Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №360/1988/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року справа №360/1988/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Пивовар І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року (головуючий суддя І інстанції Басова Н.М.), складеного в повному обсязі 04 листопада 2025 року, у справі № 360/1988/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (далі відповідач), в якому позивач просить суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22 серпня 2025 року № 1200-0405-8/21521 про відмову виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання чоловіка – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання чоловіка – ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року позов задоволено

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22 серпня 2025 року №1200-0405-8/21521 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання по пенсійній справі №1203005340 ОСОБА_2 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 360/1988/25 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що оскільки на момент смерті ОСОБА_2 не отримував пенсію в органах Пенсійного фонду України, заяву про неодержання пенсії від органів пенсійного забезпечення Російської Федерації ОСОБА_2 також не надавав, підстави для обчислення виплати допомоги на поховання відсутні.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Позивач є внутрішньо переміщеною особою з фактичним місцем проживання АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою від 13.08.2023 № 3009-5002905156.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 12.03.2010 перебували у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії № НОМЕР_2 , який було видано Відділом реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції Луганської області.

ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_3 Подільський відділом державної реєстрації акт цивільного стану у місті Києві Центрального Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

07.08.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про виплату допомоги на поховання щодо померлого чоловіка ОСОБА_2 .

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22 серпня 2025 року № 1200-0405-8/21521 відмовлено в оформленні та виплаті допомоги на поховання по пенсійній справі № 1203005340 ОСОБА_2 , оскільки виплата пенсії ОСОБА_2 припинена з 01.05.2025 на підставі повідомлення від АТ “Ощадбанк”, передбаченого пунктом 16 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (зі змінами). За поновленням пенсійних виплат до органів Пенсійного фонду України пенсіонер не звертався, пенсія за період з 01.05.2025 по 30.06.2025 не нараховувалась та не виплачувалась. Пенсійна справа знята з обліку з 01.07.2025 у зв`язку зі смертю пенсіонера ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Не погоджуючись із відмовою у виплаті допомоги на поховання померлого чоловіка, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Приймаючи спірне рішення та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зобов`язання управління виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

Суд погоджує висновки суду першої інстанції з наступних підстав.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі – Закон № 2262-XII) визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до статті 61 Закону № 2262-XII суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.

При зверненні кількох членів сім`ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.

Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.

В разі смерті пенсіонера членам його сім`ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п`ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Допомога на поховання не виплачується, якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року № 3-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року № 10-1), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2023 р. за № 572/39628 (далі Порядок № 3-1).

Документи, які необхідні для призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший та виплати пенсії, допомог регламентовано нормами розділу ІІ Порядку № 3-1.

Відповідно до п.11 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про виплату допомоги на поховання подаються такі документи:

1) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (додаток 14 до Інструкції з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24 липня 2008 року № 1269/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 липня 2008 року за № 691/15382) або довідка про смерть пенсіонера;

2) свідоцтво про смерть (у разі реєстрації смерті за межами України - інший документ, що підтверджує факт смерті, виданий компетентним органом іноземної держави);

3) у разі поховання осіб, які належать до категорії осіб, визначених статтею 14 Закону України «Про поховання та похоронну справу»,- документи органу місцевого самоврядування (ритуальної служби) про те, що поховання пенсіонера не здійснювалось за рахунок держави.

12. За документи про родинні відносини приймаються:

1) паспорт громадянина України;

2) свідоцтво про народження;

3) свідоцтво про шлюб;

4) рішення суду.

Приймання, оформлення і розгляд документів органами, що призначають пенсії регламентовано нормами розділу ІV Порядку № 3-1.

Допомога на поховання не виплачується в разі смерті особи, яка перебувала на повному державному утриманні (крім випадків, коли поховання здійснюється членами сім`ї або іншою особою), або якщо поховання пенсіонера здійснено за рахунок держави (п.11 розділу ІV Порядку № 3-1).

Як вбачається з матеріалів справи, за життя ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області та отримував пенсію, призначену відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Суд зазначає, що призупинення виплати пенсії не позбавляє громадянина України статусу пенсіонера з отриманням всіх гарантій, передбачених статтею 46 Конституції України та Законом № 2262-XII.

Виплата допомоги на поховання пов`язується лише з фактом поховання пенсіонера і право на неї має особа, яка здійснила таке поховання, жодних застережень, обмежень, заборон про виплату такої допомоги особам, що здійснили поховання пенсіонера, якому по тим чи іншим підставам призупинено виплату пенсії, діюче законодавство не містить.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, позивач звернулась до територіального органу Пенсійного фонду із заявою про виплату їй допомоги на поховання, надавши перелік документів згідно з пунктом 11 розділу ІІ Порядку №3-1.

Відтак, позивач виконала всі умови, що визначені діючим законодавством.

Відтак, суд не вбачає жодних підстав для відмови у виплаті позивачу спірної допомоги.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 22 серпня 2025 року №1200-0405-8/21521 про відмову в оформленні та виплаті допомоги на поховання по пенсійній справі №1203005340 ОСОБА_2 із зобов`язанням Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 допомогу на поховання померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області – залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 360/1988/25 – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 червня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв

І.В. Пивовар