Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 08 червня 2026 р.
Справа: №183/8923/24
Суддя: Березюк В. В.
Справа № 183/8923/24
№ 1-кп/183/1294/26
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 червня 2026 року м. Самар
Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження № 12024041350000952 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, з повною середньою освітою, неодруженого, військовослужбовця за мобілізацією, гранатометника військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
в с т а н о в и в:
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» з 24.02.2022 на всій території України введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
21.10.2022 наказом командира військової частини НОМЕР_1 № 294, солдата ОСОБА_5 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду гранатометника.
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від них інших військовослужбовців, виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою.
ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем в/ч НОМЕР_1 , на посаді гранатометника, у невстановлену в ході досудового розслідування дату та час, однак не пізніше 18 липня 2024 року, знаходився поблизу квартири АДРЕСА_2 , де у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилось в приміщенні вищевказаної квартири.
Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлену в ході досудового розслідування дату та час, однак не пізніше 18 липня 2024 року, ОСОБА_5 , продовжуючи знаходитися поблизу квартири АДРЕСА_2 , діючи умисно, з корисливих мотивів, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою крадіжки, шляхом підбору ключа до вхідних дверей вищевказаної квартири, проник до приміщення, звідки взяв наступне майно: телевізор, марки «Samsung», моделі «UE43T5300AU», акустичну систему марки «Samsung» моделі «HW- Q600A та акустичну систему, марки «Samsung» моделі «PS-WA67B», після чого з метою викрадення чужого майна виніс вищевказані речі з приміщення квартири, тим самим викрав його.
Після чого, ОСОБА_5 , присвоївши викрадене майно, покинув місце скоєння злочину та розпорядився ним на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 25 895, 70 (двадцять п`ять тисяч вісімсот дев`яносто п`ять гривень сімдесят копійок) гривень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину свою визнав повністю та показав, що обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорює та повністю визнає себе винним у пред`явленому обвинуваченні. Також вказав, що він дійсно проник до квартири АДРЕСА_2 , звідки викрав майно. Взагалі він хотів поспілкуватися з власником квартири ОСОБА_7 , до якого мав певні питання, але потім імпульсивно вирішив забрати майно, яке він спустив у свою квартиру АДРЕСА_3 , розташовану в цьому ж під`їзді зобов`язаний. Потім співмешканка ОСОБА_7 звернулась до поліції із заявою. Наразі усі речі повернуті. Вказав, що він сприяв органам досудового розслідування, давав зізнавальні свідчення. У скоєному він щиро кається.
В судовому засіданні у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України судом було з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст вищенаведених обставин, а також встановлено відсутність сумнівів у добровільності їх позиції.
Оскільки учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, не оспорювали в судовому засіданні обставини, при яких обвинуваченим ОСОБА_5 скоєно злочин, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і учасники судового процесу проти цього не заперечували.
Також в судовому засіданні суд роз`яснив учасникам судового процесу вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України щодо позбавлення права оскарження обставин, які ніким не оспорюються, в апеляційному порядку.
Отже, суд, дослідивши докази в межах пред`явленої підозри, не виходячи за межі пред`явленого обвинувачення, яке прокурор підтримав в судовому засіданні, приходить до однозначного висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), поєднаній з проникненням у житло, вчиненій в умовах воєнного стану, доведена у повному обсязі і його умисні дії вірно кваліфіковані органом досудового слідства за ч. 4 ст. 185 КК України.
При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд керується ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинуваченого, сукупність усіх обставин у справі.
Суд приймає до уваги те, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив тяжкий злочин, за місцем служби характеризується негативно.
Однак, обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлено.
Обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття, яке ґрунтується на належній критичній оцінці ним своєї протиправної поведінки, визнанні вини та готовності підлягати кримінальній відповідальності.
Крім того, суд враховує дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, вину свою визнав повністю, розкаявся у вчиненому, на обліку у лікарів нарколога, психіатра, фтизіатра не перебуває, є військовослужбовцем, шкода відшкодована шляхом повернення майна, потерпіла не наполягала на призначенні обвинуваченому суворого покарання.
За таких обставин, з урахуванням наявності обставини, яка пом`якшує покарання та відсутності обставин, які його обтяжують, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання без ізоляції його від суспільства, а саме у виді позбавлення волі на певний строк, та на підставі ст. 75 КК України звільнення його від відбування покарання з випробуванням, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого злочину, конкретним його обставинам, обставинам, що пом`якшують покарання та обтяжують його, даним про особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання як кару суд, виходячи з вимог ст. 50 КК України, враховує, що призначення покарання у виді позбавлення волі на вказаний вище строк з випробуванням буде необхідним та достатнім для виправлення засудженого і запобігання вчинення ним нових злочинів.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, враховуючи ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також усі обставини по справі, керуючись ст. ст. 370, 371, 374 КПК України, суд,
у х в а л и в :
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
-телевізор марки «Samsung», моделі «UE43T5300AU», акустичну систему, марки «Samsung», моделі «HW- Q600A та акустичну систему марки «Samsung» моделі «PS-WA67B» – залишити за належністю потерпілій ОСОБА_6 .
Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно, після його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана сторонами кримінального провадження до Дніпровського апеляційного суду через Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua