Рішення від 08 червня 2026 р. у справі №240/2846/26 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року м. Житомир справа № 240/2846/26

категорія 109020000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дубрівської сільської ради Житомирської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом, у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 43 сесії 8 скликання Дубрівської сільської ради Звягельського району Житомирської області від 22.10.2025 №1119 про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,50 га у власність з кадастровим номером 1820681800:06:000:0777 для ведення особистого селянського господарства;

- зобов`язати Дубрівську сільську раду Звягельського району Житомирської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,50 га у власність з кадастровим номером 1820681800:06:000:0777 для ведення особистого селянського господарства та передати у приватну власність.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач протиправно відмовив у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, у зв`язку із чим вона звернулася до суду із даним позовом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03.02.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому проти задоволення позову заперечив. Так, зокрема, зазначив, що у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану до Земельного кодексу України були внесені зміни, відповідно до яких забороняється безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі та розроблення такої документації. З огляду на що вважає, що приймаючи спірне рішення, Дубрівська сільської рада діяла відповідно до положень пп. 5 п. 27 розділу Перехідні положення Земельного кодексу України, оскільки інших альтернативних дій не було, а чинне законодавство не містить винятків у застосуванні таких законодавчих норм.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 262, частини першої статті 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що за результатом розгляду заяви позивача про безоплатну передачу земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, рішенням Дубрівської сільської ради Житомирської області 12 сесії 8 скликання від 11.02.2022 №447 було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою.

22.02.2022 був розроблений проект землеустрою.

Позивач із розробленим проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,50 га з кадастровим номером 1820681800:06:000:0777 для ведення особистого селянського господарства 24.09.2025 звернулась до відповідача для затвердження даного проекту.

У свою чергу відповідач рішенням Дубрівської сільської ради Звягельського району Житомирської області 43 сесії 8 скликання від 22.10.2025 № 1119 відмовив у затвердженні проекту землеустрою.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України).

Порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами регулюється нормами глави 19 ЗК України.

Частинами 1, 2 статті 116 ЗК України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Так, пунктом "в" частини 3 статті 116 ЗК України передбачене право громадян на безоплатну передачу земельних ділянок у їх власність шляхом одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Статтею 121 ЗК України врегульовано норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам. Зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Відповідно до частини 6 статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно положень частини 1 статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Зазначені повноваження органів місцевого самоврядування кореспондуються також з питаннями, що віднесені до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради, передбаченими ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон), та вирішуються виключно на пленарних засіданнях таких, серед яких вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Як встановлено судом, позивач 24.09.2025 звернулася до відповідача із клопотанням про затвердження технiчної документації iз землеустрою та безоплатну передачу у власнiсть заявнику земельної дiлянки.

Утім, рішенням Дубрівської сільської ради Звягельського району Житомирської області від 22.10.2025 №1119 позивачу було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі її безоплатно у приватну власність, у зв`язку із забороною під час дії воєнного стану безоплатної передачі земель комунальної власності у приватну власність, відповідно до п.5 ч.27 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України.

Відповідно до Закону України від 28.04.2021 №1423-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (далі Закон - №1423-ІХ), який набрав чинності 27.05.2021, статтю 186 Земельного кодексу України викладено у новій редакції, а статтю 186-1 вказаного кодексу виключено.

Так, відповідно до пункту 6 частини третьої статті 186 ЗК України (далі - в редакції Закону №1423-ІХ) проекти землеустрою погоджуються та затверджуються в такому порядку: проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Згідно з частиною сьомою статті 186 ЗК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, інші суб`єкти, визначені цією статтею, зобов`язані протягом десяти робочих днів з дня одержання документації із землеустрою безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про її погодження або про відмову в погодженні з обов`язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері. Строк дії таких висновків є необмеженим.

Як визначено частиною восьмою статті 186 ЗК України підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Відповідно до частини дев`ятої статті 118 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ) відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Відповідно до статті 186 ЗК України (в редакції Закону №1423-ІХ) органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки у власність, надано повноваження на погодження та затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. При цьому, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

При цьому, частиною десятою статті 186 ЗК України передбачено, що висновок (рішення) органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, іншого суб`єкта, визначеного цією статтею, щодо відмови у погодженні або затвердженні документації із землеустрою має містити вичерпний перелік недоліків документації із землеустрою з описом змісту недоліку та посиланням на відповідні норми законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, затверджену документацію із землеустрою або містобудівну документацію.

Однак суд зазначає, що до доданих до клопотання позивача документів, відповідач у рішенні зауважень не зазначив, як і не зазначив підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою за спірною земельною ділянкою, визначених ст. 186 Земельного кодексу України.

Як встановлено, позивач подала до відповідача належним чином оформлене клопотання про затвердження проекту землеустрою.

Суд зауважує, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Президентом України Указом №64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який продовжений і триває у даний час.

У зв`язку з цим, підпунктом 5 пункту 27 Розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України встановлено, що під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей: безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови ВС від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).

Публічно-правові земельні відносини, що є предметом розгляду суду по даній справі виникли до набуття чинності змінами до Земельного Кодексу. Згідно зі статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Це означає, що норми права застосовуються до відносин, які виникли після набрання цими нормами чинності, і не можуть бути застосовані до тих, що існували раніше.

Оскільки позивач звернулася до Дубрівської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою в січні 2022 року, правовідносини щодо безоплатної передачі їй земельної ділянки виникли до набрання чинності Законом №2145-ІХ від 24.03.2022, яким було доповнено розділ X Земельного Кодексу України пунктом 27.

Тому відповідно до принципу закріпленого статтею 58 Конституції України про дію закону в часі, положення пункту 27 розділу X Земельного Кодексу України не можуть застосовуватися до відносин що виникли при реалізації права позивачем на безоплатну передачу у її власність земельної ділянки.

Відповідно до правового висновку Конституційного Суду України (рішення від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001), дія нормативно-правового акта в часі починається з моменту набрання ним чинності; до події або факту застосовується той закон, під час дії якого вони настали. Водночас якщо правовідносини є тривалими та продовжуються після набрання чинності новим законом, новий закон застосовується до тих їх складових, що мають місце після дати набрання ним чинності.

Суд зазначає, що положення законодавства визначають чіткий перелік підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який є вичерпним, тому в даному випадку вимоги Земельного кодексу України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" Дубрівською сільською радою дотримано не було.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення 43 сесії 8 скликання Дубрівської сільської ради Звягельського району Житомирської області від 22.10.2025 №1119.

Разом з цим, за правилами частини четвертої статті 245 КАС України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З`ясувавши характер спірних правовідносин сторін, характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб, суд дійшов до висновку, що з огляду на визнання протиправним оскаржуваного рішення, належним способом захисту та відновлення прав позивачів у даній справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути подане клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивачу та прийняти рішення з урахуванням вимог земельного законодавства та висновків суду. При повторному розгляді цього питання відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторювало б рішення, скасоване судом, та рада має перевірити, чи відповідає проект землеустрою вимогам, передбаченим ч. 8 ст. 186 ЗК України.

Водночас, обраний судом спосіб захисту порушених прав позивача матиме особливості, обумовлені дією воєнного стану в Україні.

Відповідно до частини шостої статті 246 КАС України у разі необхідності у резолютивній частині рішення суду також зазначаються порядок і строк виконання судового рішення, надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

З урахуванням викладеного, належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивачів, є саме зобов`язання Дубрівської сільської ради Звягельського району Житомирської області повторно розглянути клопотання позивача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Виконання рішення суду в частині зобов`язання відстрочити до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до змісту Рекомендації R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суди не вправі втручатися в діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування при здійсненні ними функцій та повноважень, визначених законодавством, не вправі переймати на себе функції суб`єктів владних повноважень, оскільки чинним законодавством України суди не наділені правом створювати норми права, а наділені лише компетенцією перевіряти уже створені норми права на їх відповідність вищестоящим в ієрархії нормативно-правовим актам.

Тому, суд у цій частині позовних вимог відмовляє, оскільки це є втручанням суду у вільний розсуд (дискрецію) суб`єкта владних повноважень.

Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене та встановлені обставини справи, які перевірені зібраними доказами у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат проводиться судом відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 256 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Дубрівської сільської ради Житомирської області (вул. Адмірала Левченка, буд.132, с. Дубрівка, Звягельський р-н, Житомирська обл., 12736, код ЄДРПОУ: 04344446) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення 43 сесії 8 скликання Дубрівської сільської ради Звягельського району Житомирської області від 22.10.2025 №1119 про відмову ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,50 га у власність з кадастровим номером 1820681800:06:000:0777 для ведення особистого селянського господарства.

Зобов`язати Дубрівську сільську раду Звягельського району Житомирської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,50 га у власність з кадастровим номером 1820681800:06:000:0777 для ведення особистого селянського господарства з урахуванням висновків суду, викладених у рішенні.

Відстрочити виконання рішення суду в частині зобов`язання до припинення (скасування) воєнного стану в Україні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Дубрівської сільської ради Звягельського району Житомирської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331,20 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов

09.06.26