Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №300/6409/25 — Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2026 р. справа № 300/6409/25

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Панікара І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_4 , військової частини НОМЕР_5 , військової частини НОМЕР_6 про визнання дій протиправними та зобов`язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , за змістом якого просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 28.01.2022 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1078 від 17.03.2003;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 28.01.2022 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1078 від 17.03.2003;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в період з 31.01.2022 по 19.12.2022 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1078 від 17.03.2003;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в період з 31.01.2022 по 19.12.2022 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1078 від 17.03.2003;

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_3 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення в період з 22.12.2022 по 31.12.2023 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1078 від 17.03.2003;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 22.12.2022 по 31.12.2023 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1078 від 17.03.2003.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач в період з 01.03.2018 по 31.12.2023 проходив військову службу у різних військових частинах. Позивач вказує, що відповідачами допущено протиправну бездіяльність щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078 при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 31.12.2023.

По справі здійснювався ряд наступних процесуальних дій.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.09.2025 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 263 КАС України (а.с.30-31).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.10.2025 залучено до участі у справі № 300/6409/25 в якості співвідповідача військову частину НОМЕР_4 та військову частину НОМЕР_5 (а.с.80).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 у задоволенні клопотань представників військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_3 , військової частини НОМЕР_7 про залишення позовної заяви без розгляду – відмовлено (а.с.118-120).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.10.2025 залучено до участі у справі № 300/6409/25 в якості співвідповідача військову частину НОМЕР_6 (а.с.121-122).

Військова частина НОМЕР_2 скористалася правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 30.09.2025, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, представник вказав, що позивач в період з 31.01.2022 по 19.12.2022 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 на посаді помічника командира бригади з фінансово-економічної роботи – начальника фінансово-економічної служби. Водночас, посадовий оклад та оклад за військовим званням позивача у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення позивача на посаду. Отже у позивача не виникло права для нарахування та виплати індексації-різниці відповідно до абзацу 4,6 Порядку № 1078 (а.с.41-43).

Військова частина НОМЕР_1 скористалася правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.10.2025, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав, що ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 в період з 06.04.2016 по 21.03.2017, що не охоплюється періодом служби, за який позивач не погоджується із розміром виплати йому індексації. Зокрема, вказано, що військова частина НОМЕР_6 перебуває на фінансовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 , тобто виплату грошового забезпечення військовослужбовцям військової частини НОМЕР_6 проводиться військовою частиною НОМЕР_1 на підставі наказів, виданих командиром військової частини НОМЕР_6 та відповідних платіжних документів, підготовлених військовою частиною НОМЕР_6 . Після отримання від військової частини НОМЕР_6 заявки на виділення коштів, необхідних для виплати грошового забезпечення військовослужбовцям цієї частини, військова частина НОМЕР_1 надсилає заявку на виділення коштів до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Водночас, військова частина НОМЕР_6 , в якій позивач проходив військову службу є військовою частиною без статусу юридичної особи, відокремленим підрозділом, що структурно входить до складу військової частини НОМЕР_1 . Окрім того, зазначено, що перерахунок та виплата індексації грошового забезпечення із урахуванням абзаців 4, 6 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 представник відповідача зауважує, що згідно із приписами частини першої статті 4 Закону №1282-XII та абзацу другого п. 1-1 Порядку № 1078, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Оскільки в березні 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб були підвищені розміри посадових окладів всіх категорій військовослужбовців, цей місяць (березень 2018 року) став базовим, і значення індексу споживчих цін у цьому місяці було прийнято за 1 або 100 відсотків. При цьому, так як обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення посадових окладів, таке обчислення здійснювалось з квітня 2018 року. Таким чином, якщо з 01.03.2018 підвищено посадові оклади, то обчислення індексу для проведення індексації має здійснюватися з квітня 2018 року. Порівняння підвищення грошового забезпечення із сумою індексації здійснюється в умовах березня 2018 року, тобто береться грошове забезпечення березня до підвищення посадових окладів та грошове забезпечення березня після підвищення посадових окладів (а.с.53-61).

Військова частина НОМЕР_3 скористалася правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 01.10.2025, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_3 з 22.12.2022 по 19.10.2024 на посаді офіцера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_3 . Звернуто увагу суду, що військова частина НОМЕР_3 знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_5 з 01.09.2023, що підтверджується розпорядженням ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.08.2023 № 760/15/19097. Також, зазначено про те, що в період з 01.08.2022 по 31.08.2023 військова частина НОМЕР_3 знаходилась на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_4 , відповідно рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.08.2022 №760/15/7877, та з 25.02.2022 (включення до списків частини Позивача) по 31.07.2022, військова частина НОМЕР_3 знаходилась на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_8 . Здійснення саме фінансового адміністрування особового складу військової частини НОМЕР_3 полягає лише у нарахуванні грошового забезпечення (та інших видів виплат) військовослужбовцям військової частини НОМЕР_3 , на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_3 . Таким чином, саме компетенція здійснення виплат позивачеві, належить розпоряднику бюджетних коштів, на фінансовому забезпеченні якого знаходиться військова частина. Окрім того, зазначено, що згідно абзацу 9 пункту 5 Окремого Доручення Міністра оборони України від 01.01.2023 № 2683 та вимогами абзацу 18 пункту 3 Прикінцевих положень ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» в 2023 році призупинено виплату індексації грошового забезпечення військовослужбовцям до окремого доручення, внаслідок чого, за 2023 рік не нараховувалася і не виплачувалася індексація грошового забезпечення, оскільки пунктом 3 «Прикінцевих положень» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» призупинено на 2023 рік дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (а.с.71-74).

Військова частина НОМЕР_5 скористалася правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.10.2025, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав, що на виконання окремого доручення Міністра оборони України від 02.03.2022 № 248/1200 щодо надання права начальнику фінансового органу розпорядника коштів другого рівня зараховувати військові частини на фінансове забезпечення до інших військових частин та телеграми ІНФОРМАЦІЯ_3 від 03.08.2023 № 760/1519097 військові частини НОМЕР_3 , НОМЕР_9 , НОМЕР_10 з 01 вересня 2023 року зараховані на фінансове забезпечення до військової частини НОМЕР_5 . У відповідності до пункту 5.6 «Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту», військовою частиною НОМЕР_4 передано а військовою частиною НОМЕР_5 прийнято показники бухгалтерського обліку за військові частини НОМЕР_5 , НОМЕР_10 , НОМЕР_3 , НОМЕР_9 станом на 31 серпня 2023 року згідно акту приймання – передачі військових частин НОМЕР_5 , НОМЕР_10 , НОМЕР_3 , НОМЕР_9 на фінансування від військової частини НОМЕР_4 від 25.10.2023 № 239/1. Оскільки позивач не проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_5 , внаслідок чого, у зазначений період командування військової частини НОМЕР_5 виключно нараховували грошове забезпечення, премії тощо військовослужбовцям військової частини НОМЕР_3 та виключно на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_3 (а.с.94-95).

Військова частина НОМЕР_4 скористалася правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 17.10.2025, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав, що військовою частиною НОМЕР_4 проводилося нарахування та виплата грошового забезпечення та проведення індексації ОСОБА_1 у період проходження військової служби у військовій частини НОМЕР_4 з дотриманням та у суворій відповідності до чинного законодавства. Зазначено, що з 01.03.2018 вступила у дію Постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.07.2017 за № 704, якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців. Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця. Тобто, базовим місяцем індексації у період з 01.03.2018 є березень 2018 року. Звернуто увагу суду, що згідно даних картки особового рахунку ОСОБА_1 за 2022-2023 роки військова частина НОМЕР_4 здійснювала індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 помісячно, з моменту виплати грошового забезпечення у 2022 році, в розрахунковому періоді у таких розмірах: січень (за грудень 2022 року) 2023 року – 569.35 грн. Таким чином, військовою частиною НОМЕР_4 індексація грошового забезпечення за період з 01.07.2022 по 31.12.2022 нараховувалась позивачу та виплачувалась відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням базового місяця - березень 2018 року (підвищення посадових окладів з 01.03.2018 з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704) (а.с.99-103).

Військова частина НОМЕР_6 скористалася правом подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 13.11.2025, згідно змісту якого, представник відповідача щодо можливості задоволення заявлених позовних вимог заперечив. Зокрема, вказав, що військова частина НОМЕР_6 знаходиться на фінансовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 , внаслідок чого, військова частина НОМЕР_6 уповноважена тільки на здійснення нарахування військовослужбовцям грошового забезпечення без можливості проведення платежів. В іншій частині доводи відзиву військової частини НОМЕР_6 є аналогічними аргументам, наведеним іншими співвідповідачами у справі (а.с.131-138).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги, встановив наступне.

ОСОБА_1 у період з 01.03.2018 по 28.01.2022 проходив військову службу у військовій частин НОМЕР_6 , яка знаходить на повному фінансово-господарському забезпеченні військової частини НОМЕР_1 ; з 31.01.2022 по 19.12.2022 проходив військову службу у військовій частин НОМЕР_2 ; з 22.12.2022 по 19.10.2024 проходив військову службу у військовій частин НОМЕР_3 , яка знаходилася на повному фінансово-господарському забезпеченні: з 25.02.2022 по 31.07.2022 у військовій частині НОМЕР_8 , з 01.08.2022 по 31.08.2023 у військовій частині НОМЕР_4 , з 01.09.2023 у військовій частині НОМЕР_5 , що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами.

Вважаючи бездіяльність відповідачів щодо не врахування вимог абзаців третього-шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при нарахуванні індексації грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 31.12.2023 протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в період з 01.03.2018 по 28.01.2022 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1078 від 17.03.2003, суд вказує на таке.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який унормовує основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі, є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XI «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі – Закон № 2011-XII).

Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

За змістом частин 2, 3 статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі – Закон № 1282-XII).

За дефініцією, закріпленою у статті 1 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 1282-XII оплата праці (грошове забезпечення) є одним із об`єктів індексації грошових доходів громадян. Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Статтею 4 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка).

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частинами 2, 7 статті 5 Закону України № 1282-ХІІ унормовано, що підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.

За правилами статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частиною 2 статті 19 Закону № 2017-III передбачено, що державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі – Порядок № 1078 у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (з 01.01.2016 - 103 відсотка). Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2013 року місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищував поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

За змістом пункту 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, в тому числі: підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів; підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється, зокрема, у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів на відповідний рік.

У контексті наведеного суд наголошує, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та організаційно-правової форми юридичної особи.

Аналіз зазначених нормативних приписів, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме згідно з Порядком № 1078.

Тобто сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону № 1282-XII підлягає обов`язковому нарахуванню та виплаті.

Положеннями Закону № 1282-XII та Порядку № 1078 визначено джерело коштів на проведення індексації. Разом з тим, виплата індексації не ставиться цими нормативно-правовими актами у залежність від надходження коштів до власника підприємства, установи, організації. Отже, реалізація особою права, що пов`язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних, чинних на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Аналогічна правова позиція сформована Верховним Судом у постановах від 12.12.2018 у справі № 825/874/17, від 19.06.2019 у справі № 825/1987/17, від 20.11.2019 у справі №620/1892/19, від 05.02.2020 у справі № 825/565/17.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 19.07.2019 у справі № 240/4911/18, від 20.11.2019 у справі № 620/1892/19, виплата індексації грошового забезпечення здійснюється за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні і обмежене фінансування жодним чином не впливає на право позивача отримати індексацію грошового забезпечення.

Суд установив, що за період з березня до листопада 2018 року індексація грошового забезпечення не нараховувалася; у період з грудня 2018 року до лютого 2022 року позивачу нараховувалася та виплачувалася лише поточна індексація грошового забезпечення (а.с.88-92).

Виходячи із заявлених позовних вимог, спірним у цій справі є питання щодо нарахування та виплати позивачу індексації-різниці за період з 01.03.2018. У контексті цього суд звертає увагу на таке.

Так, з 01.12.2015 положення порядку № 1078 діють зі змінами, внесеними постановою №1013, якою удосконалено механізм проведення індексації доходів громадян, у тому числі з урахуванням періодів підвищення заробітної плати.

Відправною точкою для визначення місяця підвищення й початку обчислення індексу споживчих цін (ІСЦ) наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Розмір посадових окладів військовослужбовців визначався постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка була чинною з 01.01.2008 до 01.03.2018, тобто до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова №704), якою затверджено, зокрема, нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці». Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.

Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01.01.2016 встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункту 4 Порядку № 1078).

Щодо «фіксованої» суми індексації, що є спірним у справі, що розглядається, необхідно зазначити, що у період існування спірних правовідносин Закон № 1282-XII і порядок № 1078 такого поняття не містили. Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку № 1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2012 № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації. Проте постановою № 1013 цей Додаток був викладений у новій редакції та з 01.12.2015 в ньому, як і в цілому порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.

Між тим, з 01.12.2015 в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

у разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру (абзац 5).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакціях постанов № 1013, № 141, №278) додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзацу 4, 6 пункту 5 порядку № 1078 в редакції, чинній на момент існування спірних правовідносин, дає підстави зробити висновок, що нарахування і виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

Ураховуючи, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзаців 3, 4, 6 пункту 5 порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми індексації не є дискреційними. Застосовуючи наведений підхід і ураховуючи, що 01.03.2018 набрала чинності постанова № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пункту 5, 10-2 Порядку № 1078, - березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким необхідно здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний та цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4, 6 пункту 5 порядку № 1078 дають підстави зробити висновок про те, що у зв`язку із підвищенням у березні 2018 року доходу позивача, відповідачеві належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці, а якщо так, то в якому розмірі.

Ця позиція кореспондується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21.

Як випливає із установлених обставин цієї справи, у спірний період позивачу не нараховувалась різниця між сумою індексації грошового забезпечення, що склалась у місяці підвищення доходу, та розміром підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, то буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

Приписами абзацу 5 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що при визначенні цих сум враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру.

За змістом абзацу 5 пункту 4 Порядку № 1078 сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків.

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Як зазначалося вище, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).

Відповідний підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.09.2023 в справі № 420/23176/21, від 30.11.2023 у справі № 420/616/23.

Також під час обчислення розміру підвищення доходу слід ураховувати правила Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої Наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 № 260, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, і пункт 1.9 якої передбачав, що грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.

Відтак, для правильного визначення розміру підвищення доходу позивача (А) слід враховувати грошове забезпечення, виплачене позивачу військовою частиною НОМЕР_6 у березні й квітні 2018 року за лютий і березень 2018 року відповідно.

Позивачем помилково порівняно грошове забезпечення позивача за березень 2018 року (із посадовим окладом 4090,00 грн.) та за квітень 2018 року (із посадовим окладом 4090,00 грн.), відомості про які військова частина відобразила у довідці від 19.09.2025 № 1270 як за лютий 2018 року і березень 2018 року. Тобто, проведено порівняння грошового забезпечення, яке не пов`язано з підвищенням посадового окладу позивача у березні 2018 року відповідно до постанови № 704.

Така позиція кореспондується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 04.04.2024 у справі № 160/4155/22.

Отже з урахуванням зазначеного вище порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, з довідки про заробітну плату, суд встановив, що грошове забезпечення за лютий 2018 року становило 17876,42 грн., а саме:

посадовий оклад 970,00 грн.;

оклад за військовим званням 105,00 грн.;

надбавка за вислугу років 131,75 грн.;

надбавка за особливості проходження служби 724,63 грн.;

таємність 121,25 грн.;

премія 5820,00 грн.;

ЩДГВ 4869,08 грн.;

щомісячна додаткова винагорода 4892,86 грн.

Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року становило 16586,48 грн. та складалося з:

посадового окладу - 4090,00 грн.;

окладу за військовим званням - 1060,00 грн.;

надбавки за вислугу років - 1412,10 грн;

надбавки за особливості проходження служби - 656,21 грн;

таємність - 409,00 грн;

премії - 3190,20 грн.;

щомісячна додаткова винагорода 5774,20 грн.

Отже, з урахуванням зазначеного вище порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, із довідки про заробітну плату судом встановлено, що загальний розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року становив 17876,42 грн., а за березень 2018 року - 16586,48 грн.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, тлумачачи положення пунктів 2, 5, 10-2 Порядку № 1078, зазначив, що для визначення базового місяця при проведенні індексації доходів необхідно враховувати зростання грошового забезпечення саме за рахунок його постійних складових.

Хоча вказана правова позиція сформована Верховним Судом у контексті визначення базового місяця індексації, суд вважає, що наведений підхід є релевантним і при застосуванні абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078, оскільки в обох випадках визначальним є встановлення факту реального підвищення грошового доходу за рахунок постійних складових грошового забезпечення.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 2 розділу І Порядку № 260 грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду); премія.

Внаслідок чого, при визначенні розміру підвищення доходу у березні 2018 року суд враховує насамперед ті складові грошового забезпечення, підвищення яких безпосередньо пов`язане із набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України № 704 та які мають постійний характер.

Водночас, премії, додаткові винагороди та інші виплати, розмір яких є змінним і залежить від щомісячних наказів, умов проходження служби чи результатів службової діяльності, самі по собі не можуть свідчити про реальне підвищення тарифної частини грошового забезпечення військовослужбовця у розумінні пункту 5 Порядку № 1078.

Тобто, при оцінці факту підвищення доходу суд враховує правову природу відповідних складових грошового забезпечення, їх постійність та безпосередній зв`язок із підвищенням тарифних ставок відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 704.

За таких обставин грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року складає 1206,75 грн. (посадовий оклад 970,00 грн., оклад за військовим званням 105,00 грн., надбавка за вислугу років 131,75 грн.), а за березень 2018 року 6562,10 грн. (посадового окладу - 4090,00 грн., окладу за військовим званням - 1060,00 грн., надбавки за вислугу років - 1412,10 грн.).

Отже, грошовий дохід позивача збільшився на 5355,35 грн.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30%.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 4 Порядку № 1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100, а саме: 1762,00 грн. х 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 5 Порядку № 1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, у даному випадку: 4463,15 грн. - 5355,35 грн. = - 892,20 грн.

Таким чином, починаючи з березня 2018 року сума індексації з урахуванням абзаців 3, 4, пункту 5 Порядку № 1078 не підлягала виплаті позивачу.

Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання військової частини НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення в період з 31.01.2022 по 19.12.2022 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1078 від 17.03.2003 та визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання військову частину НОМЕР_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення в період з 22.12.2022 по 31.12.2023 із врахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1078 від 17.03.2003, суд вказує наступне.

03 листопада 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 28.10.2020 № 1038, якою внесено зміни до постанови № 704. Згідно з вказаною постановою затверджено з 01 жовтня 2020 року нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу, а також нові схеми тарифних розрядів та тарифних коефіцієнтів, тобто відбулось наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців, які діяли з березня 2018 року.

Отже, березень 2018 року та жовтень 2020 року є місяцями підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, березень 2018 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців з 01 червня 2018 року по 30 вересня 2020 року, а жовтень 2020 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошовою забезпечення військовослужбовців починаючи з 01 жовтня 2020 року по 31 грудня 2022 року.

Відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Аналізуючи вищевказані положення спеціального підзаконного нормативно-правового акта, суд вважає за необхідне зазначити, що підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах.

Порядок № 1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 №141, яка набула чинності 15.03.2018), не пов`язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20, від 28 вересня 2022 року у справі № 400/1119/21.

При цьому, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів). Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі №380/11404/21, від 28 вересня 2022 року у справі № 400/1119/21.

У даному випадку, суб`єкту владних повноважень необхідно вираховувати розмір підвищення доходу і визначати різницю між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідної особи.

Тобто, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.

Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.

З довідки про заробітну плату, суд встановив, що грошове забезпечення за січень 2022 року становив 1675,47 грн., за лютий 2022 року – 25851 грн. (посадовий оклад - 4636,78 грн.) та за березень 2022 року – 52280,90 грн. (посадовий оклад - 5220,00 грн.).

Так, з 31.01.2022 позивач призначений на посаду помічника командира бригади з фінансово-економічної роботи – начальника фінансово-економічної служби з посадовим окладом 4510,00 грн. та з 19.12.2022 виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , а з 22.12.2022 призначений на посаду офіцера фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_4 з посадовим окладом 4930,00 грн.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 позивач обіймав посаду помічника командира бригади з фінансово-економічної роботи – начальника фінансово-економічної служби, при цьому, посадовий оклад позивача з 31.01.2022 до 19.12.2022 становив 4510,00 грн., а з грудня 2022 року відбулась зміна тарифного розряду (призначення на посаду офіцера фінансово-економічної служби), у зв`язку із чим посадовий оклад склав 4930,00 грн.

Отже, збільшення посадового окладу позивача у січні та грудні 2022 року відбулося у зв`язку зі зміною тарифного розряду, а не у зв`язку із підвищенням грошового забезпечення (окладу) на нормативному рівні.

Суд зазначає, що визначальним для обчислення індексації-різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок.

За висновком Верховного Суду, викладеному у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі № 380/5493/21, від 06.04.2023 у справі № 420/11424/21, від 12.04.2023 у справі № 560/13302/21, від 20.04.2023 у справі № 320/8554/21, від 03.05.2023 у справі № 160/10790/22 та від 22.06.2023 у справі № 520/6243/22, право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв`язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 на підставі Постанови № 704, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку № 1078, з березня 2018 року, останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку № 1078.

Натомість за обставин цієї справи посадовий оклад позивача у зв`язку із призначенням на іншу посаду у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою № 704, яка вже діяла на момент призначення його на посаду.

Таким чином, підвищення посадового окладу позивача відбулося внаслідок зміни посади, що підтверджується наказами військових частин, та, відповідно, мало наслідком зміну грошового забезпечення.

Суд зазначає, що у лютому 2022 року відбулося істотне підвищення грошового доходу позивача порівняно із січнем 2022 року (з 1675,47 грн. до 25 851,94 грн.), а у березні 2022 року - чергове значне підвищення грошового забезпечення (до 52 280,90 грн.). Таким чином, розмір підвищення грошового доходу у відповідні місяці суттєво перевищив суму індексації, яка могла скластися у цих місяцях, що відповідно до абзаців 3– 6 пункту 5 Порядку № 1078 виключає право на нарахування індексації-різниці.

За таких обставин, у відповідачів, військових частин НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , не виник обов`язок щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу ані за період з 31.01.2022 по 19.12.2022, ані за період з 22.12.2022 по 31.12.2022, оскільки механізм індексації, визначений Порядком № 1078, не передбачає її виплату у разі, коли підвищення доходу перевищує суму можливої індексації.

Подібний підхід до правозастосування наведений Верховним Судом в постанові від 04.04.2024 у справі № 160/2481/23, який враховується судом відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України.

Щодо виплати індексації позивачу за період з 01.01.2023 по 31.12.2023, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оплату праці», в період між переглядом розміру мінімальної заробітної плати індивідуальна заробітна плата підлягає індексації згідно з чинним законодавством.

Згідно із частини 1 статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотки.

Водночас, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» зупинена на 2023 рік дія Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Як вже вказувалось судом, проведення індексації регулюють Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та «Порядок проведення індексації грошових доходів населення», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який розроблено Кабінетом Міністрів України на виконання вимог частини 2 статті 6 вказаного Закону.

З огляду на зазначене слідує, що якщо дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» призупинено, то відповідно Порядок проведення індексації грошових доходів населення також не діє протягом 2023 року.

Положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» у зазначеній частині не конституційними не визнавалися.

Таким чином, у 2023 році проведення індексації грошового забезпечення, в тому числі і військовослужбовців, не здійснюється з огляду на імперативні приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" від 03.11.2022 № 2710-IX.

Отже, позовні вимоги, які стосуються нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Згідно із нормами частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів у повному об`ємі правомірність своїх дій.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, внаслідок чого, в задоволенні позову слід відмовити.

З огляду на висновок суду про відмову у задоволенні позову, підстав для розподілу судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України, суд не вбачає.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається через Івано-Франківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).

Відповідачі:

Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).

Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ).

Військова частина НОМЕР_3 ( АДРЕСА_4 ).

Військова частина НОМЕР_4 (код ЄДРПОУ НОМЕР_11 , АДРЕСА_5 ).

Військова частина НОМЕР_5 (код ЄДРПОУ НОМЕР_12 , АДРЕСА_6 ).

Суддя /підпис/ Панікар І.В.