Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 04 червня 2026 р.
Справа: №280/2830/26
Суддя: Калашник Юлія Вікторівна
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
05 червня 2026 року (16:20)Справа № 280/2830/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
01.04.2026 через підсистему «Електронний суд» до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), в якій позивач просить:
визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та його розшук / звернення до Національної поліції України для доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; зверненні до органів Національної поліції щодо доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП;
зобов`язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення позивачем правил військового обліку та його розшук / звернення до Національної поліції для доставлення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; повідомити органи Національної поліції про відсутність підстав для розшуку, адміністративного затримання та/або доставлення позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що дії відповідача щодо внесення відомостей про порушення правил військового обліку та розшуку / звернення до Нацполіції для доставлення до ТЦК та СП з причини «Не стали на військовий облік за місцем перебування як ВПО» є неправомірними оскільки, відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення не складався, постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.ст. 210, 2101 КУпАП, не виносилася. На підставі викладеного просить позовну вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 06.04.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відзив на позовну заяву від представника відповідача до суду не надходив.
Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , відповідно до відомостей військово-облікового документа «Резерв+» є військовозобов`язаним, перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів: 300420251458450711603. Дата уточнення даних 14.06.2024. Наявна відмітка про порушення правил військового обліку. Наявна відмітка про розшук ТЦК та СП: порушення військового обліку. Причина розшуку: не стали на військовий облік за місцем перебування як ВПО. Дата початку розшуку 07.10.2025. Адреса проживання: АДРЕСА_3 (а.с.19).
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.02.2022 №2304-5000426845, зареєстрованим місцем проживання позивача є АДРЕСА_4 , проте фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_1 (а.с.14 зворот).
На звернення позивача щодо надання інформації, листом ГУ НП в Запорізькій області від 12.03.2026 №35725-2026 повідомлено, що згідно з даними БД «Розшук» ІКС ІПНП, ОСОБА_1 у державному розшуку станом на 12.03.2026 не перебуває. Проінформовано, що в ІКС ІПНП міститься інформація про реєстрацію в інформаційній системі «Єдиний облік» Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області звернення №3722190 від 07.10.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо необхідності доставляння ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП (підстава: ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо у строк на місце зазначені в повістці (для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду) (а.с.21-22).
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку, позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 (далі - Закон №2232-ХІІ) громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані зокрема:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно із ч.3 ст. 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно з ч.1 ст. 34 Закону №2232-ХІІ визначено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Згідно з п. 2 ч.1 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних, зокрема: військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання (абзац п`ятий).
Відповідно до ч.3 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.
У разі декларування місця проживання особи за декларацією про місце проживання, поданою в електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг, взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів здійснюється відповідними районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки на підставі відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів в електронній формі, надісланих органами реєстрації через Єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ України до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно з ч.4 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).
Таким чином, військовозобов`язані після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.
Відповідно до ч.11 ст.38 Закону №2232-ХІІ призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.
Отже, військовозобов`язані в разі зміни адреси місця проживання (перебування), зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (додаток 2 до Порядок №1487) установлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік.
За таких обставин, військовозобов`язані після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Так, позивач перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , як військовозобов`язаний.
Відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 02.02.2022 №2304-5000426845, зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_4 , проте фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_1 (а.с.14 зворот).
Таким чином, позивач змінив місце проживання і не став на військовий облік за новим місцем проживання, у зв`язку із чим порушив вимоги статті 37 Закону № 2232-XII.
Відповідно до п. 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.
Відповідно до абзаців першого, третього пункту 56 Порядку №1487, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі.
Щодо посилання позивача на те, що у відповідача відсутні правові підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки строк притягнення до адміністративної відповідальності сплив, суд зазначає, що відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку визначено приписами ст.210 Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Отже, питання правомірності дій щодо проведення процедури притягнення до адміністративної відповідальності, має вирішуватись під час притягнення особи до відповідальності по КУпАП.
При цьому, в межах цієї адміністративної справи не вирішується питання винуватості позивача у скоєнні ним адміністративного правопорушення, оскільки предметом цього спору є внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а не відносини між військовозобов`язаним і ТЦК та СП з приводу дотримання правил військового обліку, що становить окремий спір.
Слід зазначити, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки з метою виконання покладених на них завдань звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції щодо доставлення до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 КУпАП (порушення військовозобов`язаними чи призовниками законодавства про військовий обов`язок і військову службу; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення.
З огляду на те, що в ході розгляду справи позивачем не спростовано порушення ним правил військового обліку, суд приходить до висновку, що внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформації про порушення позивачем правил військового обліку є обґрунтованим.
Відповідно до застосунку Резерв + позивача наявна інформація Розшукує ТЦК та СП: порушення правил військового обліку, причина розшуку – «Не став на військовий облік за місцем перебування як ВПО».
Так, відповідач звернувся до органів Національної поліції для доставлення позивача з метою складення протоколу про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачем не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.
З огляду на зазначені обставини, суд вважає, що дії відповідача щодо внесення та підтримання в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення позивачем правил військового обліку та ініціювання його розшуку з причини нез`явлення на облік за місцем перебування як ВПО є правомірними, оскільки базуються на об`єктивному факті недотримання особою вимог частини 4 статті 37 Закону № 2232-XII, а закінчення строків накладення адміністративного стягнення за статтею 38 КУпАП чи відсутність винесеної постанови не спростовують наявності самого факту правопорушення та не позбавляють органи ТЦК обов`язку відображати актуальний статус військовозобов`язаного в інформаційних системах.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Судові витрати відповідно до статті 139 КАС України стягненню зі сторін не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72-77, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.06.2026.
Суддя Ю.В. Калашник
Оригінал: reyestr.court.gov.ua