Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №160/20333/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2026 року м. Дніпросправа № 160/20333/25 (суддя Боженко Н.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №160/20333/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСПРОМ» до Державної податкової служби України та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекспром» 11 липня 2025 року звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України (далі – відповідач-1) та Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (далі – відповідач-2) згідно з яким просить:

- визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №12339977/32679601 від 13.01.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної №355 від 08.02.2024 року;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну ТОВ «Алекспром» №355 від 08.02.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою подання до реєстрації.

Позов обґрунтовано тим, що ТОВ «АГРОНАФТАТРЕЙД» 15.01.2021 року уклали договір поставки №5/21. В зв`язку з отриманням оплати за товар позивачем складено податкову накладну, реєстрацію якої було контролюючим органом зупинено, детальних підстав зупинення не вказано, необхідні для подання документи не зазначено. В подальшому позивачем подано пояснення та документи, однак спірним рішенням відповідача у реєстрації податкової накладної відмовлено. Враховуючи це оскаржене рішення позивач вважає протиправним.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року, у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено повністю.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, податковий орган не вказав причин відхилення наданих позивачем доказів, зокрема не зазначив про недостатність документів, не обґрунтував сумнів у достовірності наданої в них інформації, а отже прийняв необґрунтоване та протиправне рішення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач-2, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі зазначає про непогодження з висновками суду про те, що квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної не містить конкретного переліку документів, який він повинен надати; податковий орган не зобов`язаний вказувати у квитанції перелік документів, які позивач повинен надати.

Посилається на те, що суд першої інстанції не надав оцінку змісту та формі документів наданих позивачем Комісії та позивачем не було надано Комісії довіреність, що зазначена у видатковій накладній № 108.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач просить у її задоволені відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Посилається на безпідставність доводів відповідача-2 викладених в апеляційній скарзі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСПРОМ» (код ЄДРПОУ: 32679601) зареєстроване в якості юридичної особи 28.11.2003, дата запису: 25.02.2005, Номер запису: 12291200000000129. Основним видом економічної діяльності позивача є Виробництво продуктів нафтоперероблення (код КВЕД: 19.20).

15 січня 2021 року позивач як постачальник та ТОВ «АГРОНАФТАТРЕЙД» як покупець уклали договір поставки, за умовами якого позивач зобов`язався передати визначений товар покупцю.

08 лютого 2024 року покупець сплатив позивачу згідно з платіжною інструкцією від 08.02.2024 року №3160 - 790129,01 грн, в т.ч. ПДВ 131688,17 грн.

08 лютого 2024 року позивач склав податкову накладну №355 на суму 776529,25 грн, в т.ч. ПДВ 129421,54 грн.

Згідно з квитанцією від 29.02.2024 року зупинено реєстрацію податкової накладної: відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 08.02.2024 №355 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=2.2215%, "Рпоточ"=386708.35 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

09 січня 2025 року позивачем подано повідомлення № 427 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. До пояснення додано 46 додатків.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.01.2025 року №12339977/32679601 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 08.02.2024 року №355 на суму: 776529,25 грн, в т.ч. ПДВ 129421,54 грн. У вказаному рішенні зазначено, що воно прийнято «у зв`язку наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства». Додаткова інформація: наявність ризикових операцій.

Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення відповідача-1 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі Порядок №1246, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Положеннями п.18 Порядку №1246 передбачено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений наведеним вище Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року, яка набула чинності з 01.02.2020 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації ПН); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісії); Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №1165).

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено що, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями п.11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зупинення реєстрації вказаної податкової накладної стала відповідність позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку).

Відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З наданої суду копії квитанції від 29.02.2024 року вбачається, що контролюючим органом відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості не зазначено, що стало доказом ризиковості платника податку (т.1 а.с.54).

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, вищезазначена квитанція не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку, які б могли бути підставою для зупинення реєстрації поданого позивачем розрахунку коригування та необхідності надання первинних документів щодо операції.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

При вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Суд також звертає увагу на те, що у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Вказані висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 02.07.2019 у справі № 140/2160/18, від 10.04.2020 по справі № 819/330/18, які у відповідності до положень частини 5 статті 242 КАС України є обов`язковими до врахування судом апеляційної інстанції.

Колегія суддів зауважує, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування як наслідок є протиправним.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в ньому проставлено позначки у відповідних пунктах стосовно підстав для відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а саме в пункті «надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства». В графі додаткова інформація зазначено «наявність ризикових операцій» (т.1 а.с.61, 62).

Проте, у вказаному рішенні не зазначено які саме документи складено платником податку із порушенням законодавства та як такі недоліки документів на які вказує відповідач, перешкоджали реєстрації податкової накладної позивача. При цьому контролюючим органом обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Суд апеляційної інстанції враховує і те, що позивачем було подано додаткові документи та пояснення щодо реєстрації податкової накладної, натомість відповідач цим документам оцінку не надав.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача в апеляційній скарзі на те, що аналіз цих документів повинен був здійснити суд першої інстанції, оскільки зазначений аналіз повинен був здійснюватися контролюючим органом до прийняття оскарженого рішення, а не після.

Колегія суддів апеляційного суду зауважує, що саме лише зазначення про надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, без конкретизації цих документів та порушень не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, зважаючи на те, що контролюючим органом повинно бути зазначено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням недоліків таких документів, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності та як наслідок його скасування.

Верховний Суд неодноразово, зокрема у постановах від 12.11.2019 р. у справі №816/2183/18, від 18.02.2020 р. у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 р. у справі №360/1050/19, від 18.06.2020 р. у справі №824/245/19-а, наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкової накладної фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Таким чином, контролюючий орган, під час виконання повноважень щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами (державними реєстрами, електронними документами) лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. Натомість податковий орган під час вирішення питання про реєстрацію податкової накладної чи відмову у її реєстрації не має права здійснювати аналіз господарських операцій платника податків на предмет її реальності (нереальності) та не повинен надавати оцінку, серед іншого, наявності основних засобів, складських приміщень, трудових ресурсів тощо у платника податків. Така оцінка може надаватись контролюючим органом виключно у межах проведення відповідної документальної перевірки платника податків.

Викладене узгоджується із правовим висновком Верховного Суду наведеним у постанові від 06.07.2023 року у справі №140/1986/22.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності рішення відповідача №12167821/41071921 та, як наслідок, наявності підстав для його скасування, а тому суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі, та які є аналогічні доводам викладеним у відзиві на позов, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає.

Щодо доводів відповідача-2 про надання позивачем до Комісії видаткової накладної № 108, яка містить посилання на довіреність, проте цю довіреність Комісії надано не було, слід зазначити, що Комісією не пропонувалося позивачу надання цього документу.

Також, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним доповнення апеляційної скарги від 15.10.2025 року заявою від 02.02.2026 року, оскільки відповідно до ст. 303 КАС України змінити або доповнити подану апеляційну скаргу можна лише протягом встановленого строку на апеляційне оскарження. Після спливу цього терміну вносити зміни чи нові доводи вже не можна.

Крім того, оскаржене рішення не ґрунтувалось на обставинах які зазначено в цій заяві.

Відносно інших доводів відповідача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області – залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року у справі №160/20333/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 09 червня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя В.А. Шальєва

суддя С.М. Іванов