Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №509/6236/25 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/6236/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2026 року с-ще Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в режимі відеоконференцзв`язку обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025163160000205 від 07.09.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Іллічівськ Одеської області, громадянки України, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 129 КК України, –

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_4 06.09.2025 року приблизно о 13 год. 30 хв., знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_2 , у якому мешкає разом з колишнім чоловіком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де на підґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, викликаних побутовими причинами, у порушення вимог Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», влаштувала сварку з ОСОБА_6 , в ході якої обвинувачена ОСОБА_4 , не маючи мети позбавлення життя, але з метою погрози ОСОБА_6 вбивством, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою залякування та маючи умисел викликати у ОСОБА_6 побоювання за своє життя, взявши з вказаного будинку гладкоствольну вогнепальну зброю, а саме рушницю «Сайга-410К» № НОМЕР_1 , 410 калібру, обвинувачена ОСОБА_4 висловлювала на адресу ОСОБА_6 словесну погрозу вбивством: «Я тебе вб`ю», наказала останньому віддати ключі від автомобіля «Mercedes benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 належить обвинуваченій ОСОБА_4 .

Продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на погрозу вбивством, маючи намір викликати у колишнього чоловіка ОСОБА_6 реальні побоювання, щодо висловленої нею погрозою вбивством, і, підкріплюючи погрози вбивством активними діями, а саме тримаючи у руках рушницю «Сайга- 410К» на відстані приблизно 15 метрів від останнього здійснила один постріл в бік ОСОБА_6 , таким чином демонструючи рушницю, продовжила супроводжувати свої активні дії висловлюванням щодо нього про погрозу вбивством. Обвинувачена ОСОБА_4 , вимагаючи надалі ключі від її автомобіля та погрожуючи ще раз застосуванням зброї, та, усвідомлюючи те, що ця загроза може викликати у ОСОБА_6 , реальне побоювання за своє життя, здійснила другий постріл в бік потерпілого, однак куля пройшла поряд з ОСОБА_6 , та пробила наскрізь металеве відро, залишивши на ньому сліди продуктів пострілу.

В свою чергу ОСОБА_6 , сприйнявши дії обвинуваченої ОСОБА_4 як реальну загрозу для свого життя, повіривши в серйозність її намірів, маючи реальні підстави побоюватися здійснення висловлених нею погроз вбивством, бо остання підтверджувала їх реальними діями, ОСОБА_6 , відкинув на відстань приблизно десяти метрів від себе ключі від автомобіля «Mercedes benz», державний номерний знак НОМЕР_2 , та вибіг з двору будинку.

Дії обвинуваченої ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, за обставин викладених в обвинувальному акті, визнавала частково, пояснивши, що вона не мала наміру вбивати потерпілого, та надавши наступні показання. Потерпілий ОСОБА_6 є її колишнім чоловіком, з яким на той час вона проживала в одному будинку, який розділено на дві частини. 06.09.2025 року вранці вона збиралась поїхати з дому на власному автомобілі з метою уникнення сварки з потерпілим ОСОБА_6 , який напередодні, на ґрунті сварки з нею про розподіл майна, розбив вікно в її частині будинку та погрожував їй. Однак, ОСОБА_6 заборонив їй виїжджати та забрав у неї ключі від її автомобіля. Після чого, вона пішла до будинку та взяла до рук заряджений автомат, який стояв біля сходів. Вийшовши на подвір`я зі зброєю, з метою налякати ОСОБА_6 , щоб він її не побив та не пошкодив її автомобіль, здійснила почергово два постріли поспіль вгору. При цьому, ОСОБА_6 перебував від неї на відстані близько 10 метрів. Після чого, ОСОБА_6 злякався, кинув у неї ключі та вибіг з території домоволодіння. Ключі впали в траву, та вона їх не змогли там відшукати. Після чого, кинула зброю за контейнер, взяла ключі від іншого автомобіля та поїхала з дому. Коли заспокоїлась, повернулась додому та дала показання поліцейським, яких викликав ОСОБА_6 .

На запитання чи погрожувала вона ОСОБА_6 вбивством, промовляючи фразу: «Я тебе вб`ю!», відповіла, що можливо, однак точно не пам`ятає. Також обвинувачена повідомила, що не знає нічого про відро, яке має отвір від кулі, зазначила, що у відро не стріляла.

Після дослідження усіх доказів сторони обвинувачення, обвинувачена ОСОБА_4 надала показання щодо визнання своєї вини, визнавши, що дійсно вчинила саме погрозу вбивством відносно ОСОБА_6 при обставинах викладених у обвинувальному акті. Пояснила, що протягом судового розгляду вона неправильно розуміла суті обвинувачення, вважала, що її обвинувачубють у замаху на вбовство ОСОБА_6 , однак вона цього не бажала. Щиро кається, запевняла, що більше такого не повториться.

Потерпілий ОСОБА_6 03.02.2026 року подавав до суду письмову заяву, в якій просить розглядати дане кримінальне провадження без його участі, а також відшкодувати збитки на суму 100000 грн. При цьому, як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження потерпілим цивільний позов не заявлявся.

Також, під час судового засідання 05.05.2026 року потерпілий ОСОБА_6 відмовився від дачі показань у суді, пояснивши, що все що він розповідав слідчому, - є правдою. Від подальшої участі у справі, в тому числі у судових дебатах, потерпілий відмовився.

У ст. 56 КПК України визначені права потерпілого, серед яких є право потерпілого давати пояснення, показання або відмовитись їх давати. Тобто відмова потерпілого від дачі пояснень, показань є його правом, і суд не вправі примушувати потерпілого до дачі ним показань у кримінальному провадженні у випадку його відмови від дачі таких показань.

Під час судового розгляду кримінального провадження судом також досліджено письмові докази, а саме:

- протокол огляду місця події від 06.09.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , з додатками до нього - фототаблицею у вигляді ілюстрацій та Micro-SD картка з відеозаписом слідчої дії;

- протокол додаткового огляду місця події від 13.09.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 , з додатком до нього у вигляді ілюстрацій;

- протокол проведення слідчого експерименту від 28.10.2025 року за участю потерпілого ОСОБА_6 та додаток до нього DVD-диск з відеозаписом проведення слідчого експерименту, згідно яких потерпілим ОСОБА_6 відтворювалась подія, яка мала місце 06.09.2025 року за адресою: АДРЕСА_2 . Потерпілим зазначено, що близько 12:00 години до нього підійшла його колишня дружина ОСОБА_4 , яка теж проживає у вищевказаному будинку з проханням віддати їй ключі від автомобіля Mersedes-Benz, який оформлений на неї, на що ОСОБА_6 їй відмовив. Після цього, через пару хвилин, його колишня дружина зайшла в будинок, а потерпілий приліг відпочити у літній прибудові у саду. Перебуваючи там же, ОСОБА_6 побачив, що з будинку вийшла ОСОБА_4 з рушницею «Сайга» в руках, та почала поглядом його шукати. Потім, побачивши його, ОСОБА_4 зі словами «Зараз я тебе вб`ю» здійснила один постріл із рушниці, після чого підійшла ближче до нього, почала вимагати ключі від автомобіля, та здійснила ще один постріл у бік потерпілого. Після чого, ОСОБА_6 кинув ключі від автомобіля в бік ОСОБА_4 , але так щоб остання не одразу могла їх знайти, щоб він мав можливість втекти від неї. Коли ОСОБА_4 відволіклась на пошук кинутих ключів від автомобіля, ОСОБА_6 вибіг з території домоволодіння;

- постанова від 09.09.2025 року про визнання та долучення до кримінального провадження речових доказів: предмет зовні схожий на гвинтівку, на якій вигравірувано САЙГА-410К, MADE IN RUSSIA, Н03270478, який поміщено до сейф-пакету НПУ ВУМ 4010661; 7 предметів зовні схожих на патрони, із маркуванням САL 36, які поміщені до сейф-пакету НПУ NPU5075097; 2 стріляні гільзи із маркуванням САL 36, які поміщені до сейф-пакету НПУ NPU 5075095, а також ухвала слідчого судді Овідіопольського районного суду Одеської області від 09.09.2025 року про накладення арешту на вказане майно;

- постанова від 02.10.2025 року про визнання речових доказів та долучення їх до матеріалів кримінального провадження: вогнепальну зброю, а саме рушницю «Сайга - 410 К» № НОМЕР_1 , 410 калібру, що поміщено до сейф-пакетів ВУМ 4010661, PSP 4134618 з пломбою № 7628254 до розгляду кримінального провадження по суті в суді у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України; 7 патронів, 410 калібру, призначеними для стрільби з мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї відповідного калібру, що поміщено до сейф-пакету ВУМ 4010661, PSP 4134618 з пломбою № 7628254 до розгляду кримінального провадження по суті в суді у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- постанова від 15.10.2025 року про визнання речових доказів та долучення їх до матеріалів кримінального провадження: металеве відро білого кольору із слідами продуктів пострілу, а саме слідів металізації, що складаються з комплексу металів характерних для слідів продуктів пострілу, що поміщено до поліетиленового пакету, який опечатано полімерною пломбою «AKULA-M4» № NPU А671742 до розгляду кримінального провадження по суті в суді у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

- висновок експерта № СЕ-19/116-25/22612-БЛ судової експертизи зброї за експертною спеціальністю 3.1 «Балістичне дослідження вогнепальної зброї та бойових припасів до неї» від 29.09.2025 року, та ілюстративна таблиця до вказаного висновку. Згідно проведеної експертизи судовий експерт дійшов наступних висновків:

1. Надана на дослідження рушниця є гладкоствольною вогнепальною зброєю, рушницею «Сайга - 410К» № НОМЕР_1 , .410 калібру. Надана рушниця «Сайга - 410К» № Н03270478, .410 калібру, у представленому виді до категорії мисливської (спортивної) гладкоствольної зброї не відноситься, так як не відповідає вимогам загальних технічних вимог мисливської зброї галузевого стандарту України ГСТУ 78-41-002-97.

Надана рушниця виготовлена промисловим способом, виробництва «Ижевский машиностроительный завод», Росія. Надана рушниця «Сайга - 410К» № Н03270478, .410 калібру, конструктивних змін не має. Рушниця «Сайга — 410К» № НОМЕР_1 , .410 калібру, справна та до стрільби придатна.

2. Надані на дослідження 7 патронів є мисливськими боєприпасами - патронами .410 калібру, призначеними для стрільби з мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї відповідного калібру. Надані на дослідження 7 патронів виготовлені промисловим способом та до стрільби придатні;

- висновок експерта № СЕ-19/116-25/26699-ФХВР судової вибухово-технічної експертизи за експертною спеціальністю 5.1 «Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу» від 06.10.2025 року, та ілюстративна таблиця до вказаного висновку. Згідно проведеної експертизи судовий експерт дійшов наступного висновку: на наданому на дослідження мет алевому відрі, присутні сліди продуктів пострілу, а саме сліди металізації, що складаються з комплексу металів характерних для слідів продуктів пострілу.

Під час судового розгляду свідка обвинувачення ОСОБА_7 не допитано, прокурор відмовився від її допиту в суді, а сторона захисту не наполягала на її повторному виклику для дачі показань.

Оцінивши досліджені докази, у суду відсутні підстави ставити під сумнів покази потерпілого ОСОБА_6 , який як в ході огляду місця події 06.09.2025 року так і в ході слідчого експерименту 28.10.2025 року послідовно розповідав про обставини події, та як мав реальні підстави побоюватися за своє життя внаслідок неправомірних дій його колишньої дружини ОСОБА_4 , які виразилися у двох послідовних пострілах в його бік із його ж вогнепальної зброї – рушниці «Сайга – 410К», здійснені в ході конфлікту між ними та раптово виниклих неприязних відносин.

В ході судового розгляду не встановлено підстав оговорювати ОСОБА_4 потерпілим ОСОБА_6 , а також не встановлено підстав створювати штучні докази вини ОСОБА_4 у вчиненому нею кримінальному правопорушенні.

Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши письмові докази та відеозаписи як додатки до протоколів слідчих дій, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй злочину є встановленою і доведеною, а її дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 129 КК України, як погроза вбивством, якщо були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози.

На переконання суду, за встановлених обставин, обране ОСОБА_4 знаряддя вчинення кримінального правопорушення, здійснення нею пострілів у бік потерпілого, поза розумним сумнівом свідчать про реальність підстав для потерпілого побоюватися за своє життя, чим було досягнуто мети даного кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого нею кримінального правопорушення, яке згідно із ст. 12 КК України, є кримінальним проступком, особу винної, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачена ОСОБА_4 не працює, не заміжня, утриманців не має, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, раніше не судима.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , судом визнається щире каяття та активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченої, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо колишнього чоловіка, з яким обвинувачена перебувала у сімейних відносинах.

Відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а згідно з ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Зваживши у сукупності викладені обставини, враховуючи принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вчинення обвинуваченою умисного кримінального проступку, особу винної, її сімейний стан, наявність пом`якшуючих покарання обставин, обставину, що обтяжує покарання, суд приходить до висновку про те, що покарання обвинуваченій ОСОБА_4 за ч.1 ст.129 КК України слід призначити у межах санкції даної статті у виді обмеження волі, та із застосуванням ст.75 КК України звільнити її від відбування покарання з випробуванням, так як, на думку суду, виправлення обвинуваченої можливе без відбування призначеного виду покарання.

Таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень обвинуваченою.

У зв`язку зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, на обвинувачену ОСОБА_4 слід покласти обов`язки, передбачені п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Процесуальні витрати по справі понесені на залучення експертів становлять в загальному розмірі 11588 грн. 20 коп. та підлягають стягненню на користь держави з обвинуваченої.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Чорноморського міського суду Одеської областівід 09.09.2025 року, необхідно скасувати.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не обирався, під тав для його обрання до набрання вироком законної сили, суд не вбачає.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.129 КК України та призначити їй покарання за ч.1 ст.129 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробовуванням і встановити іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати на залучення експертів в загальному розмірі 11588 (одинадцять тисяч п`ятсот вісімдесят вісім) грн. 20 коп.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Чорноморського міського суду Одеської областівід 09.09.2025 року, - скасувати.

Речові докази після набрання вироком суду законної сили:

- вогнепальну зброю, а саме рушницю «Сайга - 410 К» № НОМЕР_1 , 410 калібру, що поміщено до сейф-пакетів ВУМ 4010661, PSP 4134618 з пломбою № 7628254; 7 патронів, 410 калібру, призначеними для стрільби з мисливської гладкоствольної вогнепальної зброї відповідного калібру, що поміщено до сейф-пакету ВУМ 4010661, PSP 4134618 з пломбою № 7628254, які зберігаються у камері зберігання речових доказів ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, розташованого за адресою: м.Чорноморськ, вул. Хантадзе, 15, - повернути власнику ОСОБА_6 ;

- металеве відро білого кольору із слідами продуктів пострілу, а саме слідів металізації, що складаються з комплексу металів характерних для слідів продуктів пострілу, що поміщено до поліетиленового пакету, який опечатано полімерною пломбою «AKULA-M4» № NPU А671742, яке знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів ВП № 1 ОРУП № 2 ГУНП в Одеській області, розташованого за адресою: м.Чорноморськ, вул. Хантадзе, 15, - знищити.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Овідіопольський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_1