Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №240/6899/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/6899/26

категорія 112010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщака Д.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій і бездіяльності та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо неврахування до стажу державної служби періодів служби у лавах збройних сил з 12.05.1981 по 07.05.1983 та роботи в митних органах з 02.03.1993 по 24.01.2026;

- врахувати довідки Житомирської митниці Державної митної служби України про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.01.2026 № 7.19-1/22/10/703 та № 7.19-1/22/10/705, а також довідку про стаж державної служби № 7.19-1/12/10/1090 від 11.02.2026;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2026 № 918250194203, яким відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо нездійснення переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити переведення на пенсію державного службовця за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) пенсії з 29.01.2026 з урахуванням до стажу державної служби періодів служби у лавах збройних сил з 12.05.1981 по 07.05.1983 та роботи в митних органах з 02.03.1993 по 24.01.2026, а також з урахуванням довідок Житомирської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.01.2026 № 7.19-1/22/10/703 та № 7.19-1/22/10/705, а також довідку про стаж державної служби № 7.19-1/12/10/1090 від 11.02.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач, з 12.05.1981 по 06.05.1983 проходив строкову військову службу, а з 02.03.1993 по 24.01.2026 проходив службу в Державній митній службі України, а саме в Коростенській митниці, в Овруцькій митниці Державного митного комітету України, в Житомирській митниці Державної митної служби України, в Житомирській митниці в Житомирській митниці Міндоходів, Житомирській митниці ДФС, Київській митниці Держмитслужбі та Житомирській митниці. У зв`язку з досягненням 65-річного віку позивача було звільнено. Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначило пенсію відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. Позивач звернувся із заявою щодо переведення з пенсії за віком, на пенсію за віком відповідно до норм Закону України “Про державну службу” з відповідним пакетом документів. З урахуванням принципу екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким 05.02.2026 прийнято рішення № 918250194203 про відмову у призначенні пенсії державного службовця в зв`язку з відсутністю стажу державної служби, оскільки період роботи/служби на посадах в митних органах на думку відповідача не зараховується до стажу державної служби, який дає право на призначення пенсії державного службовця. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним, оскільки періоди роботи на посадах в митних органах мають зараховуватися до стажу державної служби. Стверджує, що відповідач порушив його право на пенсію державного службовця, на яку він має право за вислугою та віком. Також просить зарахувати період проходження військової служби з 12.05.1981 по 07.05.1983, так як в рішенні відповідач також не зарахував цей період до стажу державної служби.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.03.2026 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 27.05.2026 виправлено описку в ухвалі про відкриття провадження у справі від 02.03.2026.

Відповідачі своїм правом на подання відзиву не скористались, хоча позов з додатками, ухвала про відкриття провадження та ухвала про виправлення описки були належно доставлені в електронні кабінети відповідачів, що підтверджуються доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно з частиною 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію за віком згідно з Законом України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV).

29.01.2026 позивач звернувся із заявою встановленого зразка про проведення перерахунку пенсії у зв`язку з переведенням з пенсії за віком згідно з Законом № 1058-IV на пенсію за віком згідно з Законом України "Про державну службу".

З урахуванням принципу екстериторіальності заяву позивача розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яким 05.02.2026 прийнято рішення № 918250194203 про відмову у перерахунку пенсії, оскільки позивач не має 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців, та на день набрання чинності Законом № 889-VIII, тобто на 01.05.2016, не має достатнього стажу державної служби.

Про прийняте рішення позивача було повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 09.02.2026.

Вважаючи таку відмову протиправною, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.

Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII з 01.05.2016 втратив чинність Закон України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто за наявності в особи станом на 01.05.2016 певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною першою статті 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Тобто після 01.05.2016 право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ зберігають лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Подібних висновків щодо застосування зазначених норм матеріального права дійшов Верховний Суд у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі № 822/524/18, а також у постановах від 01.12.2020 у справі № 466/6057/17, від 16.12.2021 у справі № 538/804/17, від 22.06.2021 у справі № 308/67/17, від 29.09.2022 у справі № 234/6967/17 та від 29.11.2022 у справі № 431/991/17, від 27.01.2023 у справі № 340/4184/21.

Пунктом 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII регламентовано, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно, для обрахунку стажу державної служби за строк, що передує дню набрання чинності Законом № 889-VIII, застосовується Порядок обчислення стажу державної служби, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283) та додаток до нього (які були чинними до 01.05.2016).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 283 передбачалось, що цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба), серед іншого на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань, Держспецзв`язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби, Держфінінспекції, її територіальних органів.

Згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії.

Крім цього, спеціальним законом, що визначає статус працівників митної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Митний кодекс України.

Статтею 430 Митного кодексу України (який набрав чинності 01.01.2004) визначено, що пенсійне забезпечення посадових осіб митної служби України здійснюється відповідно до умов і порядку, встановлених Законом України "Про державну службу". Пенсійне забезпечення працівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, які не є посадовими особами, здійснюється на загальних підставах відповідно до законодавства України про пенсійне забезпечення.

Частиною першою статті 569 Митного кодексу України встановлено, що працівники органів доходів і зборів, на яких покладено виконання завдань, зазначених у статті 544 цього Кодексу, здійснення організаційного, юридичного, кадрового, фінансового, матеріально-технічного забезпечення діяльності цих органів, є посадовими особами. Посадові особи органів доходів і зборів є державними службовцями.

Відповідно до статті 588 Митного кодексу України пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України "Про державну службу". При цьому, період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Частиною другою статті 588 Митного кодексу України визначено, що пенсійне забезпечення працівників органів доходів і зборів, які не є посадовими особами, здійснюється на підставах та у порядку, встановлених законом.

Отже, виходячи з вищевказаного період роботи (служби) позивача в митних органах зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу".

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622).

Пунктом 2 Порядку № 622 визначено, що згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" мають право особи, які на день набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу", зокрема, мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України.

Право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку, якщо до набрання чинності Законом України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають, зокрема, чоловіки, які досягли 62-річного віку (пункт 3 Порядку № 622).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про перехід на інший вид пенсії - пенсію державного службовця відповідно до Закону № 3723-ХІІ. На момент звернення із даною заявою він отримував пенсію за віком за нормами Закону № 1058-IV.

Відповідно до записів трудової книжки НОМЕР_1 позивач у період з 02.03.1993 по 24.01.2026 працював в органах митної служби.

Однак управління Пенсійного фонду не зарахувало до стажу державної служби ці періоди роботи, оскільки позивачу присвоювались спеціальні звання.

Суд наголошує, що ч. 1 ст. 588 МК України (у редакції Закону № 405-VII від 04.07.2013) передбачено, що пенсійне забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів здійснюється в порядку та на умовах, передбачених Законом України “Про державну службу”. При цьому період роботи (служби) зазначених осіб (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) в органах доходів і зборів зараховується до стажу державної служби та до стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України “Про державну службу”, незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Крім того, ч. 17 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ визначено, що період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Аналогічні положення щодо віднесення посадових осіб органів доходів і зборів до державних службовців та пенсійного забезпечення посадових осіб органів доходів і зборів в порядку та на умовах, передбачених Законом України “Про державну службу”, передбачались і у редакціях Митного кодексу України від 11.07.2002 (про що зазначено вище) та від 12.12.1991 (зокрема, частина 3 статті 154 МК України у редакції Закону № 1970-XII).

Отже, законодавством, яке діяло в період роботи (служби) позивача, та яке діє дотепер, визначено, що посадові особи державної митної служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Додатковим підтвердженням статусу позивача як державного службовця є факт складання ним Присяги державного службовця 06.06.1995, що зафіксовано у трудовій книжці серії НОМЕР_1 . Складання такої присяги відповідно до статті 17 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-XII є обов`язковою умовою вступу на державну службу, а отже свідчить про набуття позивачем статусу державного службовця у встановленому законом порядку. Факт звільнення позивача відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 83 Закону України “Про державну службу” від 10.12.2015 № 889-VIII (у зв`язку з досягненням 65-річного віку) також прямо свідчить про проходження ним державної служби до дня звільнення, оскільки саме ця підстава застосовується виключно до державних службовців.

Разом із тим, постановою Кабінету Міністрів України № 306 від 20.04.2016 “Питання присвоєння рангів державних службовців та співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями” (далі - Постанова № 306) затверджено Порядок присвоєння рангів державних службовців, співвідношення рангів державних службовців і військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями згідно з додатками 1-10.

Вищенаведені норми підтверджують, що посадові особи контролюючих органів, в даному випадку митного органу, віднесені до державних службовців за певними особливостями, тобто з присвоєнням спеціальних звань, які відповідають певним категоріям та рангам державних службовців.

Тобто спеціальні звання посадових осіб контролюючих органів прирівнюються до рангів державного службовця, визначених Постановою № 306.

Отже, посадові особи митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження служби в митних органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію за віком відповідно до Закону України “Про державну службу”.

З огляду на встановлені обставини та враховуючи вищенаведені норми чинного законодавства, слід дійти висновку, що періоди роботи позивача в органах митної служби з 02.03.1993 по 03.06.2002 та з 18.12.2006 по 24.01.2026 зараховуються до стажу державної служби.

Щодо позовних вимог в частині зарахування до стажу державної служби періодів служби у лавах збройних сил з 12.05.1981 по 07.05.1983, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Згідно з абз. 5 п. 3 Порядку № 283 до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Також згідно з частиною 1 статті 2 закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII зазначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Суд встановив, що згідно з військовим квитком НОМЕР_2 ОСОБА_1 проходив строкову військову службу в Збройних Силах у період з 12.05.1981 по 06.05.1983, що підтверджується також відповідним записом у трудовій книжці серії НОМЕР_1 . Зазначений період підлягає зарахуванню до стажу державної служби позивача на підставі абзацу 5 пункту 3 Порядку № 283, частини 1 статті 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” № 2232-XII та абзацу 2 частини 1 статті 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” № 2011-XII. Отже, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а до стажу державної служби позивача зараховується період з 12.05.1981 по 06.05.1983.

Отже, за умови зарахування вищевказаних періодів роботи до стажу державної служби позивача такий стаж становитиме більше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Матеріалами справи підтверджується, що на дату набрання чинності Законом № 889-VIII (01.05.2016) позивач мав понад 20 років стажу державної служби, станом на дату звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії державного службовця досяг пенсійного віку, встановленого Законом № 1058-IV, мав необхідний страховий стаж, передбачений ст. 28 Закону № 1058-IV, у тому числі стаж на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби (понад 20 років). Отже, з урахуванням положень пунктів 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII ОСОБА_1 має право на пенсію державного службовця на підставі статті 37 Закону № 3723-XII.

Таким чином, спірне рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області, яким відмовлено у переведенні позивача на пенсію за віком на підставі статті 37 Закону № 3723-XII з підстав відсутності у нього необхідного стажу державної служби, є протиправним, що свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

Щодо моменту такого переведення суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим у статті 45 Закону № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Оскільки позивач звернувся з відповідною заявою про призначення пенсії державного службовця 29.01.2026, тому така пенсія підлягає призначенню з 29.01.2026, як про це просить сам позивач.

З приводу позовної вимоги про зобов`язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію з урахуванням довідок про складові заробітної плати, з урахуванням довідок Житомирської митниці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 29.01.2026 № 7.19-1/22/10/703 та № 7.19-1/22/10/705, а також довідку про стаж державної служби № 7.19-1/12/10/1090 від 11.02.2026, суд зазначає, що вона є передчасною, оскільки на даний час перерахунок пенсії не проведено, а тому відсутні підстави вважати, що при проведенні такого перерахунку ці довідки не будуть враховані пенсійним органом.

При вирішенні вказаного спору суд зауважує, що згідно з частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі - Порядок № 22-1).

При цьому, 30.03.2021 набрала чинність постанова Правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 "Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України" (далі - Постанова правління № 25-1).

Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01.04.2021.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).

Згідно з пунктом 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 розділу IV Порядку № 22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених вище положень Порядку № 22-1 свідчить про таке:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Так, у межах спірних правовідносин заява позивача про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та за результатом її розгляду прийнято спірне рішення.

Суд зауважує, що відповідачем у справах, в яких оспорюються, зокрема, рішення, ухвалені в результаті розгляду заяви про призначення пенсії, є саме орган державної влади - суб`єкт владних повноважень, який прийняв відповідне рішення.

Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу IV Порядку № 22-1 належним відповідачем у частині позовних вимог щодо зобов`язання призначити пенсію є саме Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, яке за принципом екстериторіальності розглянуло заяву позивача та прийняло рішення про відмову у призначенні пенсії.

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області не здійснювало розгляд заяви позивача, не приймало рішення про відмову у призначенні пенсії, тому відсутні правові та фактичні обставини для покладання на нього обов`язку щодо вчинення будь-яких дій та прийняття рішень за цією заявою.

Отже, позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області заявлені безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Така позиція суду ґрунтується на правовій позиції Верховного Суду від 08.02.2024 у справі № 500/1216/23 та від 09.07.2024 у справі № 240/16372/23.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення про відмову у перерахунку пенсії від 05.02.2026 № 918250194203 та зобов`язанні Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 29.01.2026 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII.

Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оскільки відповідно до вимог Закону України “Про судовий збір” позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають. Питання про відшкодування інших судових витрат судом не вирішується у зв`язку з їх відсутністю.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ 13559341), Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29005, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, м. Хмельницький, вул. Гната Чекірди, 10, ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 05.02.2026 № 918250194203.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області перевести ОСОБА_1 з 29.01.2026 на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII, п.п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII, зарахувавши до стажу державної служби стаж роботи (служби) в митних органах у періоди з 02.03.1993 по 03.06.2002, з 18.12.2006 по 24.01.2026 та період служби у лавах збройних сил з 12.05.1981 по 06.05.1983.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Д.М. Леміщак

Повний текст складено: 08 червня 2026 р.

08.06.26