Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №615/615/26 — Валківський районний суд Харківської області

Справа № 615/615/26

Провадження № 2/615/451/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Токмакової А.П.,

секретар судового засідання – Клименко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області про припинення права спільної часткової власності та визнання права власності на новостворений об`єкт нерухомого майна,

встановив:

31.03.2026 позивачі в особі представника – адвоката Музиченко О.В. звернулися до суду із позовом, в якому з урахуванням вимог заяви про зміну предмету позову від 24.04.2026 просять:

- припинити право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , у будинку квартирного типу, з одночасним припиненням розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо зазначеного об`єкта нерухомого майна;

- припинити право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 , у будинку квартирного типу, з одночасним припиненням розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо зазначеного об`єкта нерухомого майна;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на новостворений об`єкт нерухомого майна — житловий будинок літ. «А-1», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 88,2 кв.м, житловою площею 48,8 кв.м, а саме: тамбур площею 3,7 кв.м, кухня площею 9,1 кв.м, коридор площею 10,5 кв.м, хол площею 11,3 кв.м, житлова кімната площею 15,9 кв.м, житлова кімната площею 17,7 кв.м, житлова кімната площею 15,2 кв.м, санвузол площею 4,8 кв.м, сарай літ. В, літня кухня літ. Г, сарай літ. Ж, сарай літ. З, вбиральня/душ літ. К, навіс літ. Л;

- припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_4 , у будинку квартирного типу, з одночасним припиненням розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо зазначеного об`єкта нерухомого майна;

- визнати за ОСОБА_2 право власності на новостворений об`єкт нерухомого майна — житловий будинок літ. «Б-1», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 56,6 м2, житловою площею 24,7 м2, а саме: коридор площею 2,2 м2, коридор площею 2,6 м2, кухня площею 13,0 м2, санвузол площею 3,8 м2, житлова кімната площею 6,9 м2, житлова кімната площею 17,8 м2, коридор площею 6,1 м2, коридор площею 4,2 м2, ганок літ. б, сарай літ. Г1, вбиральня літ. Д, погріб літ. П, зливна яма № 4.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 01.04.2026 відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд проведено в порядку загального позовного провадження.

Правом подання інших заяв по суті в порядку ст.174 ЦПК України сторони не користалися.

Будь-які інші заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлялися.

Ухвалою суду від 07.05.2026 закрито підготовче провадження.

В судове засідання представник позивачів ОСОБА_3 подала клопотання про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 подала клопотання про розгляд справи за відсутності представника міської ради, просить прийняти рішення згідно закону на підставі наявних доказів.

У відповідності до ч.1 ст.223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Перевіривши доводи позовних вимог, дослідивши надані представником позивачів письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що позивачу ОСОБА_1 належать на праві приватної власності квартира АДРЕСА_5 та квартира АДРЕСА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про право власності на житло, виданого Фондом комунального майна Валківської районної ради 03.11.1993, договору дарування частини квартири, виданого державним нотаріусом Валківської державної нотаріальної контори Кобзар Н.Я. 17.06.2003 за № 1095 та свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Валківської державної нотаріальної контори Кобзар Н.Я. 19.01.2021 за № 48.

Позивачу ОСОБА_2 належить на праві приватної власності квартира АДРЕСА_4 , що підтверджується даними договору купівлі-продажу квартири, виданого державним нотаріусом Валківської державної нотаріальної контори 04.12.2001 за № 2519.

Позивачі переобладнали належні їм квартири, що розміщенні в житловому будинку квартирного типу в житловий будинок, є власниками цього приміщення. Інших осіб (співвласників), які б мали заперечення щодо переобладнання приміщення, не має.

Зокрема позивач ОСОБА_1 , згідно із висновку про можливість об`єднання № 18-07/25ВО від 06.07.2025, реєстраційний номер документу: DT01:0653-0805-8563-5560 об`єднав в одну 3-х кімнатну квартиру – квартири АДРЕСА_5 та АДРЕСА_2 , загальною площею 88,2 кв.м., житловою 48,8 кв.м., що складається з трьох житлових кімнат площею 48,8 кв.м. (№1- 3; №1-4; № 2-4), приміщення кухні (№2-2), площею 9,1 кв.м., приміщення холу (2-3) площею 11,3 кв.м., приміщення санвузлу (№1-2) площею 4,8 кв.м., коридору (№2-1) площею 10,5 кв.м. та тамбуру, площею 3,7 кв.м.

Окрім того, цим висновком встановлено, що квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 розташовані по горизонталі та поруч одна з одною. За технічними показниками об`єктів нерухомого майна, в результаті об`єднання новостворений об`єкт буде складатися з ізольованої сукупності цілих житлових і допоміжних (житлові кімнати, санвузол, тощо) приміщень, який буде мати окремий вихід.

Новоутворені об`єкти створено без змін геометричних даних, без добудов і відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 № 406 «Про затвердження переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію», вимог Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 404 від 09.08.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.09.2012 за № 1538/21850, Порядку проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 за № 488 - не належать до самочинного будівництва та особливого дозволу не потребують.

Отже, наведені дії позивачів не несуть порушення діючих нормативноправових актів, ними дотримані будівельні норми під час виконання будівельних робіт.

У Витязі з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічне обстеження Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, реєстраційний номер документу: ТО01:3268-9216-5903-3227 від 19.10.2025 зроблено висновок про технічну можливість експлуатації об`єктів (квартири АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 ), як окремих самостійних об`єктів нерухомості, а саме двох окремих житлових будинків садибного типу утворених з квартир АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 : об`єднання квартир АДРЕСА_5 та АДРЕСА_6 (власник ОСОБА_1 ) в єдиний об`єкт та його переведення в житловий будинок садибного типу та переведення квартири АДРЕСА_7 (власник – ОСОБА_2 ) в житловий будинок садибного типу.

Таким чином, позивачами, як власниками нерухомого майна, фактично не було проведено зміну цільового призначення приміщення квартир житлового будинку квартирного типу, зокрема, житлове приміщення так і залишилося житловим, не заважає проживанню в приміщенні.

Земельна ділянка під об`єктом нерухомості перебуває у комунальній власності Валківської міської ради та знаходиться у користуванні позивачів.

В ст.319 ЦК України закріплено, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. (ч.5 ст.319 ЦК України)

Згідно зі ст.379 ЦК України, житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придані для постійного проживання в них.

Житло є специфічним об`єктом права власності, тому свобода використання житла його власниками обмежується нормами, спрямованими на схоронність жилих приміщень та не порушення прав інших осіб, зокрема, інших мешканців жилого будинку.

В ч.2 ст.383 ЦК України, власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

За вимогами ст.27 ЗУ "Про архітектурну діяльність" під час організації та виконання будівельних робіт не повинні бути порушені права та інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих на них будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону.

Ст.5 ЗУ "Про основи містобудування" передбачено, що при здійснені містобудівної діяльності повинні бути забезпечені урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів об`єктів нерухомості, що оточують місце будівництва.

Із Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження, але з урахуванням інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.

Питання поділу об`єктів нерухомого майна, на самостійні об`єкти нерухомого майна, визначаються положеннями Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за № 774/14041, яка застосовується суб`єктами господарювання, що здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна.

Згідно з п.1.2, 2.1, 2.4 цієї Інструкції, поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

П.2.6 Інструкції наведено дані, які повинен містити висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна.

В п.1.2. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики № 127 від 24.05.2001, технічна інвентаризація проводиться у таких випадках: перед проведенням державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що утворився в результаті поділу, об`єднання об`єкта нерухомого майна або виділення частки з об`єкта нерухомого майна, крім випадків, коли в результаті такого поділу, об`єднання або виділення частки завершений будівництвом об`єкт приймався в експлуатацію.

Зі змісту п.1.4 цієї Інструкції, на підставі матеріалів технічної інвентаризації складаються інвентаризаційні справи та технічні паспорти, які скріплюються підписом керівника та печаткою суб`єкта господарювання, а також підписом виконавця робіт із зазначенням серії та номера кваліфікаційного сертифіката та його печаткою.

Об`єкти нерухомого майна такі, як квартира у будинку квартирного типу та індивідуальний житловий будинок, є різними за типом об`єктами, що не можуть існувати фізично одночасно.

У випадку, коли об`єктом цивільних прав є індивідуальний житловий будинок, щодо цього будинку виникають права та обов`язки. Якщо об`єктом цивільних прав є квартира, то саме квартира, як частина від цілого, є самостійним об`єктом цивільних прав. Водночас сам житловий будинок, у якому є самостійні об`єкти цивільних прав, не може бути об`єктом цивільного обороту.

У випадку, коли мова йде про наявність квартир як об`єктів цивільних прав та бажання власника такої квартири «перевести» її в індивідуальний житловий будинок, потрібно вирішувати питання про «переведення» в цілому житлового будинку з усіма квартирами, розміщеними у ньому, у декілька (залежно від кількості квартир) індивідуальних житлових будинків.

З точки зору дієвих законодавчо визначених механізмів у сфері будівництва оптимальним шляхом цього переведення є реконструкція. Її результатом буде створення декількох індивідуальних житлових будинків - блокованих будинків (два та більше житлових (садибного типу, садові, дачні) будинки, у яких є хоча б одна спільна стіна, збудовані на межі окремих земельних ділянок за різними кадастровими номерами).

За ст.183 ЦК України, подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення.

Положеннями ст.364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється.

Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Згідно із ст.368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом (ст.370 ЦК України).

ЗУ «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна.

Спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несучеогороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.

Ст.4,5 цього Закону, власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. Спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

В п.3.19 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» та п.3.14 ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення» зблокований житловий будинок - це будинок квартирного типу, що складається з двох і більше квартир, кожна з яких має безпосередній вихід на приквартирну ділянку або вулицю.

З підрозділу 2 розділу І Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 № 127, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 за № 582/5773, блоковані будинки - два та більше житлових (садибного типу, садові, дачні) будинків заввишки не більше чотирьох поверхів, у яких є хоча б одна спільна стіна, збудованих по межі окремих земельних ділянок за різними кадастровими номерами. Кожен блокований будинок є окремим об`єктом нерухомості і йому присвоюється окремий номер по вулиці (провулку тощо).

Будинок квартирного типу - дво- або багатоквартирний житловий будинок, у якому квартири є окремими об`єктами нерухомого майна. Будинки квартирного типу можуть бути одноповерховими та багатоповерховими.

Будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень. Будинки садибного типу належать, як правило, до малоповерхової забудови.

Наведені визначення характеризують різновид садибної забудови, яка згідно із п.6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» має формуватися за принципами мікрорайонування окремими чи зблокованими житловими будинками з присадибними ділянками.

Ст.381 ЦК України передбачено, що садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Таким чином, характерна ознака садибної забудови, складовою якої є зблоковані житлові будинки, полягає у синхронному розповсюдженні прав власності на земельну ділянку та розташовані на цій ділянці нерухомі об`єкти домоволодіння. Блокування здійснюється на межі земельних ділянок, а тому й параметри прав власності щодо збудованих на таких ділянках об`єктах мають відповідати земельному розмежуванню.

Виходячи з визначення, що блокований будинок є окремим об`єктом нерухомості, пріоритетним є повне розмежування прав власності.

Згідно з Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженою наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18.06.2007 № 55 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2007 за № 774/14041), яка визначає порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна (далі - об`єкти нерухомого майна), крім земельних ділянок, та застосовується суб`єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна (далі - суб`єкти господарювання) при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, поділ та виділ частки в натурі здійснюється відповідно до законодавства з наданням Висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна або Висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна провадиться відповідно до законодавства з наданням кожному об`єкту поштової адреси. Поділ на самостійні об`єкти нерухомого майна повинен відповідати умовам, що передбачені чинними будівельними нормами. Вимоги на проектування нових і реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення житлових будинків встановлені ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення».

Розрахунок часток у спільній власності на об`єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об`єктів нерухомого майна. У разі невідповідності розмірів часток, указаних у правовстановлювальних документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлювальних документів.

Одночасно, висновок щодо технічної можливості поділу (виділу) чи об`єднання об`єкта нерухомого майна не є документом, що посвідчує здійснення перетворення об`єкту.

Згідно з підрозділом 4 розділу III Інструкції:

1. Будинок садибного типу може бути поділено на два або більше блокованих будинків шляхом реконструкції.

2. За результатами поділу новоствореним будинкам з відповідними господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами присвоюються поштові адреси.

3. У разі поділу будинку садибного типу на окремі квартири внаслідок реконструкції він переходить у статус житлового будинку квартирного типу.

4. Виділення часток співвласників та проведення реконструкції будинку проводяться відповідно до вимог чинного законодавства.

5. Поділ земельної ділянки здійснюється відповідно до вимог ст.56 ЗУ «Про землеустрій» з виготовленням технічної документації із землеустрою.

6. Технічний паспорт на блокований будинок, як на окремий об`єкт нерухомого майна, виготовляється після припинення права спільної часткової та сумісної власності на земельну ділянку та оформлення окремих документів (присвоєння кадастрових номерів) на кожну земельну ділянку.

Житлові будинки проектуються та будуються із урахуванням вимог Законів України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність», «Про інвестиційну діяльність», «Про будівельні норми», Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 23.03.2012 № 122), інших нормативно-правових актів та державних будівельних норм України.

В п.1 ч.1 ст.1 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», під будівництвом розуміється нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об`єкта будівництва.

Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об`єкта в цілому або його частин (за умови їх автономності).

Підставами для переведення окремих квартир малоповерхового житлового будинку із окремими земельними ділянками та виходами на них у індивідуальний житловий будинок можуть бути: проведення у встановленому законодавством порядку реконструкції малоповерхового житлового будинку із створенням (поділом) на індивідуальні житлові (садибні) будинки; проведення у встановленому законодавством порядку реконструкції квартири малоповерхового житлового будинку із створенням індивідуального житлового (садибного) будинку; рішення суду.

З ч.5 ст.25 Закону, проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

У випадку зміни статусу з «квартири у будинку» на «будинок (садибу)» (або «блокований будинок (садибу)») такий об`єкт має мати окремий вхід із власною земельною ділянкою, власні комунікації для інженерного забезпечення (водопостачання (з урахуванням потреб забезпечення пожежогасіння), тепло-, електро- і газопостачання, водовідведення, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод та електронних комунікацій) та інші властивості, що притаманні будинку, а також не порушувати цим права інших власників (співвласників) квартир у випадку, коли статус змінюється не для всіх квартир будинку. Виконання зазначених вимог процедурно може бути підтверджено тільки в процесі здійснення реконструкції (п.5 ч.5 ст.25 Закону).

Таким чином, реконструкція є єдиною процедурою, що забезпечує права всіх власників (співвласників) квартир у малоповерховому будинку, при створенні (поділі) на індивідуальні житлові (садибні) будинки або створенні (виділенні) одного індивідуального житлового (садибного) будинку.

З огляду на викладене, маючи намір перевести належні квартири в окремі об`єкти нерухомості - житлові будинки, позивачі звернулися 10.09.2025 до Валківської міської ради із заявами, в яких просили надати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 .

Отримання містобудівних умов та обмежень передують розробці проекту реконструкції й потрібні для будь-якої реконструкції, яка передбачає зміну об`єму чи функціонального призначення будівлі, зокрема для переведення з одного фонду в інший. Містобудівні умови та обмеження визначають, як саме можна реконструювати об`єкт, відповідно до містобудівної документації, державних будівельних норм та правил.

Рішеннями № MU01:7357-2276-1112-9006 від 06.10.2025 та № MU01:8103- 6847-6505-8161 від 07.10.2025, завідувачем сектору архітектури та містобудування Валківської міської ради відмовлено позивачам у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об`єкт будівництва Реконструкції житлового приміщення шляхом зміни Функціонального призначення з квартири на житловий будинок з присвоєнням адреси, в зв`язку з неподанням документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень. В графі примітка рішення зазначено: відсутні копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою або копія договору суперфіцію – у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.

Згідно із ч.2 ст.42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкова територія, що перебувають у спільній сумісній власності власників квартир та нежитлових приміщень у будинку, передаються безоплатно у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного будинку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

З метою виготовлення технічної документації із землеустрою для подальшої передачі безоплатно у власність земельної ділянки та беручи до уваги відсутність у відкритих джерелах затвердженого нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України, який визначає порядок передачі у власність або в постійне користування співвласникам багатоквартирного житлового будинку земельної ділянки, позивачі 17.10.2025 звернулися з інформаційним запитом до Кабінету Міністрів України.

05.11.2025 на адресу представника надійшов лист Міністерства розвитку громади та території України, яким начальник Управління житлової політики та благоустрою повідомила, що питання передачі земельних ділянок співвласникам багатоквартирних будинків можливо вирішити лише у разі внесення комплексних законодавчих змін, зокрема до Земельного кодексу України, Цивільного кодексу України, законів України «Про державний земельний кадастр», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку». Врегулювання питання шляхом прийняття акту Уряду є неможливим.

Таким чином, наразі позивачі позбавлені можливості отримати у власність земельну ділянку, що в свою чергу унеможливлює переведення належних їм квартир в окремі об`єкти нерухомості - житлові будинки, в досудовому порядку, шляхом здійснення реконструкції.

Ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Згідно зі ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення або невизнання.

За практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішеннях «Інтерсплав проти України» та «Beyeler v. Italy», будь-яке втручання держави у право власності повинно забезпечувати справедливий баланс між інтересами суспільства та правами конкретної особи.

Відсутність законодавчого механізму оформлення прав на земельну ділянку не може покладати на позивачів надмірний та непропорційний тягар, який фактично позбавляє їх можливості реалізувати право власності на належне їм майно.

Отже, суд вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими, що підтверджуються належними та допустимими доказами, яких достатньо для прийняття рішення, є єдиним ефективним способом захисту права позивачів, тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.263–265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 – задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на квартиру АДРЕСА_1 , у будинку квартирного типу, з одночасним припиненням розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо зазначеного об`єкта нерухомого майна.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на квартиру АДРЕСА_2 , у будинку квартирного типу, з одночасним припиненням розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо зазначеного об`єкта нерухомого майна.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на новостворений об`єкт нерухомого майна — житловий будинок літ. «А-1», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 88,2 кв.м, житловою площею 48,8 кв.м, а саме: тамбур площею 3,7 кв.м, кухня площею 9,1 кв.м, коридор площею 10,5 кв.м, хол площею 11,3 кв.м, житлова кімната площею 15,9 кв.м, житлова кімната площею 17,7 кв.м, житлова кімната площею 15,2 кв.м, санвузол площею 4,8 кв.м, сарай літ. В, літня кухня літ. Г, сарай літ. Ж, сарай літ. З, вбиральня/душ літ. К, навіс літ. Л.

Припинити право власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на квартиру АДРЕСА_4 , у будинку квартирного типу, з одночасним припиненням розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо зазначеного об`єкта нерухомого майна.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , право власності на новостворений об`єкт нерухомого майна — житловий будинок літ. «Б-1», що розташований за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 56,6 м2, житловою площею 24,7 м2, а саме: коридор площею 2,2 м2, коридор площею 2,6 м2, кухня площею 13,0 м2, санвузол площею 3,8 м2, житлова кімната площею 6,9 м2, житлова кімната площею 17,8 м2, коридор площею 6,1 м2, коридор площею 4,2 м2, ганок літ. б, сарай літ. Г1, вбиральня літ. Д, погріб літ. П, зливна яма № 4.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова