Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №600/5474/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/5474/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у листопаді 2015 року, підйомної допомоги на членів сім`ї виплаченої у грудні 2015 року, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у травні 2016 року, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у квітні 2017 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по червень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати Окремий контрольно-пропускний пункт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у листопаді 2015 року, підйомної допомоги на членів сім`ї виплаченої у грудні 2015 року, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у травні 2016 року, грошової допомоги на оздоровлення виплаченої у квітні 2017 року щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з січня 2016 року по червень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо проведення перерахунку та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у серпні 2017 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 за період з липня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги виплаченої у серпні 2017 року та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з липня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року (головуючий суддя – Кушнір В.О.) прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи; витребувано докази у відповідачів.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2025 року (головуючий суддя – Кушнір В.О.) відмовлено у задоволенні клопотання представника військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду.

У зв`язку зі звільненням судді з посади, на підставі розпорядження керівника апарату суду №7-Р від 16 березня 2026 року проведено повторний автоматизований розподіл даної справи, за результатом якого адміністративну справу №600/5474/25-а було передано для розгляду судді Лелюку О.П.

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року (головуючий суддя – Лелюк О.П.) прийнято дану справу до свого провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; роз`яснено учасникам справи, що її розгляд починається спочатку.

Позов обґрунтовано тим, що під час проходження військової служби у відповідачів позивачу була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення. Однак до виплачених за час служби підйомних допомог, виплачених у 2015 році (включаючи допомогу на членів сім`ї) та у серпні 2017 року, грошових допомог на оздоровлення, виплачених у травні 2016 року та у квітні 2017 року, а також щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, виплаченої за періоди з січня 2016 року по червень 2017 року та з липня 2017 року по лютий 2018 року, відповідачами протиправно не враховано індексацію грошового забезпечення. У зв`язку з цим позивач вважає, що він має право на перерахунок зазначених видів виплат з урахуванням у їх складі індексації грошового забезпечення.

У поданих до суду відзивах відповідачі вказали, що на час обрахування позивачу підйомної допомоги, допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди вони керувались чинними та той час нормами законодавства, в яких був відсутній обов`язок враховувати індексацію грошового забезпечення. Додатково звертали увагу на те, що остаточний розрахунок з позивачем повинен проводити ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є останнім місцем служби позивача перед звільненням. Просили суд відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши повідомлені обставини, які є достатніми для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив військову службу, зокрема, у таких підрозділах Державної прикордонної служби України:

- з 28 жовтня 2015 року по 07 червня 2017 року – в Окремому контрольнопропускному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 );

- з 07 червня 2017 по 10 серпня 2018 року – в ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ).

З лютого 2022 року до часу звільнення з військової служби 26.08.2025 включно позивач проходив службу в ІНФОРМАЦІЯ_6 (військова частина НОМЕР_3 ).

Згідно з витягом з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 25.08.2025 №669-ОС ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення з 26.08.2025.

Дослідженням наявних у справі архівних відомостей та особистих карток грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015-2025 роки судом встановлено, що при проходженні військової служби позивачу із грудня 2015 року до часу звільнення не нараховувалась індексація грошового забезпечення, крім поточної індексації з урахуванням березня 2018 року як місяця обчислення індексу споживчих цін.

Разом з цим листом військової частини НОМЕР_3 Державної прикордонної служби України від 03 вересня 2025 року №08/11031-25-Вих відповідач надав представнику позивача інформацію про те, що ОСОБА_1 було нараховано та виплачено заборгованість індексації грошового забезпечення за період служби із 01 липня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно з урахуванням базових місяців, в яких відбувалося підвищення грошових доходів (зростання грошового забезпечення) – вересень 2013 року та серпень 2015 року. Вказані обставини також підтверджуються розрахунковим листом ОСОБА_1 з 01 по 26 серпня 2025 року, довідкою щодо здійснення виплат основних та додаткових видів грошового забезпечення, пов`язаних із виключенням ОСОБА_1 зі списків особового складу НОМЕР_4 прикордонного загону, випискою по картці/рахунку АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (а.с. 6, 8 на звороті, 23, 39, 40).

Як вбачається з архівних відомостей позивача за періоди служби з 2015 по 2018 роки, позивачу за час служби в Окремому контрольно-пропускному пункті « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) проведено нарахування та виплату у листопаді 2015 року підйомної допомоги у розмірі 3821,38 грн, у грудні 2015 року – підйомної допомоги на членів сім`ї у розмірі 13982,10 грн, у травні 2016 року виплачено грошову допомогу для оздоровлення у розмірі 6135,00 грн, а у квітні 2017 року – 6515,00 грн. (а.с. 18 на звороті, 19 на звороті, 20 на звороті)

Крім цього судом встановлено, що за час служби у ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ) позивачу нараховано та виплачено підйомну допомогу у серпні 2017 року в сумі 13169,38 грн. (а.с. 21 на звороті)

Поряд з цим наявними у справі архівними відомостями та особистими картками грошового забезпечення підтверджується, що позивачу була нарахована та виплачена щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій», а саме: з лютого 2016 року по червень 2017 року щомісячно - Окремому контрольно-пропускним пунктом « ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), а з липня 2017 року по лютий 2018 року щомісячно - ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ).

Вважаючи, що відповідачем протиправно при виплаті підйомних допомог, грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди не враховано у складі місячного грошового забезпечення індексацію грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) соціальний захист військовослужбовців діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.

Згідно з пунктами 1-4 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 статті 9-1 Закону №2011-XII при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Пунктом 1 статті 10-1 Закону №2011-XII передбачено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Частиною третьою статті 15 Закону №2011-XII встановлено, що військовослужбовцям виплачуються грошова допомога на оздоровлення та державна допомога сім`ям з дітьми в порядку і розмірах, що визначаються законодавством України.

Згідно з Преамбулою до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року №1282-XII (надалі - Закон №1282-XII) цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до статті 1 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Підтримка купівельної спроможності соціальних виплат, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму, здійснюється шляхом перегляду їх розміру у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму відповідно до законодавства. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Тобто, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно зі статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Статтею 6 Закону №1282-XII визначено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі – Порядок №1078).

Згідно з пунктом 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Відповідно до пункту 4 цього Порядку індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (пункт 2 Порядку №1078).

Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Відповідно до даних Державної служби статистики України індекс споживчих цін (без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції) у 2015 році (грудень до грудня попереднього) становив 143,3%; у 2016 році (грудень до грудня попереднього) становив 112,4%; у 2017 році – 113,7%, а у 2018 році – 109,8% .

Таким чином, судом встановлено, що у 2015-2018 роках грошове забезпечення позивача підлягало обов`язковій індексації відповідно до норм Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», оскільки величина індексу споживчих цін за цей період перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Судом враховується, що відповідно до статті 18 Закону України від 05 жовтня 2000 року №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії законами України» з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій, зокрема, щодо оплати праці, яка спрямована на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. За вимогами вказаних вище нормативно-правових актів, проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією), є обов`язковою для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно - правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі №825/1987/17 та від 05 лютого 2020 року у справі №825/565/17.

Судом встановлено, що розрахунок таких виплат як підйомної допомоги (включаючи підйомну допомогу на членів сім`ї), грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди за період служби позивача з 2015 року по 2018 рік проводився відповідачами без включення сум індексації до розрахунку таких виплат.

Вказане, беручи до уваги зміст відзивів, визнається відповідачами.

З огляду на викладене вище варто зауважити, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців, а здійснення індексації врегульовано окремим законом, до якого стаття 9 Закону №2011-XII містить відсилочну норму. Відтак, суд приходить до висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для обчислення грошової допомоги на оздоровлення не регулюється положеннями Закону №2011-XII.

Правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

Незважаючи на наявність спеціального законодавства, якими визначаються види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, натомість які не врегульовують питання віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється грошові допомоги, при вирішенні цього питання необхідно субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону №2017-III, Закону №1282-XII, та Порядку №1078.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня грошового забезпечення внаслідок його знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористану відпустку, що забезпечує дотримання прав осіб, які перебувають на військовій службі, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації призвело б до застосування для визначення розміру грошової допомоги на оздоровлення та компенсації за невикористану відпустку знеціненого грошового забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2021 року у справі №820/3423/18, постанові від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, постанові від 19 березня 2020 року у справі №820/5286/17, постанові від 26 лютого 2021 року у справі №620/3346/19.

Отже, індексація відноситься до складу грошового забезпечення військовослужбовців, є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця та повинна враховуватися при розрахунку підйомної допомоги, грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди за 2015 та 2018 роки. Індексація є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця та повинна включатися до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення, що безпідставно не було здійснено відповідачем.

Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нездійснення перерахунку та виплати підйомної допомоги за 2015 рік (включаючи підйомну допомогу на членів сім`ї) та за 2017 рік, грошової допомоги на оздоровлення за травень 2016 року та вересень 2017 року, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за період з лютого 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас, оскільки з наявних у справі матеріалів судом встановлено, що у січні 2016 року позивачу не виплачувалась щомісячна додаткова грошова винагорода, то, відповідно, відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача провести нарахування та виплату позивачу такої винагороди за січень 2016 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

З огляду на вказане та з метою ефективного захисту порушеного права позивача, обираючи належний спосіб захисту порушеного права, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправною бездіяльність відповідачів щодо ненарахування та невиплати позивачу підйомної допомоги за 2015 рік (включаючи підйомну допомогу на членів сім`ї) та за 2017 рік, грошової допомоги на оздоровлення за травень 2016 року та вересень 2017 року, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за період з лютого 2016 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов`язання відповідачів провести нарахування та виплату позивачу підйомної допомоги за 2015 рік (включаючи підйомну допомогу на членів сім`ї) та за 2017 рік, грошової допомоги на оздоровлення за травень 2016 року та вересень 2017 року, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за період з лютого 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Вказане, беручи до уваги положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено повноваження суду при вирішенні справи, є належним способом захисту порушених прав позивача у даних правовідносинах.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позивач довів наявність підстав для часткового задоволення заявлених вимог. Натомість доводи відзивів є безпідставними та такими, що суперечать позиції Верховного Суду в даній категорії справ, про що указано судом вище.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 72, 73, 74-76, 77, 90, 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Окремого контрольно-пропускного пункту « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2015 рік (включаючи підйомну допомогу на членів сім`ї), грошової допомоги на оздоровлення за травень 2016 року та за квітень 2017 року, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за період з лютого 2016 року по червень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати Окремий контрольно-пропускний пункт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2015 рік (включаючи підйомну допомогу на членів сім`ї), грошової допомоги на оздоровлення за травень 2016 року та за квітень 2017 року, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за період з лютого 2016 року по червень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2017 рік, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за період з липня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_2 ) провести нарахування та виплату ОСОБА_1 підйомної допомоги за 2017 рік, а також щомісячної додаткової грошової винагороди за період з липня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 09 червня 2026 року.

Повне найменування учасників справи: позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ), відповідачі – Окремий контрольно-пропускний пункт « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ); ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 ).

Суддя О.П. Лелюк