Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №640/13249/22 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/13249/22 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Аліменка В.О.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Файдюка В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сільпо-Фуд" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А

Товариством з обмеженою відповідальністю «СІЛЬПО-ФУД» подано на розгляд суду позов до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, у якому позивач просило суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 94/32-00-07-01-03-29 від 18.05.2022 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5 100,00 грн.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що ним у повній відповідності до вимог чинного законодавства було здійснено реалізацію підакцизного товару, а саме однієї пляшки слабоалкогольного ігристого напою білого напівсолодкого «Светскоє ігристий» об`ємом 0,75 літра вартістю 85,50 грн. За результатами проведення відповідної розрахункової операції було сформовано та видано фіскальний чек від 20.04.2022 №60/610/99, в якому зазначено код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2206003100.

На переконання позивача, відображення у розрахунковому документі коду товарної підкатегорії відповідно до УКТ ЗЕД свідчить про належне виконання вимог законодавства щодо програмування та ідентифікації підакцизного товару під час проведення розрахункової операції. У зв`язку з цим позивач вважає безпідставними висновки контролюючого органу про допущення порушення вимог законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.

З огляду на викладене, позивач стверджує, що податкове повідомлення-рішення про застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5100,00 грн прийняте без належних правових підстав, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Переглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги на предмет законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, На підставі наказу № 505-п від 19.04.2022 ГУ ДПС у Рівненській області проведено фактичну перевірку магазину «Сільпо» ТОВ «Сільпо-Фуд» за адресою: м. Рівне, вул. Гагаріна, 16.

За результатами перевірки складено акт (довідку) фактичної перевірки від 21.04.2022, № 001117, у висновках зазначено про порушення позивачем п.11 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та постанови КМУ «Про встановлення розміру мінімальних оптово відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» № 957 від 30.10.2008.

03.05.2022 позивачем направлено заперечення на акт перевірки.

23.05.2022 позивач отримав від ГУ ДПС у Рівненській області відповідь вх. № 932/Ж12/17-00-07-05-07 від 16.05.2022 на заперечення на акт перевірки, відповідно до якого висновки акта перевірки залишено без змін.

25.05.2022 позивач отримав податкове повідомлення рішення Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків № 94/32-00-07-01-03-29 від 18.05.2022 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 5100 грн.

Позивач 03.06.2022 оскаржив зазначене податкове повідомлення рішення до ДПС України, 01.08.2022 отримав рішення від 27.07.2022 вих. № 8008/6/99-00-06-03-02-06 про результати розгляду скарги, яким ППР залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Позивач не погоджуючись із вказаним рішенням, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України, який є основним спеціальним законодавчим актом у сфері податкових правовідносин. Зазначеним Кодексом визначено вичерпний перелік податків і зборів, що справляються на території України, порядок їх адміністрування, правовий статус платників податків і зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки посадових осіб таких органів під час здійснення податкового контролю, а також підстави і порядок притягнення до відповідальності за порушення вимог податкового законодавства.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль являє собою систему заходів, що здійснюються контролюючими органами з метою забезпечення правильності нарахування податків і зборів, повноти та своєчасності їх сплати до бюджетів усіх рівнів, а також з метою контролю за дотриманням законодавства щодо регулювання обігу готівки, проведення розрахункових і касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України до функцій контролюючих органів належить здійснення заходів, спрямованих на запобігання, виявлення та припинення порушень законодавства у сфері виробництва, зберігання, транспортування та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального.

Положеннями підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено право контролюючих органів проводити відповідно до вимог законодавства перевірки та звірки платників податків, за винятком Національного банку України, у тому числі після завершення процедур митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені повноваженнями проводити камеральні, документальні та фактичні перевірки. Документальні перевірки можуть бути плановими або позаплановими, виїзними чи невиїзними, а фактичні перевірки проводяться у випадках та порядку, визначених законодавством.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що фактичною перевіркою є перевірка, яка здійснюється безпосередньо за місцем фактичного провадження діяльності платником податків або за місцем розташування його господарських чи інших об`єктів права власності. Предметом такої перевірки є дотримання вимог законодавства щодо обігу готівки, порядку проведення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності необхідних ліцензій, дозволів та свідоцтв, у тому числі пов`язаних із виробництвом та обігом підакцизних товарів, а також дотримання роботодавцем вимог трудового законодавства щодо належного оформлення трудових відносин із працівниками.

Згідно з пунктом 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка проводиться без попереднього повідомлення платника податків або іншої особи, щодо якої здійснюється такий контрольний захід.

Підпунктом 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України встановлено, що підставою для проведення фактичної перевірки є, зокрема, наявність або отримання в установленому законом порядку інформації про можливі порушення вимог законодавства щодо виробництва, обліку, зберігання чи транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів відповідними приладами обліку, а також здійснення контролюючими органами функцій державного контролю у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів і пального.

Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок, крім камеральних та електронних, оформлюються актом або довідкою. Такі документи підписуються посадовими особами контролюючого органу та платником податків або його уповноваженим представником. У випадку встановлення порушень законодавства складається акт перевірки, а за відсутності порушень – довідка.

Крім того, пунктом 86.5 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що акт або довідка за результатами фактичної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється не пізніше наступного робочого дня після її завершення. Також зазначений документ підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків або його законними представниками за їх наявності.

Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем вимог пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суд зазначає таке.

Закон України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначає правові та організаційні засади використання реєстраторів розрахункових операцій і програмних реєстраторів розрахункових операцій під час здійснення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та надання послуг. Дія цього Закону поширюється на всіх суб`єктів господарювання незалежно від форми власності, їх господарські одиниці та уповноважених осіб, які здійснюють розрахункові операції як у готівковій, так і в безготівковій формі.

Пунктом 11 статті 3 Закону №265/95-ВР встановлено обов`язок суб`єктів господарювання при реалізації підакцизних товарів проводити розрахункові операції через РРО або ПРРО із застосуванням режиму програмування, який повинен забезпечувати відображення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товару, його ціни та кількості. При роздрібній торгівлі алкогольними напоями додатково повинно зазначатися цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку із зазначенням її серії та номера.

Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Форма та обов`язкові реквізити розрахункових документів визначені Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 №13.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Положення №13 фіскальний чек на товари або послуги повинен містити обов`язкові реквізити, серед яких, зокрема, код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД у випадках, передбачених законодавством, а також найменування товару чи послуги, їх вартість та відповідні податкові реквізити.

Отже, законодавець прямо визначив, що при реалізації підакцизної продукції одним із обов`язкових реквізитів розрахункового документа є код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, який дозволяє ідентифікувати конкретний товар та його належність до відповідної групи підакцизної продукції.

Відповідно до підпункту 14.1.145 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України підакцизними товарами визнаються товари за кодами УКТ ЗЕД, щодо яких Податковим кодексом встановлено ставки акцизного податку.

До таких товарів належать, зокрема, спирт етиловий, алкогольні напої, пиво, тютюнові вироби, тютюн та його замінники, пальне, транспортні засоби визначених категорій, а також електрична енергія, що прямо передбачено пунктом 215.1 статті 215 Податкового кодексу України.

Згідно зі статтею 1 Закону України №481/95-ВР алкогольними напоями визнаються продукти, отримані шляхом спиртового бродіння цукровмісної сировини або виготовлені на основі харчових спиртів із вмістом етилового спирту понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які класифікуються за відповідними товарними позиціями УКТ ЗЕД. До слабоалкогольних напоїв віднесено алкогольні напої із вмістом етилового спирту від 0,5 до 8,5 відсотка об`ємних одиниць, виготовлені на основі водно-спиртової суміші із використанням відповідних інгредієнтів та технологічних компонентів.

Як встановлено судом, під час проведення фактичної перевірки контролюючим органом досліджувався фіскальний чек від 20.04.2022 №60/610/99, який був сформований при реалізації однієї пляшки напою винного слабоалкогольного ігристого напівсолодкого білого «Светскоє ігристий» об`ємом 0,75 літра вартістю 85,50 грн.

У зазначеному фіскальному чеку містився код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2206003100. Саме цей код контролюючий орган визнав таким, що не відповідає реалізованому товару, оскільки, на його думку, зазначений код належить до сидру та пері без додавання спирту, у зв`язку з чим було зроблено висновок про порушення пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР.

Разом із тим судом установлено, що відповідно до зареєстрованих постачальником ТОВ «Фрателлі Консорціум» податкових накладних від 02.12.2021 №23 та від 25.12.2021 №280 саме щодо товару «напій винний слабоалкогольний ігристий напівсолодкий білий «Светскоє ігристий» об`ємом 0,75 літра» зазначався код УКТ ЗЕД 2206003100. Таким чином, позивач використовував код товарної підкатегорії, який був зазначений у первинних документах постачальника та відображений у податковому обліку відповідної продукції.

Крім того, матеріалами справи підтверджується, що постачальником спірного товару — ТОВ «Фрателлі Консорціум» — надано письмові роз`яснення щодо класифікації товару «напій винний слабоалкогольний ігристий напівсолодкий білий «Светскоє ігристий» місткістю 0,75 л», відповідно до яких зазначена продукція класифікується за кодом УКТ ЗЕД 2206003100.

Зокрема, у листі ТОВ «Фрателлі Консорціум» зазначено, що продукція, наведена у відповідній таблиці та віднесена до коду УКТ ЗЕД 2206003100, не підпадає під дію змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.2021 №17 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних цін на окремі види алкогольних напоїв». При цьому постачальник окремо вказав, що напій винний слабоалкогольний ігристий напівсолодкий білий «Светскоє ігристий» місткістю 0,75 л, який класифікується за кодом УКТ ЗЕД 2206003100, не належить до категорії ігристих вин, щодо яких застосовується новий індикатив мінімальної роздрібної ціни у розмірі 109,00 грн.

У зазначеному листі також роз`яснено, що вказана продукція відноситься до групи товарів «Сидр та перрі» за кодом УКТ ЗЕД 2206003100, а тому на неї поширюється порядок визначення мінімальної роздрібної ціни, встановлений абзацом сьомим додатка до постанови Кабінету Міністрів України №957 від 30.10.2008 з урахуванням примітки 3 до неї. Відповідно мінімальна роздрібна ціна такого товару становить 29,80 грн.

Крім того, судом установлено, що відповідно до Експертного висновку Одеської регіональної торгово-промислової палати №УТЕ-1546 від 20.09.2019, підготовленого на замовлення ТОВ «Таїрово Вайнері», предметом проведеного дослідження було визначення коду товару згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

За результатами проведеного дослідження експертом встановлено, що відповідним товарам відповідають коди УКТ ЗЕД, зазначені у таблицях 1 та 2 експертного висновку. При цьому у таблиці 2 прямо зазначено, що напої винні слабоалкогольні ігристі з об`ємною часткою етилового спирту від 6,0 до 6,9 відсотка та місткістю 2 літри або менше класифікуються за кодом УКТ ЗЕД 2206003100.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислові палати наділені правом проводити на замовлення суб`єктів господарювання експертизу товарів, визначати їх якісні характеристики, комплектність, кількість, вартість та класифікацію, а також видавати відповідні документи й висновки в межах наданих законом повноважень.

При цьому методичні, експертні та інші документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх компетенції, є обов`язковими для застосування на всій території України.

З огляду на наведене суд бере до уваги доводи позивача щодо помилковості висновків контролюючого органу стосовно неправильного зазначення коду УКТ ЗЕД для напою винного слабоалкогольного ігристого напівсолодкого білого «Светскоє ігристий» місткістю 0,75 літра.

Також судом установлено, що фіскальний чек від 20.04.2022 №60/610/99 містить відомості про код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД 2206003100.

Водночас правильність використання саме цього коду підтверджується сукупністю належних та допустимих доказів, поданих позивачем до матеріалів справи, а саме: експертним висновком Одеської регіональної торгово-промислової палати №УТЕ-1546 від 20.09.2019, який стосується напоїв винних слабоалкогольних ігристих з характеристиками, аналогічними реалізованому товару, а також листом постачальника ТОВ «Фрателлі Консорціум», який підтверджує віднесення спірного товару до коду УКТ ЗЕД 2206003100.

Таким чином, наявні у справі докази свідчать про те, що позивачем під час проведення розрахункової операції було зазначено код УКТ ЗЕД, який відповідає реалізованому товару, а тому висновки контролюючого органу про порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та ґрунтуються на неправильному тлумаченні обставин справи.

Щодо доводів позивача про дотримання мінімальних роздрібних цін на алкогольні напої суд зазначає, що спірним податковим повідомленням-рішенням до позивача застосовано фінансові санкції виключно за порушення вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР. Відтак питання відповідності чи невідповідності вартості реалізованого товару мінімальним роздрібним цінам не входить до предмета доказування у цій справі та не впливає на вирішення спору по суті.

Разом із тим відповідач, як суб`єкт владних повноважень, усупереч вимогам статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України не надав належних, допустимих та достатніх доказів, які б беззаперечно підтверджували правомірність висновків, викладених в акті перевірки, та обґрунтовували законність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Ураховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог податкового законодавства є необґрунтованими, не підтверджуються належними доказами та спростовуються матеріалами справи.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 18.05.2022 №94/32-00-07-01-03-29 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5 100,00 грн є протиправним, оскільки прийняте за відсутності належних правових та фактичних підстав, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та заперечення учасників справи, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 76 КАС України достатніми визнаються такі докази, які у своїй сукупності дають можливість дійти обґрунтованого висновку щодо наявності або відсутності обставин, які входять до предмета доказування.

При цьому відповідно до частини другої статті 76 КАС України питання достатності доказів для встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, суд вирішує на підставі свого внутрішнього переконання, сформованого за результатами всебічного, повного, безпосереднього та об`єктивного дослідження всіх доказів, наявних у матеріалах справи.

Саме на контролюючий орган покладається обов`язок доведення правомірності прийнятого ним рішення. Однак відповідачем не надано суду достатніх, належних та переконливих доказів, які б підтверджували факт порушення позивачем вимог законодавства у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив зібрані докази, правильно застосував норми матеріального права та не допустив порушень норм процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до переоцінки доказів та не містять обставин, які б свідчили про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення від 18.05.2022 №94/32-00-07-01-03-29 прийнято без належних правових підстав, є протиправним та підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції є законним, обґрунтованим і підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги наведених висновків не спростовують, у зв`язку з чим підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення не вбачається.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.

Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки справа відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС України є справою незначної складності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 17 червня 2025 року- залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Суддя-доповідач В.О. Аліменко

Судді Т.Р. Вівдиченко

В.В. Файдюк