Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №400/11808/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/11808/25

Головуючий в 1 інстанції: Бульба Н. О.

Час і місце ухвалення: м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого – Лук`янчук О.В.

суддів – Бітова А. І.

– Ступакової І. Г.

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одеса адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "РОВШАН" на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року по справі за позовом Приватного підприємства "РОВШАН" до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення від 30.01.2025 № 40/406,

В С Т А Н О В И Л А :

ПП "РОВШАН" звернулося до суду з позовом до Миколаївської міської ради, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Миколавської міської ради від 30.01.2025 №40/406 “Про відмову ПП “Ровшан” у поновленні договору оренди землі від 02.04.2010 №7472 на земельну ділянку (кадастровий номер 4810136600:07:023:0037) площею 57 кв м для обслуговування тимчасово розміщеного торгового павільйону по просп. Богоявленському, поблизу житлового будинку № 340.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки позивач належним чином виконує свої обов`язки за спірним договором, продовжує використовувати спірну земельну ділянку та має намір далі нею користуватись, сплачуючи орендну плату.

Звернення позивача із заявою щодо поновлення договору оренди землі через ЦНАП ММР від 25.07.2023 було розглянуто по суті відповідачем лише 30.01.2025, що на думку позивача порушує місячний термін для розгляду такої заяви орендодавцем, а отже є підставою для скасування такого рішення відповідача.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у задоволенні позову Приватного підприємства "РОВШАН" до Миколаївської міської ради відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ПП "РОВШАН", подало апеляційну скаргу, в якій зазначає про порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, а тому просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, позов задовольнити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що позивач неодноразово повідомляв відповідача про свій намір в продовженні користування наданою йому земельною ділянкою, систематично сплачуючи за неї орендну плату, а відповідач, в свою чергу, в порушення адміністративної процедури, два роки зволікав у повідомленні позивача про прийняте ним рішення, чим саме і порушив права та законні інтереси ПП «РОВШАН».

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.07.2023 ПП “Ровшан” через Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради була подана заява щодо продовження договору оренди земельної ділянки, яка була передана рішенням міської ради від 26.10.2000 за №23/31 для обслуговування торговельного павільйону з літнім майданчиком поблизу житлового будинку №340 по пр. Богоявленському.

Позивач також звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами про визнання додаткової угоди укладеною (справа №915/217/25).

Як вказує позивач, саме під час ознайомлення з матеріалами справи в господарському суді йому стало відомо про оскаржуване рішення від 30.01.2025 №40/406 “Про відмову ПП “Ровшан” у поновленні договору оренди землі.

Таким чином, позивач вважає, що відповідачем не розглянуто звернення орендаря щодо продовження договору оренди землі у строки, визначені ст. 33 Закону України “Про оренду землі”.

Як встановлено судом, позивач звертався з аналогічними позовними вимогами до Господарського суду Миколаївської області.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.08.2025 суд закрив провадження у справі, зазначивши, що даний спір має розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Суд першої інстанції ухвалюючи рішення у справі з урахуванням встановлених обставин та досліджених доказів прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки процесуальних підстав для визнання спірного рішення протиправним позивачем не наведено та судом не встановлено.

Колегія суддів надаючи оцінку рішенню суду першої інстанції з урахуванням доводів апелянта виходить з наступного.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним у даній справі є рішення ради, яким відмовлено позивачу у поновленні договору оренди землі від 02.04.2010 №7472 на земельну ділянку (кадастровий номер 4810136600:07:023:0037) площею 57 кв м для обслуговування тимчасово розміщеного торгового павільйону по просп. Богоявленському, поблизу житлового будинку № 340.

Так, колегія суддів зазначає, що відносини між органом місцевого самоврядування та заявником щодо передачі в оренду земельних ділянок комунальної власності є публічно-правовими і регулюються Законом України №2073-IX, а спори, що виникають у таких відносинах, належать до компетенції адміністративних судів.

Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 листопада 2024 року у справі №520/34082/23, від 27 березня 2025 року у справі №480/5652/24.

Щодо суті позовних вимог, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 33 Закон України «Про оренду землі» № 161-XIV (в редакції, чинній на момент укладення договору) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Отже, стаття 33 Закону № 161-XIV прямо передбачала подання орендарем у строки, визначені у частині другій цієї статті, повідомлення саме про поновлення договору оренди землі та проєкт додаткової угоди про таке поновлення. Шляхом надсилання орендодавцю відповідного письмового повідомлення орендар мав завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування земельною ділянкою. А орендодавець, будучи обізнаним із таким наміром, отримував можливість спланувати подальші дії у зв`язку зі спливом строку договору оренди землі, зважити доцільність пошуку інших потенційних орендарів, а за їх наявності зіставити пропоновані ними умови оренди з умовами, викладеними у проєкті додаткової угоди, яку надав орендар.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону № 161-XIV).

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності) (частина шоста статті 33 Закону № 161-XIV).

Частини п`ята та шоста статті 33 Закону № 161-XIV встановлюють загальне та спеціальне правила продовження орендних правовідносин:

За загальним правилом, викладеним у частині п`ятій статті 33 Закону № 161-XIV, орендодавець у місячний строк із дня отримання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проєктом відповідної додаткової угоди їх розглядає, за потреби узгоджує з орендарем істотні умови договору, може повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень проти поновлення договору оренди землі, а за відсутності таких заперечень вирішує поновити договір оренди землі (таке рішення потрібне лише щодо земель державної та комунальної власності) й укладає з орендарем відповідну додаткову угоду.

Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 Закону № 161-XIV). Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (частина одинадцята статті 33 Закону № 161-XIV).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду (постанова від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19), Велика Палата Верховного Суду, враховуючи, зокрема, внесені згідно із Законом № 340-IX зміни до Закону № 161-XIV (доповнення його статтею 32-2 «Поновлення договорів оренди землі» та викладення статті 33 у новій редакції з назвою «Переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк») і до Земельного кодексу України (далі - ЗК України; доповнення його статтею 126-1 «Поновлення договору оренди землі, договору про встановлення земельного сервітуту, договорів про надання права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб або для забудови»), вважає, що відсутні вагомі підстави для відступу від її висновку стосовно застосування частини шостої статті 33 Закону № 161-XIV у редакції, яка існувала до її зміни згідно із Законом № 340-IX. Процедура поновлення договору оренди землі та процедура укладення такого договору на новий строк справді мали би відрізнятися, причому у разі поновлення договору мав би існувати спеціальний порядок державної реєстрації права оренди на новий строк. Але стаття 33 Закону № 161-XIV до зміни її редакції згідно із Законом № 340-IX вимагала від орендаря саме для поновлення договору оренди землі завчасно надіслати орендодавцеві повідомлення про таке поновлення з проектом відповідної додаткової угоди, а спеціального порядку державної реєстрації права оренди на новий строк законодавство не передбачало.

Перехідними положеннями Закону України «Про оренду землі» також визначено особливості укладення договорів оренди землі на новий строк та поновлення договорів оренди, які були укладені до 16 липня 2020 року: до таких договорів застосовуються правила щодо їх поновлення або укладення на новий строк, визначені законодавством, що існувало на момент їх укладення.

Крім цього, відповідно до частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.97 р. № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Згідно з частиною 1, 2 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2010 року між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ПП «РОВШАН» (орендар) було укладено договір оренди землі, у відповідності до умов якого Миколаївська міська рада на підставі рішення від 04.09.09 року за № 39/59 року продовжила ПП «РОВШАН» оренду земельної ділянки, яка була передана рішенням міської ради від 26.10.2000 за № 23/31 для обслуговування торговельного павільйону 32 кв.м. під літнім майданчиком поблизу житлового будинку № 340 по просп. Жовтневому без права оформлення свідоцтва про право власності на нерухоме майно (п.п.1.1 договору). Вказаний договір належним чином зареєстрований у Миколаївській регіональній філії ДП «Центр ДЗК», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.04.2010 та зареєстровано у Миколаївській міській раді 02.04.2010 за № 7472.

В подальшому, 03.07.2015 між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ПП «РОВШАН» (орендар) було укладено договір про зміни № 129-15 до договору оренди землі, який зареєстровано у Миколаївській міській раді 02.04.2010 за № 7472. Вказаний договір про зміни належним чином зареєстрований у Миколаївській міській раді, про що у книзі реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 03.07.2010 року № 129-15.

На виконання умов вказаного договору (з врахуванням змін) (далі - договір) Миколаївська міська рада передала, а ПП «РОВШАН» прийняв в оренду земельну ділянку, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки від 02.04.2010 року.

Відповідно до п. 3.1 договору, договір діє до 18.03.2016. Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний письмово повідомити про це Орендодавця за 6 (шість) місяців до спливу строку договору оренди землі. Підставою для продовження строку дії договору (поновлення договору) буде відповідне рішення Орендодавця.

Підпунктом «ж» пункту 9.4 договору оренди землі передбачено, що орендар земельної ділянки у разі наміру скористатися переважним правом на укладення Договору на новий строк зобов`язаний письмово повідомити про це Орендодавця за шість місяців до спливу строку цього Договору, або повідомити про інший намір її використання, при цьому орендна плата за землю вноситься до дня звільнення земельної ділянки від споруд та приведення її у стан, придатний до використання…

Маючи намір на поновлення договору оренди земельної ділянки позивач, відповідно до п. 1,2 договору про змiни вiд 0З.07.2015 року з врахуванням положень звернувся до відповідача через Центр надання адміністративних послуг iз заявою вiд 16.02.2016 року про поновлення договору оренди землi (не пiзнiше нiж за мiсяць до спливу строку договору).

09 червня 2017 року позивачем подано заяву щодо продовження договору оренди земельної дiлянки. Висновком управління містобудування та архітектури Миколаївськоi міської ради вiд 19.07.2017 року було погоджено звернення ПП РОВШАН щодо поновлення договору оренди землi строком на 1 piк, що підтверджується Листом управління земельних pесypciв та листом управління містобудування та архiтектури ММР.

25.07.202З року приватне підприємство «РОВШАН», в особі засновника ОСОБА_1 звернулось до Миколаївської міської ради через Центр надання адміністративних послуг з заявою за номером справи 2З040-00062В4ВВ-007-03 про поновлення договору оренди земельної ділянки, до якої були надані наступні документи: Заява про поновлення договору оренди землі, Копiя установчих документів для юридичних oci6, Копiя паспорту та коду заявника, Витяг з ДЗК про земельну ділянку, Лист-повідомлення про поновлення договору оренди землі, Проект додаткової угоди до договору оренди землі, Копія кадастрового плану з технічної документації.

Колегія суддів зазначає, що якщо після завершення строку дії договору у 2016 році орендар продовжував користуватися землею, сплачував оренду, а орендодавець протягом місяця не надіслав офіційних заперечень, міг відбутися факт «мовчазної згоди» (автоматичного поновлення), але наявності чи відсутності такого факту колегія суддів у даній справі оцінку не надає.

В свою чергу, в даному випадку предметом спору є рішення ради, яким відмовлено у продовженні договору оренди земельної ділянки.

Колегія суддів зазначає, що дане рішення було прийнято зокрема відповідно до висновку департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради вiд 17.10.2024 року № 44284/12.02.2018/24-2 y зв`язку з порушенням пунктів 3.1 та 9.4 умов договору оренди землі від 02.04.2010 №7472 та статті 3З Закону України «Про оренду землі» (незабудована земельна ділянка).

Так, колегія суддів зазначає, що орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до закінчення строку дії договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніш як за один місяць до закінчення строку дії договору оренди землі.

При цьому, пріоритет мають строки, визначені договором.

Таким чином за умовами договору оренди землі, укладеного між Миколаївською міською радою (орендодавець) та ПП «РОВШАН» (орендар), зареєстрованого у Миколаївській міській раді 02.04.2010 за № 7472 (зі змінами), Відповідач, маючи намір поновити договір оренди, повинен був звернутися письмово з клопотанням про продовження строку оренди до Миколаївської міської ради до 18.09.2015 року, як передбачено було договором. Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач лише 16.02.2016 вперше звернувся до Миколаївської міської ради через центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради з заявою про поновлення договору оренди земельної ділянки та в подальшому ще двічі подавав такі заяви 09.06.2017 року та 25.07.2023 року.

Тобто, звернення Позивача вперше з заявою про продовження строку оренди до Миколаївської міської ради було вчинено не у строк, встановлений договором оренди, а пізніше майже на 5 місяців, що не спростовано позивачем як у суді першої так і в суді апеляційної інстанції.

При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач не звертався до суду з вимогами про визнання протиправними дій щодо не розгляду його заяв та звернень до ради про продовження строку дії договору.

В свою чергу, колегія суддів також зазначає, що пропуск строку розгляду заяви органом місцевого самоврядування не може нівелювати або виправдати факт первинного порушення умов договору та закону самим орендарем, а тому доводи апелянта в цій частині є безпідставними.

Колегія суддів також зазначає, що у рішенні ради міститься посилання на врахування висновку департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 17.10.2024 року № 44284/12.02.2018/24-2.

Згідно з висновком департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради від 17.10.2024 № 44284/12.02.18/24-2 (додається), розглянувши лист від 20.08.2024 № 30999/11.02-02/24-2 управління земельних ресурсів Миколаївської міської ради щодо перегляду дозвільної справи від 09.06.2017 № 000017/Д щодо поновлення договору оренди земельної ділянки площею 57 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком ПП «РОВШАН» по пр. Богоявленському, поблизу житлового будинку № 340 в Корабельному районі м. Миколаєва, зазначено наступне. Зважаючи на внесення змін до законодавчих документів (державні будівельні норми) та у зв`язку з невідповідністю діючим нормам, а саме: п. 5.4 ДБН В.2.2-23:2009 «Підприємства торгівлі», де передбачено розміщення до будівель та інших споруд на відстані, яку слід приймати залежно від ступеня їх вогнестійкості з ДБН Б.2.2-12, але не менше 10 м. (вказана тимчасова споруда стоїть впритул до інших подібних, порушуючи норму протипожежної відстані). Крім того, згідно п. 2.1 Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності наказу від 21.10.2011 № 244 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового-комунального господарства України, підставою для розміщення тимчасової споруди є паспорт прив`язки ТС. У департаменті відсутній вищевказаний документ, що унеможливлює обслуговування торгового павільйону по зазначеній адресі. Департамент не погодив поновлення договору оренди земельної ділянки площею 57 кв.м. для обслуговування торгівельного павільйону з літнім майданчиком ПП «РОВШАН» по пр. Богоявленському, поблизу житлового будинку № 340 в Корабельному районі м. Миколаєва.

Колегія суддів зазначає, що висновок профільного Департаменту архітектури та містобудування є офіційним документом. Якщо на ділянці або в проекті її використання виявлено порушення містобудівного законодавства, будівельних чи протипожежних норм, міська рада не має законного права продовжити такий договір, оскільки це загрожуватиме публічній безпеці чи суперечитиме генеральному плану міста.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що міська рада при розгляді заяви, правомірно врахувала поточний стан ділянки на момент винесення рішення у 2025 році та в межах своїх повноважень, за умови виявлення порушень відмовила у поновленні договору, а тому суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення ради.

Таким чином, суд вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи.

Отже, при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому підстав для його скасування немає.

З підстав визначених статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"- "г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Керуючись ст.308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів , -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "РОВШАН" залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст постанови складено та підписано 09 червня 2026 року.

Головуючий суддя: О.В. Лук`янчук

Суддя: А. І. Бітов

Суддя: І. Г. Ступакова