Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №520/13343/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 р. справа № 520/13343/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі - головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши у порядку ст. 287 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області в особі Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код ЄДРПОУ: 45752470, місцезнаходження: п/і 61024, місто Харків, вул. Ярослава Мудрого, будинок 26) від 14.05.2026 про закінчення виконавчого провадження №80504866 з примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №520/13893/25.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач не погоджується із винесеною відповідачем постановою про закінченням виконавчого провадження №80504866, оскільки рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №520/13893/25 не виконано, а підстави для закінчення виконавчого провадження №80504866 відсутні. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2026 року відкрито провадження у справі в порядку ст. 287 КАС України.

Відповідач, відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач, Відділ), з поданим позовом не погодився, надав до суду відзив на позов, в якому проти заявленого позову заперечував з підстав його необґрунтованості та недоведеності. Зазначив, що Шевченківським відділом у м. Харкові ГУ ДМС у Харківській області вжито заходи щодо виконання рішення суду від 31.07.2025 та розгляду заяви ОСОБА_1 відповідно до Порядку 321. Дії підрозділу міграційної служби відповідають вимогам чинного законодавства, а саме пункту 21 Порядку 321 та свідчать про врахування висновків суду у справі № 520/13893/25 та його виконанню. Вважає, що рішення суду виконано фактично, в повному обсязі, згідно з виконавчим документом, а тому наявні підстави про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження».

У поданих заперечення на відзив на позов позивач підтримала правову позицію, викладену у позовній заяві та зазначила, що матеріали виконавчого провадження №80504866 не містяться результатів розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.12.2024 про обмін посвідки на постійне проживання у зв`язку з втратою останньої, вважає, що реєстрація та залишення без руху заяви від 06.02.2026 не є розглядом заяви ОСОБА_1 від 27.12.2024.

Третя особа подала до суду письмові пояснення щодо позову, в яких зазначила, що Шевченківським відділом у м. Харкові ГУДМС у Харківській області вжито заходи щодо виконання рішення суду від 31.07.2025 та розгляду заяви ОСОБА_1 відповідно до Порядку 321. Враховуючи те, що позивачем не подано дійсного паспорта іноземця, тобто подано, документ, оформлення якого не відповідає вимогам законодавства, Шевченківський відділ у м. Харкові ГУДМС у Харківській області застосував положення абзацу другого пункту 21 Порядку № 321. Прийняття рішення про залишення без руху заяви позивача про обмін посвідки відноситься до повноважень підрозділу міграційної служби та узгоджується із вказаною вище нормою Порядку № 321. Вказане рішення не позбавляє позивача права на повторне звернення до територіального органу/територіального підрозділу ДМС. Враховуючи вказане, третя особа вважає правильною та такою, що відповідає вимогам чинного законодавства постанову головного державного виконавця від 14.05.2026 про закінчення виконавчого провадження.

У поданих запереченнях на пояснення третьої особи позивачем зазначено, що заявлена третьою особою у поясненнях інформація про те, що нею не наводилися підстави з яких розгляд заяви не було здійснено відповідно до Порядку №321, є безпідставною, недостовірною та спрямована на введення суду в оману щодо дійсних обставин у справі, уникнення виконання рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №520/13893/25. Позивач вважає, що третьою особою проігноровані та неприйнятті до уваги висновки Харківського окружного адміністративного суду зроблені ним у рішенні від 31.07.2025 у справі № 520/13893/25 про те, що альтернативними результатом розгляду заяви про обмін посвідки на постійне проживання є задоволення заяви чи відмова в такому обміні. У зв`язку з чим, позивач просила відхилити доводи та міркування, викладені Головним управлінням Державної міграційної служби України в Харківській області в поясненнях щодо позову.

Розгляд справи призначено на 08.06.2026 року об 11:00 год.

Від представників сторін та третьої особи до суду надійшли клопотання про розгляд даної справи без їх участі.

Відповідно до ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про розгляд даної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року у справі № 520/13893/25 зобов`язано Шевченківський відділ у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області (далі також - Боржник) здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 (далі також – Позивач, ОСОБА_1 ) від 27.12.2024 про обмін посвідки на постійне проживання у зв`язку з втратою відповідно до положень Порядку оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрі України від 25 квітня 2018 р. №321 (далі також – Порядок №321), з урахуванням висновків суду в даній справі.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2025 у справі №520/13893/25 залишено без змін рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025.

Отже, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року у справі № 520/13893/25 набрало законної сили 26.11.2025 року та позивачу видано відповідний виконавчий лист - 13.02.2026 року.

У зв`язку з невиконанням Боржником рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року у справі № 520/13893/25 виконавчий лист подано позивачем на примусове виконання до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою від 05.03.2026 року.

16.03.2026 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80504866, якою боржника зобов`язано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

16.03.2026 року державним виконавцем винесено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

16.03.2026 року державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

27.03.2026 року на адресу Відділу за виконавчим провадженням надійшла відповідь від боржника, з якої встановлено, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року у справі № 520/13893/25 Шевченківським відділом у м. Харкові ГУДМС у Харківській області направлено ОСОБА_2 лист – запрошення від 25.12.2025 за вих. № 6311-726/6311-25.

У листі повідомлено про необхідність надання документів, передбачених пунктом 32 Порядку 321, а також для отримання підрозділом, що розглядатиме заяву, біометричних даних, параметрів із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

06.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського відділу у м. Харкові з вищевказаного питання. Під час прийому співробітником підрозділу отримано із застосуванням засобів ЄДДР біометричні дані заявниці, параметри особи та сформовано заяву-анкету. ОСОБА_1 подано наступні документи: недійсний паспортний документ громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , виданий 23.01.2009 органом ФМС 16003, терміном дії до 23.01.2014; переклад на українську мову паспортного документа, котрий не засвідчений у встановленому законодавством порядку; картку платника податків; квитанції про сплату державного мита та адміністративного збору.

У зв`язку із поданням переліку документів, який не відповідає вимогам підпункту 1 пункту 32 Порядку 321, а саме у зв`язку із відсутністю дійсного паспортного документа іноземця, 06.02.2026 заяву про обмін посвідки було залишено без pyxy, з наданням роз`яснень чинного законодавства щодо виявленого недоліку та способу усунення.

Заявниця отримала повідомлення №6311219000007500 від 06.02.2026 року про залишення заяви без pyxy, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 .

У подальшому, на адвокатський запит, поданий в інтересах ОСОБА_3 , адвокату надано 23.02.2026 детальну інформацію щодо прийнятого 06.02.2026 рішення, з яким ОСОБА_1 ознайомлена. Окремо адвокату було роз`яснено, що іноземець aбo особа без громадянства, мають право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни aбo усунення обставин, у зв`язку з якими ix заява-анкета про оформлення посвідки залишена без pyxy, за умови дотримання строків, визначених пунктом 17 цього порядку.

27.04.2026 року на адресу Відділу за виконавчим провадженням надійшла додаткова відповідь від боржника згідно якої: «співробітником підрозділу під час прийому отримано із застосуванням засобів ЄДДР біометричні дані заявниці, параметри особи та сформовано заяву-анкету.

При цьому, до заяви-анкети завантажено не тільки відскановані документи, подані ОСОБА_1 06.02.2026, а також i саме рішення суду від 31.07.2025 та заяву від 27.12.2024, оскільки підрозділом міграційної служби вчинялись заходи щодо розгляду поданої у грудні 2024 заяви ОСОБА_1

14.05.2026 року на підставі зазначених відповідей державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження відповідно до п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись із винесеною державним виконавцем постановою про закінчення виконавчого провадження, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд вважає, щодо відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зміст та обсяг повноважень державного виконавця з приводу виконання рішень судів, а також спосіб та порядок реалізації цих повноважень визначені, насамперед, приписами Закону України Про виконавче провадження, у розумінні ч.1 ст.1 якого виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є закон України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII) та інструкція з примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюється Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Як встановлено частиною першою статті 5 цього ж Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців), а у визначених випадках - на приватних виконавців.

Таким чином, законодавство визначає не лише межі повноважень державного виконавця, а й обов`язок вчиняти конкретні дії для забезпечення виконання судових рішень, зокрема - у спосіб та порядку, передбачених виконавчим документом та нормами Закону.

За правилами ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа.

Згідно ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до вимог ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно частини 2 статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний, серед іншого: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Крім того, на підставі положень частини 3 статті 18 Закону №1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників.

Як встановлено судом, в межах виконавчого провадження №80504866 державним виконавцем учинялись заходи щодо перевірки виконання Шевченківським відділом у м. Харкові ГУДМС у Харківській області рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 року у справі № 520/13893/25, зокрема, державним виконавцем з додаткової відповіді Боржника встановлено, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 проводилась перевірка із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру біометричних даних заявниці, параметрів особи та сформовано заяву-анкету.

Відповідач, приймаючи постанову від 14.05.2026 року про закінчення виконавчого провадження №80504866, керувався пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону, а саме тим, що Боржником виконано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 520/13893/25.

З аналізу змісту пункту 9 частини 1 статті 39 Закону №1404-VIII вбачається, що виконавче провадження підлягає закінченню лише за умови фактичного виконання в повному обсязі рішення.

У спірних правовідносинах, відповідно до обставин встановлених рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі № 520/13893/25: ОСОБА_1 є громадянином Російської Федерації та проживає на території України на підставі посвідки на постійне місце проживання від 02.08.2006; ОСОБА_1 27.12.2024 подала до Шевченківського відділу у місті Харкові Головного управління ДМС України в Харківській області заяву про обмін посвідки на постійне місце проживання у зв`язку з втратою. До заяви ОСОБА_1 подала наступні документи: нотаріально завірені переклади закордонного паспорта громадянина Російської Федерації, виданого 23.01.2009 (дійсний до 23.01.2014) та свідоцтва про народження; копію закордонного паспорта громадянина Російської Федерації, виданого 23.01.2009 (дійсний до 23.01.2014); копію свідоцтва про народження; копію паспорта батька; копію втраченої посвідки на постійне місце проживання; однак разом із заявою про обмін посвідки на постійне місце проживання ОСОБА_1 не надала дійсний паспортний документ, оскільки той документ, що пред`явила ОСОБА_1 , не був дійсним (строк дії закінчився 23.01.2014), що стало підставою для відмови ОСОБА_1 в обміні посвідки на постійне місце проживання, оскільки відповідна заява була подана ОСОБА_1 без дотримання обов`язку надання повного пакета документів, визначених п. 40 Порядку № 321; заява ОСОБА_1 була розглянута Шевченківським відділом у місті Харкові Головного управління ДМС у Харківській області в порядку Закону України "Про звернення громадян", у зв`язку з неподанням ОСОБА_1 повного пакету документів, передбачених Порядком № 321.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , Харківським окружним адміністративним судом у мотивувальній частині рішення від 31.07.2025 у справі № 520/13893/25 зроблено, зокрема наступні висновки:

- "суд вважає протиправними дії відповідача при розгляд в порядку Закону України “Про звернення громадян” заяви ОСОБА_1 від 27.12.2024 про обмін посвідки на постійне проживання зв`язку з її втратою, оскільки відповідачем не прийнято відповідного рішення за заявою позивача";

- "як вже було зазначеному судом, пунктом 46 Порядку №321 передбачено, що після проведення перевірок підтвердження факту оформлення та видачі посвідки, ідентифікації іноземця або особи без громадянства керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС або уповноважена ним посадова особа приймає рішення про оформлення посвідки або про відмову в її оформленні. Положеннями Порядку №321 передбачено альтернативні варіанти щодо результатів розгляду заяви про обмін посвідки на постійне проживання: задовольнити заяву чи відмовити в такому обміні”.

Отже, у справі 520/13893/25 судом зроблено висновок щодо протиправності дій відповідача при розгляді заяви ОСОБА_1 в порядку Закону України “Про звернення громадян”, а не за правилами встановленими Положеннями Порядку №321.

При цьому, питання щодо зобов`язання здійснити обмін посвідки на постійне місце проживання ОСОБА_1 з наданим недійсним паспортним документом, судом не вирішувалось і не досліджувалось.

Виконуючи вказане рішення суду, Шевченківським відділом у м. Харкові ГУДМС у Харківській області направлено ОСОБА_2 лист – запрошення від 25.12.2025 за вих. № 6311-726/6311-25.

У листі повідомлено про необхідність надання документів, передбачених пунктом 32 Порядку 321, а також для отримання підрозділом, що розглядатиме заяву, біометричних даних, параметрів із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру.

06.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського відділу у м. Харкові з вищевказаного питання. Під час прийому співробітником підрозділу отримано із застосуванням засобів ЄДДР біометричні дані заявниці, параметри особи та сформовано заяву-анкету. ОСОБА_1 подано наступні документи: недійсний паспортний документ громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , виданий 23.01.2009 органом ФМС 16003, терміном дії до 23.01.2014; переклад на українську мову паспортного документа, котрий не засвідчений у встановленому законодавством порядку; картку платника податків; квитанції про сплату державного мита та адміністративного збору.

У зв`язку із поданням переліку документів, який не відповідає вимогам підпункту 1 пункту 32 Порядку 321, а саме у зв`язку із відсутністю дійсного паспортного документа іноземця, 06.02.2026 заяву про обмін посвідки було залишено без pyxy, з наданням роз`яснень чинного законодавства щодо виявленого недоліку та способу усунення, про що позивачем отримано повідомлення №6311219000007500 від 06.02.2026 року під особистий підпис ОСОБА_1 .

Боржником до Відповідача подано листи вих.№6301.10-7103/63.1-26 від 26.03.2026 та вих.№6301.10-9841/63.1-26 від 27.04.2026, якими повідомлено про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.07.2025 у справі №520/13893/25, за наслідками чого у зв`язку із поданням переліку документів, який не відповідає вимогам підпункту 1 пункту 32 Порядку 321, а саме у зв`язку із відсутністю дійсного паспортного документа іноземця, 06.02.2026 заяву про обмін посвідки було залишено без pyxy, з наданням відповідних роз`яснень.

Суд зазначає, постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 р. № 321 затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, відкликання, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на постійне проживання (далі за текстом - Порядок № 321).

Відповідно до підпункту 1 пункту 32 Порядку №321 для оформлення посвідки іноземець подає дійсний паспортний документ іноземця (aбo паспортні документи - у разі, коли іноземець має одночасно громадянство (підданство) кількох держав (множинне громадянство).

Абзацом другим пункту 21 Порядку №321 передбачено, що у разі виявлення факту подання документів не в повному обсязі aбo подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта приймає рішення про залишення заяви-анкети без руху та негайно (за можливості) вручає під розписку іноземцю aбo особі без громадянства, aбo законному представнику, повідомлення про залишення заяви-анкети про оформлення посвідки без pyxy із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства.

У спірних правовідносинах позивачем до міграційної справи надано недійсний паспортний документ громадянина російської федерації № НОМЕР_1 , виданий 23.01.2009 органом ФМС 16003, терміном дії до 23.01.2014, що позивачем не заперечується.

Отже, у Шевченківського відділу у м. Харкові ГУДМС у Харківській області були наявні підстави для залишення заяви-анкети позивача про оформлення посвідки без pyxy.

З огляду на викладене, на даний час Шевченківським відділом у м. Харкові ГУ ДМС у Харківській області вжито заходи щодо виконання рішення суду від 31.07.2025 року та розгляду заяви ОСОБА_1 відповідно до Порядку №321.

Дії підрозділу міграційної служби відповідають вимогам чинного законодавства, а саме - пункту 21 Порядку №321 та свідчать про врахування висновків суду у справі № 520/13893/25 та його виконанню.

З огляду на викладене, суд вважає, що постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена відповідно до чинного законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування або визнання протиправною.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат по справі відповідно до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 287, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Роз`яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України (після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду); підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч. 6 ст. 287 КАС України, а саме: протягом 10 днів з дня їх проголошення.

Суддя Марина Лук`яненко