Суд: Пересипський районний суд міста Одеси
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Крадіжка
Дата: 08 червня 2026 р.
Справа: №523/6620/26
Суддя: Шкуренков М. В.
Пересипський районний суд міста Одеси Справа № 523/6620/26
Провадження №1-кп/523/1455/26
В И Р О К
І м е н е м У к р а ї н и
09.06.2026 Пересипський районний суд міста Одеси в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі матеріали кримінального провадження №42026163040000018 від 11.03.2026 рокувідносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Одеси, громадянина України, який має середню освіту, не одружений, офіційно не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до положень ст.89 КК України не має судимості,
по звинуваченню у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи, про те, що Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, та після його затвердження Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» цей Указ набрав чинності, у зв`язку з чим в Україні відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» та ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» розпочався воєнний стан, який неодноразово продовжувався, діяв на момент вчинення та діє до теперішнього часу, скоїв умисний, корисливий злочин при наступних обставинах:
Так, ОСОБА_4 , 08.02.2026 близько 17 годин 00 хвилин, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, перебуваючи на 8 поверсі багатоповерхового будинку, виявив, що двері в квартиру АДРЕСА_2 не зачинені та проник до вказаної квартири, звідки таємно викрав майно, яке належало ОСОБА_5 , а саме: SMART-телевізор марки «ERGO» чорного кольору, 32DHS7100, серійний номер: Е22061500986 з дистанційним пультом, вартістю 3 983 гривні 17 копійок.
В подальшому, ОСОБА_4 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальний збиток на загальну суму 3 983 гривні 17 копійок.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винним себе визнав повністю, підтвердивши всі обставини зазначені в обвинувальному акті, по суті справи пояснив, що він дійсно 08.02.2026 року приблизно о 17.00 годині зайшов до квартири свого знайомого коли там нікого не було та викрав телевізор, який переніс до своєї квартири, а в подальшому повернув потерпілій. У скоєному кається, просить суворо не карати, та надати йому ще один шанс.
Від потерпілої ОСОБА_5 по даному кримінальному провадженню надійшла заява с проханням розглянути справу за її відсутності, претензій вона не має, матеріальні збитки їй відшкодовані шляхом повернення майна.
Так як обвинувачений свою вину визнав повністю, підтвердив обставини скоєних ним кримінальних правопорушень, погодився на спрощену форму судового розгляду, а саме просив не досліджувати докази які він не оспорює, що передбачено ст.349 ч.3 КПК України, наслідки застосування якої роз`яснені учасникам розгляду, суд з`ясувавши думку учасників, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Таким чином, згідно викладеного, суд вважає, що дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати:
-за ч.4 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинена в умовах воєнного стану та винуватість обвинуваченого у скоєному кримінальному правопорушенні доказана повністю.
При призначенні виду і міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд, враховує характер і ступень тяжкості скоєних кримінальних правопорушень, що відноситься згідно ст.12 КК України до категорії тяжких злочинів, також повною мірою вивчена особа обвинуваченого, який не має судимості, відношення обвинуваченого до вчиненого злочину, провину визнав повністю, щиро покаявся.
Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватись вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визнаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст.12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали).
Відповідно до вимог ст.50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а при його призначенні суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, та обставини що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання.
Обставини, згідно ст.67 КК України, що обтяжують покарання – відсутні.
Обставинами, згідно ст.66 КК України, що пом`якшують покарання – щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Враховуючи зазначене, та приймаючи до уваги всі вище зазначені обставини, ставлення обвинуваченого до скоєного злочину, думку прокурора, який вважав за необхідне обрати обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75, 76 КК Україні, думку обвинуваченого, який погодився із запропонованим прокурором покаранням, суд прийшов до висновку про можливість досягти визначеної законом мети заходу примусу та вважає необхідним призначити обвинуваченому покарання не пов`язане із позбавленням волі.
Витрати на залучення експертів складають 3565,60 гривень - визнані обвинуваченим та підлягають відшокуванню. Питання про долю речових доказів по провадженню, суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги постанову Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у виді 5-ти (п`яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання у виді 5-ти років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 (два) роки.
Відповідно до пунктів 1-2 ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти даний орган про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міра запобіжного заходу до ОСОБА_4 не застосовувалась та скасуванню не підлягає.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Держави – 3565,60 (три тисячи п`тсот шістдесят п`ять гривень шістдеся копійок) - вартість проведенної по справі експертизи.
Речові докази, а саме SMART-телевізор марки «ERGO» чорного кольору, 32DHS7100, серійний номер: Е22061500986 з дистанційним пультом, які були повернуті потерпілій ОСОБА_5 під розписку – вважати переданим за належністю.
Копію вироку, негайно після оголошення, вручити учасникам процесу.
На вирок може бути подано апеляцію до Одеського апеляційного суду через Пересипський районний суд міста Одеси протягом тридцяти діб з моменту його проголошення, для осіб які перебувають під вартою, тридцять діб з моменту вручення копії вироку.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua