сторони не можуть дійти згоди щодо участі батька, який проживає окремо, у вихованні дитини та спілкуванні з нею, позивач зазначає про перешкоджання йому матір"ю дитини – ОСОБА_2 у спілкуванні з донькою та участі у її вихованні .
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні 27 вересня 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ст.159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування
Згідно ч.8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.
Статтею 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
У ході розгляду справи відповідачка уточнені позовні вимоги визнала, подавши заяву відповідного змісту.
А тому враховуючи вищенаведене, та беручи до уваги відсутність заперечень з боку матері щодо запропонованого батьком способу участі у вихованні дитини, суд доходить переконання, що уточнений позов слід задовольнити.
Керуючись ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, що ратифікована 27 лютого 1991 року, набула чинності в Україні 27 вересня 1991 року, ст. ст. 7, 19, 141, 150, 151, 153, 155, 157, 158, 159 СК України ст. ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 258, 263-265, 273, 352, 354, 355, ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Уточнений позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Січка Василь Васильович, до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та визначення способів участі батька у вихованні дитини – задовольнити.
Зобов"язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у спілкуванні та вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спосіб участі у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом спілкування батька з дитиною кожної середи та суботи у період з 17:00 до 20:00 год. з використанням кінцевого обладнання електронних комунікацій (мобільний телефон, смартфон, планшет, ноутбук, комп"ютер) через електронні комунікаційні мережі загального користування, в т.ч. через мобільні за стосунки (месенджери: Telegram, Viber, WhatsApp), у режимі мобільного відео-, аудіозв"язку.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.А. Придачук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua