Вирок від 08 червня 2026 р. у справі №946/3185/26 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Єдиний унікальний № 946/3185/26

Провадження № 1-кп/946/402/26

У К Р А Ї Н А

ІЗМАЇЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________________________________

ВИРОК

Іменем України

09 червня 2026 року м. Ізмаїл

Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянув у м. Ізмаїлі Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026162150000394, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Ізмаїлі Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимого:

04.06.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі – КК) до двох років пробаційного нагляду;

24.09.2025 Ізмаїльським міськрайонним судом Одеської області за ч. 1 ст. 309 КК до обмеження волі на строк два роки, звільнений на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням строком на один рік з покладанням обов`язків, передбачених ст. 76 КК,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,

інші учасники судового провадження: потерпіла юридична особа Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі».

Представник потерпілої юридичної особи – Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські електромережі» – у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку судової повістки про виклик до суду в електронній формі через електронний кабінет, а також записом та журналом судового засідання. Представник звернувся до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його перебуванням у щорічній відпустці. Заслухавши думки учасників судового провадження про можливість за відсутності представника потерпілої юридичної особи з`ясувати всі обставини судового розгляду, відповідно до ст.ст. 325, 326 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), а також з урахуванням положень ч. 4 ст. 28 КПК щодо невідкладного здійснення та першочергового розгляду кримінального провадження щодо особи, яка тримається під вартою, та того, що потерпіла юридична особа не була позбавлена можливості забезпечити участь іншого представника, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання про відкладення судового засідання та про його проведення без участі представника потерпілої юридичної особи.

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

1.20.04.2026 близько 13:00 год, більш точний час не встановлено, ОСОБА_3 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, перестрибнувши через бетонну огорожу незаконно проник на територію Ізмаїльської підстанції електромереж № 110/35/6, яка розміщена за адресою: вул. Нижньосадова, 27, м. Ізмаїл Одеської області, де з пошкодженого силового трансформатору за допомогою кусачок по металу, які підготував заздалегідь та приніс із собою, таємно викрав 10,55 кг фрагментів мідної обмотки низької напруги загальною вартістю 4 501,26 грн, яка належить АТ «ДТЕК Одеські електромережі», після чого після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинене в умовах воєнного стану.

Стаття (частина статті) КК, що передбачає відповідальність за злочини, винним у вчиненні яких визнається обвинувачений

3.Кримінальний кодекс України

«Стаття 185. Крадіжка

1. Таємне викрадення чужого майна (крадіжка) –

…

3. Крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому, –

…

4. Крадіжка, вчинена у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану, –

карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.»

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

4.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3 ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК). Враховуючи, що учасники судового провадження не піддали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позицій, суд за їх згодою визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого ОСОБА_3 та дослідженням документів, що стосуються його особи, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

5.Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення. Він детально розповів про обставини кримінального правопорушення та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, перелік та вартість майна, яким він заволодів, та пояснив, що 20.04.2026 він проник до зруйнованої та згорілої підстанції шляхом перестрибування через огорожу, де кусачками, які він приніс із собою нарізав мідну обмотку вагою близько 10 кг, після чого залишив місце події, а по дорозі додому його зупинили поліцейські, яким він відразу усе розповів та показав. Він мав намір продати викрадену мідь для того, щоб мати змогу заплатити за квартиру, оскільки йому встановили дводенний термін для цього під загрозою виселення. Трансформатор був зруйнованим та згорілим, там вже були сліди демонтажу мідної обмотки, тобто він не перший це робив, було видно, що до нього вже демонтували частину обмотки.

6.Таким чином, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчинені ним кримінального правопорушення, та з урахуванням того, що Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введений воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався у встановленому порядку, та діяв станом на момент вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 злочину, тобто станом на 20.04.2026, відповідно до Указу Президента України № 40/2026 від 12.01.2026, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»» № 4757-IX від 14.01.2026, кваліфікує його дії за ч. 4 ст. 185 КК.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

7.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття.

8.Обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд не вбачає. Суд не може врахувати рецидив злочинів як обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого, про що зазначено в обвинувальному акті, оскільки як обставина, що обтяжує покарання, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК віднесено саме рецидив злочинів, а не кримінальних правопорушень, а обвинувачений ОСОБА_3 , хоча й вчинив новий умисний злочин за цим вироком (ч. 4 ст. 185 КК), маючи судимість, але ця судимість не за умисний злочин, а за умисний кримінальний проступок (ч. 1 ст. 309 КК). Тому вчинення особою нового умисного злочину, маючи судимість за умисний кримінальний проступок, відповідно до точного змісту п. 1 ч. 1 ст. 67 КК не утворює обставину, що обтяжує покарання.

9.Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність інших обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст.92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором. У силу положень ст. 337 КПК суд позбавлений можливості додатково встановлювати та враховувати обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 та які в обвинувальному акті не зазначені, а також які прокурором не доказувалися, оскільки це погіршить становище обвинуваченого.

Мотиви призначення покарання

10.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст. ст. 65 – 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

11.Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин проти власності.

12.З медичних довідок вбачається, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.

13.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як високий, а ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється як середній. Орган з питань пробації вважає, що виправлення ОСОБА_3 неможливе без ізоляції від суспільства.

14.Отже, з урахуванням вказаних обставин, відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , того, що він хоча і щиро розкаявся у вчиненому кримінальному правопорушенні, відсутності обставин, що обтяжують його покарання, але з урахуванням даних досудової доповіді, високих ризиків вчинення ним повторного кримінального правопорушення та середнього ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, того, що він вчинив умисний тяжкий злочин в період відбування покарання за попереднім вироком та в період іспитового строку, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 та запобігання нових кримінальних правопорушень можливе лише з призначенням покарання за ч. 4 ст. 185 КК у виді позбавлення волі, але в нижніх межах санкції. Водночас, суд з урахуванням встановлених обставин не вбачає підстав для застосування положень як ст. 69 КК, так і ст. 75 КК, оскільки його виправлення неможливе без застосування реального покарання. Суд дійшов висновку, що призначення такого покарання у нижніх межах санкції буде необхідним, достатнім та дієвим заходом для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

15.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд також враховує те, що кримінальне правопорушення за цим вироком він вчинив після ухвалення вироків Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.06.2025 від 24.09.2025, якими він засуджений за ч. 1 ст. 309 КК відповідно до пробаційного нагляду на строк два роки та до обмеження волі на строк два роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням на строк один рік. Суд також враховує, що покарання по вказаним вирокам у виді пробаційного нагляду та обмеження волі не відбуті ним повністю.

16.У зв`язку із зазначеним вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 кримінального правопорушення в період встановленого йому іспитового строку слід розцінювати як порушення ним умов застосування ст. 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до ч. 3 ст. 78 КК, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового кримінального правопорушення суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.

Тому суд дійшов висновку про те, що в силу ч. 3 ст. 78 КК обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити покарання за правилами, передбаченими ст. 71 КК, а саме за сукупністю вироків.

17.Вказані висновки суду повністю збігаються з роз`ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними в абз. 4 п. 10 його постанови від 24.10.2003 № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» в редакції від 06.11.2009, відповідно до яких, виходячи з положень ч. 2 ст. 75 КК (в редакції 2001 р.), а також зі змісту частини 3 статті 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.

18.Наведений висновок суду також співпадає з висновком Верховного Суду, що викладений у його постановах від 14.09.2021 у справі № 127/25037/17 та від 15.07.2025 у справі № 462/7107/24, згідно якому у випадку вчинення злочину під час іспитового строку, покарання, від якого особа була звільнена з випробуванням, вважається невідбутою частиною покарання та стає реальним, яке має приєднуватися до покарання за новим вироком. Таким чином, законодавець звільнення від покарання з випробуванням не вважає невід`ємною частиною покарання, призначеного попереднім вироком, а лише способом виконання такого покарання, який змінюється на реальне відбування покарання у випадку вчинення нового злочину під час іспитового строку.

19.Таким чином, в силу ст. 71, ч. 3 ст. 75, ч. 3 ст. 78 КК обвинуваченому ОСОБА_3 з повністю невідбутих ним покарань у виді пробаційного нагляду та обмеження волі, призначених йому за попередніми вироками, слід частково приєднати до покарання, призначеного за цим вироком, перевівши покарання у виді пробаційного нагляду та обмеження волі в силу ч. 1 ст. 72 КК в більш суворий вид покарання – у виді позбавлення волі.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухвалені вироку

20.Ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.04.2026 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 був застосований запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на строк до 18.06.2026, у зв`язку з цим на підставі ч. 7 ст. 72 КК йому слід зарахувати період перебування під цілодобовим домашнім арештом у строк покарання, виходячи із співвідношення – три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі, а також судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні був затриманий 21.05.2026, що підтверджується відповідним протоколом (а.п. 76 – 79), та досі перебуває під вартою, оскільки ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.05.2026 відносно нього був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.07.2026. Оскільки суд дійшов висновку про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі, яке він має відбувати реально, з метою виконання вироку та запобіганню спробам обвинуваченого ухилитися від суду, строк його тримання під вартою має бути продовжений до набранням вироком законної сили. У зв`язку з цим в силу вимог ч. 5 ст. 72 КК попереднє ув`язнення з 21.05.2026 до набрання вироком законної сили має бути зараховане у строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі з розрахунку день за день.

21.Питання про арешт майна та про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до положень ч. 4 ст. 174, ч. 9 ст. 100 КПК.

22.В силу ч. 2 ст. 124 КПК з ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової товарознавчої експертизи №СЕ-19/116-26/10498-ТВ від 28.04.2026 у сумі 1 444,08 грн.

Керуючись ст.ст. 369 – 371, 373 – 375, ч. 15 ст. 615 КПК, суд –

ухвалив:

1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

2.У силу ст. 71 КК ОСОБА_3 частково приєднати частини невідбутих ним покарань у виді пробаційного нагляду та обмеження волі за вироками Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.06.2025 та від 24.09.2025 до покарання, призначеного за цим вироком, та остаточно ОСОБА_3 до відбування визначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років та один місяць, перевівши в силу ч. 1 ст. 72 КК менш суворі види покарань у виді пробаційного нагляду та обмеження волі в більш суворий вид у виді позбавлення волі.

3.Запобіжний захід ОСОБА_3 у виді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.

4.Строк покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту набрання вироком законної сили. В силу ч. 5 ст. 72 КК зарахувати ОСОБА_3 строк попереднього ув`язнення в строк покарання у виді позбавлення волі з 21 травня 2026 року до набрання вироком законної вили, виходячи з розрахунку день за день. Згідно ч. 7 ст. 72 КК зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання у виді позбавлення волі строк тримання під цілодобовим домашнім арештом з 22.04.2026 до 21.05.2026, виходячи з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту за один день позбавлення волі.

5.З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 22.04.2026 арешт, та:

–вилучений в ході огляду місця події за адресою: м. Ізмаїл, вул. Нижньосадова, 27, поліетиленовий мішок білого кольору, в середині якого знаходяться металеві фрагменти жовто-червоного кольору, зовні схожі на мідь, – передати потерпілій юридичній особі Акціонерному товариству «ДТЕК Одеські електромережі»;

–ножиці по металу «Technics» – конфіскувати.

6.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової експертизи у сумі 1 444,08 грн (одна тисяча чотириста сорок чотири гривні 08 коп.).

7.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_3 , який перебуває під вартою, – у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

8.Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

9.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.

10.Вирок в частині застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після його проголошення, доручити його виконання в цій частині прокурору та Ізмаїльському РВП ГУНП в Одеській області.

11.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.

12.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.

СУДДЯ

Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1