Постанова від 08 червня 2026 р. у справі №200/8084/25 — Перший апеляційний адміністративний суд

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року справа №200/8084/25

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Пивовар І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року (головуючий суддя І інстанції Куденков К.О.), складене у повному обсязі 25 грудня 2025 року, у справі № 200/8084/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Донецького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач-1, ІНФОРМАЦІЯ_3 ), в якому просив суд:

- визнати протиправним і скасувати рішення комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_1 оформлене Протоколом №15/21 від “ 2.10.2025” щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” за заявою від 10.02.2025;

- зобов`язати комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.10.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”.

Ухвалою суду першої інстанції від 27 жовтня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження в адміністративній справі. Витребувані докази. Залучено до участі у справі як співвідповідача ІНФОРМАЦІЯ_5 як співвідповідача (далі – ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідач-2).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні ді – відмовлено повністю.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що з 20-ти позовів до відповідача 1, поданих позивачем, прийнято рішень судів на користь позивача – 18-ть, однак, жодне рішення суду не виконано відповідачем 1. Суд першої інстанції не встановив дану обставину, що призвело до незаконної відмови в задоволенні позову у даній справі. Також позивач зазначив, що правове становище не було відновлене та суд першої інстанції проігнрував його право на судовий захист.

Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належних чином.

Суд, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є громадянином України, зареєстрована адреса проживання в м. Макіївка Донецької області, що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 22.01.2013. Також до цього паспорту внесено відомості про реєстрацію шлюбу з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відомості про розірвання шлюбу в наданій до суду копії паспорту позивача відсутні.

У роздруківці (витязі) військово-облікового документу з “Резерв+”, сформованого станом на 04.10.2025, наявні відомості відносно ОСОБА_1 про порушення правил військового обліку. Відомості про проходження військової служби, наявності відстрочки, проходження ВЛК – відсутні. Категорія обліку – військовозобов`язаний. Також указана адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 29.01.2010 позивач є батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_8 .

Також відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 29.01.2010 позивач є батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 .

В ухвалі Мар`їнського районного суду Донецької області (суддя Ліпчанський Сергій Миколайович) від 6 липня 2022 року у справі № 237/1239/22 зазначено, що ОСОБА_1 звернувся до Мар`їнського районного суду Донецької області із позовною заявою до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу.

Наступного дня, 7 липня 2022 року Мар`їнський районний суду Донецької області (суддя Ліпчанський Сергій Миколайович) ухвалив рішення (заочне), яким позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу – задоволено в повному обсязі. Розірвано шлюб, укладений між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований 31.07.2007 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції Донецької області, актовий запис № 1213, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 . Установлено місце проживання та подальше самостійне виховання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , та неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 . Також допущено негайне виконання рішення для “запобігання загрози життю та здоров`ю учасників процесу у період дії воєнного стану”.

У вказаному рішенні Мар`їнський районний суду Донецької області зазначив наступне: “Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу.

Позивач зазначає, що 31.08.2007 року він з відповідачем зареєстрували шлюб. В шлюбі народився – син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 . З 2007 року по 2014 рік вони мешкали в м. Макіївка Донецької області та після початку АТО, повинні були виїхати на не окуповану територію України у м. Бердянськ залишивши у м. Макіївка всі речі. З січня 2020 року позивач зі своєю дружиною та сином мешкали у с. Костянтинівка Покровського (Мар`їнського) району Донецької області в зоні проведення АТО. ІНФОРМАЦІЯ_11 в шлюбі народився син – ОСОБА_4 .

Позивач зазначає, що 24.02.2022 року вони поїхали до м. Маріуполь, де його дружина ОСОБА_5 здійснювала свою підприємницьку діяльність в якості ФОП, та зареєстрована як ВПО та попали під обстріли.

Позивач стверджує, що він та ОСОБА_3 бачили, як в будинок Маріупольського Театру, за адресою: АДРЕСА_2 в якому знаходилась його дружина ОСОБА_5 попала авіаційна бомба, після чого зв`язок з нею був втрачений. В травні 2022 року ОСОБА_5 з`явилась та у зв`язку із психічними розладами після окупації перестала уділяти сім`ї час та виконувати обов`язки дружини. 13.06.2022 року з метою збереження себе у безпеці ОСОБА_5 виїхала з України до Норвегії та повідомила позивача про те, що не повернеться”.

12 січня 2023 року Мар`їнський районний суду Донецької області (суддя Ліпчанський Сергій Миколайович) ухвалив додаткове рішення у справі № 237/1239/22 доповнивши резолютивну частину рішення наступним абзацом:

“Відібрати неповнолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_12 ІПН НОМЕР_5 , та неповнолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_13 у матері ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_14 ІПН НОМЕР_7 без позбавлення її батьківських прав”. Також допущено негайне виконання рішення для “запобігання загрози життю та здоров`ю учасників процесу у період дії воєнного стану”.

Водночас у вказаному додатковому рішенні Мар`їнський районний суду Донецької області зазначив наступне: “Враховуючи те, що позивач подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення вказуючи на те, що йому стало відомо, що 5.01.22 р. ОСОБА_5 без його згоди вивезла з України через кордон з Угорщиною неповнолітнього ОСОБА_3 , що підтверджується копією його паспорту з відміткою про перехід кордону, суд приходить до висновку, що заява про ухвалення додаткового рішення є обґрунтованою та підлягає задоволенню”.

У наступному, ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області (суддя Ліпчанський Сергій Миколайович) від 13.04.2023 виправлено допущену описку в додатковому рішенні Мар`їнського районного суду Донецької області від 12.01.2023 року по справі за єдиним унікальним номером № 237/1239/22 (справа 2-др/237/1/23). Викладено другий абзац резолютивної частини додаткового рішення в наступній редакції: “Відібрати неповнолітню дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_12 ІПН НОМЕР_5 , та неповнолітню дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_13 у матері ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_14 ІПН НОМЕР_7 з позбавленням її батьківських прав”.

Ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області (суддя Ліпчанський Сергій Миколайович) від 17.01.2025 відкрито провадження у справі за заявою Курахівської міської ради Покровського району Донецької області про перегляд рішення за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини, у зв`язку з нововиявленими обставинами

Також ухвалою вже Апостолівського районного суду Дніпропетровської області (суддя Ліпчанський Сергій Миколайович) від 26.06.2025 відмовлено у відкритті провадження за заявою в.о. міського голови, секретаря ради Медведєвої Лілії яка діє в інтересах Курахівської міської ради Покровського району Донецької області про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 07.07.2022 року у справі № 237/1239/22 та додаткового рішення Мар`їнського районного суду Донецької області від 12.01.2023 року у справі № 237/1239/22 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини.

Зазначені судові рішення наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_15 від 23.09.2025 (вх. № 2118 від 26.09.2025), якою повідомлено, що він є особою, яка на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, тому просить оформити довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

ІНФОРМАЦІЯ_3 надано позивачу повідомлення від 02.10.2025 № 15/878, в якому зазначено, що Комісією ІНФОРМАЦІЯ_15 розглянуто заяву ОСОБА_1 та підтвердні документи щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. За результатами розгляду повідомлено, що протоколом від 2 жовтня 2025 року № 15/21 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що він підлягаєте призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах.

Указані причини відмови: Комісією була розглянута заява військовозобов`язаного ОСОБА_1 від 23.09.2025 (вх. № 2118 від 26.09.2025) та прийняте рішення відмовити у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період так як:

- не доведено факт самостійного утримання та виховання дітей віком до 18 років;

- доданий до заяви ОСОБА_1 військово-обліковий документ роздрукований з сформованого електронного документу на дату розгляду заяви не є дійсним (згідно з постановою КМУ від 16.05.2024 №559);

- заявником надана недостовірна інформація щодо адреси фактичного місця проживання зазначена у заяві, оскільки на дату подачі заяви місто Курахове, яке належить до території відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_15 знаходиться на території активних бойових дій, органи держаної влади та місцевого самоврядування на території міста Курахове відсутні, місто Курахове знаходиться під фактичним контролем військових формувань Російської Федерації.

Також до суду надана копія протоколу № 15/21 від 02.10.2025 засідання комісії з розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у пункті 4 якого Комісія вирішила відмовити в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період так як:

- не доведено факт самостійного утримання та виховання дітей віком до 18 років;

- доданий до заяви ОСОБА_1 військово-обліковий документ роздрукований з сформованого електронного документу на дату розгляду заяви не є дійсним (згідно з постановою КМУ від 16.05.2024 №559);

- заявником надана недостовірна інформація щодо адреси фактичного місця проживання зазначена у заяві, оскільки на дату подачі заяви місто Курахове, яке належить до території відповідальності ІНФОРМАЦІЯ_15 знаходиться на території активних бойових дій, органи держаної влади та місцевого самоврядування на території міста Курахове відсутні, місто Курахове знаходиться під фактичним контролем військових формувань Російської Федерації.

Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України встановлено, що суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до відомостей з Єдиного реєстру адвокатів України (станом на 25.12.2025) Манько Роман Миколайович займається індивідуальною адвокатською діяльністю, адреса: Адреса: АДРЕСА_3 ; додаткова робоча адреса: АДРЕСА_4 .

Також судом отримана відповідь № 2176888 від 25.12.2025 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, в якій зазначено, що ОСОБА_1 видана довідка УСЗН Покровської РДА (Мар`їнський) № 1443-7002051758 від 07.06.2024, в якій фактична адреса: АДРЕСА_1 . Водночас наявні відомості про попередню довідку УСЗН Бучанської РДА № 3244-7001625117 від 15.11.2022 (статус - закінчення терміну дії довідки), в якій фактична адреса була: АДРЕСА_5 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 листопада 2024 року у справі №200/6521/24, яке набрало законної сили, задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо нерозгляду заяви від 10.06.2024 року щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зобов`язання розглянути заяву від 10.06.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, у строк, встановлений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нерозгляду заяви ОСОБА_1 від 10.06.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Зобов`язаноПокровський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення про надання або відмову у наданні відстрочки, у строк, встановлений Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року у справі №200/8384/24, яке набрало законної сили, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду по суті заяви ОСОБА_1 про видачу довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_16 розглянути по суті заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі ст.23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, та прийняти відповідне рішення.

В ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2025 року у справі №200/8384/24 зазначено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.02.2025 фактично виконане відповідачем у повному обсязі.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 травня 2025 року у справі № 200/1141/25, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформлене протоколом № 3 від 13.02.2025 року в частині відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_16 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.06.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та прийняти відповідне рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.

У вказаній справі позивач просив суд зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 6 травня 2025 року у справі № 200/1454/25, яке набрало законної сили, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформлене протоколом №4 від 20.02.2025 року, щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_16 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.02.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” згідно з поданими документами з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, за результатом чого прийняти відповідне рішення. У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовлено.

У вказаній справі позивач просив суд зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2025 року у справі № 200/1557/25 задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягали у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та призовників інформації про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку 17 лютого 2025 року, що полягало у “неповідомленні про зміну місця проживання в семиденний строк територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо взяття на військовий облік (ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”)” та зверненні до Павлоградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області у формі електронного подання від 17 лютого 2025 року № Е1432079 для доставлення ОСОБА_1 , як особи, яка скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. ст. 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складання протоколу про адміністративне правопорушення до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. В іншій частині позовних вимог – відмовлено.

До суду не надано відомостей щодо оскарження вказаного рішення суду. Водночас питання наявності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не було спірним у наведеній справі.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі № 200/3403/25, яке набрало законної сили, задоволено частково адміністративний позов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення від 24.03.2025, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 військового обліку, здійснене 24.03.2025, а саме неповідомлення про зміну місця проживання в семиденний строк територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо взяття на в/облік за ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, про яке направлено звернення до Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Донецької області № Е1751791. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_16 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості щодо порушення ОСОБА_1 військового обліку, здійснене 24.03.2025, а саме неповідомлення про зміну місця проживання в семиденний строк територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо взяття на в/облік за ст. 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, про яке направлено звернення до Покровського районного управління поліції Головного управління Національної поліції Донецької області № Е1751791. У решті заявлених вимог - відмовити.

Водночас питання наявності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не було спірним у наведеній справі.

У рішенні від 21 липня 2025 року у справі № 200/3403/25 судом встановлено, що відповідно до акта обстеження умов проживання сім`ї ОСОБА_1 від 25 березня 2025 року, який складений службою у справах дітей та сім`ї Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, зафіксовано адресу проживання та виховання дітей позивача: АДРЕСА_6 .

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2025 року у справі № 200/3403/25, яке набрало законної сили, задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано розпорядження ІНФОРМАЦІЯ_1 №15/285 від 31.03.2025

Водночас питання наявності у позивача права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не було спірним у наведеній справі.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 200/2626/25, яке набрало законної сили, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 15/2 від 04.04.2025 року щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” за заявою від 19.11.2024 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_16 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.11.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” і прийняти відповідне рішення.

У вказаній справі позивач просив суд зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”.

Вказаному рішенні суд зазначив наступне: “З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, як такому, що належним чином підтвердив, що він самостійно виховує неповнолітніх дітей, тому позовні вимоги підлягають задоволенню, однак не у спосіб, визначений позивачем. Зокрема, вимога зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п. 4 ч. 1 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” є втручанням в дискреційні повноваження ТЦК та СП.

Відтак, враховуючи, що відповідач неналежним чином розглянув заяву позивача від 19.11.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, не надав оцінку підстав для надання відстрочки відповідно до пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” згідно з поданими документами, суд вважає необхідним зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_16 повторно розглянути заяву позивача від 19.11.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” згідно з поданими документами, за результатом чого прийняти відповідне рішення”.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 200/2626/25, яке набрало законної сили, задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалене протоколом від 20.05.2025 №15/4. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_16 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з урахування висновків суду, викладених у цьому рішення. В іншій частині позову - відмовлено.

У вказаній справі позивач просив суд зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”.

Суд звертає увагу на те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 200/4185/25, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано протокол засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період № 15/6 від 03.06.2025 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_16 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , яка зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_4 27 травня 2025 року № 1153, про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Суд у вказаному рішенні зазначив, що з метою повного та всебічного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_16 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , яка зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_4 27 травня 2025 року № 1153, про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2025 року у справі № 200/4185/25 – повернуто заявникові.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2025 року у справі № 200/4185/25 визнано протиправним протокол засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 № 15/23 від 29.10.2025 в частині відмови ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, що прийнято на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 200/4185/25 від 19.08.2025. Зобов`язано відповідача протягом одного місяця з дня отримання ухвали суду письмово повідомити про усунення порушень, пов`язаних із прийняттям рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2025 року у справі № 200/4689/25, яке набрало законної сили, задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 , оформлене протоколом №15/7 від 10.06.2025 щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” за його заявою від 02.06.2025. Зобов`язано Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.06.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” з урахуванням висновків, викладених в цьому рішенні суду. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

У вказаній справі позивач просив суд зобов`язати відповідача прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України “Про військовий обов`язок та військову службу”.

Також суд звертає увагу на те, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2025 року у справі № 200/4866/25, яке набрало законної сили, задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення комісії, зобов`язання вчинити певні дії. Визнано протиправним та скасовано протокол комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період №15/9 від 25.06.2025 року в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_16 повторно розглянути заяву ОСОБА_6 від 20.06.2025 р. про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за пунктом 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.4 ч.1 ст.23 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу".

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2025 року у справі № 200/4866/25 задоволено частково заяву ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали по адміністративній справі №200/4866/25. Визнано протиправним протокол засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 № 15/23 від 29.10.2025 в частині відмови ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, що прийнято на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/4866/25 від 08.09.2025. Копію ухвали направлено ІНФОРМАЦІЯ_1 для вжиття заходів щодо усунення порушень, пов`язаних із прийняттям рішення про відмову позивачу у наданні відстрочки від призову. Про виконання ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця після її надходження.

Зазначені судові рішення наявні в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Спірні правовідносини виникли з приводу наявності підстав для задоволення заяви про надання відстрочки відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позовних вимог, з чим погоджується суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини 1 статті 106 Конституції України передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”. Військовий стан триває на момент виникнення спірних правовідносин.

Пунктом 4 ч. 1 статті 23 “Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації” Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” (далі – Закон № 3543-XII) передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

Частиною 7 ст. 23 Закон № 3543-XII установлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України, про що зазначено в ч. 8 ст. 23 Закон № 3543-XII.

Пунктами 56 і 57 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі – Порядок № 560), у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

Згідно з п. 58 Порядку № 560 установлено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.

Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання..

Відповідно до п. 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Орган державної влади, інший державний орган здійснює розгляд відповідного запиту протягом п`яти робочих днів з дати його отримання.

Підтвердження достовірності та/або перевірка відомостей, зазначених у заяві, здійснюються шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних.

Комісія зобов`язана розглянути отримані заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи календарних днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом дня, наступного за днем отримання інформації на запити до органів державної влади, інших державних органів.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

У разі коли комісія надіслала відповідні запити до органів державної влади, інших державних органів для отримання інформації, строк розгляду заяви та документів, що підтверджують право військовозобов`язаного на відстрочку, не перевищує 15 календарних днів. У разі неотримання від органу державної влади, іншого державного органу відповіді на запит комісія не пізніше ніж на п`ятнадцятий день з дати реєстрації заяви приймає рішення на підставі поданих заявником документів. Про відсутність відповіді від органу державної влади, іншого державного органу на запит зазначається в протоколі.

Про прийняте комісією рішення заявникові повідомляється у спосіб, зазначений військовозобов`язаним у заяві про надання відстрочки, засобами телефонного, електронного або поштового зв`язку не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному видається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою згідно з додатком 6.

Про відмову у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляється письмово із зазначенням причини відмови за формою згідно з додатком 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Суд вважає неприйнятними доводи апеляційної скарги, щодо посилання на заяву від 10.02.2025, оскільки рішення відповідача-1 за наслідками розгляду заяви від 10.02.2025 було спірним у межах справи № 200/1454/25.

Спірне у цій справі рішення прийнято на наслідками розгляду заяви позивача від 23.09.2025.

Також є неприйнятними доводи апеляційної скарги щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_1 від 02.10.2025, оскільки як було зазначено, спірним у цій справі рішенням від 02.10.2025 Комісією була розглянута заява ОСОБА_1 від 23.09.2025 (вх. № 2118 від 26.09.2025), про що зазначено в повідомленні від 02.10.2025 № 15/878, копію якого надав сам позивач.

Водночас суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Частинами 1 і 2 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, КАС України передбачає право на судовий захист, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах при здійсненні суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій, яке має бути направлене на відновлення правового стану, що існував до допущення порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Тобто, у будь-якому разі обраний позивачем спосіб захисту має бути спрямований на відновлення його порушених прав, і у випадку задоволення судом його вимог, прийняте судом рішення повинно мати наслідком відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

У рішенні від 30.06.2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, регламентований статтею 383 КАС України.

Статтею 381-1 КАС України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Наведені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як установлено судом, відмови ІНФОРМАЦІЯ_15 в наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації були предметом судового розгляду у різних справах, за наслідками розгляду яких ІНФОРМАЦІЯ_3 зобов`язано повторно розглянути відповідні заяви позивача.

Крім того, наявні такі, що набрали законної сили рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 200/4185/25 і рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2025 року у справі № 200/4866/25, якими, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

З указаних судових рішень випливає, що позивачем подані заяви аналогічного змісту та вимог до заяви від від 23.09.2025 (вх. № 2118 від 26.09.2025), а саме щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Відтак, суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо відсутності встановлення розумної та добросовісної мети подання чергової заяви від 23.09.2025 (вх. № 2118 від 26.09.2025) про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Навіть якщо враховувати, що на момент подання заяви від 23.09.2025 (вх. № 2118 від 26.09.2025) рішення суду від 10 липня 2025 року у справі № 200/4185/25 і рішення суду від 8 вересня 2025 року у справі № 200/4866/25 не набрали законної сили, суд зазначає, що станом на 14.10.2025 позивач вже був обізнаний, що рішення суду від 8 вересня 2025 року у справі № 200/4866/25 набрало законної сили 8 жовтня 2025 року.

Указане випливає з ухвали від 14.10.2025 у справі № 200/4866/25, в якій зазначено, що рішення набрало законної сили 8 жовтня 2025 року. Ця ухвала отримана позивачем 14.10.2025 в Електронному кабінеті Електронного суду.

Відтак на момент подання позову (20 жовтня 2025 року), який був предметом розгляду в даній справі, позивач був обізнаний про набрання законної сили рішення суду від 8 вересня 2025 року у справі № 200/4866/25, яким, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 200/4185/25 яким, зокрема, також зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” набрало законної сили 20.10.2025.

Отже, за наведених обставин, подання чергової заяви (від 23.09.2025 (вх. № 2118 від 26.09.2025)) про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” і в наступному оскарження оформлене протоколом №15/21 від 02.10.2025 рішення щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації – не має наслідком зміни правового становища позивача у правовідносинах з ІНФОРМАЦІЯ_15 щодо відстрочки від призову під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Також суд погоджує висновок суду першої інстанції, що Рішення суду у цій справі також не матиме жодних наслідків стосовно відновлення тих прав, за захистом яких позивач і звернувся до суду, оскільки вже наявні такі, що набрали законної сили рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі № 200/4185/25 і рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2025 року у справі № 200/4866/25, якими, зокрема, зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Як було встановлено, у справах № 200/4185/25 і № 200/4866/25 здійснюється судовий контроль за виконанням судових рішень.

З огляду на викладене, суд погоджує висновок суду першої інстанції, що оформлене протоколом №15/21 від 02.10.2025 рішення щодо відмови в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не впливає на питання щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, оскільки вже наявні такі, що набрали законної сили судові рішення про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_15 надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”.

Також з урахуванням рішень суду у справах № 200/4185/25 і № 200/4866/25 відсутня жодна розумна необхідність знову вирішувати питання про зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_15 надати позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 4 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”, оскільки це не вплине на відновлення правового стану позивача, що існував до допущення порушень з боку суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, суд погоджує висновок суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

З огляду на результати апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає, що підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України відсутні.

Керуючись ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у справі № 200/8084/25 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 грудня 2025 року у справі № 200/8084/25 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09 червня 2026 року.

Судді А.В. Гайдар

Е.Г.Казначеєв

І.В. Пивовар