Рішення від 07 червня 2026 р. у справі №140/13134/25 — Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року ЛуцькСправа № 140/13134/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» (далі – ТзОВ «СПЕЦЗАХИСТТОРГ») звернулося з позовом до Волинської митниці (далі – відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ТзОВ «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» придбало у компанії MAXSLIN PRODUCTS SDN BHD згідно умов зовнішньо-економічного договору від 22.07.2025 рукавички захисні, латексні, не припудрені, нові:

1. Рукавички «MAXI GRIP», розмір S – 100 ящиків.

2. Рукавички «MAXI GRIP», розмір М – 758 ящиків.

3. Рукавички «MAXI GRIP», розмір L – 800 ящиків.

4. Рукавички «MAXI GRIP», розмір XL – 300 ящиків.

Упаковані в 1958 картонних ящиках по 10 упаковок в кожному.

15.10.2025 декларантом ОСОБА_1 від імені ТзОВ «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» подано до Волинської митниці митну декларацію № 25UA205050040122U8, з документами, що підтверджували заявлену митну вартість товарів.

За результатами розгляду даної декларації, видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів № UA205050/2025/000260/2 від 20.10.2025, де скориговано вартість товарів до 87 473,65 доларів США.

Позивач не погоджується із рішенням про коригування митної вартості № UA205050/2025/000260/2 від 20.10.2025, зокрема, з тих підстав, що відповідач не надав обґрунтування того, що документи, які подані для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації; надані позивачем до митного оформлення документи місять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за товари; у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.10.2025 № UA205050/2025/000260/2.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача Пех С.А. позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з підстав правомірності оскаржуваних рішень та картки.

Вказує, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з МД документів було встановлено розбіжності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів, а саме: - Вартість товару згідно інвойсу від 22.07.2025 №INV-220725 (далі - Інвойс) - 41403 дол США, тоді як прописом в Інвойсі вказано суму 41705,4 дол США, що може свідчити про надання недостовірних відомостей щодо вартості товару. - Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (пункти 4, 6, 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі- Кодекс)). П.4.1 Контракту від 22.07.2025 №220725 передбачена передоплата за 21 день до запланованої дати прибуття товару у порт призначення. Згідно з нормами Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі- Постанова №216). Для підтвердження здійснення оплати за оцінюваний товар декларантом надано витяг з системи SWIFT, проте платіжної інструкції в іноземній валюті не надано. Отже, декларантом не надано належного документального підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар. - Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі – Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано: договір про надання транспортно- експедиторських послуг від 09.10.2025 № 09102025/1, рахунок на оплату від 14.10.2025 № 14/10/25-01, довідку про транспортні витрати від 14.10.2025 б/н. Вказані документи надано від ТзОВ «МЕГГА ТРАНС», тоді як перевізник товару автотранспортом відповідно до графи 16 CMR- «MULTYTRANS LTD, а особою, відповідальною за доставку в коносаменті від 10.08.2025 № PKGSE002008 вказано «UTRUST LOGISTICS LIMITED». Документів від фактичних перевізників товару не надано, що не дає можливості перевірити достовірність заявлених транспортних витрат, а отже і достовірність заявлення такої складової митної вартості як витрати на транспортування. Договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 09.10.2025 № 09102025/1 не завірений експедитором. Окрім того, даний договір укладено 09.10.2025, тоді як товар було прийнято до перевезення згідно коносаменту №PKGSE002008- 10.08.2025, а завантаження за автомобільний транспортний в місті Гданськ засіб відбулося 07.10.2025 (згідно CMR). Сказане обґрунтовано ставить під сумнів повноваження ТзОВ «МЕГГА ТРАНС» надавати інформацію щодо вартості перевезення оцінюваного товару. - Довідка про транспортні витрати від 14.10.2025 б/н містить інформацію щодо вартості витрат по перевезенню товару автотранспортом за маршрутом м. Гданськ (Польща) – п/п Дорогуськ-Ягодин (Україна) у розмірі 34860 грн (відстань орієнтовно 610 км, що становить 57,15 грн за 1 км) та за маршрутом п/п Дорогуськ-Ягодин (Україна) – м. Ковель (Україна) у розмірі 23240 грн (відстань орієнтовно 60 км, що становить 387,33 грн за 1 км). З огляду на зазначене вартість перевезення товару за межами митної території України є значно меншою, ніж вартість перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країні (Польщі), через яку здійснювалось перевезення товару. Окрім того, вартість експедиторських послуг за межами митної території України (3320 грн) є значно меншою, ніж вартість експедиторських послуг на території України (14212,23 грн), що ставить під сумнів достовірність розподілу даних витрат з огляду на повний маршрут транспортування (від порту в Малайзії до міста Ковель). Сказане може свідчити про недостовірність декларування фактично понесених витрат за межами митної території України, які є невід`ємними складовими митної вартості товару. - Окрім того, декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваного товару, та, відповідно, не включено дані витрати до митної вартості оцінюваного товару, хоча витрати на страхування є невід`ємною складовою митної вартості товару за умовами поставки FOB. Сказане може свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід`ємні складові.

Враховуючи викладене, згідно статті 53-54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності – інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування,- страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом від 20.10.2025 №б/н декларант відмовився від надання вищевказаних документів.

Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2025/000260/2 від 20.10.2025, згідно якого митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Кодексу на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (ЕМД від 31.01.2024 № 24UA902020200885U5). За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено,- «латексні рукавички неопудрені HIGH RISK, FULL TEXTURED. матеріал виготовлення: натуральний каучуковий латекс 100%. не медичного призначення, не стерильні. призначені для захисту шкіри рук під час роботи від бруду та механічних ушкоджень. виробник: WEAR SAFE (MALAYSIA) SDN BHD. торговельна марка: TRIDENT», країна походження- Малайзія, який ввозився на умовах поставки FOB PORT KLANG, Малайзія. Рівень митної вартості товару становить 0,1787 дол. США за пару. Коригування на обсяг партій, комерційні умови, умови поставки не здійснювалося.

В подальшому, декларантом оцінюваний товар оформлено у вільний обіг згідно з МД №25UA205050040918U6 від 20.10.2025 з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 МК України.

Ухвалою суду від 09.12.2025 відмовлено в задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026, яким головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №140/13134/25 було визначено суддю Дмитрука В.В., справу прийнято до провадження.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 20.10.2025 для митного оформлення товарів декларантом ФОП Смірновою К.В. в інтересах ТзОВ «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» подано МД №25UA205050040853U1 на товар: «Рукавички захисні, латексні, не припудрені, нові: 1.Рукавички «MAXI GRIP», розмір S - 100 ящиків. 2.Рукавички «MAXI GRIP», розмір M - 758 ящиків. 3.Рукавички «MAXI GRIP», розмір L - 800 ящиків. 4.Рукавички «MAXI GRIP», розмір XL - 300 ящиків. Упаковані в 1958 картонних ящиках по 10 упаковок в кожному. Товар не військового призначення і не подвійного використання. Країна походження: Малайзія. Виробник: MAXSILIN PRODUCTS SDN.BHD. Торговельна марка: MAXI GRIP». Митну вартість вказаного т/з визначено за основним методом – за ціною договору (контракту).

На підтвердження заявленої митної вартості товару та обраного основного методу її обчислення декларантом до МД були подані такі документи: пакувальний лист від 22.07.2025, рахунок-фактура (інвойс) від 22.07.2025 №INV-220725 (а. с. 16, переклад а. с. 56), коносамент №PKGSE002008 від 10/08/2025 (а. с. 26,переклад а. с. 57), автотранспортна накладна від 07.10.2025 №3409 (а. с. 33, переклад а. с. 54), декларація про походження товару від 22.07.2025 №INV-220725 (а. с. 19, переклад а. с. 18), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 20.10.2025 №25UA205050040122U8 (а. с. 34-35), банківські платіжні документи від 17.09.2025 №26 (а. с. 17, переклад а. с. 55), рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 14.10.2025 №14/10/25-01 (а. с. 31), документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 14.10.2025, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 22.07.2025 №220725 (а. с. 13-15), договір про надання послуг митного брокера від 10.10.2025 (а. с. 41-42), договір (контракт) про перевезення від 09.10.2025 №09102025/1 (а. с. 22-24).

З оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що митна вартість товару за вказаною МД не була визнана митним органом у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності:

- Вартість товару згідно інвойсу від 22.07.2025 №INV-220725 - 41403 дол.США, тоді як прописом в Інвойсі вказано суму 41705,4 дол.США. що може свідчити про надання недостовірних відомостей щодо вартості товару. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (пункти 4, 6, 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі- Кодекс)). П.4.1 Контракту від 22.07.2025 №220725 (далі- Контракт) передбачена передоплата за 21 день до запланованої дати прибуття товару у порт призначення. Згідно з нормами Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі- Постанова №216). Для підтвердження здійснення оплати за оцінюваний товар декларантом надано витяг з системи SWIFT, проте платіжної інструкції в іноземній валюті не надано. Отже, декларантом не надано належного документального підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар.

- Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі – Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано: договір про надання транспортно- експедиторських послуг від 09.10.2025 № 09102025/1, рахунок на оплату від 14.10.2025 № 14/10/25-01, довідку про транспортні витрати від 14.10.2025 б/н. Вказані документи надано від ТзОВ «МЕГГА ТРАНС», тоді як перевізник товару автотранспортом відповідно до графи 16 CMR- «MULTYTRANS LTD, а особою, відповідальною за доставку в коносаменті від 10.08.2025 № PKGSE002008 вказано «UTRUST LOGISTICS LIMITED». Документів від фактичних перевізників товару не надано, що не дає можливості перевірити достовірність заявлених транспортних витрат, а отже і достовірність заявлення такої складової митної вартості як витрати на транспортування. Договір про надання транспортно- експедиторських послуг від 09.10.2025 № 09102025/1 не завірений експедитором. Окрім того, даний договір укладено 09.10.2025, тоді як товар було прийнято до перевезення згідно коносаменту №PKGSE002008- 10.08.2025, а завантаження за автомобільний транспортний в місті Гданськ засіб відбулося 07.10.2025 (згідно CMR). Сказане обґрунтовано ставить під сумнів повноваження ТзОВ «МЕГГА ТРАНС» надавати інформацію щодо вартості перевезення оцінюваного товару.

- Довідка про транспортні витрати від 14.10.2025 б/н містить інформацію щодо вартості витрат по перевезенню товару автотранспортом за маршрутом м. Гданськ (Польща) – п/п Дорогуськ-Ягодин (Україна) у розмірі 34860 грн (відстань орієнтовно 610 км, що становить 57,15 грн за 1 км) та за маршрутом п/п Дорогуськ-Ягодин (Україна) – м. Ковель (Україна) у розмірі 23240 грн (відстань орієнтовно 60 км, що становить 387,33 грн за 1 км). З огляду на зазначене вартість перевезення товару за межами митної території України є значно меншою, ніж вартість перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країні (Польщі), через яку здійснювалось перевезення товару. Окрім того, вартість експедиторських послуг за межами митної території України (3320 грн) є значно меншою, ніж вартість експедиторських послуг на території України (14212,23 грн), що ставить під сумнів достовірність розподілу даних витрат з огляду на повний маршрут транспортування (від порту в Малайзії до міста Ковель). Сказане може свідчити про недостовірність декларування фактично понесених витрат за межами митної території України, які є невід`ємними складовими митної вартості товару.

- Окрім того, декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваного товару, та, відповідно, не включено дані витрати до митної вартості оцінюваного товару, хоча витрати на страхування є невід`ємною складовою митної вартості товару за умовами поставки FOB. Сказане може свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід`ємні складові.

З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 8) копію митної декларації країни відправлення; 9) висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Листом №б/н від 20.10.2025 декларант відмовився від надання додаткових документів.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів № №UA205050/2025/000260/2 від 20.10.2025.

З графи 33 вказаного рішення вбачається, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх відомостей, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності. Декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості та у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, заявлену митну вартість не визнано. Митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС (ЕМД від 31.01.2024 № 24UA902020200885U5). За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято вартість товару, митне оформлення якого вже завершено,- «латексні рукавички неопудрені HIGH RISK, FULL TEXTURED. матеріал виготовлення: натуральний каучуковий латекс 100%. не медичного призначення, не стерильні. призначені для захисту шкіри рук під час роботи від бруду та механічних ушкоджень. виробник: WEAR SAFE (MALAYSIA) SDN BHD. торговельна марка: TRIDENT», країна походження- Малайзія, який ввозився на умовах поставки FOB PORT KLANG, Малайзія. Рівень митної вартості товару становить 0,1787 дол.США за пару.

Крім того, Волинська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA205050/2025/000952, відповідно до якої відмовлено у митному оформленні товарів (а. с. 36-37).

В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №25UA205050040918U6 від 20.10.2025.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що як до митного оформлення, так і до суду позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують задекларовану митну вартість товару, зокрема: пакувальний лист від 22.07.2025, рахунок-фактура (інвойс) від 22.07.2025 №INV-220725 (а. с. 16, переклад а. с. 56), коносамент №PKGSE002008 від 10/08/2025 (а. с. 26,переклад а. с. 57), автотранспортна накладна від 07.10.2025 №3409 (а. с. 33, переклад а. с. 54), декларація про походження товару від 22.07.2025 №INV-220725 (а. с. 19, переклад а. с. 18), акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 20.10.2025 №25UA205050040122U8 (а. с. 34-35), банківські платіжні документи від 17.09.2025 №26 (а. с. 17, переклад а. с. 55), рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги від 14.10.2025 №14/10/25-01 (а. с. 31), документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 14.10.2025, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 22.07.2025 №220725 (а. с. 13-15), договір про надання послуг митного брокера від 10.10.2025 (а. с. 41-42), договір (контракт) про перевезення від 09.10.2025 №09102025/1 (а. с. 22-24).

Суд вважає, що відсутні підстави ставити під сумнів заявлену декларантом за першим методом митну вартість спірних товарів, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні ознаки підробки або розбіжності щодо вартості товару, та документи містять достатньо відомостей щодо ціни товару.

Суд також звертає увагу, що в порядку частини третьої статті 53, пункту 2 частини п`ятої статті 54 МК України відповідач має право запитувати від декларанта лише ті документи, які необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх, передбачених статтею 53 МК України, документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнівів щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Такий висновок щодо застосування норм статей 53, 54 МК України Верховний Суд зробив в ряді постанов, зокрема від 27.03.2020 (справа № 540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 21.10.2021 (справа № 420/4820/19).

В оскаржуваному рішенні відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності у поданих декларантом документах впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що розбіжності, про які зазначено у рішенні про коригування митної вартості товару, не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), які є доказом здійснення операцій купівлі-продажу товару, належать до групи документів, що є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Так, однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що вартість товару згідно інвойсу від 22.07.2025 №INV-220725 - 41403 дол.США, тоді як прописом в інвойсі вказано суму 41705,4 дол.США, що може свідчити про надання недостовірних відомостей щодо вартості товару. Одними із основних документів, що підтверджують митну вартість товарів, є банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та, якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (пункти 4, 6, 8 частини другої статті 53 Митного кодексу України (далі- Кодекс)). П.4.1 Контракту від 22.07.2025 №220725 (далі- Контракт) передбачена передоплата за 21 день до запланованої дати прибуття товару у порт призначення. Згідно з нормами Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції», Положення про здійснення операцій із валютними цінностями, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 № 2, для здійснення платіжної операції з переказу іноземної валюти використовується платіжна інструкція в іноземній валюті, реквізити якої передбачені Положенням про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 № 216 (далі - Постанова №216). Для підтвердження здійснення оплати за оцінюваний товар декларантом надано витяг з системи SWIFT, проте платіжної інструкції в іноземній валюті не надано. Отже, декларантом не надано належного документального підтвердження ціни, що фактично сплачена за оцінюваний товар.

З метою підтвердження вартості придбаного товару, позивачем крім інвойсу від 22.07.2025 № INV-220725 був поданий витяг з системи SWIFT від 17.09.2025 (а. с. 17, переклад а. с. 55), в якому зазначено про оплату 41 403 доларів США на рахунок MAXSLIN PRODUCTS SDN BHD згідно умов договору № 220725 від 22.07.2025.

Таким чином, дані документи складені належним чином, узгоджуються між собою і відображають усі необхідні показники числових значень митної вартості товару.

З приводу тверджень відповідача про те, що відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» (далі – Наказ № 599) для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до пункту 6 частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, до яких можуть належати: - рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка- фактури; - калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу). Для підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару декларантом надано: договір про надання транспортно-експедиторських послуг від 09.10.2025 № 09102025/1, рахунок на оплату від 14.10.2025 № 14/10/25-01, довідку про транспортні витрати від 14.10.2025 б/н. Вказані документи надано від ТзОВ «МЕГГА ТРАНС», тоді як перевізник товару автотранспортом відповідно до графи 16 CMR- «MULTYTRANS LTD, а особою, відповідальною за доставку в коносаменті від 10.08.2025 № PKGSE002008 вказано «UTRUST LOGISTICS LIMITED». Документів від фактичних перевізників товару не надано, що не дає можливості перевірити достовірність заявлених транспортних витрат, а отже і достовірність заявлення такої складової митної вартості як витрати на транспортування. Договір про надання транспортно- експедиторських послуг від 09.10.2025 № 09102025/1 не завірений експедитором. Окрім того, даний договір укладено 09.10.2025, тоді як товар було прийнято до перевезення згідно коносаменту №PKGSE002008- 10.08.2025, а завантаження за автомобільний транспортний в місті Гданськ засіб відбулося 07.10.2025 (згідно CMR). Сказане обґрунтовано ставить під сумнів повноваження ТзОВ «МЕГГА ТРАНС» надавати інформацію щодо вартості перевезення оцінюваного товару.

Варто зауважити, що з метою підтвердження ціни декларантом було надано інвойс INV-220725 від 22.07.2025, платіжну інструкцію від 22.07.2025, які засвідчують факт сплати суми коштів в розмірі 41 403 доларів США, та довідку про транспортні витрати, в якій деталізовані витрати як за межами, так і на території України. Крім того, надано: договір про надання транспортно експедиторських послуг від 09.10.2025 № 09102025/1, рахунок на оплату від 14.10.2025 № 14/10/25-01, довідку про транспортні витрати від 14.10.2025 б/н.

09.10.2025 ТзОВ «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» (клієнт) та ТзОВ «МЕГГА ТРАНС» (експедитор) уклали договір про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів № 09102025/1 (а. с. 27-29). Згідно умов п. 1.1 договору експедитор зобов`язується за дорученням, від імені клієнта надати транспортно-експедиторські послуги з організації перевезення вантажів морським, автомобільним, залізничним, авіаційним транспортом, а також перевезення у великотоннажних контейнерах і додаткові послуги, необхідні для організації таких перевезень. Пунктом 1.2 договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення експортно-імпортних та транзитних вантажів передбачає, що послуги надаються клієнту при експортних, імпортних, внутрішніх, транзитних перевезеннях територією інших держав або внутрішніх перевезеннях територією України. Для підтвердження витрат на перевезення ТзОВ «МЕГГА ТРАНС» надало довідку про транспортні витрати.

Окрім того, зазначено, що документи надано від ТзОВ «МЕГГА ТРАНС», тоді як перевізник товару автотранспортом відповідно до графи 16 CMR - «MULTYTRANS LTD, а особою, відповідальною за доставку в коносаменті від 10.08.2025 № PKGSE002008 вказано «UTRUST LOGISTICS LIMITED», а отже нібито відбулося залучення третіх осіб.

Так, всі етапи перевезення було організовані експедитором ТзОВ «МЕГГА ТРАНС», який має право укладати договори з перевізниками, портами, судноплавними компаніями тощо.

Згідно умов договору перевезення експедитор має право: 2.1.1. укладати договори та угоди з перевізниками, портами, складами, судноплавними компаніями / її агентами, експедиторськими та іншими організаціями, які є резидентами або нерезидентами України, для виконання своїх обов`язків за цим договором. 2.1.2. представляти інтереси клієнта у взаємовідносинах з перевізниками, портами і іншими організаціями. 2.1.3. залучати до виконання своїх обов`язків за договором інші організації та особи. Компанія-перевізник «UTRUST LOGISTICS LIMITED», що вказана у коносаменті, була залучена задля виконання взятих на себе договірних зобов`язань із морського перевезення товару, при цьому надання договору(ів), укладених ТзОВ «МЕГГА ТРАНС» із своїми контрагентами, знаходиться поза межами господарської діяльності позивача.

Щодо твердження митного органу, що договір перевезення укладено 09.10.2025, тоді як товар було прийнято до перевезення згідно коносаменту № PKGSE002008- 10.08.2025, а завантаження за автомобільний транспортний в місті Гданськ засіб відбулося 07.10.2025 (згідно CMR).

Договір перевезення від 09.10.2025 було укладено після фактичного прийняття товару до перевезення відповідно до коносаменту № PKGSE002008 від 10.08.2025 та здійснення завантаження автомобільного транспортного засобу в місті Гданськ 07.10.2025 (згідно CMR). Таке оформлення зумовлено необхідністю узгодження та підтвердження сторонами остаточних умов перевезення, зокрема вартості, строків та відповідальності сторін, після фактичного виконання частини перевізних операцій

Також не заслуговують на увагу твердження відповідача про те, що довідка про транспортні витрати від 14.10.2025 б/н містить інформацію щодо вартості витрат по перевезенню товару автотранспортом за маршрутом м. Гданськ (Польща) – п/п Дорогуськ-Ягодин (Україна) у розмірі 34860 грн (відстань орієнтовно 610 км, що становить 57,15 грн за 1 км) та за маршрутом п/п Дорогуськ-Ягодин (Україна) – м. Ковель (Україна) у розмірі 23240 грн (відстань орієнтовно 60 км, що становить 387,33 грн за 1 км). З огляду на зазначене вартість перевезення товару за межами митної території України є значно меншою, ніж вартість перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країні (Польщі), через яку здійснювалось перевезення товару. Окрім того, вартість експедиторських послуг за межами митної території України (3320 грн) є значно меншою, ніж вартість експедиторських послуг на території України (14212,23 грн), що ставить під сумнів достовірність розподілу даних витрат з огляду на повний маршрут транспортування (від порту в Малайзії до міста Ковель). Сказане може свідчити про недостовірність декларування фактично понесених витрат за межами митної території України, які є невід`ємними складовими митної вартості товару, з огляду на таке.

Довідка про вартість перевезення була надана ТзОВ ««МЕГГА ТРАНС», ставити під сумнів порядок розподілу витрат перевізника (Експедитора) не можна, оскільки це стосується внутрішньогосподарської діяльності саме перевізника, який як суб`єкт господарювання самостійно визначає вартість своїх послуг.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 242 КАС України суд враховує також висновки щодо застосування норма права, викладені у постанові Верховного Суду від 07.07.2023 у справі № 803/718/17, які полягають у такому.

Якщо закон не визначає доказ (докази), винятково яким (-ми) має підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими має підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

З приводу тверджень відповідача про те, що окрім того, декларантом не надано жодних відомостей щодо страхування оцінюваного товару, та, відповідно, не включено дані витрати до митної вартості оцінюваного товару, хоча витрати на страхування є невід`ємною складовою митної вартості товару за умовами поставки FOB. Сказане може свідчити про те, що до митної вартості не включено всі її невід`ємні складові, суд зазначає.

Відповідно до графи 20 МД №25UA205050040853U1 від 20.10.2025 року умови поставки визначено – FOB, MY Klang, Malaysia.

Відповідно до правил Інкотермс 2020 термін FOB означає, що продавець зобов`язаний доставити товар у порт і завантажити на вказане покупцем судно; витрати з доставки товару на борт судна лягають на продавця. У деяких портах при поставках на умовах FOB витрати з завантаження несе покупець. Ризик випадкової загибелі майна або його пошкодження покладається на продавця - до моменту перетину товаром борту судна, і на покупця - з зазначеного моменту. За стандартами Інкотермс, FOB означає товар завантажується на судно замовника. Вказівка на умови ФОБ в договорі означає, що продавець оплачує доставку товару до моменту завантаження, плюс саме завантаження на борт. Також на нього покладено обов`язки з очищення товару від мит (при експортній поставці). Покупець оплачує перевезення, страховку, витрати по розвантаженню і транспортування в точку призначення. Передача ризиків відбувається в момент, коли вантаж перетинає борт судна.

Таким чином, покупець оплачує страховку вантажу, у разі якщо вказаний вантаж було застраховано. Підпунктом 2.2.5 договору про транспортно-експедиторське обслуговування, що укладений між ТзОВ «Спецзахисторг» та ТзОВ «МЕГГА ТРАНС», визначено, що до обов`язків експедитора віднесено за дорученням та за рахунок клієнта здійснювати страхування вантажів клієнта.

З наявної в матеріалах справи довідці про транспортні витрати від 14.10.2025 б/н (а. с. 30), виданої директором ТзОВ «МЕГГА ТРАНС» вбачається, що страхування вантажу не проводилось.

Крім того, на дату укладення договору відповідальність експедитора застрахована у страховому клубі TT CLUB MUTUAL INSURANCE LTD (п. 5.2 Договору). Разом з тим, жодних рахунків на проведення страхування даного вантажу експедитор не виставляв.

Визначена у МД № №25UA205050040122U8 від 15.10.2025 митна вартість товару підтверджена всіма необхідними документами, наданими декларантом, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у зазначеній МД.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що митний орган не виконав обов`язку щодо зазначення конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а вказані відповідачем сумніви не можна визнати обґрунтованими, позаяк суду не надані докази того, що подані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що підлягає сплаті за ці товари. Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що декларантом було подано усі документи, що підтверджують правомірність декларування товару за основним (першим) методом, та які чітко ідентифікують придбаний товар, містять об`єктивні та достовірні дані, не містять дефектів та підтверджують числові значення, зазначені в МД, у зв`язку із чим відповідач безпідставно не визнав заявлену декларантом митну вартість та витребував додаткові документи у декларанта, а у подальшому, у зв`язку із неподанням додаткових документів, безпідставно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 МК України).

Вказані правові висновки підтверджуються чіткою та послідовною практикою Верховного Суду, яка наведена, зокрема, у постановах від 12.03.2020 у справі № 804/6243/14, від 07.05.2020 у справі № 1.380.2019.00162, від 02.03.2021 у справі № 380/842/20. У цих рішеннях суду касаційної інстанції також зазначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

На думку суду, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів відсутнє належне обґрунтування того, що виявлені митним органом розбіжності впливають на митну вартість товарів, та суд вважає, що вказані вище розбіжності не можуть впливати на митну вартість товару та не могли бути правовою підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта.

Приписами пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, оскільки у ньому, крім номерів та дат МД, на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі № 815/6854/17, від 14.07.2020 у справі № 809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у спірному випадку митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач через уповноваженого декларанта надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений платіжною інструкцією від 06.11.2025 №366 та від 08.12.2025 №405 (а. с. 11, 147) судовий збір за подання позовної заяви в сумі 5599,00 грн.

При вирішенні питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 20000,00 грн суд враховує такі положення КАС України та правові висновки Верховного Суду.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

Позивач на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подав лише свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а. с. 43) та ордер на надання правничої допомоги (а. с. 146).

Приписами частини четвертої статті 134 КАС України чітко передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає такий документ, як детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Проте, визначених законодавством документів, які підтверджують вартість наданих адвокатом у цій справі послуг, позивач не надав.

З урахуванням наведеного, оскільки у матеріалах справи відсутнє належне документальне підтвердження витрат на правову допомогу та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом у цій справі, тому підстави для розподілу витрат на правничу допомогу адвоката відсутні.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.10.2025 №UA205050/2025/000260/2.

Стягнути з Волинської митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» судовий збір в розмірі 5 599 гривень 00 копійок (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПЕЦЗАХИСТТОРГ» (45000, Волинська область, місто Ковель, вулиця Грушевського, 100, код ЄДРПОУ 44648849).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя В.В. Дмитрук