Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №480/3371/24 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року Справа № 480/3371/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Соп`яненка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/3371/24 за позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд" в якій просить:

- стягнути з Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд" на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно- господарські санкції за невиконання нормативу створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 106899,73 грн;

- стягнути з Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд" на користь Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 106,90 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 64 осіб, а тому, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, відповідача повинна складати 3 осіб. Середньооблікова чисельність штатних працівників, роботодавця склала 2 особи, що є менше ніж встановлено нормативом. За таких обставин, за 1 робоче місце, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю у 2023 році, відповідач до 15.04.2024 повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 106899,73 грн. Вважаючи наявними порушення з боку відповідача, що призвели до застосування до нього адміністративно-господарських санкцій, позивач звернувся до суду з позовом.

Ухвалою суду від 26.04.2024 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, встановлені строки для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній позовні вимоги не визнав, зазначивши, що у 2023 році середньооблікова кількість штатних працівників, що працюють у відповідача за трудовим договором складала 62 особи. Відповідно, кількість місць для працевлаштування осіб з інвалідністю розраховується наступним чином: 62x4% = 2,48, тобто враховуючи правило заокруглення - 2 місця.

Вказує, що протягом всього 2023 року (починаючи з 02.01.2023 р. і до 29.12.2023 р.) 2 особи - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надавали ПРБП «Рембуд» окремі послуги та виконували роботи за цивільно-правовими договорами. Помилково вказані особи були включені у звітність, якою обліковувалась кількість штатних працівників, а відповідно - їх помилково було взято у розрахунок для визначення середньооблікової кількості штатних працівників.

Після виявлення даної помилки, відповідачем до Державної податкової служби та Пенсійного Фонду були подані уточнюючі податкові розрахунки сум доходу, нарахованих (сплачених) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з коригуванням середньооблікової кількості штатних працівників, за якими їх кількість у відповідача була скорегована, і наразі показники таких податкових розрахунків відповідають фактичній середньообліковій кількості штатних працівників.

3 вищевикладеного вбачається, що, з огляду на правильну (скориговану середньооблікову кількість штатних працівників), відповідач не зобов`язаний був створювати 3 робочих місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

За наведених обставин, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом, Приватне ремонтно-будівельне підприємство "Рембуд" перебуває на обліку в Сумському обласному відділенні Фонду соціального захисту інвалідів.

07.03.2024 позивачем до електронного кабінету відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України надіслано розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку із невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (т. 1 а.с. 8).

Відповідно до Розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік, надісланого відповідачу (т.1 а.с.15):

- середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 64 особи;

- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 2;

- норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 3;

- фонд оплати праці штатних працівників 6841582,58 грн;

- середня річна заробітна плата штатного працівника 106899,73 грн;

- кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше 1;

- сума коштів адміністративно-господарської санкції 106899,73 грн.

Враховуючи те, що позивачем адміністративно-господарські санкції за 2023 рік не сплачено до 15.04.2024, позивачем розраховано пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 16.04.2024 до 17.04.2025 (2 дні), що становить 106,9 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році у добровільному порядку, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні визначено Законом України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» № 875-XII від 21.03.1991 року (далі - Закон № 875-ХІІ, у редакції на час виникнення спірних правовідносин), який гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Статтею 18 Закону № 875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Частиною другою статті 19 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно частини четвертої, п`ятої статті 19 Закону № 875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, зараховується забезпечення роботою осіб з інвалідністю на підприємствах, в організаціях громадських об`єднань осіб з інвалідністю шляхом створення господарських об`єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.

Частиною першою статті 20 Закону № 875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно із частинами другою та четвертою статті 20 Закону № 875-XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. Позови про стягнення адміністративно-господарських санкцій і пені пред`являються протягом шести місяців після закінчення строку для самостійної сплати, встановленого частиною четвертою цієї статті.

Таким чином, з огляду на викладені норми, закон пов`язує необхідність сплати адміністративно-господарських санкцій з обставиною невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, тому враховуючи, що середньооблікова кількість працівників відповідача складає 64 особи, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю, відповідно до нормативу, повинна складати 3 особи, середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 2 особи, що є менше ніж встановлено нормативом, позивач вважає, що останній зобов`язаний сплатити адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце 1 особою з інвалідністю.

Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною другої вказаної статті передбачено, що учасник господарських відносин відповідає, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він вжив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Тобто, суб`єкт звільняється від відповідальності, зокрема, за порушення правил здійснення господарської діяльності (тобто від адміністративно-господарських санкцій), якщо доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення правопорушення. Підприємство не несе відповідальності за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, якщо воно розробило необхідні заходи по створенню для них робочих місць, зокрема, створило робочі місця для таких осіб та своєчасно, достовірно, в повному обсязі проінформувало відповідні установи, але фактично не працевлаштувало особу з інвалідністю з причин незалежних від нього: відсутність осіб з інвалідністю, відмова особи з інвалідністю від працевлаштування на підприємство, наявність протипоказань за станом здоров`я особи для роботи на відповідній посаді.

Наведене вище узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.04.2020 у справі № 824/643/18-а та від 21.05.2020 у справі № 520/3919/19.

У контексті обставин цієї справи, ключовим є те, що закон пов`язує необхідність сплати адміністративно-господарських санкцій з обставиною невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у даному випадку - 3 особи з інвалідністю з урахуванням середньооблікової чисельності штатних працівників 64 особи.

Поряд з цим, суд зазначає, що порядок визначення середньооблікової кількості працівників визначається Інструкцією зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 286 від 28.09.2005 (далі - Інструкція № 286).

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 286, в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Згідно із пунктом 2.3 Інструкції № 286, в обліковій кількості штатних працівників за кожний календарний день враховуються особи, які фактично працювали, а також відсутні на роботі з будь-яких причин, тобто усі працівники, які перебувають у трудових відносинах, незалежно від виду трудового договору.

Відповідно до підпункту 2.6.2 п.2.6 Інструкції № 286, не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії: залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду).

Працівник, який перебуває в обліковому складі підприємства і уклав цивільно-правовий договір з цим самим роботодавцем, враховується в обліковій та середньообліковій кількості працівників один раз за місцем основної роботи та не враховується у кількості працюючих за цивільно-правовими договорами.

Таким чином, для визначення середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу на рік враховуються всі категорії працівників облікового складу за виключенням працівників, які залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду).

Як встановлено судом, протягом 2023 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виконували роботи та надавали послуги ПРБП «Рембуд» на підставі цивільно-правових договорів, що підтверджується долученим до матеріалів відзиву договорами про надання послуг (т.1 а.с. 36-37; 59-60), додатковими угодами до них (т.1 а.с. 38-47; 61-71), актами приймання-передачі наданих послуг (т.1 а.с. 48-58; 72-84).

Таким чином, оскільки особи, які у 2023 році перебували у трудових відносинах із відповідачем на підставі цивільно-правових договорів не підлягають включенню до середньооблікової кількості штатних працівників, розрахунок нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю мав здійснюватися без урахування таких працівників.

З відзиву вбачається, що при поданні звітів «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, а також сум утриманого з них податку і сум нарахованого єдиного внеску» відповідачем було допущено помилку у рядку 101 «Середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період, осіб», оскільки до розрахунку було включено також працівників, які працюють за цивільно-правовими договорами.

Водночас відповідачем зазначену помилку було виправлено шляхом подання уточнюючих розрахунків до вказаних податкових розрахунків (пункт 1 розділу IV), що підтверджується отриманими квитанціями з Електронного кабінету платника податків (т.1 а.с.208, 220, 229, 238).

Суд звертає увагу, що застосування адміністративно-господарських санкцій можливе виключно у разі порушення встановленого законом нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, а не у зв`язку з помилками чи неточностями у звітності.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи штатних розписів у 2023 році (т.1 а.с.174-207) середньооблікова кількість штатних працівників Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд" - 62 особи. Відповідно, кількість місць для працевлаштування осіб з інвалідністю розраховується наступним чином: 62x4% = 2,48, тобто враховуючи правило заокруглення - 2 місця.

Оскільки відповідач забезпечив працевлаштування 2 осіб з інвалідністю, вимоги закону ним дотримано.

Таким чином, нарахування Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарських санкцій є необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам законодавства, у зв`язку з чим адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного ремонтно-будівельного підприємства "Рембуд" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Соп`яненко