Постанова від 07 червня 2026 р. у справі №160/155/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/155/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026р. у справі № 160/155/26

за позовом:ОСОБА_1

до: про:Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

05.01.2026р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Александров О.О., до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі – Військова частина НОМЕР_1 НГУ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії та 06.01.2026р. судом першої інстанції за цим адміністративним позовом відкрито провадження у справі №160/155/26 і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що відповідачем не нарахована та не виплачена додаткова винагорода відповідно до постанови КМУ від 28.02.2022р. №168, просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 НГУ щодо ненарахування та невиплати грошового забезпечення у повному розмірі, а саме: збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 р. №168 за період його військової служби з 02.05.2022 р. по 25.08.2022 р., з 01.09.2022 р. по 31.10.2022 р.;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 НГУ донарахувати та виплатити збільшеної до 100 000 гривень додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 р. №168 за період його військової служби з 02.05.2022 р. по 25.08.2022 р., з 01.09.2022 р. по 31.10.2022 р.;

- зобов`язати військову частину військову частину НОМЕР_1 НГУ нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди за період з 02.05.2022 р. по 25.08.2022 р., з 01.09.2022 р. по 31.10.2022 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 р. №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період з 02.05.2022 р. по 25.08.2022 р., з 01.09.2022 р. по 31.10.2022 р., і по дату виплати, розрахувавши її розмір за методикою відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-III.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026р. у справі №160/155/26 в задоволені адміністративного позову відмовлено.

Позивач - ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Александров О.О., не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, 03.04.2026р. за допомогою засобів системи «Електронний суд» подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом 06.04.2026р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.04.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026р. у справі №160/155/26, та з метою забезпечення апеляційного розгляду вищезазначеної апеляційної скарги з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №160/155/26, які надійшли до суду апеляційної інстанції 10.04.2026р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.04.2026р. справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 28.04.2026р., про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи .

Представник позивача, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 06.03.2026р. та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

Відповідач правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Під час розгляду справи, як судом першої інстанції так і апеляційним судом встановлено, що позивач з 08.04.2022 року по 04.05.2023 року проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 НГУ та є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 .

Довідкою від 06.03.2023р. №534 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення за інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, підтверджена безпосередня участь позивача у бойових діях у наступних періодах: з 26.08.2022 по 14.10.2022; з 15.10.2022 по 22.10.2022; з 29.10.2022 по 27.11.2022; з 14.12.2022 по 26.12.2022; з 26.12.2022 по 26.01.2023; з 13.02.2023 по 28.02.2023.

08.12.2025 р. представник позивача Шитаєва Р.В. звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 НГУ з адвокатським запитом, у якому просив нарахувати та виплатити збільшену грошову винагороду ОСОБА_1 за періоди з 04.05.2022 р. по 31.08.2022 р. та з 01.09.2022р. по 30.09.2022 р..

Листом від 15.12.2025 р. №25/52/12-А-45-Аз Військова частина НОМЕР_1 НГУ, на адвокатський запит, повідомила представника позивача про відмову у перерахунку, посилаючись на те, що сам факт проходження військової служби під час дії воєнного стану, навіть у районах ведення бойових дій, без виконання конкретних бойових завдань, визначених Інструкцією №89, не створює –підстав для виплати додаткової винагороди у розмірі 100 000гривень.

Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом за захистом свого порушеного права.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон України №2232-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з наступними змінами та доповненнями у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України №2011-ХІІ), військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України №2011-ХІІ держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 ст. 9 Закону України № 2011-ХІІ встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану» у зв`язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022р., який неодноразово продовжувався.

28.02.2022р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», ( далі – Постанова№168), відповідно до пункту 1 якої установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах (в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці: 1) беруть безпосередню участь у бойових діях; 2) забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Порядок виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, відповідно до Постанови №168 визначався Інструкцією з виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Національної гвардії України, затвердженою наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 (далі - Інструкція №89).

Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 у справі № 520/690/23 зазначив, що Наказ командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 № 89 (як і затверджені ним нормативні акти) не були опубліковані, проте, як зазначено у наказі, мали бути оголошені особовому складу Національної гвардії України в частині, що його стосується.

Наказ № 89 виданий до того, як була ухвалена Постанова № 793, а редакція п. 1 (абзац другий) Постанови № 168 (на дату видання Наказу № 89) передбачала, що виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Верховний Суд у зазначеній постанові дійшов висновку, що Командувач Національної гвардії України відповідальний за очолюване ним військове формування і Наказ № 89, який він видав в умовах дії воєнного стану на виконання указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 і № 69 та Постанови № 168, має правову основу, Наказ № 89 був чинним у спірний період з 02.05.2022 по 31.10.2022 та регулював виконання п. 1 Постанови № 168.

Отже, враховуючи висновки Верховного Суду, з 29.03.2022р. для визначення/підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів підлягають застосуванню положення Інструкції № 89 та Порядку № 89.

Відповідно до п.2 Інструкції №89 на період дії воєнного стану військовослужбовцям виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень (у розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або заходах, розмір цієї винагороди збільшується до 100000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно дням участі у бойових діях або заходах.

Згідно із п.3 Інструкції №89 виплата додаткової винагороди здійснюється військовослужбовцям за місцем проходження військової служби на підставі наказів командирів (начальників) (далі - командири) органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров`я та установ (далі - військові частини), а командирам військових частин - на підставі наказів командирів вищого рівня.

Відповідно до п. 4 Інструкції №89 підставою включення військовослужбовців до наказу про виплату додаткової винагороди є рапорт командира (начальника) підрозділу, що має містити інформацію про військове звання, прізвище ім`я та по-батькові, кількість днів та дати участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця та підстави залучення цих військовослужбовців до бойових дій або заходів із зазначенням реквізитів конкретних документів, що підтверджують участь військовослужбовців у бойових діях або заходах.

Безпосередня участь військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій підтверджується відповідно до Порядку підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпечення здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, затвердженого наказом командувача Національної гвардії України від 29.03.2022 №89 (далі по тексту - Порядок №89).

Відповідно до п.1 Порядку №89 під терміном «безпосередня участь військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених заходів» (далі бойові дії або заходи) слід розуміти виконання військовослужбовцем: бойових завдань у складі військової частини (підрозділу), яка веде воєнні (бойові) дії в районах ведення воєнних (бойових) дій, що визначаються Головнокомандувачем Збройних Сил України; бойових (спеціальних) завдань, згідно з бойовими розпорядженнями, із всебічного забезпечення військових частин (підрозділів) в районі ведення воєнних (бойових) дій; завдань з ведення оперативної (військової, спеціальної) розвідки в районі ведення бойових дій або на тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях України; бойових завдань з відбиття збройного нападу (вогневого ураження) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів в разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій); бойових завдань із знешкодження (знищення) незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), диверсійно-розвідувальних сил та інших збройних формувань агресора (у т.ч. поза межами районів ведення бойових Дій); виконання завдань підрозділами артилерії з вогневого ураження противника; виконання завдань підрозділами протиповітряної оборони з ураження повітряних цілей; здійснення польотів у районах ведення воєнних дій; ведення повітряного бою; здійснення заходів з виводу сил та засобів з під удару противника (у т. ч. поза межами районів ведення бойових дій); виконання групами розмінування завдань з розмінування або робіт з улаштування, нарощування, утримання інженерних загороджень на визначених об`єктах, рубежах, районах та позиціях.

Згідно із п.2 Порядку №89 для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Національної гвардії України у бойових діях або заходах використовуються такі документи: журнал бойових дій (журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або книга служби нарядів та подій, що відбувалися або постова відомість під час охорони об`єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад або довідка командира військової частини про підтвердження безпосередньої участі відряджених (прикомандированих) військовослужбовців у бойових діях або заходах. Рапорт (донесення) командира підрозділу про участь у бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій (виконання бойових або спеціальних завдань). До рапорту долучаються списки особового складу (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих (прикомандированих) підрозділів, військовослужбовців), які брали участь у бойових діях або заходах, із зазначенням військового звання, прізвища, ім`я та по батькові, періодів участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця.

Згідно з п.3 Порядку №89 облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах під час безпосереднього перебування в районах ведення воєнних (бойових) дій, здійснюється штабами військових частин.

Тобто, підставою для виплати підвищеної додаткової грошової винагороди є документально підтверджений факт здійснення безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів за фактичний час виконання ними цих службових обов`язків або коли об`єкти, що охороняються піддавались ракетним (авіаційним) та (або) артилерійським ударам противника.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачу з урахуванням Постанови № 168 у період з 02.05.2022 р. по 25.08.2022 р., з 01.09.2022 р. по 31.10.2022 р. мала нараховуватись та виплачуватись додаткова винагорода у розмірі 100 000грн. у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

З довідки Військової частини НОМЕР_1 НГУ від 28.01.2026 р. №25/52/17-2332-2026 вбачається, що позивачу додаткова винагорода, яка визначена постановою КМУ від 28.02.2022р. №168 нарахована за період з 02.05.2022 р. по 25.08.2022 р., з 01.09.2022 р. по 31.10.2022 р та виплачувалась додаткова грошова винагорода у наступних розмірах: за травень 2022 року – 30 000,00грн., за червень 2022 року - 30 000,00грн. та 9 333,33грн., за липень 2022 року - 30 000,00грн. та 9032,26грн., за серпень 2022р. – 30 000,00грн. та 11 290,32грн., за вересень 2022 року – 30 000,00грн. та 60 666,67грн., за жовтень 2022 року – 30 000,00грн. та 56451,61грн.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що Військовою частиною НОМЕР_1 НГУ не було допущено протиправну бездіяльність щодо не виплати позивачу в повному обсязі додаткової винагороди з розрахунку 100 000 гривень на місяць, пропорційно часу участі у заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно) у період з 02.05.2022 р. по 25.08.2022 р., з 01.09.2022 р. по 31.10.2022 р., і тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026р. у справі № 160/155/26 відсутні.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про відмову у задоволені позовних вимог позивача, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 06.03.2026р. у цій справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2026р. у справі №160/155/26 – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано – 08.06.2026р.

Головуючий - суддя А.О. Коршун

суддя Д.В. Чепурнов

суддя С.В. Сафронова