Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №420/2345/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2345/26

Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е.В. Дата і місце ухвалення: 20.04.2026р., м. Одеса

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И Л А :

В січні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «АКВАФРОСТ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2025/000030/1 від 24.12.2025р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на виконання укладеного 03.07.2023р. з Компанією «М.Б. Мілгре» (Клайпеда, Литва) контракту №03/07/23-18, ТОВ «АКВАФРОСТ» імпортувало на митну територію України товар (риба морожена: оселедець цілий нерозроблений роду (Clupea Harengus), без теплової обробки, без харчових домішок). З метою здійснення митного оформлення товару 24.12.2025р. товариство подало митну декларацію №26UA100430589656U3, в якій митну вартість товару визначило за основним методом – за ціною договору. Однак, в оформленні зазначеної електронної митної декларації відповідачем відмовлено, про що 24.12.2025р. було складено картку відмови №UA100430/2025/000217 та ухвалено рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2025/000030/1, яким митну вартість товару визначено за резервним методом. Таке рішення Митниці ТОВ «АКВАФРОСТ» вважає незаконним та зазначало, що надані ним до митного оформлення документи містять достовірні та об`єктивні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена. Посилання Київської митниці на митну декларацію за іншим періодом як джерело «рівня митної вартості» саме по собі не підтверджує правомірності коригування, оскільки митний орган зобов`язаний враховувати співмірність умов поставки, обсягу партії, характеристик товару, виробника, комерційних умов, періоду поставки та інших факторів, які впливають на ціну. В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування тотожності (ідентичності) товарів та коректності порівняння, а також відсутній розрахунок, який би пояснював застосоване числове значення митної вартості. Зі змісту прийнятого рішення про коригування митної вартості вбачається, що Митниця формально послалася на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши, які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100430/2025/000030/1 від 24.12.2025р.

Стягнуто з Київської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «АКВАФРОСТ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрати, пов`язані з підготовкою справи до розгляду, у розмірі 2363 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням Київська митниця подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не повне з`ясування судом обставин справи, просить скасувати рішення від 20 квітня 2026 року, з ухваленням по справі нового судового рішення – про відмову в задоволенні позову ТОВ «АКВАФРОСТ».

В своїй скарзі апелянт зазначає, що за результатами розгляду разом з митною декларацією від 24.12.2025р. №26UA100430589656U3 документів встановлено, що документи, які подані декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Зокрема, при вирішенні спору судом першої інстанції залишено поза увагою, що в транзитній декларації типу Т1 №25LTLU9000132D08K0 від 18.12.2025р. відправником товару зазначено UAB «VPA LOGISTICS», проте в CMR б/н від 18.12.2025р. зазначено продавця MB Milgre. Отже, відбулося залучення третьої сторони. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

Також, апелянт посилається на те, що під час подання митної декларації декларантом не було надано платіжних документів, які підтверджують здійснення оплати за товар. Водночас, відповідно до умов укладеного контракту №03/07/23-18 від 03.07.2023р., протягом 48 годин після здійснення оплати декларант зобов`язаний передати продавцю копії платіжних документів факсом або електронною поштою чи надати іншу інформацію про об`єктивну наявність такого документа у декларанта на момент подання митного оформлення. Крім цього, до митного оформлення не надано декларації країни відправлення та її перекладу. Пунктом 6.2 договору про перевезення №1/23-2025 від 20.06.2025р. передбачено подання акту виконаних робіт та видаткових накладних. Вказані документи до митного оформлення також не подано.

Посилається апелянт і на те, що в прайс листі б/н від 01.12.2025р. невірно зазначені дані стосовно умов поставки та країни походження товару. Разом з тим, згідно з загальносвітовою практикою прайс-лист має містити відомості, з яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов`язковим зазначенням валюти, передбачені системи знижок, виробника/виробників, умови поставки, умови платежу, термін поставки, характер тари та упаковки, дата його складання або ж число, з якого дані ціни вводяться в дію, термін дії, контактна інформація про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів. Відповідно до супровідного документу T1 (Dispatch note model T1) від 18.12.2025р. №25LTLU9000132D08K0 місцем розвантаження зазначене Одеса, Україна. Проте, згідно даних, які містяться у документах про транспортні витрати, а саме: рахунку-фактурі про надання транспортних послуг від 22.12.2025р. №СФ0000154, в довідці про транспортні витрати від 22.12.2025р. №22/12/1 та заявці на перевезення від 17.12.2025р. №7 місцем доставки вантажу є місто Київ (Україна).

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що при застосуванні резервного методу допускається порівняння цін на товари різних виробників та продавців товару, навіть з різних країн походження товару. Обґрунтована гнучкість у застосуванні таких методів визначення митної вартості відповідає цілям та положенням ст.7 Угоди про застосування Статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) 1994 року. Застосування резервного методу та визначення подібності товару з наявною інформацією митниці здійснюється виходячи з основного критерію – коду за Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності.

ТОВ «АКВАФРОСТ» подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін. Позивач зазначає, що апелянт вкотре намагається переконати суд в тому, що надані до митного оформлення позивачем разом із ЕМД №26UA10043589656U3 документи містять ознаки підробки та розбіжності, при цьому, не наводить, які конкретно розбіжності були виявлені і які ознаки підробки присутні в наданих документах. Фактично, Київська митниця вкотре цитує норми Митного кодексу та ті доводи, які вона наводила в оспорюваному рішенні про коригування митної вартості та відзиві на позовну заяву. Процедура витребування митним органом додаткових документів з урахуванням вимог чинного законодавства має визначені умови та послідовність витребування додаткових документів, має місце виключно з підстав існування у контролюючого органу обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. У свою чергу, митниця має вказати, які саме відомості у поданих документах викликають сумнів. Витребування додаткових документів за переліком ч.3 ст.53 МК України можливе за умови зазначення митницею того, який саме документ є необхідним та які конкретно відомості такий документ має підтвердити. Тобто, витребування всіх документів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України, можливе за умови надання митницею пояснень щодо кожного з документів.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги колегія суддів доходить наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, основним видом економічної діяльності ТОВ «АКВАФРОСТ» за КВЕД є 10.20 Перероблення та консервування риби, ракоподібних і молюсків.

Також, товариство здійснює діяльність з оптової торгівлі іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками (КВЕД 46.38).

Позивач здійснює діяльність під торговою маркою «Водний світ».

03.07.2023р. між Компанією «М.Б. Мілгре» (Клайпеда, Литва) (Постачальник) та ТОВ «АКВАФРОСТ» (Покупець) укладено Контракт №03/07/23-18, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується передати Покупцю Товар, зазначений в Інвойсі до цього Контракту, а Покупець зобов`язується прийняти Товар та своєчасно оплатити його вартість, в термін і на умовах, передбачених цим Контрактом.

У відповідності до умов п.1.2 Контракту поставка здійснюється на адресу Покупця. Покупець приймає Товар і бере на себе зобов`язання за розрахунками з Постачальником.

На виконання умов вказаного контракту позивач імпортував на митну територію України товар (риба морожена: оселедець цілий нерозроблений роду (Clupea Harengus), без теплової обробки, без харчових домішок).

З метою здійснення митного оформлення товару 24.12.2025р. декларант подав митну декларацію №26UA100430589656U3, в якій митну вартість визначив за першим методом - за ціною договору.

Для підтвердження вказаних у декларації відомостей щодо митної вартості до митного органу товариство надало наступні документи: рахунок-фактура (invoice) (commercial invoice) № MDZ25 128 від 16.12.2025р.; автотранспортну накладну (Road consignment note) б/н від 18.12.2025р.; сертифікат якості (Certificate of quality) від 16.12.2025р.; електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), що видав сертифікат / Сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №LT62531806 від 17.12.2025р.; супровідний документ T1 (Dispatch note model T1) 26LTLU900000D168K1 від 14.01.2026р.; рахунок-фактура на оплату послуг перевезення №СФ-0000154 від 22.12.2025р.; довідку, що підтверджує вартість перевезення товару №22/12/1 від 22.12.2025р.; договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях №1/23-2025 від 20.06.2025р.; заявку на перевезення №7 від 17.12.2025р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів №03/07/23-18 від 03.07.2023р.; договір про надання послуг митного брокера №25-04-19 від 25.04.2019р.; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01.12.2025р.; пакувальний лист від 16.12.2025р.; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) №13829988 від 24.12.2025р.; міжнародний ветеринарний сертифікат або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) LT 0392409 від 18.12.2025р.

Однак, Митниця за наслідками розгляду наданих товариством документів, 24.12.2025р. прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2025/000030/1, в якому зазначила, що надані документи не містять всіх відомостей щодо ціни, яка була сплачена за товар, надані на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Митну вартість товару відкориговано за резервним методом.

У пункті 33 спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA100430/2025/000030/1 від 24.12.2025р. Київська митниця зазначила наступне:

1) в транзитній декларації типу Т1 №25LTLU9000132D08K0 від 18.12.2025р. відправником товару зазначено UAB "VPA LOGISTICS", проте в CMR б/н від 18.12.2025р. зазначено нашого продавця MB Milgre;

2) в графі 44 МД відсутні відомості щодо платіжних документів;

3) до митного оформлення не надано декларації країни відправлення та її переклад (за наявності);

4) пунктом 6.2 договору про перевезення №1//23-2025 від 20.06.2025р. передбачено подання акту виконаних робіт та видаткових накладних. Вказані документи до митного оформлення не подано;

5) в прайс листі б/н від 01.12.2025р. невірно зазначені дані стосовно умов поставки та країни походження товару;

6) в сертифікаті якості від 16.12.2025р. зазначено експортером VARDIN PELAGIС та вказано інвойс, який має ідентичний номер з поданим до митного оформлення, а саме від 16.12.2025р. №MBZ25 128;

7) відповідно до супровідного документу T1 (Dispatch note model T1) від 18.12.2025р. №25LTLU9000132D08K0 місцем розвантаження зазначене місто Одеса (Україна). Проте, згідно даних, які містяться у документах про транспортні витрати, а саме: рахунку-фактурі про надання транспортних послуг від 22.12.2025р. №СФ-0000154, в довідці про транспортні витрати від 22.12.2025р. №22/12/1 та заявці на перевезення від 17.12.2025р. №7 місцем доставки вантажу є місто Київ (Україна).

В оскаржуваному рішенні зазначено, що на вимогу митного органу декларантом не надано жодних додаткових документів у відповідності до ст. 53 МК України.

Відповідачем визначено митну вартість за резервним методом на підставі даних МД від 21.12.2025р. №25UA100190683708U2 щодо товару, заявленого до митного оформлення, вартість якого є більшою, ніж заявлено декларантом.

Не погоджуючись з правомірністю вказаного рішення про коригування митної вартості товарів ТОВ «АКВАФРОСТ» оскаржило його в судовому порядку.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, дійшов висновку, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, не доведено, що заявлений ТОВ «АКВАФРОСТ» метод визначення митної вартості товару документально не підтверджено або надані позивачем документи містять розбіжності, які впливають на правильність визначення митної вартості.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Як встановлено ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій із митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

За правилами ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначено ч.2 ст.53 МК України.

Відповідно до вимог ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант на письмову вимогу митного органу зобов`язаний протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений положеннями даної статті.

Декларант за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товару. (ч.6 ст.53 МК України).

Як встановлено ч.1 ст.54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.4 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний, серед іншого, здійснювати контроль заявленої декларантом митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 6 статті 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З наведеного вбачається, що митний орган, лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте, такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.

При цьому, в розумінні наведених статей МК України, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто, наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

В свою чергу, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Обґрунтовуючи свої сумніви у правильності зазначеної ТОВ «АКВАФРОСТ» митної вартості товару, заявленому у спірному випадку до декларування, Київська митниця у п.33 спірного рішення про коригування митної вартості №UA100430/2025/000030/1 від 24.12.2025р., серед іншого, зазначила, що в транзитній декларації типу Т1 №25LTLU9000132D08K0 від 18.12.2025р. відправником товару зазначено UAB "VPA LOGISTICS", проте в CMR б/н від 18.12.2025р. зазначено нашого продавця MB Milgre.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань Митниці, оскільки це не впливає на правильність визначення митної вартості товару та не може бути підставою для її неприйняття контролюючим органом.

Судом першої інстанції обґрунтовано враховано пояснення представника позивача про те, що в транзитній декларації типу Т1 №25LTLU9000132D08K0 від 18.12.2025р. вказані відомості відповідальної особи, яка супроводжує вантаж при переміщенні між країнами Європейського Союзу або через їх територію транзитом.

Транзитна декларація T1 — це офіційний документ, який супроводжує вантаж при переміщенні між країнами Європейського Союзу або через їх територію транзитом.

Згідно наданого пакету документів до митного оформлення, зокрема в транзитній митній декларації типу №25LTLU9000132D08K0 від 18.12.2025р. чітко визначено, що UAB VPA LOGISTICS - власник транзитної процедури (holder of the transit procedure) або учасник транзитної операції (consignor), що кореспондується з відомостями у наданому до митного оформлення міжнародному ветеринарному сертифікаті або ветеринарне свідоцтво (Veterinary certificate) LT 0392409 від 18.12.2025р.

Відповідно до наданого контракту, інвойсу та інших супровідних документів постачальник/відправник товару - Компанія «MB Milgre».

В товаросупровідних документах вказано, що країна походження (country of origin)- Faroe Islands, виробниче підприємство - VARDIN PELAGIС.

Таким чином, всі надані документи до митного оформлення узгоджуються між собою, є логічними та послідовними

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій Київською митницею таких доводів позивача не спростовано.

З цих же підстав колегія суддів відхиляє посилання Митниці на наявність розбіжностей між супровідним документом T1 (Dispatch note model T1) від 18.12.2025р. №25LTLU9000132D08K0 та рахунком-фактурою про надання транспортних послуг від 22.12.2025р. №СФ-0000154, довідкою про транспортні витрати від 22.12.2025р. №22/12/1 та заявкою на перевезення від 17.12.2025р. №7, враховуючи, що транзитна декларація призначена лише для транзиту через територію країн ЄС.

Як вбачається, зі змісту супровідної документації, постачання товару здійснювалось на умовах FCA Klaipeda.

Згідно Правил Інкотермс 2010 (Правила ICC для використання торгівельних термінів. в національній та міжнародній торгівлі) FCA (...named place) англ. Free Carrier, або Франко перевізник (назва місця) термін, який означає, що продавець доставить вантаж, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.

Зі змісту зазначеного терміну вбачається, що базис поставки на умовах FCA покладає зобов`язання по завантаженню на продавця, крім цього, продавець зобов`язаний нести всі витрати, пов`язані з товаром, до моменту здійснення його поставки. Обов`язок щодо страхування товару не покладено на жодну із сторін договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Женевської Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення від 19.05.1956, вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Приймаючи до уваги, що міжнародна товарна-транспортна накладна, яка в розумінні вказаної Конвенції є вантажною накладною, складена 18.12.2025р., Постачальник передав товар, визначеному Позивачем перевізнику саме в цю дату, а тому враховуючи тлумачення терміну FCA, витрати, пов`язанні із товаром до цього моменту, в тому числі витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів; витрат у зв`язку із залученням Експедитора, витрати на зберігання товару на складі в м. Клайпеда (Литва) тощо покладаються на Постачальника та не підлягають відшкодуванню Покупцем (ТОВ «АКВАФРОСТ»).

Таким чином, на думку колегії суддів, позивачем належним чином документально підтверджена доставка оцінюваного товару за вказаним маршрутом та за визначеним базисом поставки FCA.

Необґрунтованими, також, колегія суддів вважає посилання Митниці на те, що в графі 44 МД відсутні відомості щодо платіжних документів.

У наданому до митного оформлення Інвойсі визначено, що товар оплачується не пізніше 14 днів з дати виставлення рахунку.

З вказаного слідує, що на момент звернення до митного оформлення строк оплати за товар не настав, внаслідок чого у декларанта був відсутній обов`язок з надання банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару.

Варто зазначити, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Водночас, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю.

Згідно правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 17.04.2018р. у справі №815/329/17, фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) ніяким чином не впливає на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахуванням додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені).

Аналогічна позиція наведена у постанові Верховного Суду від 01.03.2023р. по справі №420/18880/21.

Що ж до посилань апелянта на ненадання товариством до митного оформлення декларації країни відправлення та її перекладу, то колегія суддів звертає увагу, що положення статті 53 МК України не відносять таку декларацію до документів, які підтверджують заявлену митну вартість товарів. Наявність чи відсутність таких документів, у відповідності до ст. 53 МК України, не впливає на вартісні показники товару.

При цьому, відомості щодо виробника товару містять надані декларантом товаросупровідні документи.

Апелянт стверджує, що в прайс листі б/н від 01.12.2025р. невірно зазначені дані стосовно умов поставки та країни походження товару

Дослідивши наявний в матеріалах справи прайс-лист колегія суддів встановила, що в ньому чітко визначено, що країна походження - Faroe Islands, умови поставки - FCA Klaipeda

Зазначені відомості ідентичні з відомостями, що містяться у документах, наданих до митного оформлення.

Також, на думку колегії суддів, формальними є зауваження митного органу щодо ненадання заявки на перевезення, акту виконаних робіт та видаткових накладних, оформлення яких передбачено умовами договору про перевезення №1/23-2025 від 20.06.2025р.

Всі необхідні документи, які підтверджують вартість перевезення, були надані уповноваженим представником позивача, а саме: автотранспортна накладна (Road consignment note) від 18.12.2025р., рахунок-фактура на оплату послуг перевезення №СФ-0000154 від 22.12.2025р., довідка, що підтверджує вартість перевезення товару №22/12/1 від 22.12.2025р., договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях №1/23-2025 від 20.06.2025р., заявка на перевезення №7 від 17.12.2025р.

На думку колегії суддів, вказані документи давали змогу Київській митниці пересвідчитись у вартості такої послуги.

Договір на транспортно-експедиційне обслуговування та організацію перевезень вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та/або міжнародному сполученнях від 20.06.2025р. №1/23-2025 регулює умови перевезення як у внутрішньому так і в міжнародному сполучення, тому підтвердження наданих послуг в міжнародному сполученні є заявка на перевезення, автотранспортна накладна та довідка про вартість перевезення, які було надано до митного оформлення із всім пакетом документів.

Варто зазначити, що всі числові значення в зазначених документах є ідентичними.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ненадання ТОВ «АКВАФРОСТ» всіх додатково витребуваних документів, оскільки відсутність всіх визначених Митницею додаткових документів не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за першим методом, що підтверджується наданими до митного оформлення основними документами. Неподання декларантом зазначених документів під час митного оформлення, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому, надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Як вбачається зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем використано для коригування митної вартості товару від 21.12.2025р. №25UA100190683708U2.

В той же час, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, відповідач лише зазначив реквізити МД, однак не вказав, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем ч.2 ст.55 МК України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки позивачем надано усі передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товарів, що ввозяться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу.

Доводи апеляційної скарги правильність висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги Київської митниці та скасування рішення від 20.04.2026р. колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 09 червня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук