Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №304/617/26 — Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/617/26 Провадження № 3/304/429/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 року м. Перечин

Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ВАД № 769347 від 21.03.2026, складений ПОГ відділу превенції Ужгородського РУП капітаном поліції Рущак О.В.), який надійшов з ВП №1 (м.Перечин) Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м.Ужгород Ужгородського району Закарпатської області, не заміжньої, на утриманні неповнолітніх осіб не має, не працюючої, зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , моб.тел. НОМЕР_1 ,

за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

22.02.2026, о 16-00 годині ОСОБА_2 , знаходячись в місті Перечин по вул.Ужанській, висловлювалася на адресу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , нецензурною лайкою, та своїми діями ОСОБА_2 порушила громадський порядок та спокій громадян, тобто вчинила дрібне хуліганство, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.173 КУпАП.

В судові засідання, призначені на 02.04.2026 року, 21.04.2026 року, 23.04.2026 року, 04.05.2026 року, 11.05.2026 року, 09.06.2026 року ОСОБА_2 повторно не з`явилася, про день та час судового розгляду справи повідомлялася судом своєчасно та належним чином, примусовим приводом за зали суду ОСОБА_2 не доставлена, про причини її неявки до суду, не повідомлено, жодних документів на підтвердження поважності причин неявки на адресу суду ОСОБА_2 не подано, будь-яких заперечень на складений протокол про адміністративні правопорушення до суду не надано.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання повторно не з`явилася, про день та час проведення судового засідання у справі повідомлялася судом у встановленому законом порядку, проте про причини неявки суду не повідомлено, документів на підтвердження поважності причин неявки, суду не надано, будь-яких заяв стосовно складеного відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративні правопорушення, на адресу суду потерпілою ОСОБА_4 не подано.

Враховуючи передбачені статтею 277 КУпАП скорочені строки розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.173 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_5 , на підставі наявних у справі доказів (ч.2 ст.268 КУпАП).

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого, в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовіс

Повно та всебічно вивчивши надані матеріали справи №304/617/26 вважаю, що в діях ОСОБА_2 вбачаються ознаки правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративне правопорушення, підтверджується наступними доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №769347 від 21.03.2026 року (а.с.1), рапортом інспектора-чергового ВП № 1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Попка І.М. від 22.02.2026 року (а.с.2), письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_3 від 22.02.2026 року (а.с.3), заявою ОСОБА_2 від 22.02.2026 (а.с.4), медичною карткою ОСОБА_2 (а.с.5); письмовими поясненнями ОСОБА_6 , від 22.02.2026 (а.с.6); письмовими поясненнями ОСОБА_7 від 04.03.2026 року (а.с.7), письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 21.3.2026 року (а.с.8); рапортом поліцейського СРПП ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області Рущак О. від 31.03.2026 року (а.с.10).

Вказані докази судом приймаються до уваги, оскільки вони не викликають сумнівів чи протиріч, підтверджують обставини, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи.

А отже, суд вважає, що вищенаведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в суді.

За правилами ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Оцінивши досліджені у судовому засіданні докази у їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Згідно з положеннями ч.1 ст.7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст.245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Виходячи з вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Стаття 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство,тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії,що порушують громадський порядок і спокій громадян. Підставою залучення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Для визначення поняття громадський порядок суд виходить із загальноприйнятого тлумачення цього поняття та встановленої судової практики про те, що громадський порядок - це стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм (значною мірою), моральних засад, звичаїв, етичних правил, традицій, інших поза юридичних чинників і знаходить свій вияв (відображається) у безпечності громадського спокою, охороні здоров`я, честі та гідності людини, її прав та свобод, зокрема, права на відпочинок, усталених правил співжиття, комунікації (спілкування), у поведінці в побуті, у повазі і ставленні членів спільноти один до одного, у нормальному функціонуванні органів державної влади, місцевого самоврядування, різних установ, організацій, громадських об`єднань, інших інституцій, які займаються корисною суспільною діяльністю.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських містах в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян та інших подібних діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян (формальний склад).

Нецензурна лайка - це одна з грубих форм неповаги до громадської моральності, непристойні висловлювання, один із найогидніших різновидів словесної брутальності і незалежно від того, у зв`язку з якими обставинами особа висловлює своє роздратування у формі нецензурної лайки, вона скоює проступок, за який підлягає відповідальності в адміністративному порядку. Словесне хуліганство не загрожує життю та здоров`ю людей, проте використання нецензурних слів виявляє, перш за все, грубе, образливе ставлення до оточуючих. Воно, знижує рівень людського спілкування та завдає моральної шкоди духовному стану суспільства, ображає людську гідність.

Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, непристойні висловлювання.

Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю, до того ж у грубій розв`язній манері.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.

Образливе чіпляння до громадян - це докучлива поведінка, пов`язана з діями щодо ображання, які зневажають честь і гідність людини та утискають чию-небудь волю, причому у грубій розв`язній манері. Це може бути: хапання за одяг, насильницьке утримання за руки, демонстративний зрив головного убору, навмисне загороджування виходу або проходу, вимога дати цигарку або пускання в обличчя диму від неї, утримання дівчини з непристойною пропозицією та інші подібні дії. Для всіх подібних випадків характерним є ігнорування волі та бажання оточуючих, прагнення нав`язати свою волю, а точніше - свавілля.

Під іншими подібними діями, що порушують громадський порядок і спокій громадян, необхідно розуміти: насильницьке вторгнення в громадські місця всупереч забороні певних осіб, покликаних слідкувати за порядком; безпідставне порушення спокою громадян телефонними дзвінками, лихослів`я телефоном; співання нецензурних пісень, розповідання вульгарних анекдотів групам людей; вигуки, свист під час демонстрації кінофільмів; ґвалт, крики з хуліганських мотивів біля вікон громадян у нічний час; публічне справляння природних потреб у невідведених для цього місцях; поява у громадському місці в оголеному вигляді; самовільне без потреби зупинення комунального транспорту; нанесення непристойних малюнків на тротуари, стіни, паркани, двері чи вчинення написів нецензурного змісту; неправдиве повідомлення про смерть родичів, знайомих, якщо це не потягло тяжких наслідків; грубе порушення черг, яке супроводжується ображанням громадян та проявом неповаги до них; знищення або пошкодження з хуліганських мотивів якого-небудь майна у незначних розмірах; зривання афіш, плакатів, газет, оголошень зі стендів; умисна (з бешкетництва) швидка їзда на автомобілях та мотоциклах по калюжах поблизу тротуарів, зупинок, інших місць скупчення людей тощо.

При цьому, визначальним критерієм для усіх цих випадків є ігнорування волі та бажання оточення, прагнення правопорушника нав`язати свою волю, а точніше свавілля.

Також обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, є наслідки у вигляді порушення громадського спокою і спокою громадян.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ст.173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері громадського порядку. Громадський порядок це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

З суб`єктивної сторони правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу, особа усвідомлює, що її дії, протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Суб`єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі.

Склад адміністративного правопорушення, передбачений ст.173 КУпАП є формальним, коли діяння становить склад проступку незалежно від настання шкідливих наслідків, характеризується зухвалою поведінкою громадян, неповагою до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття.

Разом з тим, згідно положень ч.2 ст.38 КУпАП у разі підвідомчості справи про адміністративне правопорушення суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає до закриття у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 цього Кодексу.

Ознайомившись у повному обсязі з матеріалами справи про адміністративне правопорушення № 304/617/26 відносно ОСОБА_2 та враховуючи, що вказані матеріали справи надійшли повторно до суду після доопрацювання з ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області лише 25.05.2026 року, а події за скоєним ОСОБА_2 адміністративним правопорушенням, передбаченим ст.173 КУпАП мали місце 22.02.2026 року, що вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №769347 від 21.03.2026, та беручи до уваги те, що вчинене ОСОБА_2 правопорушення не є триваючим та на момент розгляду справи (09.06.2026 року) закінчився встановлений ч.2 ст.38 КУпАП трьохмісячний строк для накладення адміністративного стягнення, тому вважаю за необхідне провадження у даній справі відносно ОСОБА_2 закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку із закінченням на момент розгляду даної справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.38, ст.173, п.7 ч.1 ст.247, 268, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватою ОСОБА_8 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП та провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.7 ч.1 ст.247 КупАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, законним представником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Перечинський районний суд Закарпатської області.

Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Перечинського районного суду

Закарпатської області Ю.В. СИДОРЕНКО