Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №420/1066/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/1066/26

Суддя першої інстанції - Єфіменко К.С.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року у справі №420/1066/26 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, в якому позивач просить суд:

- визнати незаконним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби в Одеській області від 27 травня 2025 року №12910566/40671460, яким було відмовлено ТОВ «ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС» у реєстрації податкової накладної №6 від 09 квітня 2025 року на суму 465950,67 грн (у т. ч. ПДВ 57222,01 грн);

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №6 від 09 квітня 2025 року на суму 465950,67 грн (у т. ч. ПДВ 57222,01 грн) датою її створення.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 16 квітня 2026 року залишив позовну заяву без руху та повідомив позивача про необхідність у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску такого строку, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

06 травня 2026 року ухвалою Одеського окружного адміністративного суду в задоволенні клопотання представника позивача про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновлення строку звернення до суду - відмовлено. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.

Позивач, не погоджуючись з ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року, звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що штатний розпис ТОВ «ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС» станом на момент виникнення спірних правовідносин та протягом всього процесуального строку складався лише з двох одиниць: директора та тракториста. За таких умов на керівника підприємства, окрім стратегічного управління, покладено повний цикл операційної діяльності: від фізичного контролю за обробкою понад 500 га земель сільськогосподарського призначення до ведення первинної документації, податкової звітності та юридичного супроводу.

Період з червня по грудень 2025 року характеризувався піковим навантаженням на ТОВ «ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС», зумовленим збігом декількох критичних фаз агротехнічного циклу: збирання врожаю ранніх зернових (ріпак, пшениця), збирання пізніх культур (соняшник) та невідкладна підготовка ґрунту під посів озимої пшениці. Заявник стверджує, що для сільськогосподарського виробника дотримання агротехнічних строків є питанням виживання бізнесу, оскільки найменше зволікання призводить до повної втрати врожаю та неможливості закладення підґрунтя для наступного сезону.

У контексті поважності причин пропуску строку апелянт також зауважив, що він перебував у стані вибору між двома юридичними обов`язками: дотриманням строків на судове оскарження та забезпеченням законності поточної господарської діяльності (отриманням ліцензії). В умовах обмеженого людського ресурсу, пріоритет був наданий легалізації паливної бази, без якої робота орендованої техніки та збір врожаю були б паралізовані.

Крім того, директор (єдина адміністративна особа) не володіє спеціальними знаннями у сфері податкового права, а фінансовий стан підприємства не дозволяв залучити спеціаліста, пропуск строку є наслідком сукупності об`єктивних майнових обмежень, що не залежали від волі позивача та об`єктивно виходять за межі господарського ризику.

Стабілізувавши фінансовий стан наприкінці 2025 року, позивач стверджує, що зіткнувся з новою об`єктивною перешкодою – гострим дефіцитом вузькопрофільних спеціалістів (агрономів, механіків, бухгалтерів) через загальну мобілізацію та міграційні процеси. Єдиним дієвим інструментом залучення та утримання персоналу для сільськогосподарського виробника наразі є процедура бронювання працівників. Без отримання статусу підприємства, критично важливого для територіальної громади, подальша діяльність ТОВ «ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС» перебувала під загрозою повної зупинки через можливу мобілізацію останніх наявних працівників (директора та єдиного тракториста).

Разом з тим, зимовий період 2025-2026 років у Подільському районі Одеської області характеризувався екстремальними погодними умовами: аномальним рівнем снігового покриву, тривалими морозами (від -10°C до -20°C) та явищами крижаного дощу. Ці обставини призвели до масового зледеніння, обривів ліній електропередач та зв`язку, що спричинило тривалі блекаути. За умов повної відсутності енергопостачання та зв`язку, підготовка позовної заяви, яка потребує доступу до електронних реєстрів, нормативних баз та використання комп`ютерної техніки, стала фізично неможливою.

Апелянт вважає, що пропуск процесуального строку до 15 січня 2026 року не був наслідком процесуальної недбалості чи пасивної поведінки. Навпаки, це був період інтенсивної боротьби за існування підприємства, як економічної одиниці та платника податків.

За таких підстав, просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року. Визнати причини пропуску позивачем процесуального строку на звернення до адміністративного суду із позовною заявою поважними. Поновити процесуальний строк на звернення до адміністративного суду із позовною заявою. Направити матеріали адміністративної справи №420/1066/26 до Одеського окружного адміністративного суду для подальшого розгляду по суті.

У відзиві від 21 травня 2026 року на апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що підтримує та повністю погоджується з позицією, яка висвітлена в ухвалі Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року, наведені позивачем обставини мають суб`єктивний характер, стосуються виключно внутрішніх організаційних процесів позивача та не підтверджують наявність об`єктивних, непереборних та істотних перешкод, які б заважали реалізації права на судовий захист у встановлений законом строк.

Просить залишити апеляційну скаргу подану ТОВ ««ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС» без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року - без змін.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12 травня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

14 травня 2026 року недоліки усунуто.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 травня 2026 року відкрите апеляційне провадження.

02 червня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

08 червня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно із ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.4 ст.122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як вірно встановив суд першої інстанції, предметом спору у даній справі є оскарження ТОВ “ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС” рішення Головного управління ДПС в Одеській області від 27 травня 2025 року №12910566/40671460 про відмову у реєстрації податкової накладної №6 від 09 квітня 2025 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ТОВ “ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС” використало досудовий порядок вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження).

Зокрема, 28 травня 2025 року позивач направив до ДПС України скаргу на рішення комісії ГУ ДПС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 27 травня 2025 року №12910566/40671460 в порядку п.56.23 ст.56 Податкового кодексу України.

04 червня 2025 року ДПС України направила позивачу в електронний кабінет рішення за результатами розгляду скарги №23605/40671460/2, яким скаргу ТОВ “ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС” залишено без задоволення.

За таких обставин, з позовом щодо оскарження рішення від 27 травня 2025 року №12910566/40671460 ТОВ “ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС” мало звернутися у тримісячний строк, тобто у вересні 2025 року.

Позовну заяву подано позивачем до суду 16 січня 2026 року, тобто зі значним пропуском строку звернення до суду.

Наведені позивачем причини поважності пропуску строку стосуються загальновідомих фактів та позбавлені опису конкретних обставин, з якими безумовно зіткнувся керівник і які унеможливили подачу позову у встановлений законом строк.

Колегія суддів наголошує на тому що підприємницька діяльність це діяльність на свій страх та ризик, а тому особливості її організації, кадрова політика, фінансовий стан підприємства повинні належно врегульовуватись керівництвом самостійно. Відсутність же такого регулювання не може бути виправданням зволікань з поданням позову до суду з боку керівника такого підприємства.

Більш того, відсутність у штаті підприємства юриста або бухгалтера не є обставинами, що об`єктивно унеможливлюють звернення до суду. Для належної підготовки документів та представництва інтересів в суді діє інститут адвокатури, а тому суб`єкт господарювання не позбавлений був можливості скористатись такою правовою допомогою, чого ним зроблено не було.

Так само не можуть визнаватись поважними причинами посилання на значне виробниче навантаження, проведення польових робіт, збирання врожаю, оформлення ліцензій, пошук контрагентів, бронювання працівників чи вирішення інших поточних питань господарської діяльності. Такі обставини становлять господарську діяльність та не звільняють його від обов`язку дотримуватись встановлених законом норм.

Посилання апелянта на введення воєнного стану також не спростовують висновків суду першої інстанції, адже це не є автоматичною підставою для поновлення будь-якого процесуального строку. Особа повинна довести, які саме конкретні обставини, спричинені воєнним станом, унеможливили вчинення процесуальних дій у визначений законом строк. Однак, таких доказів позивач до суду не надав.

Не підтверджують наявності непереборних перешкод і посилання на несприятливі погодні умови, перебої з електропостачанням та зв`язком. Зазначені обставини мають загальний характер, не свідчать про неможливість звернення до суду протягом усього процесуального строку.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо надмірного формалізму суду першої інстанції. Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків. Такі обмеження переслідують легітимну мету забезпечення принципу правової визначеності та належного здійснення правосуддя.

Здійснюючи підприємницьку діяльність, суб`єкт повинен враховувати усі вимоги та обмеження, що встановлює законодавство, та дотримуватись їх.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зводяться до незгоди з наданою судом першої інстанції оцінкою обставин справи та не містять правових підстав для скасування оскаржуваної ухали.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 2, 5, 242-244, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІЛЛЯ-БУДСЕРВІС» залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 06 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв