Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №341/813/26 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Суд: Галицький районний суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 08 червня 2026 р.

Справа: №341/813/26

Суддя: МЕРГЕЛЬ М. Р.

Єдиний унікальний номер 341/813/26

Номер провадження 2/341/760/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

09 червня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Мергеля М. Р. розглянув заочно у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

УСТАНОВИВ

Представниця Фалінська Л. А. в інтересах ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів.

У позові просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором від 05.04.2025 № 1536-2733 у розмірі 27283,74 грн та судовий збір.

Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачка не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором від 05.04.2025 № 1536-2733, у зв`язку з чим у неї виникла загальна заборгованість на суму 27283,74 грн, з яких: 3619,60 грн – заборгованість за кредитом, 18264,14 грн – заборгованість за процентами, 1200,0 грн – заборгованість за комісією, 4200,0 грн – заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України.

Ухвалою суду від 08.05.2026 відкрито провадження у справі і справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 04.06.2026.

У судове засідання 04.06.2026 сторони не з`явились.

Представниця позивача в клопотанні, яке долучено до позовної заяви, просить справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідачка у судове засідання не з`явилась, хоч про день, час та місце розгляду справи вважається повідомленою належним чином відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Копію ухвали про відкриття провадження з датою судового засідання надіслано на офіційну зареєстровану адресу місця проживання відповідачки. Відповідачка документи не отримала, оскільки відсутня за зареєстрованою адресою місця проживання.

Водночас до позову долучено докази направлення відповідачці копії позовної заяви з додатками за адресою зареєстрованого місця проживання відповідачки: АДРЕСА_1 .

Таким чином відповідачка вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання. Проте, відзив на позовну заяву відповідачка не подала, жодних заяв чи клопотань до суду не надсилала. Ходом розгляду справи не цікавилась. У судове засідання не прибула.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на приписи ст. ст. 223, 280 ЦПК України суд прийняв рішення про заочний розгляд справи, оскільки відповідачка вважається повідомленою належним чином про судове засідання, причини неявки суду не повідомила, відзив не подала, заяв чи клопотань про відкладення судового засідання не подавала, а представниця позивача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, встановив наступні обставини та дійшов таких висновків.

05.04.2025 між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1536-2733 продукту «НА ВСЕ» (далі – Договір, Кредитний договір) (а. с. 10-20).

Відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювальну кредитну лінію на наступних умовах, визначених цим Договором.

Згідно з пунктом 3.1 Кредитного договору цей договір укладається сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».

Загальний розмір кредиту за цим Договором становить 6000,0 грн. Дата надання/видачі кредиту: 05.04.2025 (пункт 4.1 Кредитного договору).

Згідно з пунктом 4.4 Договору базовий період складає 14 календарних днів.

Відповідно до пункту 4.6 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування кредитом, починаючи з дня видачі кредиту до дати фактичного повернення всієї суми кредиту за наступною ставкою: стандартна процентна ставка становить 1,0 % за кожен день користування кредитом.

Комісія за видачу кредиту становить 20,0 % від суми виданого кредиту (пункт 4.7 Кредитного договору).

Строк кредитування, тобто строк, на який надається кредит позичальнику: 300 календарних днів з моменту перерахування кредиту позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 29.01.2026 (пункт 4.10 Кредитного договору).

Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 6024,97 % (пункт 4.11 Кредитного договору).

Орієнтована загальна вартість кредиту на дату укладення цього Договору (за весь строк кредитування) складає 23189,31 грн (пункт 4.12 Кредитного договору).

Відповідно до п. 10.2 Договору знижена процентна ставка становить 0,9 % за кожен день користування кредитом, яка надається кредитодавцем виключно як знижка на користування кредитом та є заохоченням позичальника до сумлінного виконання умов Договору.

Договір підписаний від імені ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2105.

До Договору надано паспорт споживчого кредиту з аналогічними умовами кредитування.

Відповідно до копії довідки від 01.04.2026 про підтвердження успішної оплати ТзОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» підтверджує про успішність наступної операції згідно з договором ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» від 10.06.2020 № 02.06.2020, а саме: 05.04.2025 о 16:43 год на суму 6000,0 грн, номер картки НОМЕР_1 , платник: ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», призначення платежу: видача кредитних коштів за договором від 05.04.2025 № 1536-2733 (а. с. 21).

08.04.2025 між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про відкриття кредитної лінії № 1536-2733 продукту «НА ВСЕ» (далі – Додаткова угода) (а. с. 23-24).

Відповідно до п. 2.1 Додаткової угоди кредитодавець зобов`язується надати позичальнику у кредит додаткові грошові кошти в розмірі 2400,0 грн.

Дата надання/видачі додаткових грошових коштів у кредит: 08.04.2025 (пункт 2.2 Додаткової угоди).

Сторони домовились продовжити строк кредитування на 3 дні, встановивши, що після укладення цієї Додаткової угоди строк кредитування з урахуванням його продовження складає з моменту укладення Додаткової угоди строк кредитування з урахуванням його продовження складає з моменту укладення Додаткової угоди до його закінчення 300 календарних днів (пункт 2.7 Додаткової угоди).

Відповідно до копії довідки від 01.04.2026 про підтвердження успішної оплати ТзОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» підтверджує про успішність наступної операції згідно з договором ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» від 10.06.2020 № 02.06.2020, а саме: 08.04.2025 о 10:05 год на суму 2400,0 грн, номер картки НОМЕР_1 , платник: ТзОВ «Укр Кредит Фінанс», призначення платежу: видача кредитних коштів за договором від 08.04.2025 № 1536-2733 (а. с. 21 зворот).

До матеріалів справи надано розрахунок заборгованості ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» про щоденні нарахування ОСОБА_1 за Договором від 05.04.2025 № 1536-2733 станом на 27.03.2026, відповідно до якого загальна заборгованість сформована на суму 27283,74 грн, з яких: 3619,60 грн – заборгованість за кредитом, 18264,14 грн – заборгованість за процентами, 1200,0 грн – заборгованість за комісією, 4200,0 грн – заборгованість за відсотками відповідно до ст. 625 ЦК України (а. с. 29-33).

З указаного розрахунку суд установив, що 05.04.2025 надано кредит у розмірі 6000,0 грн та нараховано комісії у розмірі 1200,0 грн. 08.04.2025 надано кредит у розмірі 2400,0 грн. Протягом періоду з 05.04.2025 до 07.04.2025 (3 дні) відповідачці нараховувались проценти за ставкою 0,90 % згідно з п. 10.2 Договору, тобто по 54,0 грн на день. Протягом періоду з 22.04.2025 до 08.09.2025 відповідачці нараховувались проценти за ставкою 1,0 % згідно з п. 4.6 Договору, тобто по 84,0 грн на день. 08.09.2025 відповідачка сплатила 4780,40 грн, які зараховано у тіло кредиту. Протягом періоду з 09.09.2025 до 01.02.2026 відповідачці нараховувались проценти за ставкою 1,0 % згідно з п. 4.6 Договору, тобто по 36,19 грн на день.

Таке нарахування процентів та строк їх нарахування відповідають погодженим сторонами Договору умовам, які відповідачка прийняла, частково виконувала шляхом отримання коштів та їх використання та часткового погашення заборгованості.

Також, розмір процентної ставки відповідає приписам цивільного законодавства.

Надаючи правову оцінку установленим у справі обставинам та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до положень статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

За правилом частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

У частині 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За правилами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір та додаткова угода підписані ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що свідчить про укладання між ТзОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачкою правочину. Без отримання на мобільний номер телефону відповідачкою коду, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без вчинення передбачених Договором і законодавством дій з боку ОСОБА_1 . Договір та додаткова угоди не були б укладеними.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною першою та другою статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

У Договорі містяться конкретні умови використання коштів, зокрема відсоткові ставки за користування кредитом, розмір комісії, строк кредитування, з якими відповідачка ОСОБА_1 ознайомилась і які прийняла шляхом підписання відповідного Договору.

Отже, суд установив, що відповідачка була ознайомлена з указаними у вищевказаному Договорі та Додатковій угоді умовами отримання і користування кредитними коштами, на них погодилась, частково виконувала ці умови шляхом отримання коштів, їх використання та часткової сплати заборгованості.

Таким чином, суд установив, що сформована і заявлена у позові до стягнення заборгованість за тілом кредиту у розмірі 3619,60 грн, заборгованість зі сплати процентів у розмірі 18264,14 грн та заборгованість зі сплати комісії у розмірі 1200,0 грн відповідає погодженим сторонами умовам Договору.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Договором у загальному розмірі 23083,74 грн (3619,60 + 18264,14 + 1200,0) підлягають задоволенню.

Водночас ОСОБА_1 відзиву, будь-яких пояснень чи доказів, які б спростовували відповідні вимоги позову, суду не надала.

З огляду на принцип змагальності та відсутність будь-яких доказів, які б спростовували обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх задоволення в частині стягнення 23083,74 грн.

Щодо стягнення з відповідачки заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в розмірі 4200,0 грн, то суд вважає, що такі вимоги задоволенню не підлягають, у зв`язку з наступним.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан діяв, триває і не припиняв свою дію в період укладення Договору та нарахування заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України позикодавцем.

Тобто, в цьому випадку відповідачка як позичальниця звільнена від обов`язку сплати заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки така нарахована після укладення кредитного договору та під час дії воєнного стану.

Своєю чергою суд вважає необгрунтованими доводи сторони позивача щодо правомірності нарахування та стягнення платежів за прострочення виконання грошового зобов`язання (у цьому випадку на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України) з покликанням на приписи "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про споживче кредитування" як на спеціальний закон, що не забороняє відповідного стягнення, з огляду на таке.

Позивач, зокрема, просить стягнути 4200,0 грн саме як нараховані проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України. На переконання суду, саме положення п. 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України у цьому випадку є спеціальними, які звільняють позичальника від обов`язку сплати заборгованості за процентами річних, нарахованими на підставі ч. 2 ст. 625 того ж таки ЦК України, під час дії воєнного стану у державі.

Своєю чергою Закон України «Про споживче кредитування» не наділяє кредитодавця правом стягувати з позичальника проценти за прострочення виконання грошового зобов`язання, нараховані на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України у період воєнного стану.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у розмірі 4200,0 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приписами частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» установлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, оскільки позивач подав до суду позовну заяву в електронній формі, то з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2252,56 грн (а. с. 9).

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, суд, з дотриманням положень ч. 6 ст. 259, ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання. На виконання вимог ч. 4 статті 268 ЦПК України підписав судове рішення без його проголошення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 128, 141, 178, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272-274, 279-280, 284, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення коштів задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за Договором від 05.04.2025 № 1536-2733 у розмірі 23083,74 грн, з яких: 3619,60 грн – заборгованість за кредитом, 18264,14 грн – заборгованість за процентами, 1200,0 грн – заборгованість за комісією.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2252,56 грн.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 09 червня 2026 року.

Учасники:

позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», місцезнаходження за адресою: бульвар Лесі Українки, 26, офіс, 407, м. Київ, код ЄДРПОУ: 38548598;

відповідачка – ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

СуддяМикола МЕРГЕЛЬ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua