Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №591/9868/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 р.Справа № 591/9868/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Бегунца А.О. , Русанової В.Б. ,

за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Сумської міської ради на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєнко О.О., м. Суми, повний текст складено 20.04.26 у справі № 591/9868/25

за позовом ОСОБА_1

до Виконавчого комітету Сумської міської ради

про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі також – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради (надалі також – відповідач), в якому просила скасувати постанову від 18.08.2025 за № 679 про накладення на неї адміністративного стягнення за порушення вимог ч. 2 ст. 156 КУпАП, провадження у справі закрити.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 20 квітня 2026 року, з урахуванням ухвали від 27 квітня 2026 року про виправлення описки, адміністративний позов задоволено.

Скасовано постанову адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Сумської міської ради № 679 від 18.08.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 6800,00 грн за ч.2 ст.156 КУпАП, а провадження у справі закрито.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Звертає увагу, що відхилення судом першої інстанції фотоматеріалів як доказу правопорушення, з підстав незазначення їх у додатках до протоколу про адміністративне правопорушення є необґрунтованим та таким, що не узгоджується з приписами КУпАП. Уважає, що наявними у справі матеріалами в повній мірі підтверджується вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, проте судом першої інстанції не надано їм належної оцінки.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні відповідно до приписів статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також – КАС України).

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 30.07.2025 інспектором СЮП ВП СРУП ГУНП в Сумській області складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №775191 відносно ОСОБА_2 , відповідно до якого 30.07.2025 близько 10:15 год. вона, в приміщенні бару “Вина світу”, перебуваючи на посаді продавця, здійснила продаж алкогольного напою: рому “Botran” вартістю 1195, грн ОСОБА_3 , чим порушила розпорядження Сумської ОДА №72-ОД від 03.02.2025 та вчинила правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Відповідно до змісту протоколу позивача повідомлено про розгляд адміністративної справи на 18.08.2025 о 14:00.

У протоколі зазначено, що ОСОБА_2 не згодна на підставі ст. 63 Конституції України. Додатками до протоколу вказано копії документів, відео. Другий примірник протоколу позивачем отримано у день його складення, що підтверджується її підписом.

Відповідно до протоколу засідання комісії від 18.08.2025 на засідання позивач не прибув (а.с 38).

Постановою Адміністративної комісії при Виконавчому комітеті Сумської міської ради № 679 від 18.08.2025 притягнуто позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 6800 грн за ч.2 ст.156 КУпАП.

За змістом постанови № 679 від 18.08.2025 суть правопорушення є аналогічною, викладеній у протоколі.

Не погодившись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування та закриття провадження у справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні належні докази, які б вказували на наявність складу адміністративного правопорушення та наявність вини позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст.ст. 7, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачене адміністративну відповідальність.

Нормами статті 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Обмеження щодо продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів встановлені статтею 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Пунктом 3 розпорядження №72-ОД від 03.02.2025 Сумської ОВА «Про торгівлю алкогольними напоями» заборонено до особливого розпорядження, але не пізніше, ніж час дії правового режиму воєнного стану, на території м. Суми: у роздрібній торговельній мережі та кафетеріях продаж алкогольних напоїв з 19:00 до 11:00 години наступного дня.

Постановою Кабінету Міністрів України від 6 грудня 2022 року № 1364 «Про деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» (далі – Постанова № 1364) встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Водночас абзацом третім пункту 1 Постанови № 1364 визначено, що до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій, території активних бойових дій та території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 за № 309 (далі – Перелік №309), місто Суми Сумської області входить до переліку територій можливих бойових дій з 06.03.2024 (дата виникнення можливості бойових дій) та дата припинення можливості бойових дій відсутня.

На день складання адміністративного протоколу та прийняття оскаржуваної постанови відносно позивача, місто Суми входило до переліку територій з можливими бойовими діями, без визначення дати припинення можливих бойових дій.

Частиною 2 ст. 156 КУпАП передбачена відповідальність за порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння у приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування як такі, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння заборонена, або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння через торгові автомати чи особами, які не досягли 18-річного віку, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, тютюнових виробів, електронних сигарет, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння особі, яка не досягла 18-річного віку, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.

Санкція цієї статті передбачає відповідальність у виді штрафу у розмірі від чотирьохсот до восьмисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Колегія суддів зазначає, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП полягає у порушенні працівником підприємства (організації) торгівлі правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями та тютюновими виробами, зокрема, його продаж особі, яка не досягла 18 років.

Суб`єктом зазначеного правопорушення є працівник підприємства (організації) торгівлі.

Формулювання зазначеного складу адміністративного правопорушення свідчить про те, що визначальним є факт продажу працівником торгівлі алкогольних, слабоалкогольних напоїв особі, яка не досягла 18 років.

За приписами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Опис обставин, установлених під час розгляду справи, повинен містити вказівку на дату, час, місце вчинення адміністративного правопорушення, його суть. У контексті ч. 2 ст. 156 КУпАП опис обставин, крім згаданого вище, має містити ідентифікуючі дані особи, якій продано алкогольні, слабоалкогольні напої або тютюнові вироби (прізвище, ім`я, по батькові, повна дата народження), а також кількісні й вартісні характеристики проданого напою чи виробу.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, адміністративними комісіями при виконавчих комітетах сільських, селищних, міських рад. Адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, за правопорушення, передбачені ч.2 ст.156 КУпАП (ч.1 ст.218 КУпАП).

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, які були досліджені під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, містять:

- рапорт інспектора СЮП ВП Сумського РУП Яни Рашевської-Усок про виявлення правопорушення;

- пояснення ОСОБА_1 ;

- пояснення ОСОБА_4 , який підтвердив факт придбання 30.07.2025 близько 10:15 у магазині “Вина світу” пляшки рому та розрахунок готівкою. Пояснив, що продавчиня в магазині знаходилась одна, на вигляд близько 20-25 років, одягнена в чорний одяг, перебувала в окулярах;

- фотокартки, на яких зображена пляшка алкогольного напою в руках у чоловіка та пляшка такого ж напою на вітрині магазину, інформація про дату, час здійснення даних фото відсутня. Також відсутня інформація про особу чоловіка, що тримає в руках пляшку алкогольного напою;

- реєстраційні документи ТОВ “Вайн Дрінк”;

- 3 файли відеозапису, з яких слідує, що два з них здійснені у періоді з 10:38 до 11:36 год. 30.07.2025. На відеозаписах особа, яка у подальшому представилась співробітником поліції, стверджує, що позивач, ОСОБА_1 , продала пляшку рому та пляшку горілки у заборонений час (до 11 години ранку) та не заперечує цей факт. В подальшому особи дочекалися, поки приїде керівник позивача, та склали протокол про адміністративне правопорушення. Сам факт правопорушення на відеозаписах не зафіксовано.

Отже, на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, відповідачем надано копію протоколу про адміністративне правопорушення, копію письмових пояснень позивачки та особи, яка придбала алкогольний напій, фотокартки, рапорт інспектора поліції та відеозапис. Ці ж докази досліджувались адміністративною комісією на засіданні під час вирішення питання щодо притягнення позивачки до адміністративної відповідальності.

Проте надані фотокартки та відеозаписи не містять інформації про подію продажу алкогольного напою. Відеозапис починається з часу 10:38, тобто на 23 хвилини пізніше, ніж встановлена у протоколі подія правопорушення.

Пояснення ОСОБА_4 не містять інформації, з якої можливо було б достовірно встановити особу продавця.

У письмових поясненнях позивачка зазначила “не згодна”, з чим саме - не конкретизовано.

Як додатки до протоколу про адміністративне правопорушення вказані копії документів та відео, проте, які саме документи були долучені до протоколу – не конкретизовано, фотокартки у додатках до протоколу не вказані, що ставить під сумнів їх включення до переліку тих доказів, які були взяті до уваги адміністративною комісією при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Рапорт працівника поліції в силу ст. 251 КУпАП не може вважатися належним і достатнім доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, оскільки інспектор поліції є зацікавленою особою при розгляді цієї справи, що ставить під сумнів дотримання вимог щодо об`єктивності з`ясування обставин справи, а тому такий рапорт не може слугувати беззаперечним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 20.05.2020 у справі № 524/5741/16-а.

За встановлених обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність беззаперечних підстав для висновку, що у вказаний у постанові та протоколі час позивачем було вчинено адміністративне правопорушення. У матеріалах справи відсутні будь-які інші належні докази, які б вказували на наявність складу адміністративного правопорушення та наявність вини позивач у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, з огляду на що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі – закриттю.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального та процесуального права - неправильним.

Суд першої інстанції надав оцінку всім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та надав оцінку всім аргументам сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору.

Суд апеляційної інстанції також застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом були досліджені всі ключові питання, які є важливими для прийняття судового рішення.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

З урахуванням приписів ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Сумської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 20.04.2026 у справі № 591/9868/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді А.О. Бегунц В.Б. Русанова