Суд: Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Невиконання судового рішення
Дата: 08 червня 2026 р.
Справа: №346/2151/26
Суддя: Васильковський В. В.
Справа № 346/2151/26
Провадження № 1-кп/346/611/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2026 року м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд
Івано-Франківської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши в залі суду кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя: АДРЕСА_1 , громадянина України, згідно ст. 89 КК України не судимого, з середньою освітою, одруженого, депутатом не являється,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, –
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.
Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах.
Постановою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 07.07.2025 у справі № 346/2543/25, яка набрала законної сили 18.07.2025, ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 173 та ст. 185 КУпАП та на підставі абзацу 2 ч. 1 ст. 36 КУпАП накладено остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов?язковим до виконання.
Однак ОСОБА_4 , умисно не виконуючи судове рішення винесене у формі постанови суду, в частині позбавлення права керування транспортними засобами, маючи реальну можливість його виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов?язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об?єднаннями на всій території України, всупереч постанові суду від 07.07.2025, близько 15:16 год. 11.04.2026, рухаючись по вул. Кринична в м. Коломия, Івано-Франківської області, керував транспортним засобом марки та моделі «Renault Duster», державний номерний знак НОМЕР_1 , та був зупинений поліцейськими Коломийського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».
У зв?язку із тим, що ОСОБА_4 керував транспортним засобом, без передбачених законом документів, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на останнього поліцейськими Коломийського районного відділу поліції ГУНІ в Івано-Франківській області 11.04.2026 накладено стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
В судовому засіданні обвинувачений вину визнав та повністю підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаюється.
На підставі ч.3 ст.349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.
Таким чином, вина обвинуваченого в судовому засіданні доведена повністю, його діяння відповідають ознакам складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки він умисно не виконав постанову суду, що набрала законної сили.
Обставини, що пом`якшують обвинувачення – щире каяття, визнання вини.
Обставини, що обтяжують покарання – не встановлено.
Суд, заслухавши і перевіривши в судовому засіданні пояснення обвинуваченого, вважає доведеною винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.382 КК України.
При призначенні виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу обвинуваченого, який не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, позитивно характеризується.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що одна лише тяжкість вчиненого злочину не може бути єдиною та безумовною підставою для висновку про неможливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання за ст. 382 ч.1 КК України у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України, оскільки зазначене покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання речових доказів суд вирішує у відповідності до ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речові докази:
-Оптичний диск з наявним на ньому маркуванням «DVD-R 4,7 GB» із чотирма відеозаписами зберігати у матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подано апеляцію до Івано-Франківського Апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти діб з дня його проголошення. У випадку неподання апеляційної скарги, вирок набирає законної сили після закінчення встановлених строків апеляційного оскарження.
Суддя: ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua