Постанова від 03 червня 2026 р. у справі №632/828/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/828/26

провадження №3/632/230/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі судді - Журавель О.О., за участю секретаря судового засідання – Гаврющенко П.Ю., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , потерпілої – ОСОБА_2 , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , -

В С Т А Н О В И В:

На адресу суду з ВП № 1 Лозівського РВП ГУНП в Харківській області надійшла справа про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_1 .

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВБА № 202143 від 20 квітня 2026 року вбачається, що 20 квітня 2026 року о 16 годині 00 хвилин за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив відносно бабусі ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру, а саме: виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Під час судового розгляду ОСОБА_1 показав суду, що ОСОБА_2 є його бабусею, в їхній родині склалися напружені стосунки з нею після її хвороби. 20 квітня 2026 року о 16-00 год. він не заходив до бабусі за адресою: АДРЕСА_1 . Цього дня близько 14 години він поїхав до шиномонтажної майстерні разом з ОСОБА_3 . Цього дня вони разом перебували приблизно до 18 години, а потім ОСОБА_3 привіз його додому. Про події йому стало відомо, коли він приїхав додому разом із ОСОБА_3 .

Законний представник ОСОБА_4 показала суду, що дійсно в їхній родині склалися напружені стосунки з ОСОБА_2 , яка є матір`ю батька ОСОБА_1 20 квітня 2026 року приблизно о 14 годині її син разом із ОСОБА_3 поїхали до шиномонтажної майстерні та повернулися о 18 годині. Вона бачила, як цього дня за місцем мешкання ОСОБА_2 приїжджала поліція. Працівникам поліції вона повідомляла, що її сина ОСОБА_1 не було ані дома, ані за місцем мешкання бабусі.

Допитаний свідок ОСОБА_3 показав суду, що 20 квітня 2026 року приблизно о 14 годині він разом з ОСОБА_1 поїхали до шиномонтажної майстерні. ОСОБА_1 перебував разом з ним до 18 години, а потім він відвіз його додому.

Допитаний як свідок поліцейський ОСОБА_5 — уповноважена особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, повідомив суду, що безпосередніх свідків події встановлено не було. Свідок ОСОБА_6 зазначив, що на момент прибуття за викликом жодного очевидця подій встановлено не було, ОСОБА_1 також на місці події не було. Протокол був складений на підставі пояснень ОСОБА_2 .

Потерпіла ОСОБА_2 повідомила суду, що в неї склалися напружені стосунки з онуком ОСОБА_1 , якому її покійний чоловік залишив будинок, у якому вона зараз мешкає. Онук, за її словами, постійно її ображає, приходить за місцем його проживання, виражається нецензурною лайкою, погрожує фізичною розправою. Про події, які мали місце 20 квітня 2026 року, вона пояснити не може, оскільки не пам`ятає. На її думку онук до неї приходив напередодні, а вона зателефонувала до поліції вже через тиждень після сварки з онуком. Поліцейським помилково повідомила, що події мали місце 20 квітня 2026 року.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, вислухавши особу, щодо якої складено протокол, законного представника та свідків, суд дійшов до таких висновків.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Частина 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає зокрема адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

У рішенні ЄСПЛ від 21липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.

Доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом, зазначене викладено в п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України».

У справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» (№46477/99), Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

Висновки викладені Європейським судом у відповідності до ст.17Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є одним з джерел національного права, а отже є обов`язковими до виконання державою Україна.

Як випливає із змісту ст.279 КУпАП предметом розгляду справи про адміністративні правопорушення є дані, викладені у протоколі.

Складання протоколу - це процесуальні дії суб`єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень ст. 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

КУпАП визначено форму й основні елементи протоколу про адміністративне правопорушення. У протоколі на забезпечення своєчасного, повного і об`єктивного з`ясування всіх обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законодавством, повинні бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, суть його, дані про свідків і потерпілих, їх пояснення, а якщо заподіяно матеріальної шкоди, про це теж необхідно зазначити у протоколі, дані вимоги узгоджуються зі ст.251 КУпАП.

Відповідно до п.15 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

До протоколу, що надійшов до суду, особою, що уповноважена складати протокол, додано:

- протокол прийняття заяви про вчинення правопорушення від 20 квітня 2026 року;

- пояснення ОСОБА_2 ;

- форма оцінки ризиків вчинення домашнього насильства.

Згідно з протоколом, ОСОБА_1 інкримінується вчинення 20 квітня 2026 року домашнього насильства стосовно його бабусі — ОСОБА_2 . Проте з наданих матеріалів неможливо встановити, чи мала подія місце насправді 20 квітня 2026 року.

Суд звертає увагу, що особа, уповноважена на складання протоколу, з порушенням вимог ч. 2 ст. 251 КУпАП не зібрала доказів, які б підтверджували обставини події. Зокрема, не надано неспростовних, чітких та узгоджених між собою доказів, які б спростовували версію ОСОБА_1 про його відсутність на місці події 20 квітня 2026 року. Протокол було складено лише формально — зі слів ОСОБА_2 , жодного свідка, який міг би підтвердити обставини події немає. При цьому особо., уповноваженою на складання протоколу навіть не було опитано неповнолітнього ОСОБА_1 та його батьків.

Під час судового розгляду свідок ОСОБА_3 надав показання, що 20 квітня 2026 року приблизно о 14 годині він разом з ОСОБА_1 поїхали до шиномонтажної майстерні, повернулися за місцем проживання неповнолітнього ОСОБА_1 приблизно о 18 годині.

Потерпіла ОСОБА_2 повідомила суду, що в неї склалися напружені стосунки з онуком, якому її покійний чоловік залишив будинок, у якому вона зараз мешкає. Онук, за її словами, постійно її ображає. Про події, які мали місце 20 квітня 2026 року, вона пояснити не може, оскільки не пам`ятає. На її думку онук до неї приходив напередодні, а вона зателефонувала до поліції вже через тиждень після сварки з онуком. Поліцейським помилково повідомила, що події мали місце 20 квітня 2026 року.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Отже, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. У протилежному, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

Таким чином, на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження наявних в матеріалах справи доказів, керуючись принципами презумпції невинуватості, поваги до людської гідності, загальними принципами здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури, суд вважає недоведеним належними та допустимими доказами наявності подій адміністративного правопорушення, а відтак в діях ОСОБА_1 відсутній складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу та події адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 7, 173-2, 280, 283, 284, 288, 289, 291, 294 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу та події адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя:О. О. Журавель