Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №340/5182/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2026 року м. Дніпросправа № 340/5182/25

Суддя І інстанції – Кармазина Т.М.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Кальника В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з вищевказаним позовом до суду в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області щодо не зарахування, ОСОБА_1 , до стажу служби в Національній поліції України вислугу років в органах Державної кримінально-виконавчої служби України за період проходження служби з 13 вересня 2017 року по 02 серпня 2024 року;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, відповідно до пунктів 1, 3 частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» зарахувати, ОСОБА_1 , до стажу служби в Національній поліції України, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, стаж служби у Державній кримінально-виконавчій службі України за період з 13 вересня 2017 року по 02 серпня 2024 року.

В обґрунтування позову вказано, що 13 вересня 2017 року по 02 серпня 2024 року позивач проходила службу на різних посадах рядового та начальницького складу в органах та підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України. Наказом Державної установи «Центр пробації» від 30.07.2024 № 593/к, у відповідності до частини 5 статті 23 Закону України «Про кримінально-виконавчу службу України» та пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку зі скороченням штатів та проведенням організаційних заходів, 02.08.2024 позивача звільнено зі служби. Станом на день звільнення позивач мала вислугу у календарному обчисленні 6 років 10 місяців 19 днів. Відповідно до наказу ГУ НП в Кіровоградській області від 05.08.2024 №520о/с позивача прийнято на службу в поліцію за конкурсом, на посаду інспектора сектору «Служба освітньої безпеки». Разом із цим, при прийняті позивача на службу до Національної поліції України, з 06 серпня 2024 року, їй не було зараховано стаж служби в органах та підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України, який у календарному обчисленні становить 06 років 10 місяців 19 днів.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року позовні вимоги було задоволено.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції відповідач подав на нього апеляційну скаргу в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що прирівнювання служби в органах Державної кримінально-виконавчій службі до служби в органах внутрішніх справ є помилковим, адже суперечить нормам статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», який є спеціальним, та у якому прямо передбачено та чітко окреслено ті види служби, які враховуються до стажу служби поліцейських.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить відмовити у її задоволенні.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 проходила службу на різних посадах в Державній установі «Ігренський виправний центр (№133)», Державній установі «Центр пробації», тобто, в органах та підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України (а.с.9-13).

Наказом Державної установи «Центр пробації» від 30.07.2024 №539, у відповідності до частини 5 статті 23 Закону України «Про кримінально-виконавчу службу України» та пункту 4 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», у зв`язку зі скороченням штатів та проведенням організаційних заходів, 02.08.2024 року позивача звільнено зі служби (а.с.23).

Вислуга років позивача на день звільнення у календарному обчисленні становить 06 років 10 місяців 19 днів, у пільговому обчисленні – 09 років 02 місяці 05 днів.

Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області від 05.08.2024 № 520 о/с, позивача прийнято на службу в поліцію за конкурсом та призначено на посаду інспектора сектору «Служба освітньої безпеки» Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області. (а.с.47).

Позивач звернулася із рапортом від 26.03.2025 року до відповідача щодо перерахунку вислуги років та зарахування до стажу служби в органах та підрозділах Державної кримінально-виконавчої служби України до стажу служби в Національній поліції України.

За результатами розгляду рапорту позивачу надано відповідь від 28.03.2025 №17651-2025, у якій зазначено, що відповідно до частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР. Виходячи з вищевикладеного, служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України не зараховується до стажу служби в поліції (а.с.5-6).

Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач звернулася із даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що служба в Державній кримінально-виконавчій службі України здійснювалась в порядку, встановленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, та відповідно до пункту 3 частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» повинна зараховуватись до стажу служби в поліції.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Спір у цій справі виник у зв`язку (не)правомірністю відмови у зарахуванні на підставі частини другої статті 78 Закону №580-VIII наявну у позивача на момент прийняття на службу в поліцію вислугу років з 13.09.2017 року по 02.08.2024 року у Державній кримінально-виконавчій службі України.

Так, у постанові 20.10.2022 у справі № 160/11127/20 Верховний Суд дійшов висновку, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України прирівнюється до служби в органах внутрішніх справ України, оскільки здійснювалась вона в порядку, установленому законодавством для осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а відтак, має такий же правовий статус і повинна в силу пункту 3 частини другої статті 78 Закону № 580-VIII зараховуватися до стажу служби в поліції.

Таких висновків Верховний Суд дійшов на підставі аналізу норм права, які врегульовують спірні відносини, що склалися між сторонами.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (надалі - Закон №580-VIII), згідно із частинами першою та другою статті 59 якого служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 78 Закону №580-VIII встановлено, що стаж служби в поліції дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.

Частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII встановлено, що до стажу служби в поліції зараховуються: 1) служба в поліції на посадах, що заміщуються поліцейськими, з дня призначення на відповідну посаду; 2) військова служба в Збройних Силах України, Державній прикордонній службі України, Національній гвардії України, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній спеціальній службі транспорту; 3) служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду; 4) час роботи у Верховній Раді України, місцевих радах, центральних і місцевих органах виконавчої влади із залишенням на військовій службі, на службі в органах внутрішніх справ України або на службі в поліції; 5) час роботи в органах прокуратури і суді осіб, які працювали на посадах суддів, прокурорів, слідчих, а також служба у Службі судової охорони; 6) дійсна військова служба в Радянській Армії та Військово-Морському Флоті, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР.

Отже, до стажу служби в поліції зараховується служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Пунктом 5 Прикінцевих положень Кримінально-виконавчого кодексу України від 11.07.2003 № 1129-IV було передбачено, що до законодавчого врегулювання питань проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань та його соціального захисту на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої системи поширюються дія статтями 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ.

Спеціальним Законом, який визначає правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження, є Закон України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 №2713-IV (надалі - Закон № 2713-IV), що набрав чинності 20.07.2005.

У попередніх редакціях частини п`ятої статті 23 цього Закону (до змін від 10.11.2015 та від 06.12.2016) було передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюються дія статей 22 і 23 Закону України «Про міліцію», а також порядок і умови проходження служби та грошового забезпечення, передбачені для працівників органів внутрішніх справ. На працівників кримінально-виконавчої служби поширюються умови оплати праці, передбачені для працівників органів внутрішніх справ, які не мають спеціальних звань.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VIII частину п`яту статті 23 Закону № 2713-IV викладено в наступній редакції: «на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України».

У постанові від 20.10.2022 у справі № 160/11127/20 Верховний Суд зазначив, що системний аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що фактично законодавець поширив дію усіх норм, які врегульовують порядок і умови проходження служби працівниками органів внутрішніх справ, а в подальшому - поліцейськими, на працівників кримінально-виконавчої служби.

Сутність службової дисципліни, обов`язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначені Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України від 22.02.2006 №3460-IV.

Згідно з преамбулою зазначеного Статуту його дія поширюється на осіб начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України та податкової міліції, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Крім того, частиною першою статті 6 Закону № 2713-IV закріплено, що Державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Аналізуючи повноваження, завдання та функції відповідних органів, Верховний Суд у вищевказаній постанові дійшов висновку, що всі обов`язки, обмеження служби в органах внутрішніх справ та поліції, її специфічні умови, порядок та підстави дисциплінарної відповідальності визнані законодавцем тотожними умовам проходження служби персоналом органів і установ виконання покарань.

У підсумку Верховний Суд констатував, що служба в органах Державної кримінально-виконавчої служби України (Державної пенітенціарної служби) має такий же правовий статус, як і служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу.

Враховуючи вищенаведену позицію Верховного Суду, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що період служби в органах Державної кримінально-виконавчої служби належить до визначеного частиною другою статті 78 Закону № 580-VIII переліку посад (видів служби), які зараховуються до стажу служби в поліції.

Доводи викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки висновків, зроблених судом першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11 березня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 09 червня 2026 року.

Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова

суддя В.В. Кальник