Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №160/16787/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/16787/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року (суддя Бухтіярова Марина Миколаївна) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 047050031301 від 02.04.2025 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком на пільгових умовах; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи на посадах, що передбачені списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 583, періоди роботи у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 01.01.1998 по 31.01.2018; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 2 періоди роботи у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» з 30.08.1991 по 01.01.1998; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію ОСОБА_1 за його заявою від 25.03.2025 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно з п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.04.2025 № 047050031301 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, періоди роботи з 30.08.1991 по 31.01.2018. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 25.03.2025 про призначення пенсії та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 25.03.2025 звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно з п. «а» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

За наслідком розгляду вищезазначеної заяви рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 02.04.2025 № 047050031301 позивачу відмовлено у призначенні пенсії.

У рішенні ГУ ПФУ в Одеській області зазначено, що вік заявника 55 років 01 місяць. Страховий стаж складає 39 років 02 місяці 23 дні. Спеціальний стаж роботи станом на 11.10.2017 - відсутній. За доданими документами страховий стаж враховано за всіма наданими документами. Спеціальний стаж роботи відсутній, оскільки відсутня пільгова довідка згідно з додатком № 5. Відмовлено у призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту 2-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки заявник не набув спеціального стажу роботи - 12 років 6 місяців станом на 11.10.2017.

Вважаючи рішення відповідача протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пункту 2-1 Перехідних положень Закону № 1058-IV особам, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений ст.ст. 52, 54 та 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацами 1, 2 пункту 16 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058 в редакції Закону № 2148 встановлено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.

Пунктом «а» ст. 55 Закону № 1788-XII (в редакції, чинній до 01.04.2015) робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих в технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Законом України від 02.03.2015 № 213-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон №213-VIII, набрав чинності 01.04.2015) статтю 55 Закону № 1788-ХІІ викладено в новій редакції наступного змісту: право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» вказаної статті мають робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар`єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; для жінок - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.

Отже, з прийняттям Закону № 213-VIII підвищено, зокрема, загальний стаж на п`ять років, необхідний для виходу на пенсію для категорій працівників, визначених пунктом «а» статті 55 Закону № 1788-ХІІ.

Рішенням Конституційного Суду від 04.06.2019 у справі № 2-р/2019 визнані неконституційними положення статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними законами України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 2 березня 2015 року № 213-VIII, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, якими було встановлено обмеження щодо віку та стажу при призначенні пенсії за вислугу років, вказано, що зміни у сфері пенсійного забезпечення мають бути достатньо обґрунтованими, здійснюватися поступово, обачно й у заздалегідь обміркований спосіб, базуватися на об`єктивних критеріях, бути пропорційними меті зміни юридичного регулювання, забезпечувати справедливий баланс між загальними інтересами суспільства й обов`язком захищати права людини, не порушуючи при цьому сутності права на соціальний захист.

Таким чином, оскільки відповідно до Рішення Конституційного Суду № 2-р/2019 від 04.06.2019 положення статті 55 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), застосуванню підлягає ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.

У цій справі відповідач відмовив у призначенні пенсії з підстав відсутності у позивача спеціального стажу, оскільки відсутня пільгова довідка згідно з додатком № 5

Натомість суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно зі статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - основним документом, що підтверджує стаж роботи.

Пунктом 20 Порядку № 637 встановлено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Колегія суддів звертає увагу відповідача, що законодавство вимагає надати уточнюючі довідки у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.

Із записів з трудової книжки серії НОМЕР_1 від 06.08.1991, яка видана на ім`я ОСОБА_1 , вбачається, що позивач працював у спірні періоди в Дніпровському металургійному комбінаті ім. Ф.Е. Дзержинського на наступних посадах: з 30.08.1991 по 31.07.2001 – помічником машиніста локомотиву; з 01.08.2001 по 30.06.2004 - помічником машиніста тепловозу; з 01.07.2004 по 30.11.2012 - машиністом тепловозу; з 01.12.2012 по 02.08.2021 – машиністом тепловозу.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає помилковим висновок відповідача, що спеціальний стаж у позивача відсутній, адже згідно з відомостями ОК-5 по спеціальному стажу за період з 1998 року по січень 2018 року вказано код підстави для обліку спецстажу: ЗП3055А1, до якого належать робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу роботи, який дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, періоди роботи з 30.08.1991 по 31.01.2018.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що оскаржуване рішення ГУ ПФУ в Одеській області № 047050031301 від 02.04.2025 є протиправним і підлягає скасуванню.

Рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 березня 2026 року в адміністративній справі № 160/16787/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 09 червня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 09 червня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров