Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №347/1074/26 — Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1074/26

Провадження № 1-кп/347/286/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. м.Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

секретаря с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Косів кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12026091190000116 від 23.04.2026 року щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , громадянина України, працючого фізичною особою-підприємцем, з середньою спеціальною освітою, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3, 4 ст.358 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразились у підробленні посвідчення та іншого офіційного документа, які видаються та посвідчуються установою, і які надають права та звільняють від обов`язків, з метою використання його підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та використав завідомо підроблений документ.

Кримінальні правопорушення вчинені за таких обставин.

У серпні 2025 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, в ОСОБА_4 виник умисел на виготовлення завідомо підроблених документів, з метою подальшого їх використання в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З цією метою, достовірно знаючи, що посвідчення на одержання державної соціальної допомоги та довідка до акту огляду медико-соціальною експертною комісією (надалі - довідка) є офіційними документами, оскільки містять зафіксовану на матеріальному носії інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, видача яких передбачений Порядком оформлення, видачі, обліку та зберігання посвідчень для осіб, які одержують державну соціальну допомогу затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України від 11.01.2019 №35 та наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.12.2012 №1066 «Про затвердження технічного опису бланків форм первинної облікової документації, що використовується в медико-соціальних експертних комісіях», вирішив підробити посвідчення на одержання державної соціальної допомоги та довідку, з метою подальшого особистого використання в ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Реалізуючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 у серпні 2025 року, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, в ході особистої зустрічі із невстановленою досудовим розслідуванням особою в м. Косів, замовив у невстановленої досудовим розслідуванням особи посвідчення та довідку на ім`я дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вступивши таким чином з указаною невстановленою особою в попередню злочинну змову, та діючи умисно, безпосередньо виконав частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційного документу, надавши невстановленій особі фотокартку своєї дружини, копії паспортних даних на її ім`я, які необхідно використати при підробленні документу.

У свою чергу, невстановлена у ході досудового розслідування особа, у невстановлений час та місці, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4 , виконала іншу частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційного документу, а саме за допомогою засобів оперативної поліграфії із використанням попередньо отриманої від ОСОБА_4 інформації (фотокартки, копії паспортних даних на ім`я дружини), підробила офіційні документи, а саме посвідчення на одержання державної соціальної допомоги серією ААГ №312397 від 25.09.2024, видане на ім`я ОСОБА_7 та довідку до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії ІВК №080753 від 14.06.2016, які не відповідають встановленому зразку документів, які знаходяться в офіційному обігу.

Після цього, невстановлена у ході досудового розслідування особа за заздалегідь обумовлену винагороду, під час особистої зустрічі в вересні 2025 року в с. Пістинь Косівського району передала ОСОБА_4 підроблене посвідчення на одержання соціальної допомоги та довідку з метою їх подальшого використання.

Відтак, ОСОБА_4 діючи за вказаних вище обставин, за попередньою змовою із невстановленою досудовим розслідуванням особою, безпосередньо виконавши частину об`єктивної сторони кримінально-караного діяння, пов`язаного із підробленням офіційного документа, шляхом надання фотокартки та копії паспортних даних на ім`я його дружини ОСОБА_6 , які необхідно зазначити при підробленні документа, без відома останньої, вчинив підроблення офіційних документів.

Крім того, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, достовірно знаючи, що наявні у нього посвідчення на одержання державної соціальної допомоги серією ААГ №312397 від 25.09.2024, видане на ім`я ОСОБА_7 та довідка до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії ІВК №080753 від 14.06.2016 є підробленими та у встановлений законом спосіб його дружині не видавались, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, вирішив використати указані офіційні документи.

З цією метою 15.09.2025 відповідно до вимог постанови №560 від 16.05.2024 Кабінету Міністрів України ОСОБА_4 подав до ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву про надання йому відстрочки від призову під час мобілізації на особливий період, до якої долучив копії посвідчення на одержання державної соціальної допомоги серією ААГ №312397 від 25.09.2024, видане на ім`я ОСОБА_7 та довідки до акту медико-соціальної експертної комісії серії ІВК №080753 від 14.06.2016 року, в які внесено завідомо недостовірні відомості. Надалі територіальним центром комплектування та соціальної підтримки зареєстровано заяву ОСОБА_4 із доданими документами за вх.5609/86з від 16.03.2025 року.

В подальшому, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період надано ОСОБА_4 відстрочку від мобілізації, на підставі п. 11 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ч.3 ст.358 КК України, а саме підроблення посвідчення та іншого офіційного документа, які видаються та посвідчуються установою, і які надають права та звільняють від обов`язків, з метою використання його підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, та ч.4 ст. 358 КК України використав завідомо підроблений документ.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях передбачених ч.3, 4, ст.358 КК України, визнав повністю та пояснив, що вчинив кримінальне правопорушення за вказаних в обвинувальному акті обставин. Ствердив, що дійсно домовився з однією особою, яка пообіцяла йому виготовити документи, на підставі яких він тричі отримував відстрочку від мобілізації. За надані послуги з підробки посвідчення та довідки МСЕК він заплатив 4000 доларів. Просив його суворо не карати, розуміє що вчинив неправильно. На даний час він здійснює догляд за братом. Працює фізичною особою підприємцем, та займається виготовленням наземних дронів, які разом із своїми колегами регулярно передає на потреби ЗС України. Також, під час досудового розслідування, ним було перераховано грошові кошти в сумі 70000 гривень на потреби ЗС України. ОСОБА_4 висловив жаль з приводу вчиненого, запевнив суд, що подібного не вчинятиме, зробив для себе правильні висновки, просив його суворо не карати. Не заперечив щодо розгляду справи згідно положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим, його винуватість у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз?яснивши їм зміст ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин і визнав фактичні обставини доведеними наявними у матеріалах кримінального провадження доказами.

Отже, своїми умисними діяннями, які виразились в підробленні посвідчення та іншого офіційного документа, які видаються та посвідчуються установою, і які надають права та звільняють від обов`язків, з метою використання його підроблювачем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 358 КК України, та завідомо використав підроблений документ, чим вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 358 КК України.

Щодо призначення покарання.

Позиція сторони обвинувачення.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбаченихч.3, 4 ст.358 КК України, та призначити йому покарання за ч.3 ст. 358 КК України 2 роки обмеження волі, за ч.4 ст. 358 КК України 1 рік обмеження волі. Остаточне покарання призначити із застосуванням ст. 70 КК України.

Позиція сторони захисту.

Захисник ОСОБА_5 та обвинувачений просили призначити остаточне покарання із застосуванням ст. 75 КК України, та врахувати всі пом`якшуючі обставини, в тому числі і допомогу ЗС України.

Позиція суду щодо призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на вимоги ст. 65 КК України та роз`яснення, викладені в пункті 1 постанови Пленуму ВСУ «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2013 №7, враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують (обтяжують) покарання.

Водночас, згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

У рішенні «Бемер проти Німеччини» від 03 жовтня 2002 року Європейський суд з прав людини зазначає, що кримінальний суд має враховувати особу засудженого, його стаж злочинної діяльності, обставини скоєного ним злочину, його поведінку після злочину, умови його життя та наслідки, яких можна очікувати в зв?язку з відстрочкою.

Так, суд враховує, що інкриміновані обвинуваченому кримінальні правопорушення відповідно до ст.12 КК України є нетяжким злочином (ч.3 ст.358 ККУ) та кримінальним проступком (ч.4 ст.358 ККУ).

Досліджені дані про особу ОСОБА_4 вказують на те, що по місцю проживання він характеризується позитивно, скарг на його поведінку до Пістинського старостинського округу не поступало, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, раніше не судимий, а згідно оригіналу квитанції від 30.04.2026 року перерахував на потреби ЗСУ 70 000 грн.

Обставинами, що пом?якшують покарання, передбаченими ст. 66 КК України, щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, як на стадії досудового так і на стадії судового розгляду, а також перерахування грошових коштів на потреби ЗС України.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання, не встановлено.

Таким чином, об`єктивно з`ясувавши всі обставини в їх сукупності, вирішивши питання, передбачені ст.368 КПК України та врахувавши обставини, передбачені ст.65 КК України, в тому числі встановлені судом обставини, які пом`якшують покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції ч.3, 4 ст. 358 України у виді обмеження волі, з застосуванням ст.75 КК України, тобто звільнення від відбування покарання з випробуванням, та покладенням на обвинуваченого обов?язків відповідно до положень ч.1,3 ст.76 КК України, що найбільше відповідатиме меті призначення покарання відповідно до ст.50 КК України, та буде необхідним й достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Щодо тривалості іспитового строку, то суд зауважує, що іспитовий строк містить у собі погрозу реального виконання покарання, якщо засуджений не буде виконувати умови випробування, і можливість остаточного звільнення від відбування покарання і погашення судимості, якщо особа виконає покладені на неї обов`язки. Встановлення іспитового строку полягає і в тому, що за засудженою особою здійснюється контроль з боку органів виконання покарання. Крім того, іспитовий строк дисциплінує засудженого, привчає його до додержання законів, нагадує йому, що він не виправданий, а проходить випробування, від результату якого залежить його подальша доля – звільнення від відбування призначеної основної міри покарання або реальне її відбування.

Встановлення в даному випадку судом іспитового строку 1 (один) рік є виправданим з врахуванням особи обвинуваченого, який раніше не судимий, і достатнім для того щоб засуджений довів своє виправлення без реального відбування основного покарання.

Щодо інших питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід на стадії судового розгляду не обирався.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення інженерно-екологічної експертизи в розмірі 7701,76 гривень.

Питання речових доказів вирішити відповідно до ст.ст.100 КПК України.

На підставі вищевикладеного ст.ст.75, 76 КК України та керуючись ст.ст.100, 349, 373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд -

у х в а л и в :

Визнати ОСОБА_4 винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3, 4 ст.358 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.3 ст. 358 КК України – 2 роки обмеження волі,

- за ч.4 ст. 358 КК України – 1 рік обмеження волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити ОСОБА_4 покарання – 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням встановивши йому іспитовий строк – 1 (один) рік.

Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави витрати за проведення експертизи в розмірі 7701,76 гривень.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Косівського районного суду Івано-Франківської області від 03.04.2026 року на речові докази в даному кримінальному провадженні.

Речові докази:

- заява ОСОБА_4 від 15.09.2025 за вх. 5609/86- залишити при матеріалах кримінального провадження;

- копія паспорту ОСОБА_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- копія картки платника податків ОСОБА_4 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- копія витягу з реєстру територіальної громади №2025/013469825 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- копія паспорту ОСОБА_7 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- копія витягу з реєстру територіальної громади №2025/007054456 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- копія довідки серії ІВК №080753 - залишити при матеріалах кримінального провадження;

- копія посвідчення на одержання державної соціальної допомоги серією серії ААГ №312397 - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду не може бути оскаржено в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

В іншій частині вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Косівський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1