Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №197/534/26 — Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 197/534/26

Провадження № 2/197/602/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року с-ще Широке

Широківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Гетьманенко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Широке позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з відповідачем по справі перебуває у шлюбі, зареєстрованому 06 грудня 2018 року виконавчим комітетом Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області. Від шлюбу народився син (неповнолітній): ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . З відповідачем не проживають спільно вже тривалий час, оскільки відповідач проживає окремо та живе своїм особистим життям. Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між сторонами, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов`язки з ведення спільного господарства. Шлюб існує формально і подальше збереження сім`ї є неможливим та суперечить інтересам позивача, взаємної людської поваги, цінностей та принципів. Спір про визначення місця проживання дітини відсутній. Дитина мешкає з позивачем. Суперечки про розподіл спільного майна немає. На примирення та збереження шлюбу з відповідачем не згодна. З наведених підстав просить шлюб розірвати. Після розірвання шлюбу просить відновити дівоче прізвище " ОСОБА_4 " звідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.06.1989 року.

Ухвалою суду від 12.05.2026 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. В прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує. Згідно поданої заяви від 26.05.2026 просить суд розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.33).

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Згідно з поданою заявою від 21.05.2026 просить розгляд справи проводити за його відсутності. Позовні вимоги визнає повністю, згоден на розірвання шлюбу, на примирення не погоджується (а.с.28).

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється за відсутністю сторін, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі обставини справи, суд дійшов до наступних висновків.

Згідно з оригіналом свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ) та ОСОБА_2 (перебувають у шлюбі, зареєстрованому 06.12.2018 року виконавчим комітетом Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, актовий запис № 47 (а.с.13).

Під час шлюбу у сторін народився син (неповнолітній): ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого зазначені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 виданого Берегівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області від 19 листопада 2019року (а.с.10 ).

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше сумісне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має істотне значення.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішення позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.

Сторони припинили сімейні і подружні стосунки, не бажають їх поновлення.

Суд вважає, що подальше збереження шлюбу порушує передбачене ст. 56 Сімейного кодексу України право дружини та чоловіка на особисту свободу.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Передбачене ч. 1 ст. 111 Сімейного Кодексу України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Згідно з ч. 3 статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Підстав для вжиття заходів щодо примирення подружжя, як того вимагають положення ст. 111 СК України, суд не вбачає.

Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач визнає позов у повному обсязі, про що подав письму заяву, відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Згідно з ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими і подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Після розірвання шлюбу позивачка просить відновити дівоче прізвище " ОСОБА_4 ".

Враховуючи, що позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн що підвтерджується квитанцією № 2.641735625.1 від 30.04.2026, з відповідача на користь позивачки підлягають стягненню 50 % судового збору, сплаченого позивачкою при поданні позовної заяви, а саме 665,60 грн, а інші 50 % судового збору повернути позивачці з державного бюджету.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114, 115, 160 СК України, ст. ст. 12, 13, 81, 133, 141, 142, 259, 263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 06 грудня 2018 року виконавчим комітетом Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, актовий запис № 47 - розірвати.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дівоче прізвище " ОСОБА_4 ".

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50 % сплаченого позивачкою судового збору, що становить 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 % сплаченого нею судового збору, а саме 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення - 09.06.2026.

Суддя М.В. Панчук