Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №199/9998/24 — Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра

Справа № 199/9998/24

(1-кп/199/165/26)

ВИРОК

іменем України

09.06.2026 м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпра у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі кримінальне провадження № 12024041630001181 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08.10.2024, відносно:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Дніпропетровську, громадянина України, із неповною середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх, непрацездатних не маючого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого та фактично проживаючого у квартирі АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за який передбачена ч. 2 ст. 121 КК України,

сторони кримінального провадження:

прокурор – ОСОБА_4

потерпіла – ОСОБА_5

представник потерпілої – захисник ОСОБА_6

обвинувачений – ОСОБА_3

захисник – ОСОБА_7

В С Т А Н О В И В:

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 06.10.2024 близько 15:30 години, знаходився в приміщені кафетерію,розташованого по АДРЕСА_2 , де в цей ж час перебував знайомий ОСОБА_3 , потерпілий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 та знайомий йому потерпілий ОСОБА_8 почали між собою спілкуватися знаходячись в приміщенні кафетерію, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де під час спілкування потерпілий ОСОБА_8 почав непристойно виражатися уголос на адресу ОСОБА_3 та на ґрунті цього між ними виник словесний конфлікт.

Далі, 06.10.2024 близько 15:40 годин, ОСОБА_8 вийшов з приміщення кафетерію, розташованого по АДРЕСА_2 , та прослідував в напрямку будинку АДРЕСА_3 .

ОСОБА_3 , 06.10.2024 приблизно о 15.42 годин, також вийшов з кафетерію та біля буд. АДРЕСА_3 знову зустрів ОСОБА_8 , який продовжив непристойно виражатися уголос на адресу ОСОБА_3 та перешкоджати його проходу.

У цей час, у ОСОБА_3 раптово виник умисел на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 з метою припинення його агресивної поведінки та перешкоджанню подальшому пересуванню ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільну небезпеку своїх дій, однак не передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння, хоча повинен був і міг їх передбачити, оскільки ОСОБА_8 перебував у стані алкогольного сп`яніння, значно поступався за фізичними даними (зростом, вагою та статурою), був значно старшим по віку ОСОБА_3 перебуваючи у той же день та час, та у тому ж місці, стоячи на асфальтному покритті обличчям до ОСОБА_8 , своєю лівою рукою, зжатою в кулак, умисно наніс один удар в праву сторону підборіддя ОСОБА_8 , від одержаного удару ОСОБА_8 , з прискоренням впав на асфальт, вдарившись головою об асфальтне покриття, після чого втратив свідомість.

У результаті вищевказаних умисних, протиправних дій ОСОБА_3 , потерпілому ОСОБА_8 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: синця на шкірі підборіддя праворуч, лінійного перелому лівої тім`яної кістки, та потиличної кістки зліва, скупчення крові у вигляді згортків у черепних ямках зліва, масивний деструктивний субарахноїдальний крововилив з вираженою лейкоцитарно-макрофагальною реакцією (місцями лейкоцитів менше, ніж макрофагів), домішкою нечисленних лімфоцитів, ознаками проліферації сполучнотканинних клітин, з тромбами в судинах, негативною реакцією Перса (при фарбуванні за Персом) лобних часток мозку, а також на випуклій та базальній поверхні лівої півкулі головного мозку, численні різних розмірів поліморфні, з тенденцією до злиття і зливні крововиливи в речовині головного мозку (коркового і стовбурового відділу), місцями з некрозом речовини головного мозку, з вираженою лейкоцитарною реакцією, утворенням поодиноких лімфоцитів і макрофагів, з некрозом стінок судин та явищем тромбоваскуліту в зонах крововиливів, перифокально з проліферацією і гіпертрофією глії, набуханням ендотелію капілярів, негативною реакцією Перла (при фарбуванні за Перлом), численних периваскулярних мікрогеморагії з лейкоцитарно-лімфоцитарною реакцією, негативною реакцією Перла (при фарбуванні за Перлом) в речовині головного мозку. Вказані ушкодження виникли від дії ударної дії тупого предмету за короткий проміжок часу до моменту надходження постраждалого до лікувального закладу та являють собою комплекс закритої черепно-мозкової травми, яка у своєму клінічному перебігу призвела до різкого порушення діяльності центральної нервової системи, різкому порушенню діяльності систем дихання та кровообігу з розвитком набряку головного мозку. Стосовно до живої особи, згідно п.п. 2.1.1а), 2.1.2, 2.1.3б), 2.1.3в), 2.1.3г) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6, від 17.01.1995 року МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», вказана травма мала би ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

У подальшому, зрозумівши, що ОСОБА_8 втратив свідомість,

ОСОБА_3 почав надавати йому допомогу разом з перехожими, які викликали «Швидку» медичну допомогу. Після прибуття «Швидкої», ОСОБА_3 покинув місце вчинення злочину.

Лікарем «Швидкої» ОСОБА_8 надано першу медичну допомогу, та у супроводі матері ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка прибула на місце події, ОСОБА_8 доставлено до КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 »ДОР за адресою: АДРЕСА_4 , де продовжено надання медичної допомоги, після якої останній в супроводі матері прослідував до постійного місця мешкання за адресою: АДРЕСА_5 .

У послідуючому, внаслідок погіршення самопочуття, ОСОБА_8 06.10.2024 було госпіталізовано до КП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », де ІНФОРМАЦІЯ_6 о 10 годині 30 хвилин останній помер.

Згідно висновку судово-медичної експертизи комплекс тілесних ушкоджень в області голови та обличчя ОСОБА_8 спричинені від ударної дії тупого твердого предмету в ділянку підборіддя справа з послідуючим падінням, після наданого тілу прискорення, та ударом потилично-тім`яною ділянкою зліва о тупий твердий предмет з необмеженою контактуючою поверхнею (асфальтове покриття).

Причиною смерті ОСОБА_8 стала отримана ним закрита черепно-мозкова травма: синець на шкірі підборіддя, закритий перелом кісток склепіння та основи черепу, крововиливи під оболонки та у речовині головного мозку, яка у своєму клінічному перебігу призвела до різкого порушення діяльності центральної нервової системи, різкому порушенню діяльності систем дихання та кровообігу з розвитком набряку головного мозку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа.

2. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

У силу ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею, а це, зокрема, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Умисні дії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судом кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 119 КК України, а саме у вбивстві, вчиненому через необережність.

3.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Як пояснив ОСОБА_3 суду, свою вину у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених вище він визнає частково, в той день він домовився з другом підзаробити, та біля АТБ в кафе працювала його знайома ОСОБА_9 ,він зайшов до неї поговорити, та побачив п`яного в неадекватному стані ОСОБА_8 , який шатався, був брудний із саднами на руках, говорив, що з кимось побився, в нього були суперечки з іншими особами. ОСОБА_10 запропонував йому випити разом або купити випити йому, та він йому відмовив. ОСОБА_10 сказав вийти на двір, був з складним ножем, погрожував, що приріже, із кафе вийшов першим. Через деякий час, як вказав обвинувачений, він вийшов, після того як впевнився, що ОСОБА_10 пішов, але той стояв на дорозі п`яний, почав на нього кидатись, він його заспокоював, та потім штовхнув ОСОБА_11 долонею у груди паралельно серцю. Обминути ОСОБА_11 він не мав можливості, той був на відстані руки, міг замахнутись ножем. Він чув, що ніж впав із рук ОСОБА_11 , почув звук металу. ОСОБА_10 впав, а він зайшов до у кафе до його знайомої ОСОБА_9 за водою, та обливав ОСОБА_11 водою, попросив викликати швидку допомогу.

Покази щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень змінив. Під час проведення слідчого експерименту він говорив слідчому про ніж у ОСОБА_12 .

Заслухавши доводи сторін, оцінивши кожен наданий суду доказ щодо належності, допустимості, достовірності та у сукупності, з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд встановив, що пред`явлене обвинувачення частково доведено.

Так, за змістом обвинувального акту, умисні дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 121 КК України, тобто як такі, що полягали в умисному тяжкому тілесному ушкоджені, що спричинило смерть потерпілого.

Між тим, диспозиція ч. 2 ст. 121 КК України свідчить, що умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого може бути вчинено лише за наявності прямого або непрямого умислу на спричинення такого тілесного ушкодження, тобто коли особа усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді шкоди здоров`ю, яка є небезпечною для життя саме в момент заподіяння і бажає, або свідомо допускає їх настання. Якщо ж особа не мала на меті спричинення тяжких тілесних ушкоджень та не передбачала їх спричинення, хоча могла та повинна була передбачити такі наслідки, то такі дії належить кваліфікувати як вбивство, вчинене через необережність за ст. 119 КК України.

Сталою судовою практикою визначено, що розмежування складів злочинів, передбачених ч.2 ст. 121 та ч. 1 ст. 119 КК України здійснюється за їх суб`єктивною стороною, виходячи з фактичних підстав кваліфікації конкретного суспільно небезпечного діяння, зокрема способу, знаряддя злочину, кількості, характеру і локалізації тілесних ушкоджень (постанови Верховного Суду, ухвалені у провадженнях № 51 - 6829 км 18, № 51 - 649 км 18, № 51 - 2941 км 18, № 51 - 1147 км 19, постанови Верховного Суду України, ухвалені у справах № 5 - 8 кс 13, № 5 - 4 кс 15, № 5 - 25 кс 15).

У цьому контексті необхідно ретельно проаналізувати не лише об`єктивні, а й суб`єктивні ознаки складу злочину, оскільки саме суб`єктивна сторона складу злочину становить основний критерій розмежування вбивства вчиненого через необережність (ст. 119 КК України) та умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч. 2 ст. 121 КК України).

Умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, належить до категорії складних злочинів. З об`єктивної сторони цей злочин характеризується суспільно небезпечними, протиправними діяннями та суспільно небезпечними наслідками, що настали для здоров`я потерпілого у вигляді заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а також смерті. При цьому тяжкі тілесні ушкодження і смерть потерпілого перебувають у причинному зв`язку між собою та із вчиненим суспільно небезпечним діянням. Суб`єктивна сторона цього злочину характеризується двома формами вини - умислом (прямим/непрямим) щодо суспільно небезпечного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережністю (злочинною самовпевненістю чи злочинною недбалістю) щодо настання смерті потерпілого (похідні наслідки). При цьому винний усвідомлює можливість настання похідного наслідку в результаті настання первинного. Якщо ж таке усвідомлення відсутнє, вчинене слід кваліфікувати як вбивство вчинене через необережність.

Щодо вбивства з необережності та його суб`єктивної сторони, то воно має місце лише при необережній формі вини, яка може виступати у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості. Необережність є формою вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.

Встановлюючи суб`єктивні ознаки складу злочину - заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження,яке спричинило смерть потерпілого(ч. 2 ст.121 КК України), необхідно виходити з того, що ознаками суб`єктивної сторони складу такого злочину, є умисел на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження в прямій і непрямій формі.

Судами неодноразово констатувалося, що настання смерті після спричинення особі тілесних ушкоджень, ударів тощо, внаслідок яких потерпілий впав й вдарився головою об тверду поверхню слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 119 ч. 1 КК України (постанова колегії суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 02 липня 2024 року, справа № 307/1370/20, провадження № 51-794 км 23).

Виходячи з викладеного, в діях ОСОБА_3 вбачається склад кримінального правопорушення, передбачений ст. 119 КК України, у зв`язку з чим його дії мають бути перекваліфіковані з ч. 2 ст.121 КК України на ч.1 ст. 119 КК України, оскільки об`єктивна та суб`єктивна сторона цього кримінального правопорушення в повному обсязі доведена наступними доказами.

Так, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 , із кваліфікацією його дій за ч. 1 ст. 119 КК України, підтверджується показами потерпілої і свідків допитаних у судовому засіданні.

Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні повідомила, що її сину ОСОБА_8 обвинувачений ОСОБА_3 наніс смертельний навмисний удар. Так, в день події, її син мав прийти додому, але на телефонні дзвінки не відповідав, через деякий час зателефонував лікар швидкої медичної допомоги та повідомив про те, що сталося, тому вона побігла на місце події, де побачила сина з саднами на голові. Працівники швидкої медичної допомоги повідомили, що його вдарив боксер і вона разом із ними поїхала до ІНФОРМАЦІЯ_4 де її сина ОСОБА_8 , зробили рентген, син був п`яний йому допомоги не надали. Як пояснила потерпіла, сину було встановлено діагноз струс мозку та прийнято рішення про амбулаторне лікування, оскільки підстав для госпіталізації не було та їх відпустили додому, його вивозили на кріслі-каталці. Дома, як вказала потерпіла, син не падав, а вона міряла йому тиск, давала ліки, а коли син перестав на неї реагувати, знову викликала швидку медичну допомогу і її сина ОСОБА_8 доставили до ІНФОРМАЦІЯ_7 , де показали фото черепа із гематомою та повідомили про термінову операцію. Син був в комі, його стан був важкий, покращень не було. Наступного дня вона подала заяву до поліції, та дізналась що її син помер. Окрім вказаного, потерпіла повідомила, що ОСОБА_3 їй раніше знайомий, оскільки це знайомий її сина ОСОБА_8 , вони разом випивали, сам же син раніше судимий 10 разів, в тому числі за тілесні ушкодження. Цивільний позов підтримала в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_13 повідомила, що обвинувачений ОСОБА_3 є її рідним братом, який на момент події не працював офіційно, підробляв вантажником та возив її сина на тренування по дзюдо. Сам же ОСОБА_3 спортом не займався. Очевидцем подій ОСОБА_13 не була.

Свідок ОСОБА_14 суду повідомила, що в 2024 році вона як лікар була на чергуванні в бригаді швидкої медичної допомоги, де отримала виклик до магазину ІНФОРМАЦІЯ_8 на АДРЕСА_6 . Прибувши на виклик, на місці події побачили 2 особи, високий чоловік тримав потерпілого, який був в свідомості, контактний та не агресивний, перебував в стані алкогольного сп`яніння. Потерпілого ОСОБА_8 не роздягали, він був чистий та не на всі питання відповідав, йому було встановлено підозру на закриту ІНФОРМАЦІЯ_9 та на носилках доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки прийшла мати потерпілого, вона також поїхала до лікарні. Підстав для доставки ОСОБА_8 до ІНФОРМАЦІЯ_7 не було, оскільки відповідно до Наказу туди доставляються лише люди, які перебувають в комі. Як вказала свідок, її колега бачила потерпілого в ІНФОРМАЦІЯ_4 , він сидів на підлозі, та в подальшому стосовно нього був виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 оскільки він перебував в комі.

Свідок ОСОБА_15 суду повідомила, що коли вона переходила дорогу побачила, що на зебрі лежить непритомний чоловік,якого тряс ОСОБА_3 і кричав "Дихай, не помирай". Поруч із місцем події є кафе неблагополучної репутації, пізніше звідти вибіг чоловік, сказав, що потерпілого звати ОСОБА_16 . Молодий хлопець запитав в неї чи потрібна допомога, а сам ОСОБА_3 , був розгублений і залишався на місці події. Вона побігла набрала води, в цей час вийшов чоловік та запропонував привести його до тями, у потерпілого випали вставні щелепи, які вона в подальшому поклала в стакан, та через деякий час потерпілий почав приходити до тями, дихав самостійно. Вона викликала швидку допомогу, яка приїхала десь через 10 хвилин, вона їм повідомила, що людина не дихає, знала лише ім`я потерпілого . Швидка піднімала потерпілого , в цей час ОСОБА_3 , вже пішов, вона побачила телефон в потерпілого та попросила зателефонувати матері, вона назвала його анкетні дані. Без свідомості потерпілий був до приїзду швидкої, подав ознаки дихання коли вона його почала поливати водою, очі не відкривав, був непритомний, не було явних ознак дихання. ОСОБА_17 сказав їй, що він вдарив потерпілого в щелепу. Причини чому потерпілий лежав вона не бачила, при ній ударів не було. Швидка не поспішала надавати медичну допомогу.

Судовий експерт ОСОБА_18 , підтримавши складений Висновок №225 від 27.10.2025 де він був доповідачем у складі комісії, та роз`яснив, що Висновки експертизи ґрунтуються на даних, де був встановлений комплекс тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_8 , тому саме таким був механізм нанесення травми. Експерт ОСОБА_18 наполягав на механізмі, зазначеному в п.3 розділу Висновки ( том 4 а.п.100) де зазначено, що виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження викладені при обставинах та в термін, який вказаний в ухвалі суду, а саме: в результаті удару ОСОБА_3 06.10.2024 приблизно в 15.42 кулаком в праву сторону підборіддя ОСОБА_8 з наступним падінням ОСОБА_8 та ударом головою об асфальтне покриття.

Якби механізм спричинення тілесного ушкодження зазначений ОСОБА_17 на стадії досудового розслідування не відповідав дійсності комісія експертів про це б зазначила у Висновку.

Експерт пояснив, що висновок експертів базується лише на об`єктивних судово-медичних даних визначених під час обстеження Кожина в лікарні Мечнікова під час судово медичного дослідження де був встановлений комплекс тілесних ушкоджень , а саме синець на підборідді з права. І комплекс черепно-мозгової травми тому ці всі ці ушкодження дали можливість комісії експертів підстави встановити, що самий такий був механізм виникнення черепно-мозкової травми

Експерт наполягав, що коли наноситься удар в нижню щелепу то контактна поверхня голови переходить з потиличної в потилично-тім`яну ділянку, тому що голова від поштовху чи удару запрокидується назад і контактна поверхня трохи змінюється. Самостійне падіння відбувається на потиличну ділянку, коли прискорення яке виникає від дій в частину голови то від цих дій і змінюється локалізація контакту, про це свідчить характер перелому кісток. Про травму прискорення свідчить наявність не тільки ударний субарахноїдальний крововилив, а й крововилив який виникає в наслідок геморагічних забоїв речовини головного мозку, тому це все дає підставу вказати, що механізм саме такий, а не будь який інший.

Про поштовх в груди експерти не можуть вказати, бо відсутні підстави, оскільки ці відомості протирічуть саме характеру направленого травмуючого предмету і виникнення загального комплексу черепно мозкової травми

Всі тілесні ушкодження які входять в комплекс черепно-мозкової травми не повинні розцінюватись по ступені тяжкості окремо бо це є єдиний механізм виникнення черепно-мозкової травми, кожна з цих складових комплексу є єдиним цілим. Судово-медична експерта комісія проводить аналіз наслідкам які вже є, припущення заборонені. Комісія експертів встановила термін виникнення інших ушкоджень ОСОБА_11 , вони виникли пізніше ніж черепно-мозкова травма, їх наявність не знаходиться в причинному зв`язку з розвитком черепно-мозкової травми .

Винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується, також і письмовими доказами дослідженими у судовому засіданні.

Так, відповідно до протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08.10.2024 ОСОБА_5 просила органи поліції вжити заходів до маловідомої особи ОСОБА_19 , яка 06 жовтня 2024 року близько 15 год. 30 хв. в районі будинку АДРЕСА_7 , спричинила її сину ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 тілесні ушкодження.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 08.10.2024 та фото таблицею до нього за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_20 оглядалась територія ділянки місцевості між буд. АДРЕСА_7 та буд. АДРЕСА_2 , де наявна проїзна частина із тротуаром по узбіччю з твердим асфальтобетонним покриттям. Через проїзну частину розташований пішохідний перехід. Від проїзної частини, узбіччя відокремлене поребриком. За словами ОСОБА_20 на пішохідному переході 06.10.2024 він виявив лежачого ОСОБА_8 .

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.10.2024, в присутності понятих свідок ОСОБА_21 вказала, що під фото №2 впізнає раніше знайомого їй ОСОБА_3 , який час від часу заходить за її місцем роботи в «Кафетерій», де в період часу з 15:00 до 16:00 год 06.10.2024 також перебував у ньому, та через деякий час до нього підійшов ОСОБА_16 , з яким в ході розмови виник конфлікт.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 08.10.2024, в присутності понятих свідок ОСОБА_20 вказав, що під фото №1 впізнав раніше знайомого ОСОБА_3 , який 06.10.2024 навпроти магазину « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за адресою АДРЕСА_3 , спілкувався з його знайомим ОСОБА_16 .

Відповідно до довідки Комунального закладу « ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_22 » Департаменту охорони здоров`я облдержадміністрації Міністерства охорони здоров`я України №1281 06.10.2024 до приймально-діагностичного відділення поступив ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 із діагнозом: ЗЧМТ, Субдуральна гематома скронево-тім`яної ділянки зліва, перелом тім`яної кістки зліва, Забій лівої чолі сфери, та був госпіталізований до реанімації №2.

Відповідно до протоколу огляду місця події від 09.10.2024 та фото таблиці до нього в присутності понятих за участю лікаря ОСОБА_23 з його добровільної згоди, проводився огляд в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_11 за адресою АДРЕСА_8 , де на другому поверсі, на ліжку знаходиться труп гр. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в горизонтальному положенні на спині. Під час огляду на трупі виявлено садна множинні на обох колінах, синці на правому плечі, правому ліктьовому суглобі, голова обмотана білою пов`язкою. Під час огляду вилучено зрізи нігтьових пластин з обох рук трупа до паперового конверту та опечатано.

Відповідно до постанови про визнання речових доказів від 09.10.2024 в якості речового доказу визнано зрізи нігтьових пластин обох рук трупа ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які поміщено до паперового конверту.

Згідно висновку експерта №4511м від 24.10.2024 причиною смерті гр. ОСОБА_8 стала отримана ним закрита черепно-мозкова травма: синець на шкірі підборіддя, закритий перелом кісток склепіння та основи черепу, крововиливи під оболонки та у речовині головного мозку, яка у своєму клінічному перебігу призвела до різкого порушення діяльності систем дихання та кровообігу з розвитком набряку головного мозку, що підтверджується даними судово-медичної експертизи трупа. Згідно медичної документації, біологічна смерть гр. ОСОБА_24 констатована 09.10.2024 року 10 годин 30 хвилин.

При судово-медичній експертизі трупа виявлені наступні тілесні ушкодження та прямо пов`язані із ними патологічні зміни: - Синець на шкірі підборіддя праворуч, лінійний перелом лівої тім`яної кістки, та потиличної кістки зліва, скупчення крові у вигляді згортків у черепних ямках зліва, масивний деструктивний субарахноїдальний крововилив з вираженою лейкоцитарно-макрофагальною реакцією( місцями лейкоцитів менше, ніж макрофагів), домішкою нечисленних лімфоцитів, ознаками проліферації сполучнотканинних клітин, з тромбами в судинах, негативною реакцією Перлса (при фарбуванні за Перлсом) лобних часток мозку, а також на випуклій та базальній поверхні лівої півкулі головного мозку, численні різних розмірів поліморфні, з тенденцією до злиття і зливні крововиливи в речовині головного мозку(коркового і стовбурового відділу), місцями з некрозом речовини головного мозку, з вираженою лейкоцитарною реакцією, утворенням поодиноких лімфоцитів і макрофагів, з некрозом стінок судин та явищем тромбоваскуліту в зонах крововиливів, перифокально з проліфацією і гіпертрофією глії, набуханням ендотелію капілярівнегативною реакцією Перлса (при фарбуванні за Перлсом), численні периваскулярні мікрогеморагії з лейкоцитарно-лімфоцитарною реакцією, негативною реакцією Перлса (при фарбуванні за Перлсом) в речовині головного мозку. Вказані ушкодження виникли від дії ударної дії тупого предмету за короткий проміжок часу до моменту надходження постраждалого до лікувального закладу та являють собою комплекс закритої черепно-мозкової травми, яка у своєму клінічному перебігу призвела до різкого порушення діяльності центральної нервової системи, різкому порушенню діяльності систем дихання та кровообігу з розвитком набряку головного мозку. Стосовно до живої особи, згідно п.п. 2.1.1а), 2.1.2, 2.1.3б), 2.1.3в), 2.1.3г) Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6, від 17.01.1995 року МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», вказана травма мала би ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Таким чином, між отриманою травмою та настанням смерті гр. ОСОБА_8 є прямий причинний зв`язок; - Синці на шкірі в ділянці правого підребер`я та на передньо-зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча, які виникли від ударної дії тупого предмету за короткий проміжок часу до моменту надходження постраждалого до лікувального закладу, ніякого відношення до причини смерті не мають та стосовно живої особи згідно п.2.3.5 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом №6, від 17.01.1995 року МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України», як кожне окремо так і в своїй сукупності, мали би ознаки легких тілесних ушкоджень.

Судово-токсикологічне дослідження крові та сечі з трупа не проводилося у зв`язку із тривалим перебуванням постраждалого в лікувальному закладі.

Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 10.10.2024 та стенограми до нього проведено слідчий експеримент в присутності понятих за участю підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_7 , де ОСОБА_3 повідомив обстановку та обставини події, що мали місце 06.10.2024 близько 15:40 години за адресою АДРЕСА_3 . Так ОСОБА_3 з добровільної згоди повідомив, що 06 числа о 15:00 він зайшов до приміщення кафітерію випити бокал «елю», при цьому очікуючи приятеля. Далі, він підійшов до барної стійки, і взяв бокал « ІНФОРМАЦІЯ_12 », після чого зайшов ОСОБА_25 , присівши в кутку звернувся до нього з проханням купити йому випити, на що ОСОБА_3 відмовився, та ОСОБА_8 почав наполягати та вимагати купити випити, на що ОСОБА_3 вдруге відмовив, після чого почув в свій бік образи, нецензурну лайку. Далі, ОСОБА_3 відповів ОСОБА_26 , що він погана людина, ображає жінок, після чого ОСОБА_8 вийшов до дороги, а він залишився допити ель. Далі, ОСОБА_3 вийшов на подвір`я, де ОСОБА_8 продовжував висловлюватись нецензурною лайкою на його адресу, та ОСОБА_3 відповів, що вдарить його, на що ОСОБА_8 знову почав висловлювати образливі слова, внаслідок чого почалась перепалка з погрозами ударів, зарізати. Перед цим, ОСОБА_8 показував металевий предмет, схожий на ніж, через що ОСОБА_3 тримав дистанцію від нього, та на чергову погрозу ОСОБА_8 зарізати, вдарив на випередження лівою рукою в область правої сторони щелепи, внаслідок чого ОСОБА_8 впав і вдарився головою об асфальт, очі вже були закриті, та свідомість втрачена. Після чого, ОСОБА_3 тримав голову ОСОБА_8 під потилицею, намагаючись надати медичну допомогу та прохав перехожих викликати швидку медичну допомогу, а в цей час якийсь чоловік піднімав ноги ОСОБА_8 . Також, ОСОБА_3 повідомив, що удар наносив лівою слабкою рукою в праву частину щелепи один раз, спеціально щоб ОСОБА_8 не впав, не вдарився і не помер.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.10.2024, в присутності понятих свідок ОСОБА_15 вказала, що під фото №1 впізнала ОСОБА_3 , який 06.10.2024 перебував біля буд. АДРЕСА_3 та повідомив її, що вдарив чоловіка, який втратив свідомість.

Згідно висновку експерта №4511м/2376-Е від 30.10.2024 при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження: - Синець на шкірі підборіддя праворуч, лінійний перелом лівої тім`яної кістки, та потиличної кістки зліва, скупчення крові у вигляді згортків у черепних ямках зліва, масивний деструктивний субарахноїдальний крововилив з вираженою лейкоцитарно-макрофагальною реакцією (місцями лейкоцитів менше, ніж макрофагів), домішкою нечисленних лімфоцитів, ознаками проліферації сполучнотканинних клітин, з тромбами в судинах, негативною реакцією Перлса (при фарбуванні за Перлсом) лобних часток мозку, а також на випуклій та базальній поверхні лівої півкулі головного мозку, численні різних розмірів поліморфні, з тенденцією до злиття і зливні крововиливи в речовині головного мозку (коркового і стовбурового відділу), місцями з некрозом речовини головного мозку, з вираженою лейкоцитарною реакцією, утворенням поодиноких лімфоцитів і макрофагів, з некрозом стінок судин та явищем тромбоваскуліту в зонах крововиливів, перифокально з проліферацією гіпертрофією глії, набуханням ендотелію капілярів, негативною реакцією Перлса (при фарбуванні за Перлсом), численні периваскулярні мікрогеморагії з лейкоцитарно-лімфоцитарною реакцією, негативною реакцією Перлса (при фарбуванні за Перлсом) в речовині головного мозку; - Синці на шкірі в ділянці правого підребер`я та на передньо-зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча.

Під час проведення 10.10.2024 року слідчого експерименту за участю гр. ОСОБА_3 останній вказав: «…я держал дистанцию и нанес удар вот так (показує)… вот сюда в челюсть…я ударил, он падает на заднее место сначала и ударился головой об асфальт…»

Таким чином, порівнюючи дані судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_8 з відомостями, отриманими при вивченні протоколу слідчого експерименту, проведеного 10.10.2024 року за участю гр. ОСОБА_3 можливо висловитись про те, що не виключається можливість виникнення у гр. ОСОБА_8 закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переломом кісток черепу та крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку при механізмі, на який вказав гр. ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту – а саме при нанесенні удару в ділянку нижньої щелепи справа ОСОБА_8 з наступним падінням його та ударом головою об асфальт.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта №628-к від 27.11.2024 ОСОБА_3 в період інкримінованого йому діяння і в даний час виявляє психічний розлад у формі емоційно нестійкого розладу особистості. Іспитований у період часу, до якого відноситься інкриміноване йому діяння, міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом іспитований у теперішній час також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Відповідно до протоколу зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 23.11.2024 проведено відеозапис файлу на оптичний диск з камер спостереження супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за адресою: АДРЕСА_3 , за 06.10.2024 в період часу з 15:40 години по 16:02 годину.

Відповідно до протоколу огляду документа від 23.11.2024 оглядався оптичний диск з відеозаписом камер відеоспостереження супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за адресою: АДРЕСА_3 . В ході перегляду відеозапису встановлено, що відеозапис ведеться зі входу до супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_8 » за адресою: АДРЕСА_3 . На моменті відеозапису 00.11 хвилин (06/10/2024 15:40:51) з правої сторони відносно виходу з супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в напрямку пішохідного переходу проходять двоє чоловіків: Особа №1 одягнена у чорну футболку, чорні шорти, тапки та Особа № 2 одягнена у білі шорти, зелену футболку, тапки. Особа №2 переходить через дорогу та виходить з кадру, Особа № 1 стає на протилежній частині проїжджій частини, де до нього підходить Особа № 3 одягнена у сині джинси (в кадрі видно тільки ноги). За 3с Особа № 1 переходить дорогу та йде в напрямку проспекту Мануйлівського, м. Дніпрі. В цей час до Особи № 3 підходить Особа № 4 одягнена у чорні штани, чорне взуття (в кадрі видно тільки ноги). Особа №3 та Особа №4 стоять навпроти один одного, переступаючи на місці. На моменті відеозапису 01.36 Особа №4 падає на правий бік головою на асфальт в напрямку входу до супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_8 ». Особа №3 нахиляється над Особою №4 б`є його по щоці відкритою долонею, при піднімає, в цей час на місце підходять перехожі. Спільно з перехожим чоловіком Особа №3 повертає Особу №4 на бік, після чого Особа №3 відходить приблизно на метр та стоїть, за пару хвилин знову схиляється над Особою №4, який продовжує лежати на асфальті. На моменті відеозапису 05.49 с (06/10/2024 15:46:29) Особа №3 уходить в протилежному від входу напрямку. На моменті відеозапису 11.12 с (06/10/2024 15:52:02) перехожі Особу №3 переносять з проїжджої частини та садять на узбіччя, притуливши спиною до стовпа, в цей момент до місця приїжджає автомобіль ШМД. На моменті відеозапису 18.14 с (06/10/2024 15:58:54) працівники швидкої завозять на каталці Особу № 3 в автомобіль ШМД, після чого автомобіль ШМД виїжджає з кадру.

Відповідно до постанови про визнання речових доказів від 23.11.2024 в якості речового доказу визнано оптичний диск з відеозаписом з камери спостереження розташованої за адресою: АДРЕСА_3 – супермаркет « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в період часу з 15:40 годин до 16:02 годин 06.10.2024.

Згідно висновку експерта №4511м/2626-Е від 28.11.2024 характер виявленої при судово-медичній експертизі трупа черепно-мозкової травми, локалізація зовнішніх та внутрішніх ушкоджень на обличчі та голові свідчать про надання тілу прискорення перед падіння, що дозволяє виключити можливість виникнення вказаної травми внаслідок самостійного падіння з положення стоячи.

Клінічний перебіг виявленої при судово-медичній експертизі трупа гр. ОСОБА_8 закритої черепно-мозкової травми передбачає наявність так званого «світлого проміжку», протягом якого відбуваються явища наростання мозкової симптоматики, збільшення об`єму внутрішньочерепної кровотечі зі стисненням речовини головного мозку кров`ю, при цьому постраждалий здатен виконувати любий об`єм самостійних дій, у тому числі перемещатися, змінювати положення тіла у просторі, видавати звуки тощо. Тривалість даного проміжку часу сугубо індівідуальна.

При судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_8 виявлені наступні тілесні ушкодження та прямо пов`язані з ними патологічні зміни: - Синець на шкірі підборіддя праворуч, лінійний перелом лівої тім`яної кістки, та потиличної кістки зліва, скупчення крові у вигляді згортків у черепних ямках зліва, масивний деструктивний субарахноїдальний крововилив з вираженою лейкоцитарно-макрофагальною реакцією (місцями лейкоцитів менше, ніж макрофагів), домішкою нечисленних лімфоцитів, ознаками проліферації сполучнотканинних клітин,з тромбами в судинах, негативною реакцією Перлса (при фарбуванні за Перлсом) лобних часток мозку, а також на випуклій та базальній поверхні лівої півкулі головного мозку, численні різних розмірів поліморфні, з тенденцією до злиття і зливні крововиливи в речовині головного мозку (коркового і стовбурового відділу), місцями з некрозом речовини головного мозку, з вираженою лейкоцитарною реакцією, утворенням поодиноких лімфоцитів і макрофагів, з некрозом стінок судин та явищем тромбоваскуліту в зонах крововиливів, перифокально з проліферацією і гіпертрофією глії, набуханням ендотелію капілярів, негативною реакцією Перлса (при фарбуванні за Перлсом), численні периваскулярні мікрогеморагії з лейкоцитарно-лімфоцитарною реакцією, негативною реакцією Перлса (при фарбуванні за Перлсом) в речовині головного мозку; - Синці на шкірі в ділянці правого підребер`я та на передньо-зовнішній поверхні верхньої третини лівого плеча; - Садна на шкірі зовнішній поверхні правого плечового суглобу, на задній поверхні ліктьових суглобів, на передній поверхні колінних суглобів. - Порівнюючи дані судово-медичної експертизи трупа гр. ОСОБА_8 з відомостями, отриманими при перегляді наданого слідчим оптичного диску «VIDEX DVD-R 16х» з відеозаписом з камери спостереження супермаркету « ІНФОРМАЦІЯ_8 » розташованого за адресою: АДРЕСА_3 від 06.10.2024 року можливо висловитись про наступне: механізм виникнення тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_8 відповідає такому, що відображено на наданому на вивчення відеозапису — закрита черепно-мозкова травма могла виникнути при падінні наданим прискоренням та наступним ударом лівою тім`яною ділянкою голови о площину, садна на шкірі задньої поверхні ліктьових суглобів могли виникнути в один час з описаними вище ушкодженнями, садно на шкірі зовнішньої поверхні правого плеча та синець на шкірі в ділянці правого підребір`я могли виникнути перевертанні тіла на правий бік з приведеною до тулубу правою рукою. Синці на шкірі лівого плеча та садна на шкірі колінних суглобів могли виникнути у подальшому при переміщенні тіла.

Виявлені при судово-медичній експертизі трупа тілесні ушкодження спричинені з силою, достатньою для їх виникнення.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів (їх виїмки) від 27.06.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_13 за адресою АДРЕСА_4 , в присутності ОСОБА_27 проведено тимчасовий доступ до журналу запису рентгенологічних досліджень, висновку лікаря, рентгенограми пацієнта ОСОБА_8 , які було вилучено.

Відповідно до протоколу тимчасового доступу до речей і документів (їх виїмки) від 05.09.2025 у приміщенні КЗ « ІНФОРМАЦІЯ_14 » ДОР розташованого за адресою АДРЕСА_8 у присутності завідувача канцелярії ОСОБА_28 проведено тимчасовий доступ до медичної картки стаціонарного хворого №е15918 на ім`я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата госпіталізації 06.10.2024 по 09.10.2024 (дата смерті), яку було вилучено.

Згідно висновку експерта №225 від 27.10.2025 в наданій медичній документації, яка заведена в КНП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ДМР, вказано, що на 06.10.2024 о 18:00 у ОСОБА_8 встановлено діагноз: закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, алкогольне сп`яніння. Було проведено рентгенологічне дослідження кісток черепу в прямій та правій боковій проекції № 14971 від 06.10.2024, 17:10, Рентгенологічні знімки низької якості, опису не підлягають. Діагноз закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку без клінічного спостереження в динаміці. Згідно вимог п. 4.13.1. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р., №6, тяжкість тілесних ушкоджень на даному етапі встановити неможливо. Згідно аналізу наданої медичної та судово-медичної документації, комісією експертів у ОСОБА_8 встановлені тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова, лінійний перелом, що починається з луски потиличної кістки та переходить на тім`яну кістку зліва, субдуральна гематома скронево-тім`яної ділянки зліва, множинні геморагічні забої лівої гемісфери головного мозку, внутрішньо-мозковий крововилив тім`яної частки мозку зліва, масивний субарахноїдальний крововилив, синець на шкірі підборіддя справа – з урахуванням характеру крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку (крововиливи у згортках та рідкої крові, що встановлено під час оперативного втручання), термін виникнення встановленого комплексу черепно-мозкової травми може відповідати 8-10 годинам від моменту їх спричинення(06.10.2024 о 15:42); синці: на до шкірі в ділянці правого підребер`я, на передньо-зовнішній поверхні третини лівого плеча за своїм характером відповідають 24-36 годинам до моменту настання смерті; садна: на зовнішній поверхні правого плечового суглобу, на задній поверхні обох ліктьових суглобів, на передній поверхні обох колінних суглобів можуть відповідати 24-36 годинам до моменту настання смерті. Комплекс тілесних ушкоджень в області голови та обличчя спричинені від ударної дії тупого твердого предмету в ділянку підборіддя справа з послідуючим падінням, після наданого тілу прискорення, та ударом потилично-тім`яною ділянкою зліва о тупий твердий предмет з необмеженою контактуючою поверхнею (асфальтове покриття). Механізм виникнення встановленої черепно-мозкової травми може відповідати механізму її спричинення, який вказано обвинуваченим ОСОБА_3 у протоколі слідчого експерименту від 10.10.2025 року, що також видно на відеозапису з камер спостереження з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (падіння на сідниці, на задню поверхню тулуба, удар задньою частиною голови о тверде покриття, поворот тіла на правий бік).

Враховуючи результати огляду чергового лікаря невропатолога ОСОБА_29 , пацієнта ОСОБА_8 06.10.2024 року о 18:00: скарги та анамнез виявити не можливо, була багаторазова блювота, координаторні проби виконати не може, в свідомості, мнестичні функції пригнічені, факт втрати свідомості, пацієнту було показано проведення краніографії черепа в 2-х проекціях, комп`ютерної томографії головного мозку, та показана госпіталізація до стаціонару, чого не було виконано, що є порушенням стандартів обстеження та лікування згідно нормативних документів МОЗ.

Через відсутність клінічного спостереження черепно-мозкової травми, на 18:00 06.10.2024, не проведення необхідних додаткових об`єктивних досліджень, остаточний ступінь тяжкості стану ОСОБА_8 на 18 годину 06.10.2024 року, було не можливо визначити.

З урахуванням обсягу обстеження, що дозволило встановити травматичні зміни кісток черепу та головного мозку, об`єм лікування ОСОБА_8 , проведених в КП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », не можна однозначно стверджувати, що більш швидке звернення за спеціалізованою нейрохірургічною допомогою до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_15 » ДМР могло б сприяти уникненню настання летального наслідку.

Обсяг обстеження, проведеного в КП « ІНФОРМАЦІЯ_5 », дозволило обґрунтовано встановити: закрита черепно-мозкова травма, лінійний перелом кісток черепу, що починається з луски потиличної кістки та переходить на тім`яну кістку зліва, субдуральна гематома скронево-тім`яної ділянки зліва, множинні геморагічні забої лівої гемісфери головного мозку, внутрішньо-мозковий крововилив тім`яної частки мозку зліва, масивний субарахноїдальний крововилив, синець на шкірі підборіддя справа, оцінюються лише у сукупності, які за критерієм небезпеки для життя мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, згідно з п.2.1.3 б), в) «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» затверджених МОЗ України від 17.01.1995 року, №6.

Термін виникнення встановленого комплексу черепно-мозкової травми може відповідати 8-10 годинам від моменту їх спричинення (06.10.2024 о15:42) до моменту обґрунтованого встановлення, тобто до моменту надходження до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_15 » ДМР, що підтверджується характером крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку (крововиливи у згортках та рідкої крові, що встановлено під час оперативного втручання).

Можливість їх виникнення за інших умов, ніж вказаних у відповіді на питання №2, виключається.

Комплекс тілесних ушкоджень в області голови та обличчя спричинені від ударної дії тупого твердого предмету в ділянку підборіддя справа з послідуючим падінням, після наданого тілу прискорення, та ударом головою об тупий твердий предмет з необмеженою контактуючою поверхнею (асфальтове покриття), тобто перебувають у причинному зв`язку та відповідають механізму їх спричинення внаслідок удару кулаком у підборіддя ОСОБА_8 , з подальшим падінням ОСОБА_8 „ після наданого тілу прискорення, що зафіксовано на відеозапису з камер спостереження магазину « ІНФОРМАЦІЯ_8 ».

Закриті переломи потиличної та лівої тім`яної кісток, що є складовими встановленої черепно-мозкової травми, виникли від ударної дії тупого твердого предмету в ділянку підборіддя справа з послідуючим падінням, після наданого тілу прискорення, та ударом головою об тупий твердий предмет з необмеженою контактуючою поверхнею (асфальтове покриття).

Судово-медичних даних про утворення вище зазначених ушкоджень внаслідок падіння при самостійному пересуванні в умовах алкогольного сп`яніння, непрофесійного транспортування (неналежного догляду), алкогольної інтоксикації, внаслідок повторного падіння в побутових умовах відсутні.

Комплекс тілесних ушкоджень в області голови та обличчя спричинені від ударної дії тупого твердого предмету в ділянку підборіддя справа з послідуючим падінням, після наданого тілу прискорення, та ударом потилично-тім`яною ділянкою о тупий твердий предмет з необмеженою контактуючою поверхнею (асфальтове покриття), що є єдиним механізмом виникнення вказаних ушкоджень.

Рентгенологічні знімки кісток черепу в прямій та правій боковій проекції № 14971 від 06.10.2024 17:10 низької якості, опису та експертному аналізу не підлягають.

Якісне проведення рентгенологічного дослідження дозволяють встановити наявність травматичної кісткової патології.

Комп`ютерна томографія кісток скелету є сучасним та найбільш інформативним дослідження кісткової патології як травматичної, так і внаслідок захворювань.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст.94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Судом встановлено, що вказані у вироку та дослідженні в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на їх системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення саме за ч.1 ст. 119 КК України, доведеності вини у його вчиненні.

При цьому, судом установлено, що обставини визнані судом у вироку як доведені, з числа регламентованих ст. 91 КПК України, у своїй сукупності підтверджуються процесуальними джерелами доказів, які передбачені ст. 84 того ж Кодексу, та містяться у матеріалах цього провадження, як наслідок, суд вважає, встановленими всі обставини, що мають значення для кримінального провадження шляхом обсягу та порядку дослідження доказів на їх підтвердження.

Суд відхиляє як неспроможні покази обвинуваченого ОСОБА_3 , в частині того, що він «штовхнув ОСОБА_11 долонею у груди паралельно серцю. ОСОБА_10 впав», оскільки вказаний обвинуваченим механізм спричинення загиблому тілесного ушкодження він вказав лише на стадії судового розгляду, на стадії ж досудового розслідування, у присутності захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_3 зазначав про механізм який полягав в нанесенні ОСОБА_8 одного удару лівою слабкою рукою в праву частину щелепи.

Цей же механізм спричинення ОСОБА_8 тілесного ушкодження безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 повідомив і свідкові ОСОБА_15 , яка у свою чергу зазначила у суді, що ОСОБА_17 сказав їй, що він вдарив потерпілого в щелепу.

Доводи обвинуваченого про наявність у ОСОБА_8 ножа яким він начебто погрожував обвинуваченому та міг «замахнутись ножем, а він чув, що ніж впав із рук ОСОБА_11 , почув звук металу» об`єктивними доказами не підтверджені, оскільки ані свідок ОСОБА_15 , яка надавала першу допомогу ОСОБА_8 , про наявність ножа не повідомляла, ані під час огляду місця події, ножа виявлено не було. А тому, у суду відсутні підстави вважати, що ОСОБА_3 перебував у стані крайньої необхідності.

Суд, перевіряючи доводи обвинуваченого ОСОБА_3 проте, що під час проведення слідчого експерименту 10.10.2024 за його участі відносно нього працівники ІНФОРМАЦІЯ_16 застосовували недозволені методи досудового розслідування, постановляв ухвалу 24.12.2025 та доручав Державному бюро розслідувань в особі його Територіального управління, розташованого у місті Полтаві, вжити заходів для проведення перевірки заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про вчинення працівниками поліції ІНФОРМАЦІЯ_16 дій, пов`язаних із застосуванням недозволених методів досудового розслідування, внаслідок чого були порушені його права, для чого виконати вимоги ст. 214 КПК України.

Відповідно, вказана ухвала суду була виконана, 25.02.2025 внесено відомості до ЄРДР №62026170030004880 за ознаками складу кримінального правопорушення за ч.1 ст. 365 КК України, однак, відповідно до постанови від 29.04.2026 кримінальне провадження закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення в діях службових осіб ІНФОРМАЦІЯ_16 .

Доводи захисника ОСОБА_7 про те, що не знайшов свого підтвердження механізм спричинення тілесного ушкодження, а наявний відеозапис зафіксував лише нижню частину тіла ОСОБА_8 , суд відхиляє як неспроможні, оскільки свідок ОСОБА_15 у суді пояснила, що ОСОБА_3 сказав їй, що він вдарив потерпілого в щелепу. Крім вказаного, судовий експерт ОСОБА_18 , підтримавши складений Висновок №225 від 27.10.2025, наполягав на механізмі, зазначеному в п.3 розділу Висновки ( том 4 а.п.100) де зазначено, що виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження викладені при обставинах та в термін, який вказаний в ухвалі суду, а саме: в результаті удару ОСОБА_3 06.10.2024 приблизно в 15.42 кулаком в праву сторону підборіддя ОСОБА_8 з наступним падінням ОСОБА_8 та ударом головою об асфальтне покриття. Якби механізм спричинення тілесного ушкодження зазначений ОСОБА_17 на стадії досудового розслідування не відповідав дійсності комісія експертів про це б зазначила у Висновку.

А як слідує з висновку експерта №4511м/2626-Е від 28.11.2024 … садно на шкірі зовнішньої поверхні правого плеча та синець на шкірі в ділянці правого підребір`я могли виникнути при перевертанні тіла на правий бік з приведеною до тулубу правою рукою, синці на шкірі лівого плеча та садна на шкірі колінних суглобів могли виникнути у подальшому при переміщенні тіла. Крім вказаного, як слідує з показів експерта ОСОБА_18 , комісія експертів встановила термін виникнення інших ушкоджень ОСОБА_11 , вони виникли пізніше ніж черепно-мозкова травма, їх наявність не знаходиться в причинному зв`язку з розвитком черепно-мозкової травми.

Наведене спростовує версію сторони захисту про можливість отримання ОСОБА_8 комплексу тілесних ушкоджень від інших невідомих осіб до конфлікту з ОСОБА_3 .

При цьому, судом враховано і Висновок експерта №225 від 27.10.2025, за змістом якого термін виникнення встановленого комплексу черепно-мозкової травми, який може відповідати 8-10 годинам від моменту їх спричинення (06.10.2024 о15:42) до моменту обґрунтованого встановлення, тобто до моменту надходження до КНП « ІНФОРМАЦІЯ_15 » ДМР, що підтверджується характером крововиливів під оболонки та в речовину головного мозку (крововиливи у згортках та рідкої крові, що встановлено під час оперативного втручання).

4. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

За ч. 3 ст. 337 КПК України, з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

На підставі викладеного, згідно вимог ч. 3 ст. 337 КПК України, суд вважає за необхідне вийти за межі висунутого ОСОБА_3 обвинувачення в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, оскільки це необхідно для ухвалення справедливого вироку, захисту прав людини і її основоположних свобод, що покращить становище обвинуваченого.

З цих же підстав судом внесено відповідні уточнення в формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, та умисні дії ОСОБА_3 , які виразилися у вбивстві, вчиненому через необережність, кваліфікуються за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 119 КК України, з огляду на наступне.

Із встановлених судом обставин вбачається, що потерпілий ОСОБА_8 від удару ОСОБА_3 в праву сторону підборіддя, з прискоренням впав на асфальт та вдарився головою об асфальтовану поверхню, отримавши тяжкі тілесні ушкодження, що і були причиною смерті у медичному закладі, про що свідчить висновок експерта .

Комплекс тілесних ушкоджень в області голови та обличчя ОСОБА_8 спричинені від ударної дії тупого твердого предмету в ділянку підборіддя справа з послідуючим падінням, після наданого тілу прискорення, та ударом потилично-тім`яною ділянкою зліва о тупий твердий предмет з необмеженою контактуючою поверхнею (асфальтове покриття). Механізм виникнення встановленої черепно-мозкової травми може відповідати механізму її спричинення, який вказано обвинуваченим ОСОБА_3 у протоколі слідчого експерименту від 10.10.2025 року, що також видно на відеозапису з камер спостереження з магазину « ІНФОРМАЦІЯ_8 » (падіння на сідниці, на задню поверхню тулуба, удар задньою частиною голови о тверде покриття, поворот тіла на правий бік).

Судовий експерт ОСОБА_18 , підтримавши складений Висновок №225 від 27.10.2025 де він був доповідачем у складі комісії, та роз`яснив, що Висновки експертизи ґрунтуються на даних, де був встановлений комплекс тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_8 , тому саме таким був механізм нанесення травми. Експерт ОСОБА_18 наполягав на механізмі, зазначеному в п.3 розділу Висновки ( том 4 а.п.100) де зазначено, що виявлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження викладені при обставинах та в термін, який вказаний в ухвалі суду, а саме: в результаті удару ОСОБА_3 06.10.2024 приблизно в 15.42 кулаком в праву сторону підборіддя ОСОБА_8 з наступним падінням ОСОБА_8 та ударом головою об асфальтне покриття.

Таким чином, тяжке тілесне ушкодження, яке і спричинило смерть ОСОБА_8 , було не безпосереднім наслідком заподіяного обвинуваченим удару у ділянку голови потерпілого, а результатом падіння останнього й удару головою у асфальтовану поверхню, чого ОСОБА_3 хоч і не передбачав, але, повинен був і міг передбачити.

Інших тілесних ушкоджень, у життєво важливі органи, обвинувачений потерпілому не спричинив, хоча реально мав таку можливість, оскільки після удару потерпілий впав та не чинив супротиву.

Сукупність всіх обставин вчиненого діяння, з урахуванням способу, знаряддя злочину, одного нанесеного удару кулаком руки, припинення обвинуваченим протиправних дій, та намагання надати першу допомогу, привести до тями ОСОБА_8 , перебування на місці події до приїзду швидкої допомоги, про що свідчать покази свідка ОСОБА_15 , у присутності якої ОСОБА_3 будучи розгубленим просив ОСОБА_8 «Дихай, не помирай!» вказує на відсутність у ОСОБА_3 умислу на позбавлення життя ОСОБА_8 .

Доказів, які б підтверджували версію сторони обвинувачення про володіння ОСОБА_3 навичками бойових мистецтв – суду надано не було.

Отже, у конкретному випадку мало місце не умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинило смерть потерпілого, а вбивство, вчинене через необережність, у зв`язку із чим дії ОСОБА_3 підлягають перекваліфікації з ч.2 ст.121 на ч.1 ст.119 КК України.

Наведені висновки суду, відповідають правовим позиціям, викладеним у постановах Верховного Суду від 15 серпня 2019 року у провадженні №51-1147км19, та від 01 вересня 2022 року у провадженні № 51-5276км21) від 10.12.2024 у справі № 29/4227/19 Провадження № 51 - 3334 км 24.

5.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

Обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , згідно ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

6.Мотиви призначення покарання.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення, який скоєно умисно, і, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до нетяжкого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого, який свою вину в кримінальному правопорушенні фактично не визнав, вибачення у потерпілої не попросив, цивільний позов не визнав, офіційно не працевлаштований, за місцем проживання скарг не надходило, під наглядом лікарів нарколога та психіатра не перебуває, на утримані не має неповнолітніх та непрацездатних осіб, в силу статті 89 КК України раніше не судимий.

Таким чином, призначаючи покарання, суд, відповідно вимог ст.65 КК України, враховує:

вищенаведені обставини, позицію прокурора який просив призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років із задоволення цивільного позову, потерпілої та її представника, які підтримали прокурора, обвинуваченого та його захисника, які просили суд у випадку доведеності вини ОСОБА_3 перекваліфікувати його дії з ч.2 ст. 121 на ч.1 ст. 119 КК України, також суд враховує відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченому, дані про його особу, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.1 ст. 119 КК України.

Саме визначене покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності через призму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винної, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

Вимога додержуватися справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 року, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_3 виключно в умовах ізоляції від суспільства із реальним відбуванням покарання.

Саме, це покарання, на переконання суду, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Тому, призначення більш м`якого остаточного покарання із застосуванням положень ст. 75 КК України не буде ґрунтуватися на принципах справедливості та індивідуалізації, не досягне мети покарання та буде недостатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

7.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

7.1. Так, у межах даного кримінального провадження потерпілою ОСОБА_5 подано позовну заяву до ОСОБА_3 , у якому потерпіла просила стягнути з ОСОБА_3 на її користь на відшкодування понесеної моральної шкоди у розмірі 500 000.00 гривень та матеріальної шкоди у розмірі 15 750.00 гривень, яка складається з витрат на поховання її сина ОСОБА_8 .

В обґрунтування позовних вимог, потерпіла зазначила, що спричинена їй матеріальна шкода полягає у понесених витратах на лікування її сина під час знаходження його у лікарні, але оскільки квитанції на лікування у неї не збереглися, вона просила суд компенсувати витрачені кошти у розмірі 15 750.00 гривень на ритуальні послуги, що підтверджується товарним чеком № 192 від 10.10.2024 р. За спричинену їй моральну шкоду, вона просить компенсувати 500 000 грн., оскільки втратила найріднішу людину - свого єдиного сина, у зв?язку з чим залишилась зовсім одна у похилому віці, та від дуже сильних душевних страждань вона втрачає здоров?я та психологічну рівновагу.

Обвинувачений ОСОБА_3 цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 не визнав у повному обсязі.

Вирішуючи заявлений цивільний позов, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої та другої статті 1166 ЦК України, яка регулює загальні підстави відповідальності за завдану шкоду, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Аналіз положень статті 1166 ЦК України дозволяє дійти висновку про те, що загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, винне діяння заподіювача шкоди (цивільне правопорушення), яке містить такі складові: протиправна поведінка особи, настання шкоди, причинний зв`язок між ними та вина заподіювача шкоди.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стає об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди (умислу або необережності).

Розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди беруть до уваги, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: а) наявність шкоди, б) протиправна поведінка заподіювача шкоди, в) причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача, г) вина.

Оскільки судом встановлена вина ОСОБА_3 у вбивстві, вчиненому через необережність, останнім підлягає відшкодування заподіяна ним шкода.

Згідно з положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На обґрунтування матеріальної шкоди позивачем надана квитанція № 192 від 10.10.2024 р. про оплату ОСОБА_5 витрат на поховання її сина ОСОБА_8 в сумі 15 750.00 гривень. Тому, оскільки позивачем надано суду належний, достовірний та допустимий доказ спричинення їй матеріальної шкоди, позов у цій частині належить задовольнити повністю.

За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою потрібно розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до вказаного, при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із характеру, тривалості, обсягу та змісту фізичних та душевних страждань потерпілої, яких позивач зазнала у зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень, душевних стражданнях, які пов`язані моральними переживаннями за своє здоров`я, а також в негативних переживаннях в зв`язку із ушкодженням здоров`я та порушення звичного устрою життя.

Таким чином, враховуючи характер та обсяг страждань, яких зазнала позивач, їх тривалість, зміни в її звичному способі життя, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про стягнення із обвинуваченого ОСОБА_3 моральної шкоди, заподіяної потерпілій ОСОБА_5 у сумі 500 000.00 (п`ятсот тисяч) гривень.

6.2.Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_3 – у виді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили продовжити.

6.3. Питання про долю речових доказів суд вирішує у відповідності до приписів ч. 9 ст. 100 КПК України.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання, а саме з 09.10.2024.

До набрання вироком законної сили продовжити дію раніше обраного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі « ІНФОРМАЦІЯ_17 ».

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на відшкодування понесеної матеріальної шкоди в сумі 15 750.00 гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 на відшкодування понесеної моральної шкоди в сумі 500 000.00 (п`ятсот тисяч) гривень.

Речові докази:

- зрізи нігтьових пластин обох рук ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які зберігаються у камері зберігання речових доказів ІНФОРМАЦІЯ_16 (під порядковим номером №18) – знищити;

- оптичний диск з відеозаписом з камери спостереження розташованої за адресою: АДРЕСА_3 – супермаркет « ІНФОРМАЦІЯ_8 » в період часу з 15:40 годин до 16:02 годин 06.10.2024 - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, – з моменту вручення йому копії вироку, до ІНФОРМАЦІЯ_12 через ІНФОРМАЦІЯ_18 ий суд міста Дніпра.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

На підставі ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану, після складання та підписання повного тексту вироку суд користується своїм правом обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов`язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.

Суддя Амур-Нижньодніпровського

районного суду м. Дніпра ОСОБА_30