Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №388/2123/25 — Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Суд: Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: що виникають з договорів оренди

Дата: 08 червня 2026 р.

Справа: №388/2123/25

Суддя: Рачкелюк Ю. В.

Справа № 388/2123/25

пров. 2/393/172/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Рачкелюка Ю.В.,

при секретарі судового засідання Шупрудько К.А.,

за участі представника позивача адвоката Олейника І.Ю.,

представника відповідача адвоката Ковальова Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець в режимі відеоконференції за допомогою Підсистеми відеоконференцзв`язку в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета споруна стороні відповідача ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди землі, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач через свого представника адвоката Олейника І.Ю. звернувся до суду з вимогою, внести зміни до пункту 9 договору оренди землі № б/н від 12.05.2016 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , предметом якого є оренда земельної ділянки з кадастровим номером 3523480400:02:001:0082 площею 7,1982 га, та викласти його в наступній редакції: «п.9 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 9 % від нормативної грошової оцінки землі». Свої вимоги мотивував тим, що будучи переможцем на земельних торгах, він на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2023 року придбав земельну ділянку з кадастровим номером 3523480400:02:001:0082 площею 7,1982 га. Вказана земельна ділянка згідно договору оренди землі від 12.05.2016 року перебувала в оренді в ОСОБА_2 строком на 20 років, з оплатою орендної плати у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки землі. 22.01.2024 року позивач на виконання вимог ст.148-1 Земельного кодексу України та ст.32 Закону України «Про оренду землі», повідомив відповідача про зміну власника земельної ділянки з кадастровим номером 3523480400:02:001:0082, яку він орендує. Відповідно до п.13 договору оренди від 12.05.2016 року, розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів. 16.06.2025 року, він звернувся до відповідача з пропозицією переглянути розмір орендної плати та надіслав на його адресу повідомлення про перегляд орендної плати з проектом додаткової угоди до договору оренди землі. Підставою для подачі даної пропозиції було підвищення цін, тарифів та індексу інфляції за період з 2016 по 2025 роки. Так наприклад: ціни на пальне за період з 2016 по 2025 роки зросли в середньому в 2,71 рази, ціни на тарифи (електроенергію) зросли у 4,63 рази, сукупний індекс інфляції з моменту укладення договору складає 254,932 %. Позивач звернувся до суду з позовом, оскільки виникли об`єктивні обставини, які змінили купівельну спроможність грошових коштів, отриманих в якості орендної плати, внаслідок чого він позбавлений того, на що він, як орендодавець, розраховував при купівлі даної земельної ділянки та укладенні договору оренди земельної ділянки, а орендар ОСОБА_2 взагалі відмовився переглядати розмір орендної плати за землю. Так метою укладання договору оренди для орендодавця є отримання власником земельної ділянки доходу у виді орендної плати. Тобто купуючи земельну ділянку на яку оформлене похідне речове право оренди на довготривалий строк ОСОБА_1 , мав правомірні очікування, передбачені договором та законодавством, що внаслідок інфляції, росту споживчих цін, підвищення вартості енергоносіїв тощо, розмір орендної плати буде переглянутий та збільшений на відповідний рівень, про що і зазначено в пункті 13 договору оренди землі.

Договір оренди містить перелік підстав, у випадку зміни яких сторони переглядають розмір орендної плати. З 2016 року до 2025 року постійно збільшується вартість енергоносіїв та споживчих цін у 3-4 рази. Разом з тим, позивач просить збільшити орендну плату у 3 рази. Тобто, враховується ділова практика та рівень орендної плати, яку відповідач встановлював у договорах оренди у період 2024-2025 р.р. Орендна плата не може бути нижчою мінімального розміру орендної плати — не менше 3 відсотків визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю). Сторони не обмежені встановленням виключно мінімального рівня орендної плати у договорі. За домовленістю між сторонами може бути встановлений будь-який розмір орендної плати, але не нижче мінімального.

У 2024 році Фонд державного майна запустив проєкт «Земельний банк», щоб здавати в оренду державні землі через онлайн-аукціони на сервісі «Prozorro Продажі». За даними Міністерства фінансів, за результатами торгів проведеними ФДМ України у жовтні 2024 року, остаточна вартість суборенди зросла у 8,4 рази, порівнюючи зі стартовою ціною, і в середньому за кожен гектар аграрії погодились платити 29 600 грн (716 доларів США). Для прикладу в укладеному з відповідачем договорі оренди від 12.05.2016 року вартість оренди 1 га станом на 2025 рік складає лише 1085,60 грн (26 доларів США) виходячи з нормативно грошової оцінки землі 260544,02 грн, що з 2016 року майже не змінилась (257129 грн). Незважаючи на приписи чинного законодавства України та на умови договору, відповідач не виявив доброї волі для вирішення цього спору у позасудовому порядку та не підписав додаткову угоду.

Ухвалою судді Долинського районного суду Кіровоградської області від 22.09.2025 року відкрито провадження у цій справі та призначено до розгляду в загальному позовному провадженні на підготовче засідання на 25.12.2025 р.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 25.12.2025 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про внесення змін до договору оренди землі передано на розгляд до Новгородківського районного суду Кіровоградської області. Ухвала суду набрала законної сили 25.12.2025 року.

Дана справа надійшла до Новгородківського районного суду Кіровоградської області 27.01.2026 року.

Ухвалою судді Новгородківського районного суду Кіровоградської області Рачкелюка Ю.В. від 28.01.2026 року справу ЄУН 388/2123/25 прийнято до свого провадження. Призначено підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 16.02.2026 року продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою суду від 25.02.2026 року залучено до участі у справі № 388/2123/25 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_3 . Визначено третій особі, десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання пояснень на позовну заяву.

19.03.2026 року на адресу суду від третьої особи ОСОБА_3 надійшли пояснення на позовну заяву, в яких останній зазначив, що є суборендарем земельної ділянки з кадастровим номером 3523480400:02:001:0082, згідно договору суборенди земельної ділянки від 01.02.2024 року. Також вказав, що згідно норм чинного законодавства зміна умов договору оренди укладеного з 01.01.2013 року, за загальним правилом здійснюється за взаємною згодою сторін в письмовій формі, а їх права і обов`язки у зобов`язальних правовідносинах змінюються з моменту досягнення ними такої домовленості та підписання відповідного документу (зазвичай додаткової угоди). Приймаючи до уваги ті обставини, що позивач отримує орендну плату у більшому розмірі, ніж обумовлено договором оренди землі із врахуванням індексації, відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог та свідчить про недоведеність порушених прав позивача. Тому просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.04.2026 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено до до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Під час судового розгляду справи представник позивача адвокат Олейник І.Ю., позов з вищенаведених підстав підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача адвокат Ковальов Ю.В. у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення. Суду пояснив, що укладаючи договір оренди, сторони дійшли згоди щодо усіх його істотних умов, у тому числі щодо розміру орендної плати. Позивач купуючи земельну ділянку був обізнаний, про укладений договір оренди землі, його строк та розмір орендної плати. Крім того сторона позивача жодним чином не обґрунтувала запропонований розмір оренди, а саме - 9 % від НГО, а не в іншому розмірі. З огляду на викладене підстави для зміни умов договору оренди відсутні.

Позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. З заявами та клопотаннями до суду не зверталися.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, письмові докази, суд прийшов до наступного.

Так, судом встановлено, що договором оренди землі від 12.05.2016 року укладеного між орендодавцем ОСОБА_4 та орендарем ОСОБА_2 передано в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Верблюзької сільської ради Новгородківського району Кіровоградської області. Об`єктом оренди є земельна ділянка загальною площею: 7,20 га ріллі, кадастровий номер земельної ділянки 3523480400:02:001:0082 (п.2 договору оренди). Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (станом на 01.01.2016 року) становить 257129 грн (п.5 договору оренди землі). Договір укладено на 20 років (п.8 договору оренди). Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік (п.9 договору оренди землі). Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням індексації (п.10 договору оренди землі).

Відповідно до п.13 договору оренди землі, розмір орендної плати переглядається у разі: змін умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції з урахуванням коефіцієнтів індексації; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п.34 договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку (а.с.16-18).

ОСОБА_1 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2023 року зареєстрованого у реєстрі за № 1147, став власником земельної ділянки, розташованої на території Верблюзької сільської ради Кропивницького (Новгородківського) району Кіровоградської області, площею 7,1982 га, кадастровий номер 3523480400:02:001:0082 (а.с.19-22). Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав № 359023760 від 19.12.2023 року, за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 зареєстровано право власності (номер відомостей про речове право 53006198) на земельну ділянку кадастровий номер 3523480400:02:001:0082, площею 7,1982 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, адреса:Кіровоградська область, Новгородківський район, Верблюзька сільська рада (а.с.23).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 3523480400:02:001:0082 становить 260544,02 гривень, що підтверджується витягом № НВ-9919130022025 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок від 29.01.2025 року (а.с.24).

16.06.2025 року ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 засобами поштового зв`язку надіслав повідомлення про перегляд орендної плати разом з проектом додаткової угоди № 1 до договору оренди землі від 12.05.2016 року в якій в п.1.1.2 зазначив: викласти п.9 договору в новій редакції: 9. Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі та розмірі 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік (а.с.12-15).

Згідно договору суборенди землі від 01.02.2024 року, вбачається, що суборендарем земельної ділянки кадастровий номер 3523480400:02:001:0082 загальною площею 7,1982 га ріллі є ОСОБА_3 .

З платіжної інструкції 0.0.4694796049.1 від 31.12.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 31.12.2025 року перерахував ОСОБА_1 код отримувача 2773704579, 10000 (десять тисяч) гривень, призначення платежу, орендна плата за земельну ділянку, за 2025 рік (а.с.118).

Відповідно до положень ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Реалізуючи передбачене Конституцією України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини дев`ятої статті 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У статті 626 Цивільного кодексу України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правам та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 Цивільного кодексу України).

У пункті 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Також у статті 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом частин першої, другої, четвертої статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Зміна договору у зв`язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.

Можна зробити висновок, що за загальними правилами договори укладаються сторонами цивільних правовідносин, різновидами яких є правовідносини, які виникають з договорів оренди землі, на принципах рівності сторін, свободи договору та урахування обов`язкових вимог щодо такого виду договорів та зазначенням його істотних умов і у відповідній формі.

Визначення договору оренди землі містить стаття 792 Цивільного кодексу України, відповідно до якої за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

У статті 13 Закону України «Про оренду землі» (чинний на момент укладення договору) вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець

зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у

володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний

використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та

вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 Закону України «Про оренду землі» (чинний на момент укладення договору) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

За приписами статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

У частині першій статті 30 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

За змістом статті 1 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з підпунктом 14.1.125 статті 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

За правилами частини п`ятої статті 5 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

Проаналізувавши вказані норми права, можна зробити висновок, що при визначенні розміру орендної плати, має враховуватися нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства, а річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території, однак і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки.

За змістом статей 632, 651 Цивільного кодексу України та статті 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору, в тому числі у частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін, а за відсутності такої згоди договір може бути змінено за рішенням суду лише у випадках, передбачених за умовами договору або в силу закону.

Також, відповідно до розділу «Зміна умов договору і припинення його дії» п.34 договору оренди, зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв`язується у судовому порядку.

Як встановлено судом, до ОСОБА_1 , як нового власника земельної ділянки кадастровий номер 3523480400:02:001:0082 загальною площею 7,1982 га, перейшли права орендодавця земельної ділянки згідно договору оренди землі від 12.05.2016, укладеного між попереднім власником цієї земельної ділянки і ОСОБА_2 на підставі частини першої статті 148-1 Земельного кодексу України.

16.06.2025 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 із пропозицією (додатковою угодою № 1), якою пропонував змінити пункт 9 договору оренди землі від 12.05.2016 та встановити її в грошовій формі та розмірі 9% від НГО земельної ділянки.

Відповіді на вказаний лист позивач не отримав, тобто орендар ОСОБА_2 не підписав додаткову угоду, а саме не погодився переглядати розмір орендної плати. Відтак враховуючи, що сторони не досягли згоди щодо зміни розміру орендної плати, спір з цього приводу вирішується у судовому порядку.

Суд встановив, що станом на 2025 рік 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий номер 3523480400:02:001:0082 становить 7816,32 грн. Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що суборендар ОСОБА_3 сплатив позивачу за 2025 рік орендну плату за земельну ділянку на загальну суму 10 000 грн (як встановлено в судовому засіданні з урахуванням індексації, як передбачено п.10 договору). Про порушення умов договору оренди відповідачем - позивач не заявляв, що свідчить про те, що вони виконуються.

Відповідно до статті 23 Закону України"Про оренду землі" (чинний на дату укладення договору) орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних осіб, переглядаються за згодою сторін. Орендар має право вимагати відповідного зменшення орендної плати у випадках, якщо стан орендованої земельної ділянки погіршився не з його вини.

У справі встановлено, що 12.05.2016 року під час укладення договору оренди землі між сторонами погоджено усі істотні умови договору - об`єкт оренди, строк дії договору, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Укладаючи договір купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_1 засвідчив, що доведено до його відома факт перебування земельної ділянки в оренді на підставі договору оренди земельної ділянки № б/н від 12.05.2016 року. Державну реєстрацію іншого речового права (права оренди земельної ділянки) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно проведено ОСОБА_5 державним реєстратором Новгородківської селищної ради Кіровоградської області 20 травня 2016 року, номер запису про інше речове право: 14655969, строком дії на 20 років. Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 297448317 від 25.05.2016 року (Розділ 2,3 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2023 року).

Згідно пункту 13 договору, на який позивач посилається як на підставу для внесення змін до договору, а саме що розмір орендної плати переглядається у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції з урахуванням коефіцієнта індексації.

Проте, з зазначеного пункту договору не вбачається обов`язку орендаря збільшити розмір орендної плати за бажанням орендодавця.

Добровільної згоди на збільшення розміру сплачуваної орендної плати сторона відповідача не надала.

З огляду на вищевказані норми діючого законодавства, підстави для примусу відповідача внести зміни до діючого договору оренди, а саме збільшити розмір орендної плати, відсутні.

Крім того суд розглядаючи даний спір, оцінює не лише вказані стороною позивача підстави внесення змін до договору оренди землі в частині зміни п.9 договору «розмір орендної плати», а й обґрунтованість запропонованого позивачем її розміру. Сторона позивача звертаючись до суду просила збільшити розмір орендної плати з 3 % до 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тобто втричі, але не надає економічного розрахунку, чому саме в такому розмірі. Надані додатки до позовної заяви, які свідчать про зростання цін і тарифів мають загальний характер. Індексація орендної плати вже передбачена договором і фактично застосовується. Орендар (суборендар) належно виконує договір та сплачує орендну плату в повному обсязі. Про невиконання умов договору суду не заявлено.

Посилання сторони позивача на те, що за результатами торгів проведеними ФДМ України у жовтні 2024 року, остаточна вартість суборенди зросла у 8,4 раза, порівнюючи зі стартовою ціною, і в середньому за кожен гектар аграрії погодилися платити 29600 грн, а тому зобов`язаний йому збільшити розмір орендної плати до 9 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, не може бути підставою для зміни істотної умови зазначеного договору, оскільки таке суперечать змісту спірного договору оренди.

Відтак, судом зроблено висновок, що виходячи із принципу свободи договору, сторони договору добровільно погодили розмір орендної плати та строк договору 20 років, орендодавець, укладаючи довгостроковий договір у 2016 році, прийняв на себе ризик зміни економічної ситуації, а до позивача ОСОБА_1 як до нового власника земельної ділянки перейшли права та обов`язки орендодавця земельної ділянки згідно договору оренди землі від 12.05.2016 р. Також суд зазначає, що інфляція, зростання цін і тарифів є звичайними економічними процесами, що не дають суду права підміняти волю сторін та змінювати істотні умови договору, в частині розміру орендної плати за відсутності згоди орендаря та без належного на те обґрунтування.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

Докази у справі мають відповідати вимогам їх належності (ст.77 ЦПК України), допустимості (ст. 78 ЦПК України), достовірності (ст. 79 ЦПК України), достатності (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У ч.1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Інші доводи сторін не спростовують висновків суду.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Крім цього, враховуючи, що позивачу в задоволенні його позовних вимог відмовлено у повному обсязі, суд вважає, що на підставі положень ст.141 ЦПК України судові витрати по справі, сплачені позивачем при подачі позову у виді судового збору в сумі 1211,20 грн стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст.623,626-629, 632, 638, 651,652 ЦК України, статтями 12, 13, 77-80, 81, 89, 141, 223, 263-268, 354, 355 ЦПК України

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про внесення змін до договору оренди землі - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Датою ухвалення рішення є дата складання повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 09.06.2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Копію рішення вручити (надіслати) учасникам справи.

Суддя Ю.В. Рачкелюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua