Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №260/1322/26 — Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

08 червня 2026 рокум. Ужгород№ 260/1322/26

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Луцовича М.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), військової частини НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , військової частини НОМЕР_3 , в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 18 лютого 2026 року «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» в частині призову ОСОБА_1 на військову службу.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_3 ) від 19 лютого 2026 року №175-ОС в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини та на всі види забезпечення.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу частини.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 та станом на 18.02.2026 мав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком до 03.05.2026. 18.02.2026 позивача було затримано ІНФОРМАЦІЯ_6 , без будь-яких законних підстав взято на облік ІНФОРМАЦІЯ_7 , мобілізовано та направлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_3 . Під час мобілізації, порушуючи права позивача, йому не було надано пояснень щодо правомірності його призову на військову службу за наявності діючої відстрочки, не було ознайомлено ні з наказом ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо його мобілізації, ні з рішенням військово-лікарської комісії за результатами його медичного огляду, ні будь-яких інших нормативних документів, передбачених процедурою мобілізації. Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 09 березня 2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) виклику учасників справи, відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про залучення третьої особи.

Відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач 1 заперечує проти позову у повному обсязі та вказує, що 18.02.2026 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки згідно єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перебував у статусі «Порушник військового обліку» та відповідно до Алгоритму, затвердженого розпорядженням ГШ ЗСУ від 06.03.2025 №321/1511, позивач був взятий на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_7 . Станом на момент уточнення військово-облікових даних згідно єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів позивач мав статус «користується правом на відстрочку». У зв`язку із виникненням сумнівів щодо достовірності документів, на підставі яких особа отримала відстрочку, відповідачем 1 надіслано запит до органів Національної поліції, у відповідь на який Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області, Берегівським районним відділом поліції, надана відповідь, що щодо вказаної особи розпочато кримінальне провадження за частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України. З огляду на вказане позивачу було анульовано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Позивачу відповідно до Положення № 402 було проведено медичний огляд військово-лікарською комісією, за результатами якого позивач визнаний придатним до військової служби на підставі графи ІІ Розкладу хвороб, графи ТДВ. Відтак, дії відповідача 1 щодо призову позивача на військову службу є правомірними, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача 1, згідно якої вказав, що посилання на невідомий внутрішній «Алгоритм» не є належною правовою підставою для взяття позивача на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_6 і не усуває протиправності подальших дій щодо мобілізації. Будь-які питання щодо перевірки підстав, збереження, припинення або скасування відстрочки від призову мали вирішуватися в межах компетенції того органу, в якому особа перебувала на військовому обліку та яким така відстрочка була оформлена. Саме тому дії відповідача 1 щодо втручання у правовий статус позивача, який вже мав чинну відстрочку, є такими, що вчинені поза межами компетенції.

Відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти позову у повному обсязі. Вказує, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №175-ОС від 19 лютого 2026 року позивача зараховано у списки особового складу НОМЕР_7 прикордонного загону, а наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №263-ОС від 16 березня 2026 року виключено із списків особового складу НОМЕР_7 прикордонного загону. У позовній заяві відсутні підстави щодо протиправності вищевказаних наказів та вказівки яким нормам права вони не відповідали на момент прийняття. Разом з тим, накази про зарахування та виключення з особового складу повністю відповідають чинному законодавству, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Позивачем подано відповідь на відзив відповідача 2, в якому вказує, що Військова частина НОМЕР_3 подала до суду відзив, у якому фактично звела свою позицію до того, що вона нібито не є належним суб`єктом порушення прав позивача, оскільки не здійснювала мобілізаційних заходів, а лише прийняла особу, доставлену та направлену територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, і в подальшому виключила її зі списків особового складу. З таким підходом погодитися не можна, оскільки він не спростовує доводів позову, не усуває протиправності оскаржуваного наказу військової частини і, більше того, підтверджує похідний характер спірних дій відповідача 2 від первісно незаконного призову. Позивач від самого початку розмежував незаконність первинного наказу про призов і незаконність похідного наказу військової частини про зарахування до списків особового складу. Саме тому посилання відповідача 2 на те, що військова частина не здійснює мобілізацію, не є спростуванням позовних вимог.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року залучено до участі в адміністративній справі № 260/1322/26 в якості співвідповідача військову частину НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ).

Відповідачем 3 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому виклав свої заперечення щодо позовних вимог. В обґрунтування заперечень на позовну заяву вказує, що позовні вимоги до Головного центру позивачем не заявлено. Належних доказів щодо протиправності дій Головного центру до суду та Головному центру позивачем не скеровано. Позивача було зараховано до списків наказом від 19 березня 2026 року № 470-ОС, який прибув для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника Головного центру з НОМЕР_7 прикордонного загону Державної прикордонної служби України на підставі наказу Голови Державної прикордонної служби України від 03 березня 2026 року № 413-ОС. Відповідач повідомив суд, що наказ Голови Державної прикордонної служби від 03 березня 2026 року № 413-ОС, яким позивача переміщено до Головного центру для подальшого проходження військової служби є чинним та не скасований у встановленому законом порядку. Тому позивач зарахований до списків Головного центру у визначений законний спосіб, протиправні дії Головного центру відсутні. Крім того, ОСОБА_1 самовільно залишив ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_5 ) 28 березня 2026 року без поважних на те причин.

Представником позивача було подано відповідь на відзив відповідача 3, в якій виклав свої заперечення щодо доводів відповідача 3. Вказав, що відповідачем 3 документально підтверджено, що позивач перебував у правовідносинах проходження військової служби саме у військовій частині НОМЕР_5 . Відсутність окремих позовних вимог до військової частини НОМЕР_5 не виключає її участі у справі, оскільки у разі задоволення позову саме військова частина НОМЕР_5 є тим суб`єктом владних повноважень, який буде зобов`язаний виконувати судове рішення в частині припинення наслідків незаконної мобілізації, виключення зі списків особового складу, оформлення документів щодо звільнення, зняття з видів забезпечення, внесення кадрових змін та інших обов`язкових юридично значимих дій. Отже, участь військової частини НОМЕР_5 у справі є не формальною, а безпосередньо пов`язаною з предметом спору та можливим виконанням рішення суду. При цьому твердження про самовільне залишення частини не підтверджене належними доказами. Ключовим предметом даної справи є законність дій щодо призову, направлення, оформлення та проходження служби позивача. Навіть гіпотетична відсутність особи у частині не спростовує незаконність мобілізації.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши подані сторонами докази, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що позивач перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Комісією для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_5 10.02.2026 року була розглянута заява ОСОБА_1 про надання відстрочки.

Протоколом № 140 від 10.02.2026 року було прийнято рішення про надання відстрочки згідно пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком до 04.05.2026 року.

18.02.2026 року позивач був доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки згідно єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів перебував у статусі «Порушник військового обліку» (а.с.66, в т.ч. на звороті), та був взятий 18.02.2026 ІНФОРМАЦІЯ_6 на військовий облік (а.с.65).

Комісією для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 протоколом № 8/1/2026 від 18.02.2026 року було скасовано позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку із тим, що було відкрито кримінальне провадження за повідомленням від ДПСУ СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за фактом підробки документів (ч. 4 ст. 358 КК України).

Відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №2026-0218-1829-4836-7 від 18.02.2026 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби на підставі статті, графи ІІ Розкладу хвороб (а.с.71).

Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 лютого 2026 року № М72 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період», згідно поіменного списку №12/1/2252 від 19.02.2026 позивача було призвано на військову службу під час мобілізації (а.с. 67).

Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 (по особовому складу) від 19 лютого 2026 року№ 175-ОС солдата ОСОБА_1 з 19 лютого 2026 року зараховано до списку особового складу військової частини та на всі види забезпечення (а.с. 15 на звороті).

Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 (по особовому складу) від 16 березня 2026 року№ 263/ОС солдата ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу з 16 березня 2026 року (а.с.95).

Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 19 березня 2026 року№ 470-ОС солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення з 17 березня 2026 року (а.с.132).

Відповідно до витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по особовому складу) від 02 квітня 2026 року№ 565-ОС солдата ОСОБА_1 вважати таким, що самовільно залишив військову частину (місце проходження військової служби) 28 березня 2026 року (а.с.133).

Не погоджуючись з наказом ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 лютого 2026 року № М72 та наказом наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 від 19 лютого 2026 року №175-ОС, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Відповідно до статті 19 частини 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 частиною 1 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначені критерії є вимогами для суб`єкта владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускає бездіяльність.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 5 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, якій діє до теперішнього часу.

Відповідно до пунктів 1, 2 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі по тексту Закон України № 3543-XII).

Відповідно до статті 1 Закону України № 3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Згідно із статтею 4 частиною 2 Закону України № 3543-XII загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період. (далі -Порядок № 560).

Цей Порядок визначає, зокрема: процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період; механізм відправлення військовозобов`язаних та резервістів до місць проходження військової служби.

Відповідно до статті 23 частини 3 Закону України № 3543-XII призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають, зокрема, здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон України № 2232-XII).

Відповідно до пункту 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі по тексту Положення № 1153/2008) громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом. У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу. З громадянами, які добровільно вступають на військову службу, укладається контракт згідно з додатками 1 і 2. За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.

Підпунктом 1 пункту 252 Положення № 1153/2008 передбачено, що у разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України № 3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.

Згідно з пунктом 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах. Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.

Відповідно до пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема: ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб; здійснюють заходи щодо призову громадян на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період; надають командирам військових частин інформацію про військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку, з метою добору громадян для проходження служби у військовому резерві та військової служби за контрактом.

Пунктом 11 Положення № 154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, серед іншого: розподіляють призовників під час їх приписки до призовних дільниць і призову на строкову військову службу за видами (родами сил і військ) Збройних Сил, іншими військовими формуваннями; організовують та проводять професійно-психологічний відбір громадян під час приписки до призовної дільниці, призову на військову службу, службу у військовому резерві, відбору кандидатів на військову службу за контрактом; беруть участь в організації та забезпеченні роботи районних (міських) призовних комісій, готують для розгляду зазначеними комісіями матеріали з питань призову громадян на строкову військову службу, службу у військовому резерві, надання відстрочки або звільнення їх від призову на строкову військову службу, службу у військовому резерві; оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.

Сукупний аналіз наведених норм права доводить, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку, а отже призов на військову службу за мобілізацією є військовим обов`язком.

У разі оголошення мобілізації і настання особливого періоду проводиться призов на військову службу військовозобов`язаних і резервістів, за винятком осіб, зазначених у статті 23 Закону України № 3543-XII, а також прийом громадян на військову службу за контрактом.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 560 на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які: придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному Законами України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов`язок і військову службу» та цим Порядком.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку (пункт 3 Порядку № 560).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає, зокрема: проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення; документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації, -відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Відповідно до пункту 56 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію (пункт 59 Порядку № 560).

Таким чином сукупний аналіз наведених норм права, повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд доходить висновку, що належним чином оформлена на законних підставах відстрочка відстрочує мобілізацію військовозобов`язаного на строк наданої відстрочки та позбавляє права РТЦ та СП на документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації.

В контексті наведеного, статтею 23 Закону України № 3543-ХІІ визначено підстави та осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.

Статтею 23 частиною 7 Закону України № 3543-ХІІ установлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 23 частини 3 пункту 1 Закону України №3543-ХІІ призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

У цій справі позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги посилається на те, що під час мобілізації він мав оформлену відстрочку відповідно до статті 23 частини 1 пункту 9 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», відповідно не підлягав призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Так, згідно абз. 9 п. 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року №154, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.

У відповідності до пункту 60 Постанови № 560 у разі виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період комісія при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (комісія Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів) скасовує таку відстрочку протягом семи днів з дати виявлення відсутності законних підстав у військовозобов`язаного для відстрочки.

Відповідно до пункту 59 абзацу 2 Постанови №560 у разі виявлення шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів з іншими державними реєстрами або базами (банками) даних відсутності у військовозобов`язаного законних підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлену автоматично, така відстрочка підлягає автоматичному скасуванню.

Відомості про надання або скасування відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період заносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів у день оформлення довідки про надання відстрочки (додаток 6) або в день надсилання повідомлення про скасування відстрочки (додаток 10) засобами поштового зв`язку на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (за умови її уточнення) або адресу електронної пошти, зазначеної у заяві про надання відстрочки (додаток 4), або повідомлення засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Як вбачається з матеріалів справи, Комісією для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_5 Протоколом № 140 від 10.02.2026 року було прийнято рішення про надання відстрочки позивачу згідно пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» строком до 04.05.2026 року.

Сторонами також не заперечується, що у позивача була наявна відстрочка від військової служби під час мобілізації на підставі статті 23 частити 1 пункту 9 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», при цьому він не виявив бажання у добровільному порядку проходити військову службу.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що позивач був взятий на облік ІНФОРМАЦІЯ_6 та Комісією для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 протоколом № 8/1/2026 від 18.02.2026 року було скасовано позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв`язку із тим, що було відкрито кримінальне провадження за повідомленням від ДПСУ СД Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за фактом підробки документів (ч. 4 ст. 358 КК України).

З огляду на вказане, відповідачем 1 було направлено позивача на проходження ВЛК та відповідно до довідки військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 №2026-0218-1829-4836-7 від 18.02.2026 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби (а.с.71).

Згідно оскаржуваного наказу від 19 лютого 2026 року № М72 «Про призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, на особливий період» позивача було призвано на військову службу під час мобілізації (а.с. 67).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд висновує, що на момент призову на військову службу під час мобілізації в позивача був відсутній документ, оформлений в установленому законом порядку, а саме: рішення про відстрочку від призову під час мобілізації, прийняте уповноваженим органом, з огляду на анулювання відповідачем 1 відстрочки позивача 18.02.2026.

З огляду на що, відповідачем 1 було правомірно направлено позивача на проходження ВЛК та у зв`язку з визнанням його придатним до військової служби призвано на військову службу.

Разом з цим дії щодо взяття позивача на військовий облік та анулювання наданої відстрочки відповідно до пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», а також рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом № 8/1/2026 від 18.02.2026 року, яким було скасовано позивачу відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, позивачем не оскаржувалися, доказів такого оскарження суду не надано, як і не надано доказів визнання протиправним чи скасування вказаного рішення.

При цьому у межах спірних правовідносин суд не надає оцінку діям відповідача 1 щодо взяття позивача на військовий облік, анулювання відстрочки позивача та винесення рішення, оформленого протоколом № 8/1/2026 від 18.02.2026 року, оскільки предметом спору у даній справі є виключно правомірність наказів про призов на військову службу та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 .

Тому відсутні підстави для скасування спірного наказу відповідача 1 про призов під час мобілізації ОСОБА_1 .

Також позивач позовні вимоги до військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправним та скасування наказу про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 і призначення на посаду та зобов`язання прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу частини пов`язує із незаконною, на його думку, мобілізацією.

Відтак не встановивши протиправності дій та рішень ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , суд відмовляє у задоволенні позову у цій частині також.

Суд також вважає за необхідне наголосити, що в пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 № 9-рп/2008 в справі № 1-10/2008 вказано, що при визначенні природи «правового акту індивідуальної дії» правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що «правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії)» стосуються окремих осіб, «розраховані на персональне (індивідуальне) застосування» і після реалізації вичерпують свою дію.

Отже, оскаржувані накази, як акти індивідуальної дії, які вичерпали свою дію шляхом їх реального виконання, оскільки в силу таких наказів позивач набув статусу військовослужбовця, не можуть бути скасовані.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 05.02.2025 у справі №160/2592/23 (провадження № К/990/35899/24) наголосив, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. Тобто, навіть скасування оскаржуваного наказу про призов позивача не змінить його статусу військовослужбовця.

Таким чином, надаючи оцінку наведеним обґрунтуванням сторін та наявних в матеріалах справи доказів, з урахуванням вищевказаних правових норм, суд дійшов висновку про відсутність порушення відповідачами прав позивача, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог належить відмовити.

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідачами доведено правомірність своїх дій, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

У зв`язку з тим, що у задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат, понесених позивачем, відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ), військової частини НОМЕР_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), військової частини НОМЕР_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Луцович