Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №948/183/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 р.Справа № 948/183/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Русанової В.Б.,

Суддів: Бегунца А.О. , П`янової Я.В. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 13.04.2026 (головуючий суддя І інстанції: Косик С.М.) по справі № 948/183/26

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №6774760 від 05.03.2026 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у розмірі 510,00 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП,

- провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову зазначив, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за проїзд на заборонний сигнал світлофора.

Разом з тим, зауважував, що здійснював виїзд з прилеглої території, де світлофор, дорожня розмітка 1.12 та відповідні знаки, що зобов`язують зупинитись відсутні. Вказував, що при повороті праворуч, керувався встановленим дорожнім знаком 2.1 «дати дорогу», відповідно до якого він зупинився, щоб пропустити транспортні засоби, які рухалися по вулиці В. В`язуна, після того здійснив виїзд на вулицю, пропускаючи пішоходів, які знаходилися на переході та, в подальшому, не створюючи перешкод для руху пішоходів та переконавшись у безпеці маневру продовжив рух.

Як наслідок, вважав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Крім того, зазначив про порушення працівником поліції процедури розгляду справи, а саме: не роз`яснено водію належним чином процесуальні права, не досліджено докази, не вирішено клопотання.

Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 13.04.2026 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив його скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, при не повному з`ясуванні обставин справи та прийняти нове, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не надав жодної оцінки доводам позивача щодо відсутності на напрямку руху з прилеглої території світлофору, дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія) та знаків, що зобов`язують транспортний засіб зупинитись.

Вважає, що в даному випадку він правомірно керувався пунктами 8.10, 16.2, 16.11 ПДР України (обов`язок зупинитись перед перехрещуваною проїзною частиною за умови відсутності світлофора, дорожньої розмітки 1.12, дорожнього знаку 5.62 (місце зупинки), дати дорогу транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі, пішоходам, які переходять проїзну частину, на яку повертає ТЗ) та не створював перешкод та небезпеки для інших учасників дорожнього руху.

Крім того, звертає увагу на ненадання судом першої інстанції оцінки порушенню працівником поліції процедури розгляду справи, а саме: не роз`яснення водію належним чином процесуальних прав, не дослідження доказів, не забезпечення реалізації позивачем прав, зокрема, на надання пояснень, доказів та клопотань.

Департамент патрульної поліції (далі - відповідач) подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, позивач просив розгляд справи здійснювати за його відстуності.

Відповідно до ч. 4 ст.229, ч. 1 ст.308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 05.03.2026 заступником командира роти 1 взводу 1 роти 1 батальйону УПП в Полтавській області старшим лейтенантом поліції Сімоновим О.О. прийнято постанову серії ЕНА № 6774760, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.

Згідно постанови, 05.03.2026 о 21:22 у м. Полтава по вул. Європейська (Фрунзе), 101 водій, керуючи транспортним засобом Audi A6, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснив рух на заборонний «червоний» сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3.е ПДР та скоїв адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Позивач, не погоджуючись з постановою по справі про адміністративне правопорушення, оскаржив її в судовому порядку.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та законність дій щодо винесення оскаржуваної постанови.

Надаючи правову оцінку обставинам зазначеної справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 КУпАП гарантовано, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР України) встановлено, що ці Правила встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.п. 1.3, 1.9 ПДР).

Відповідно до п. 8.7.3.е ПДР України сигнали світлофора мають такі значення: червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоні миготливі сигнали забороняють рух; сигнал у вигляді зеленої стрілки (стрілок) у додатковій (додаткових) секції разом з жовтим або червоним сигналом світлофора інформує водія про те, що рух дозволяється у вказаному напрямку за умови безперешкодного пропуску транспортних засобів, які рухаються з інших напрямків; стрілка зеленого кольору на табличці, встановленій на рівні червоного сигналу світлофора з вертикальним розташуванням сигналів, дозволяє рух у зазначеному напрямку при ввімкненому червоному сигналі світлофора з крайньої правої смуги руху (або крайньої лівої смуги руху на дорогах з одностороннім рухом) за умови надання переваги в русі іншим його учасникам, які рухаються з інших напрямків на сигнал світлофора, що дозволяє рух.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП Порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 40 Закону України "Про Національну поліцію" (далі Закон № 580-VIII) визначено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Тобто положення Закону № 580-VIII надають право поліції використовувати інформацію відеозапису в якості речового доказу наявності або відсутності факту правопорушення.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За визначенням ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На підтвердження вчинення позивачем правопорушення відповідачем надано відеозаписи з відеореєстратору та з бодікамери.

Так, на відеозаписі з відеореєстратору зафіксовано рух транспортного засобу Audi A6, д.н.з. НОМЕР_1 , який здійснює на перехресті з вул. В. В`язуна на вул. Європейську поворот праворуч на заборонний «червоний» сигнал світлофора, після проїзду перехрестя позивачем поліцейські одразу прослідували за вказаним транспортним засобом до місця зупинки.

За твердженням апелянта, він здійснював виїзд з прилеглої території на вул. В. В`язуна, де відсутні світлофор, дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) та знаки, що зобов`язують транспортний засіб зупинитись.

Разом з тим, як з відеозапису, так і з скріншотів з google-карт, наданих позивачем суду першої інстанції, вбачається, що при виїзді з прилеглої території по вул. Гребінки на вул. В. В`язуна наявний світлофор, який знаходиться в полі зору водія ТЗ.

Колегія суддів зауважує, що на спірній ділянці дороги дійсно відсутня дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) та дорожній знак 5.69 "Місце зупинки".

Пунктом 8.10 ПДР передбачено, що у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.69 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів.

Тобто Правила дорожнього руху передбачають категоричну вимогу для водія транспортного засобу зупинитися на червоний сигнал світлофору, в т.ч. миготливий червоний в незалежності від наявності чи відсутності дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія) чи дорожнього знаку 5.69 "Місце зупинки".

Отже, відсутність дорожньої розмітки 1.12 (стоп-лінія) чи дорожнього знаку 5.69 "Місце зупинки" не звільняє водія зупинитись перед світлофором у випадку спрацювання заборонного сигналу.

Враховуючи наведене, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що факт порушення позивачем п. 8.7.3.е ПДР України підтверджений належними доказами.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції, інспектором поліції дотримано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення, що підтверджується відеозаписом з бодікамери.

Відповідно до ч. ч. 9, 10 Розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395 розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Судом встановлено, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейським, встановлено особу позивача, роз`яснено його права, з`ясовано обставини правопорушення, вислухані пояснення водія.

При цьому, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення жодних клопотань позивачем не заявлялось, доказів, на спростування вчинення ним правопорушення не надавалось.

Доводи скаржника про те, що йому не роз`яснено права, досліджено докази, не забезпечено реалізацію ним прав, зокрема, на надання пояснень, доказів та клопотань колегія суддів вважає такими, що спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а саме відеозаписом з бодікамери.

Таким чином, наявні в справі докази свідчать про розгляд справи про адміністративне правопорушення інспектором патрульної поліції з дотриманням порядку, передбаченого Інструкцією № 1395.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а отже постанова від 05.03.2026 прийнята відповідачем правомірно, відповідно до закону в межах повноважень та у спосіб встановлений законодавством.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 13.04.2026 по справі № 948/183/26 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя В.Б. Русанова

Судді А.О. Бегунц Я.В. П`янова