Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №260/1901/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2026 року м. Ужгород№ 260/1901/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

1) визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

2) зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що під час оновлення даних в лютому 2026 року із застосунку «Резерв+» позивач дізнався про внесення відповідачем відомостей про порушення ним правил військово обліку. Таку інформацію вважає помилковою, оскільки жодних постанов або протоколів про адміністративне правопорушення відносно позивача складено не було. Вважає, що вказаними діями відповідач порушив його законні права.

10 квітня 2026 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позов, в якому у задоволенні позову просить відмовити. Зокрема, стверджує, що обов`язок військовозобов`язаних проходити медичний огляд передбачений Правилами військового обліку. В свою чергу позивачем не виконано законодавчі вимоги, зокрема щодо уточнення відомостей про результати медичних оглядів, що проводяться з метою визначення придатності до виконання військового обов`язку. Так, позивач оновив свої військово-облікові дані тільки 25 серпня 2025 року, тобто з порушенням 60-денного строку, встановленого Законом України від 11.04.2024 №3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». З огляду на зазначене вважає правомірним звернення до органів Національної поліції України.

16 квітня 2026 року представник позивача подала через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується. Вважає, що оскільки жодних змін у персональних даних позивача не відбулося, підстави для оновлення персональних даних у позивача були відсутні. Окрім того, відповідач повинен самостійно оновити інформацію, яку не оновив позивач, шляхом отримання від уповноважених органів та з реєстрів, до яких має доступ в електронному вигляді. Повторно наголошує на тому, що позивач не притягався до адміністративної відповідальності. Звертає увагу суду на те, що обов`язок військовозобов`язаного прибути до ТЦК має виконуватися виключно на підставі виклику, попередньо доведеного до відома такого громадянина. Однак такі надіслані не були.

30 квітня 2026 року представник відповідача подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що обов`язок оновлення даних військовозобов`язаних передбачений в положеннях п. 1 ч. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №3633-ІХ від 11.04.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку». Тому проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно із правовими норами, позивач порушив правила військового обліку.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України та перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_5 ).

Відповідно до відомостей застосунку «Резерв+» 15 травня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 звернувся до органу Національної поліції України із повідомленням про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку та його розшуком. Окрім того, встановлено відмітку про порушення правил військового обліку у зв`язку з не уточненням даних до 16 липня 2024 року.

Вважаючи протиправними дії відповідача про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закону №2232) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Відповідно до ст. 1 Закону №2232, військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Частиною 7 ст. 1 Закону №2232 передбачено, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи, організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан, який триває до цього часу.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час. Пунктом 8 цього Указу встановлено, місцевим органам виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, за участю органів місцевого самоврядування та із залученням підприємств, установ та організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців організувати та забезпечити в установленому порядку: 1) своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу, прибуття техніки на збірні пункти та у військові частини; 2) здійснення призову військовозобов`язаних, резервістів на військову службу, їх доставки до військових частин та установ Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України; 3) виділення тимчасово будівель, споруд, земельних ділянок, транспортних та інших матеріально-технічних засобів, надання послуг Збройним Силам України, Національній гвардії України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, Державній спеціальній службі транспорту, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України та іншим військовим формуванням України відповідно до мобілізаційних планів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 р. №1951-VIII (далі - Закон №1951 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №1951 визначено, що Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону №1951, основними засадами ведення Реєстру є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1951 держателем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - Держатель Реєстру), розпорядником Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України (далі - розпорядник Реєстру), а Служба безпеки України та розвідувальні органи України є органами адміністрування та ведення Реєстру. Адміністратором Реєстру є Держатель Реєстру.

Органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (ч. 5 ст. 5 Закону №1951).

Частиною 8 ст. 5 Закону №1951 визначено, що органами ведення Реєстру є Міністерство оборони України, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Відповідно до ч. 9 ст. 5 Закону №1951, органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону №1951, до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:

1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Таким чином, відомості в базі даних Реєстру поділяються на персональні дані та на службові дані.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №1951, до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про виконання військового обов`язку.

Частиною 3 ст. 12 Закону №1951 встановлено, що персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.

Згідно з п. 20-1 ч. 1 ст. 7 Закону №1951, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення призовника, військовозобов`язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Пунктом п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону №1951 визначено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право, зокрема, звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (не включення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону №1951, ведення Реєстру включає:

1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;

2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;

3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.

Актуалізація бази даних Реєстру здійснюється на підставі відомостей, що вносяться органами ведення Реєстру, а також шляхом електронної інформаційної взаємодії (обміну відомостями) між Реєстром та інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи, передбачені цією частиною (ч. 3 ст.14 Закону №1951).

Аналіз наведених положень нормативно-правових актів свідчить, що ІНФОРМАЦІЯ_5 є відповідальною особою за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, внесення до нього даних, у тому числі й щодо порушення військовозобов`язаним правил військового обліку.

У справі, що розглядається, спір стосується дій ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ч. 1 ст. 33 Закону №2232).

Частиною 3 ст. 33 Закону №2232 передбачено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Закону №2232, персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 р. №1487 був затверджений Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №1487).

Абзацом 2 п. 3 Порядку №1487 визначено, що для забезпечення військового обліку громадян України використовується Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, який призначений для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до абз. 7 п. 4 Порядку № 1487, завданнями військового обліку є, зокрема, забезпечення контролю за дотриманням призовниками, військовозобов`язаними та резервістами правил військового обліку.

Пунктом 19 Порядку №1487 визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти, винні в порушенні вимог правил військового обліку, несуть відповідальність згідно із законом.

Військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів (п. 20 Порядку №1487).

Згідно з п. 79 Порядку №1487, районні (міські) ТЦК та СП, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; організовують та забезпечують зберігання облікової документації призовників, військовозобов`язаних та резервістів, персональних даних, які містяться в них; забезпечують громадян військово-обліковими документами та зберігання зданих або вилучених у призовників, військовозобов`язаних та резервістів військово-облікових документів; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які за рішенням суду визнані недієздатними, оголошені померлими (пропали безвісти), засуджені до позбавлення волі або померли; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього; виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Вказане кореспондується також з п. 9 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154.

Підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 №3633-IX установлено, що під час дії Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №65/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 3 березня 2022 року №2105-IX, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Вказаний законодавчий акт набрав чинності 18 травня 2024 року. Отже, до 18 липня 2024 року усі громадяни України, які перебувають на військовому обліку, повинні були уточнити свої персональні дані.

Поряд з цим, ОСОБА_1 вказаний обов`язок не виконав, не уточнив свої персональні дані ні шляхом самостійного прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Вказана обставина представником позивача не заперечується та пояснюється тим, що жодних змін у персональних даних позивача не відбулося. Однак суд вважає таку аргументацію помилковою, оскільки обов`язок щодо оновлення даних протягом 60 днів з дня набрання чинності Законом України від 11.04.2024 №3633-IX встановлено законодавством. При цьому виникнення такого обов`язку не пов`язується з надходженням виклику від територіального центру комплектування. Законодавчими нормами чітко передбачено, що забезпечення оновлення даних військовозобов`язаний повинен здійснити самостійно.

Як вже було зазначено вище до службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервістів належать відомості про виконання військового обов`язку (п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону №1951).

Тому враховуючи невиконання позивачем обов`язку щодо оновлення персональних даних до 18.07.2024, суд вважає, що ІНФОРМАЦІЯ_5 правомірно вніс в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів службові дані про Порушення правил військового обліку.

Суд також відхиляє посилання представника позивача на не притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. З цього приводу суд зазначає наступне.

Законом №1951 унормовано внесення до Реєстру даних, як про притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, так і про виконання особою військового обов`язку, до якого, серед іншого, відповідно до ч.3 ст.1 Закону №2232 включено обов`язок дотримання правил військового обліку.

Відмітка «порушення військового обліку» не свідчить про наявність факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а лише відображає наявність у вказаному реєстрі відомостей про невиконання позивачем обов`язку щодо своєчасного оновлення персональних даних у відповідному реєстрі.

Суд зазначає, що підставою для внесення даних до Реєстру про притягнення особи до адміністративної відповідальності, є складання відповідної постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на чому наголошує й представник позивача.

Проте, з огляду на вищенаведені положення законодавства, відсутність постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності жодним чином не свідчить про дотримання позивачем (військовозобов`язаним) правил військового обліку.

Позивач безпідставно ототожнює між собою поняття «притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку» (тобто покладення на особу міри відповідальності за допущене порушення) та «порушення правил військового обліку» (тобто вчиненням дій/допущенням бездіяльності щодо дотримання покладеного на військовозобов`язаного військового обов`язку).

Отже, достатньою підставою для внесення до Реєстру даних про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку є сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи притягнуто особу до адміністративної відповідальності за його вчинення.

ІНФОРМАЦІЯ_5 вніс до Реєстру дані про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, а не про притягнення його до адміністративної відповідальності, тому відсутність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не свідчить про протиправність його дій.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяР.О. Ващилін