Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №320/40795/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/40795/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жукова Є.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Вівдиченко Т.Р. та Терези Ю.О.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙКБУД» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просив суд:

- визнати неправомірними та протиправними дії ГУ ПФУ в Закарпатській області щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах (Список 1) ОСОБА_1 відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яка викладена у рішенні №101650004630 від 22.03.2023;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Київ призначити пенсію ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах Списку №1 на підставі частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 13 березня 2023 року.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 22.03.2023 №101650004630 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи з 19.07.1993 по 31.05.2022.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.03.2023 про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕЙКБУД» подало апеляційну скаргу, в якій просить його змінити виключивши з пільгового стажу позивача його період роботи з 28.11.2018 по 31.05.2022 в ТОВ «МЕЙКБУД». В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що ТОВ «МЕЙКБУД» (код юридичної особи 40809616) ніколи не мало виробництв і не виконувало робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці визначених Списком №1 або Списком №2, затвердженими Постановою від 24.06.2016 №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах». Відповідно жоден працівник ТОВ «МЕЙКБУД» (код юридичної особи 40809616) не набував права на пільговий стаж працюючи в Товаристві.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем протиправно не зараховано період роботи позивача з 19.07.1993 по 31.05.2022 до пільгового сажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до в частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV, зроблено за умов неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів про роботу ОСОБА_1 у ТОВ «МЕЙКБУД» з неповним робочим днем. ТОВ «МЕЙКБУД» також не надано довідки про характер виконуваної роботи ОСОБА_1 у Товариства та наказ про прийом на роботу, в якому зазначається режим роботи на Підприємстві.

Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження, введення в Україні воєнного стану, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, керуючись приписами ст. 311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, згідно довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 01.07.2022 №3255-5001823194 позивач перемістився з м. Маріуполя Донецької області до м. Обухів Київської області.

11.03.2023 позивачу виповнилося 50 років, що підтверджується паспортом НОМЕР_1 , виданим Іллічівським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 13.03.1998.

13.03.2023 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах (список №1) відповідно до положень статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву та документи ОСОБА_1 в електронному вигляді було передано на розгляд до ГУ ПФУ в Закарпатській області.

22.03.2023 за результатами розгляду вказаної заяви позивача ГУ ПФУ у Закарпатській області прийнято рішення №101650004630, яким відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу. Згідно наданих документів до пільгового стажу не зараховано період роботи позивача, оскільки відсутні виписки по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та відсутні уточнюючі довідки підприємств про період роботи в пільгових умовах.

Не погодившись із вказаною відмовою, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги частково, дійшов висновку, що враховуючи, що записами в трудовій книжці підтверджено, що ОСОБА_1 працював на посадах, що віднесені до професії із шкідливими і важкими умовами праці в період з 19.07.1993 по 31.05.2022, ці періоди є пільговими.

Крім того, ГУ ПФУ в Закарпатській області під час розгляду справи не надано суду доказів того, що ним вчинялися дії з метою з`ясування відповідності записів про роботу позивача у спірний період з метою усунення сумнівів щодо дійсності цього факту, зокрема, шляхом направлення запитів до роботодавця позивача або архівних установ задля перевірки обґрунтованості відповідних записів.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 22.03.2023 №101650004630 прийнято необґрунтовано та без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а тому підлягає скасуванню.

Стосовно вимоги позивача про визнання дій ГУ ПФУ в Закарпатській області неправомірними та протиправними щодо відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах (Список 1) ОСОБА_1 відповідно до статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд зазначив, що вона задоволенню не підлягає, оскільки, самі по собі дії, результатом яких стало прийняття суб`єктом владних повноважень відповідного рішення не порушують прав позивача, а скасування спірного рішення є достатнім та належним способом захисту порушеного права позивача.

Також, позовні вимоги до ГУ ПФУ в м. Києві задоволенню не підлягають, оскільки спірне рішення цим органом ПФУ не приймалося і порушень прав ГУ ПФУ в м. Києві по відношенню до позивача під час розгляду справи судом не встановлено.

Щодо позовних вимог про зобов`язання здійснити призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списку №1 на підставі частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 13 березня 2023 року суд зазначив, що обравши спосіб захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права позивача, слід: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи з 19.07.1993 по 31.05.2022; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.03.2023 про призначення пенсії за віком згідно пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду викладених у цьому рішенні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції оскаржується Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕЙКБУД» в частині задоволення позовних вимог про зарахування Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає йому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, період роботи в ТОВ «МЕЙКБУД» з 28.11.2018 по 31.05.2022, саме в цій частині судове рішення переглядається судом апеляційної інстанції.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).).

Так, статтею 1 Закону №1058-ІV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Статтею 114 Закону №1058-IV визначено порядок на умови призначення пенсій за віком на пільгових умовах.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно трудової книжки серії НОМЕР_2 (а.с.15-17) ОСОБА_1 працював:

- з 19.07.1993 по 03.12.1993 у фірмі «Азовремонт» концерну «Азовмаш» обмотувальником (обмотчиком) елементів електричних машин 3 розряду;

- з 03.12.1993 по 30.01.1996 у концерні «Азовмаш» електромонтером з ремонту та обслуговування електроприладів;

- з 15.02.1996 по 01.08.2013 у Приватному акціонерному товаристві «Металургійний комбінат імені Ілліча» електромонтером з ремонту та обслуговування електроприладів 5 розряду;

- з 01.08.2013 по 15.12.2014 переведений в інший цех комбінату Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат імені Ілліча» на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроприладів 6 розряду;

- з 15.12.2014 по 25.08.2015 переведений в цех сервісного обслуговування Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат імені Ілліча» на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроприладів 6 розряду;

- з 26.08.2015 по 18.10.2016 переведений в іншу бригаду цеху сервісного обслуговування Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат імені Ілліча» на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроприладів 6 розряду;

- з 18.10.2016 по 26.05.2017 переведений в іншу бригаду цеху сервісного обслуговування Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат імені Ілліча» на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроприладів 6 розряду;

- з 26.05.2017 по 19.11.2018 переведений в іншу «дільницю» цеху сервісного обслуговування Приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат імені Ілліча» на посаду електромонтера з ремонту та обслуговування електроприладів 6 розряду

- з 28.11.2018 по 31.05.2022 в ТОВ «МЕЙКБУД» електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду.

Щодо зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 28.11.2018 по 31.05.2022 в ТОВ «МЕЙКБУД» електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (далі - Порядок № 383), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 р. за № 1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 р. (приклади у додатках 1, 2).

Отже, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування на посаді або виконання робіт, що містяться у списку №1.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162 затверджено, зокрема Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі ІІІ «Металургійне виробництво» пунктом 1030200а-1753а передбачено відповідні посади, зокрема, електромонтера по ремонту та обслуговуванню електрообладнання.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. №637.

Водночас, згідно з положеннями статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі Порядок №637).

Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Крім того, відповідно до пункту 20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розмішуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до пункту 17 вказаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв`язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.

Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Колегія суддів звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», яка набрала чинності з 03.08.2016, затверджено Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

ТОВ «МЕЙКБУД» в апеляційній скарзі зазначено, що дане Товариство ніколи не мало виробництв і не виконувало робіт з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці визначених Списком №1 або Списком №2, затвердженими Постановою від 24.06.2016 №461 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», відповідно жоден працівник ТОВ «МЕЙКБУД» не набував права на пільговий стаж.

Разом з тим, будь-яких письмових доказів (зокрема уточнюючої довідки чи документів, які містять відомості про періоди роботи, характер праці, тривалість трудоднів тощо), що спростовують відомості про пільговий стаж позивача, матеріали справи не містять, та ТОВ «МЕЙКБУД» до апеляційної скарги додано не було.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що записами в трудовій книжці підтверджено, що ОСОБА_1 працював на посаді, що віднесена до професії із шкідливими і важкими умовами праці, зокрема в період з 28.11.2018 по 31.05.2022 в ТОВ «МЕЙКБУД» електромонтером з ремонту та обслуговування електроустаткування 6 розряду, і цей період є пільговим.

Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, а тому не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують, при цьому колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 "Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕЙКБУД» - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови виготовлено 08 червня 2026 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Т.Р.Вівдиченко

Ю.О.Тереза