Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 08 червня 2026 р.
Справа: №160/30340/23
Суддя: Чередниченко В.Є.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
09 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/30340/23
(суддя Калугіна Н.Є., м. Дніпро)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року про зміну способу виконання судового рішення у справі №160/30340/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі №160/30340/23 адміністративний позов – задоволено, суд визнав протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.02.2023 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 29.09.2023 № 3240, складеної на ім`я ОСОБА_1 та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.02.2023 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 29.09.2023 №3240 з урахуванням усіх складових та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) й премії, що містяться у довідці.
Рішення набрало законної сили 04.03.2024 року.
Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі № 160/30340/23, згідно з якою просив змінити спосіб виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 у справі №160/30340/23 на : "Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену суму доплати до пенсії у розмірі 93 313,46 грн".
Заяву обґрунтовано тим, що Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконано рішення суду від 03.01.2024 у справі №160/30340/23 в частині проведення перерахунку пенсії, однак в частині виплати утвореної внаслідок проведення перерахунку пенсії, суми заборгованості у розмірі 93 313,46 грн, рішення суду так і залишається невиконаним. Таким чином, наявний факт частково невиконання відповідачем рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.01.2024 у справі №160/30340/23, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців, внаслідок чого він звернувся до суду із цією заявою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено повністю.
Ухвала суду мотивована тим, що право на звернення із заявою про встановлення або зміни способу або порядку виконання належить стягувачу чи виконавцю виключно в процесі здійснення виконавчого провадження. Разом з цим, матеріалами справи не встановлено обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, зважаючи на відсутність відкритого виконавчого провадження за виконавчим листом у справі №160/30340/23. Відтак, станом на момент постановлення цієї ухвали, підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі №160/30340/23 відсутні, оскільки заявник передчасно звернувся з цією заявою, не отримавши виконавчий лист у справі №160/30340/23.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким його заяву задовольнити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заява про зміну способу та порядку виконання рішення у справі ґрунтується на принципах обов`язкового виконання судових рішень, ефективного захисту порушених прав та необхідності усунення зволікання у виплаті пенсії позивача. Зазначає, що зміна способу та порядку виконання рішення не змінює його по суті, а лише забезпечує його належну реалізацію. Посилається на постанову Верховного суду від 28.10.2025 року по справі №380/7706/ 22 в якій Суд зазначав, що: "зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 313587,00 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Відтак, суди обґрунтовано здійснили заміну невиконаного зобов`язання з нарахування та виплати грошових коштів на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача."
Згідно з відзивом на апеляційну скаргу відповідача просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 січня 2024 року у справі №160/30340/23 адміністративний позов - задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії за вислугу років з 01.02.2023 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 29.09.2023 № 3240, складеної на ім`я ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) здійснити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії за вислугу років з 01.02.2023 на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 29.09.2023 №3240 з урахуванням усіх складових та додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) й премії, що містяться у довідці.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2024 року у справі №160/30340/23 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.01.2024 в адміністративній справі № 160/30340/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто скаржнику.
Відтак, рішення суду набрало законної сили 04 березня 2024 року.
З дати набрання законної сили (04 березня 2024 року) по теперішній час, відповідачем рішення суду не було виконано в повному обсязі.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Згідно із статтею 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно частини другої, третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 КАС України.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024 року, внесено зміни до положень статті 378 КАС України.
Так, відповідно до змісту частини першої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Згідно з частиною третьою статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 року приписи статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України, доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.
При цьому, за умовами статті 378 КАС України з заявою щодо встановлення чи зміни способу або порядку виконання судового рішення має право звертатися стягувач або виконавець.
Проте, судом апеляційної інстанції встановлено, що виконавчий лист у цій справі судом не видавався, як наслідок позивач не набув статусу стягувача.
Зважаючи на те, що позивач не набув статусу стягувача та судове рішення у цій справі не пред`являлося до примусового виконання, тобто відсутні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення, зважаючи на відсутність відкритого виконавчого провадження за виконавчим листом у справі №160/30340/23, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі №160/30340/23.
Щодо посилання позивача, як на підставу для задоволення його вимог, на постанову Верховного суду від 28.10.2025 у справі №380/7706/22, колегія суддів зазначає наступне.
Верховний суд у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 зробив такі висновки щодо застосування норм ч. 3 ст. 378 КАС України:
“…Отже, у даній ситуації наявний факт частково невиконання відповідачем рішення Львівського окружного адміністративного суду від 05 липня 2022 року у справі №380/7706/22, яке набрало законної сили, щодо виплати на користь позивача перерахованої пенсійної виплати, протягом більш ніж двох місяців.
75. Таким чином, застосування процесуального механізму, передбаченого абзацом другим частини третьої статті 378 КАС України, про зміну способу і порядку виконання судового рішення із зобов`язання вчинити дії на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нарахованої суми (313587,00 грн) є єдиним дієвим та ефективним заходом, спрямованим на реальне поновлення порушених соціальних прав громадянина, а не на формальне завершення виконавчого провадження.
76. Суд відхиляє доводи Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, викладені у касаційній скарзі, щодо неможливості заміни зобов`язання вчинити дії на стягнення коштів, оскільки такий підхід є застарілим та таким, що не враховує змін, які відбулися у статті 378 КАС України згідно Законом №4094-IX.
77. Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.
78. Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі № 160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.
79. Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.
80. У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 313587,00 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Відтак, суди обґрунтовано здійснили заміну невиконаного зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача.”
Отже, апеляційний суд встановив, що вказана позиція Верховного Суду викладена у справі, у якій суд встановив такі обставини:
- рішення суду щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат не виконується протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням;
- у справі відкрито виконавче провадження і здійснення виконавчих дій не призвело до фактичного виконання рішення суду.
Також апеляційний суд встановив, що відомості про відкриття (наявність) виконавчого провадження, та про здійснення примусового виконання судового рішення у справі ОСОБА_1 , як у заяві про зміну способу виконання судового рішення так, і у апеляційній скарзі відсутні.
У цьому контексті апеляційний суд вважає, що висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 28 жовтня 2025 року у справі № 380/7706/22 є нерелевантними до обставин справи за заявою ОСОБА_1 .
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому ухвалу суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 березня 2026 року з питань зміни способу виконання судового рішення у справі №160/30340/23– без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 09 червня 2026 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя В.А. Шальєва
суддя С.М. Іванов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua