Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №639/987/26 — Новобаварський районний суд міста Харкова

Справа №635/987/26

Провадження №2/639/1070/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді – Рубіжного С.О.,

за участю секретаря судового засідання – Чубенко О.С.,

представника позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталя Вікторівна про визнання недійсним договору про внесення змін до іпотечного договору та визнання припиненим іпотечного договору,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Новобаварського районного суду м. Харкова від 22.05.2026 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталя Вікторівна про визнання недійсним договору про внесення змін до іпотечного договору та визнання припиненим іпотечний договір - відмовлено.

Призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 09 год. 30 хв. на 02 червня 2026 року в приміщенні Новобаварського районного суду м. Харкова.

Надано стороні відповідача строк до 27 травня 2026 року для надання доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

27 травня 2026 року зареєстровано заяву представника відповідача ОСОБА_4 – Хрустовської О.П., сформована в системі «Електронний кабінет» 27.05.2026 про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_4 судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 64 649,00 грн. та сплату основної винагороди виконавчого провадження № 80652070 в розмірі 13312,00 грн..

28 травня 2026 року зареєстрована заява представника позивача ОСОБА_3 – адвоката Дергачова В.С., відповідно до якої позивач заперечує проти її задоволення з наступних підстав:

Основна винагорода приватного виконавця та виконавчий збір у виконавчому провадженні, що здійснює державний виконавець, хоча і виступають формами винагороди виконавців, однак не є однаковими поняттями.

Так, згідно з приписами статті 45 Закону № 1404-VIII спільним для цих форм винагороди є лише порядок стягнення. Що стосується підстав виникнення у приватного виконавця права на основну винагороду та розміру цієї винагороди, такі питання регулюються окремими правовими нормами. Спільним для виконавчого збору та основної винагороди є порядок їх стягнення, а не умови, підстави чи механізм визначення.

Подібна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі № 640/13434/19, від 26 травня 2022 року у справі № 420/6845/18, від 21 липня 2022 року у справі № 320/6215/19, і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від неї.

Також з тлумачення норм статті 45 Закону № 1404-VIII та статті 31 Закону № 1403-VIII убачається, що виключення для стягнення виконавчого збору та основної винагороди приватного виконавця передбачені законодавцем окремо. Виключення для основної винагороди приватного виконавця є лише у разі виконання виконавчих документів про стягнення аліментів.

Більш того, законодавцем передбачений обов`язок приватного виконавця виносити одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, у якій має бути наведено розрахунок та зазначено порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (стаття 31 Закону № 1403-VIII).

Таким чином, питання про стягнення основної винагороди приватного виконавця Цимбала Сергія Володимировича не належить до категорії витрат, пов`язаних з розглядом справи та не підлягають стягненню, а отже в цій частині заява відповідача повинна бути залишена без задоволення.

Щодо стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_4 витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 64 649,00 грн.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представником відповідача надано копію Додаткової угоди № 4 до Договору про надання правової допомоги від 06 травня 2019 року; копію Акту надання послуг № 517 від 26 травня 2026 року; копію Договору між адвокатським бюро Матвєєвої Л.В. «Альфа- Омега» та адвокатом Хрустовською О.П. від 23 березня 2026 року; копію Додатку №1 до Договору від 23 березня 2026 року; копію рахунку на оплату № 59 від 02 березня 2026 року; копію платіжної інструкції № 988 від 02 березня 2026 року.

Так, з аналізу вище зазначених документів вбачається, що відносини із юридичного супроводу виникли задовго до виникнення спору та даний договір передбачає правничу допомогу без конкретної прив`язки до даного судового спору.

Крім того, у відповідності до Додатку №1 до Договору від 23 березня 2026 року вбачається, що відповідно до 12-ї позиції прайсу «Комплексне представництво в суді першої інстанції під ключ» оцінене від 10 000 грн до 20 000 грн., що зовсім не узгоджується із заявленою сумою 64 649,00 грн.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

При комплексному дослідженні документів вбачається, що договори містять оплату гонорару, розмір яких різниться, а акт приймання-передачі містить прив`язку до погодинної оплати послуг, що не дає змоги об`єктивно встановити критерії оцінки.

Просив долучити дані заперечення до матеріалів справи, відмовити в задоволенні заяви представника відповідача про стягнення з позивача ОСОБА_3 на користь відповідача ОСОБА_4 судові витрати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 64 649,00 грн. та сплату основної винагороди виконавчого провадження № 80652070 в розмірі 13312,00 грн.

У судовму засіданні представник відповідача Хрустовська О.П. наполягала на стягненні судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 64 649,00 грн. та сплату основної винагороди виконавчого провадження № 80652070 в розмірі 13312,00 грн. та надала пояснення аналогічні викладеним в заяві.

Представник позивача Дергачов В.С. заперечував проти стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу та сплату основної винагороди виконавця.

Суд заслухавши учасників, дослідивши матеріали цивільної справи та заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу, додані до заяви документи, приходить до наступних висновків.

Позивачем понесені судові витрати за сплату судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2662,40 (а.с. 1) та заяви про забезпечення позову у розмірі 665,60 (а.с. 63).

Відповідачем понесені судові витрати а саме: витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 64 649,00 грн. та та як зазначено у заяві про судові втрати сплачена сума основної винагороди виконавчого провадження № 80652070 в розмірі 13312,00 грн.

Щодо стягнення витрат основної винагороди приватного виконавця у виконавчому провадженні № 80652070 в розмірі 13312,00 грн., щодо виконання ухвали суду про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 25 лютого 2026 року заяву представника позивача ОСОБА_3 - адвоката Дергачова Віктора Сергійовича про забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт на об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлові будівлі літ. А-1, загальною площею 1274,9 кв.м., літ. Д-1, загальною площею 52,6 кв.м., літ. Е-1, загальною площею 25,1 кв.м., літ. Ж-1, загальною площею 423,7 кв.м., літ. И-2, загальною площею 796,2 кв.м., які розташовані на земельній ділянці площею 0,4466 га з кадастровим номером 6310137900:03:007:0012, знаходяться за адресою; АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_3 та є предметом іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим 12 грудня 2018 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н.В. за реєстровим №4645.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Цимбалом С.В. від 01 квітня 2026 стягнуто з боржника ОСОБА_4 основну винагороду в сумі 13312,00 грн. в рамках ВП №80652070 відкритого на підставі ухвали №639/987/26 виданої 25.02.2026 Новобаварським районним судом міста Харкова.

На підтвердження сплати основної винагороди приватному виконавцю долучена платіжна інструкція 1.629355277.1 від 21.04.2026 на суму 13312,00 грн.

Згідно ст. 133 ЦПК України, Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.2 ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження», витрати органів державної виконавчої служби та приватного виконавця, пов`язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

З урахуванням вимог законодавства оплата основної винагороди приватного виконавця, не відноситься до інших витрат пов`язаних з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, тому підстави для стягнення відсутні.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.270 цього Кодексу.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Саме такого висновку дійшла Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду по справі №922/445/19 від 03.10.2019 року.

Судом встановлено, що 26.02.2026 року між адвокатським бюро «Матвєєвої Л.В. «Альфа-Омега», в особі керуючого Матвєєвої Лариси Вікторівни та ОСОБА_4 була укладена додаткова угода №4 до Договору про надання правничої (правової, юридичної) допомоги від 06 травня 2019 року.

Відповідно до пункту 6.11.13 Представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції у справі № 639/987/26 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , треті особи ОСОБА_5 , приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталя Вікторівна про визнання недійсним договору та визнання припиненим іпотечного договору, ознайомлення з первинними документами та матеріалами справи, надання правового аналізу заходів забезпечення позову, формування правової позиції у справі та визначення способу судового захисту прав та інтересів Клієнта, підготовка відзиву на позовну заяву, проведення усних та письмових консультацій з правових питань, які пов`язані з розглядом справи, підготовка до судових засідань та участь адвоката у судових засіданнях в суді першоїінстанції, ведення комушкаци з клієнтом щодо перебігу розгляду справи та узгодження процесуальної позиції, 64 649,00 грн.

Відповідно до п. 6.11.14 Клієнт зобов`язаний оплатити послуги, зазначені в п 6.11.13 цієї угоди, у сумі 64 649,00 грн протягом15 (п`яти) банківських днів з дня укладення Додаткової угоди.

Додаткова угода підписана електронними підписами, в якій зазначено номер справи, учасники та сума винагороди, а тому суд відхиляє заперечення представника позивача щодо виникнення юридичного супровіду задвго до виникнення спору та привязки до данного спору.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження виконаних робіт, надано акт надання послуг №517 від 26 травня 2026 року про надання правничої допомоги на суму 64 649,00 грн..

Відповідно до акту про надані правові послуги за договором про надання правової допомоги, підписаний сторонами: «Виконавець» за Договором для «клієнта» виконав наступні юридичні послуги:

ознайомлення з матеріалами справи 26.02.2026 - 2 год.

підготовка відзиву 11.03.2026 - 5 год.

участь адвоката в судових засіданнях 08.04.2026 – 1 год.

участь адвоката в судових засіданнях 12.05.2026 – 1 год.

участь адвоката в судових засіданнях 22.05.2026 – 1 год.

правова консультація щодо заходів забезпечення позову та відкриття викнавчого провадження 17.04.2026 - 2 год.

підготовка заяви про розгляд справи за відсутності відповідача 07.04.2026 – 1 год.

Всього 64 649,00 грн.

На підтвердження сплати правничої допомоги долучена копія платіжної інструкції №988 від 02.03.2026 на суму 64649,00 грн.

Кім того, долучено копію договору, в порядку ч. 6 ст. 14 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 23 березня 2026 року укладеного між адвокатським бюро «Матвєєвої Л.В. «Альфа-Омега», в особі керуючого ОСОБА_6 та адвокатом Хрустовською Ольгою Петрівною та додаток №1 Додаткову угодцу №1 (проайс).

Відповідно до п. 1 договору, у порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов`язується своїми силами та на власний ризик надавати правничу допомогу Клієнтам Бюро за завданнями Бюро, а Бюро зобов`язується оплатити винагороду за правничу допомогу допомогу на умовах цього Договору. Строк надання, обсяг та порядок надання правничої допомоги по цьому Договору визначається у Завданнях, які погоджують Сторони шляхом обміну листами на визначену у реквізитах електронну пошту, в управлінській системі Трелло або через електронний документообіг у Системі Вчасно. На підтвердження здачі-прийому виконаного Завдання сторони підписують Акт.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 3-5 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності) та розумності розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited проти України»).

При визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження№ 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертоюстатті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

З огляду на категорію та складність справи, предмет позову, заперечення позивача, обсяг наданої допомоги: складання відзиву, участь у підготовчому засіданні 08.04.2026 тривалістю 15 хвилин, участь у судових засіданнях 12.05.2026 тривалістю 01 год. 08 хв. та 22.05.2026 тривалістю 00 год. 05 хв., беручи до уваги положення 141 ЦПК України, суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, та відмовляє позивачеві в стягненні судових витрат у вигляді судового збору, стягує з позивача на користь відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 30 000,00 грн., які суд вважає співмірними з обсягом надано допомоги Адвокатським бюро Матвєєвої Л.В. «Альфа- Омега».

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.137, 141, 259, 263-268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін

Позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ;

Треті особи: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстований за адресою: АДРЕСА_4 ;

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Наталя Вікторівна, АДРЕСА_5 .

Повне додаткове рішення складено 09.06.2026.

Суддя С.О. Рубіжний