Вирок від 07 червня 2026 р. у справі №490/167/24 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/167/24 08.06.2026

н\п 1-кп/490/307/2026

Центральний районний суд міста Миколаєва

Справа № 490/167/24

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року місто Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченими у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12023152020001574 від 21.11.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Миколаєва, громадянин України, має середню спеціальну освіту, неодружений, проходив військову службу на посаді електрика-дизеліста інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимий, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець с. Станіслав Білозерського району Херсонської області, має середню спеціальну освіту, проходив військову службу на посаді майстра ремонтної майстерні засобів зв`язку взводу матеріально-технічного забезпечення польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 , має статус учасника бойових дій, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України,

за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_6 ,

встановив:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем на посаді майстра ремонтної майстерні засобів зв`язку взводу матеріально-технічного забезпечення польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_2 у військовому званні «матрос», 07.11.2023 в обідній час доби, разом ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою між собою, прибув до місця розташування заздалегідь обраного ними автомобіля марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , який був припаркований біля автосалону «Автоцентр Renault Миколаїв», який розташований за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Героїв України, 68.

Розуміючи, що самостійно довести свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом їм не вдасться можливим, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили залучити до вказаного злочину їх спільного знайомого, Особа-1, якому вони не повідомили про справжність їхніх намірів щодо незаконного заволодіння автомобілем марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 .

ОСОБА_4 зателефонував Особі-1, який на його прохання прибув до автосалону «Автоцентр Renault Миколаїв», що розташований за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Героїв України, 68, біля якого був припаркований автомобіль марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 .

Після того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, розподілили між собою злочинні ролі, направлені на скоєння вказаного кримінального правопорушення, домовились між собою, що автомобілем марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 заволодіють шляхом його буксирування, закріпивши його на буксирувальний трос до автомобіля ОСОБА_3 та перемістивши автомобіль марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , для його розукомплектування на запчастини з подальшим їх перепродажем.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дали зрозуміти Особі-1, що автомобіль ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , переданий їм на праві користування, тим самим ввівши в оману останнього, з приводу того, що подальша експлуатація та переміщення вказаного вище автомобіля є законною.

Після чого, ОСОБА_3 підійшов до автомобіля марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , який був за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Героїв України, 68, відчинив задні ліві пасажирські дверцята вказаного транспортного засобу, проникнувши таким чином до салону автомобіля.

Продовжуючи вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля марки ВА3, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , а ОСОБА_3 разом із Особою-1 відштовахали вказаний автомобіль у напрямку ТОВ «Техноторг», який розташований за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 113/1, на парувальне місце поруч з вказаним підприємством, з метою запобігання спробам бути поміченими сторонніми особами.

Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, діючи до раніше розробленого ними плану та ролей, ОСОБА_3 приєднав автомобіль марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , за допомогою буксирувального тросу до власного автомобіля мари «Nissan» з реєстраційним номером НОМЕР_4 .

Після чого, ОСОБА_4 діючи на довірливих відносинах, попрохав Особу-1, який не був обізнаний про справжність намірів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сісти за кермо автомобіля марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , на що Особа-1 погодився.

Далі, ОСОБА_3 , перебуваючи за кермом автомобіля «Nissan» з реєстраційним номером НОМЕР_4 , прикріпленого буксрисувальним тросом до автомобіля марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , за кермом якого перебував Особа-1 перемістили вказаний вище транспортний засіб за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили розкомплектування автомобіля марки ВА3, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , вартістю 91 750 грн., користувачем якого є ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем на посаді майстра ремонтної майстерні засобів зв`язку взводу матеріально-технічного забезпечення польового вузла зв`язку військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «молодший сержант», 07.11.2023, в обідній час доби, разом з ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, прибули до місця розташування заздалегідь обраного ними автомобіля марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , який був припаркований біля автосалону «Автоцентр Renault Миколаїв», який розташований за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Героїв України, 68.

Розуміючи, що самостійно довести свій злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння вказаним транспортним засобом їм не вдасться можливим, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили залучити до вказаного злочину їх спільного знайомого, Особа-1, якому вони не повідомили про справжність їхніх намірів щодо незаконного заволодіння автомобілем марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 .

ОСОБА_4 зателефонував Особі-1, який на його прохання прибув до автосалону «Автоцентр Renault Миколаїв», що розташований за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Героїв України, 68, біля якого був припаркований автомобіль марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 .

Після того, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продовжуючи реалізовувати свій

злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння транспортним засобом, розподілили між собою злочинні ролі, направлені на скоєння вказаного кримінального правопорушення, домовились між собою, що автомобілем марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , заволодіють шляхом його буксирування, закріпивши його на буксирувальний трос до автомобіля ОСОБА_3 та перемістивши автомобіль марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_5 , за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , для його розукомплектування на запчастини з подальшим їх перепродажем.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу на незаконне заволодіння транспортним засобом за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 дали зрозуміти Особі-1, що автомобіль ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , переданий їм на праві користування, тим самим ввівши в оману останнього, з приводу того, що подальша експлуатація та переміщення вказаного вище автомобіля є законною.

Після чого, ОСОБА_3 підійшов до автомобіля марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , який був за адресою: Миколаївська область, м. Миколаїв, пр. Героїв України, 68, відчинив задні ліві пасажирські дверцята вказаного транспортного засобу, проникнувши таким чином до салону автомобіля.

Продовжуючи вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 сів за кермо автомобіля марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , а ОСОБА_3 разом із ОСОБА_8 відштовахали вказаний автомобіль у напрямку ТОВ «Техноторг», який розташований за адресою: м. Миколаїв, пр. Героїв України, 113/1, на пакувальне місце поруч з вказаним підприємством, з метою запобігання спробам бути поміченими сторонніми особами.

Далі, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом, за попередньою змовою групою осіб, діючи до раніше розробленого ними плану та ролей, ОСОБА_3 приєднав автомобіль марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , за допомогою буксирувального тросу до власного автомобіля мари «Nissan» з реєстраційним номером НОМЕР_4 .

Після чого, ОСОБА_4 діючи на довірливих відносинах попрохав Особу-1, який не був обізнаний про справжність намірів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 сісти за кермо автомобіля марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , на що Особа-1 погодився.

Далі, ОСОБА_3 , перебуваючи за кермом автомобіля «Nissan» з реєстраційним номером НОМЕР_4 , прикріпленого буксрисувальним тросом до автомобіля марки ВАЗ, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , за кермом якого перебував Особа-1 перемістили вказаний вище транспортний засіб за місцем проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 здійснили розкомплектування автомобіля марки ВА3, моделі 21124, з реєстраційним номером НОМЕР_3 , вартістю 91 750 грн., користувачем якого є ОСОБА_7 .

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Між ОСОБА_3 , за участю захисника – адвоката ОСОБА_6 , та прокурором ОСОБА_5 08.06.2026 укладено угоду про визнання винуватості.

За змістом вказаної угоди, ОСОБА_3 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб; щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, не оспорює фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення.

Ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу обвинуваченого, який беззастережно визнав свою винуватість, наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягає у тому, що він визнає свою вину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, продовжує службу в Збройних Силах України та належним чином виконує обов`язки, спрямовані на відсіч та стримування збройної агресії РФ, а також дані про особу, а саме: до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем служби, враховуючи поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, яка свідчить про дійсне щире каяття, а не про формальне зазначення ним про таке, оскільки завдані збитки відшкодовано в повному обсязі, намагання стати на шлях виправлення, зважаючи на заяву потерпілого ОСОБА_7 про згоду на укладення угоди про визнання винуватості, у тому числі узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням, сторонами угоди узгоджено ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна; на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на два роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Прокурор просила затвердити угоду.

Обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю та беззастережно, просив суд про затвердження угоди; зазначив, що цілком розуміє вимоги угоди; укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; зазначив, що має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Захисник – адвокат ОСОБА_6 зазначила, що ОСОБА_3 повністю розуміє вимоги угоди та наслідки, угода відповідає вимогам КПК України; просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України є тяжким злочином, та не є корупційним кримінальним правопорушенням та кримінальним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, потерпілий надав згоду на укладення угоди, у тому числі узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням, отже угоду про визнання винуватості може бути укладено.

Суд з`ясував обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що ОСОБА_3 усвідомлює характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до нього застосовано.

Суд установив, що ОСОБА_3 цілком розуміє положення ст. 474 КПК України. Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_3 розуміє узгоджене покарання за вчинення кримінальних правопорушень та погоджується на його призначення.

Згідно зі ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень; у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Ураховуючи викладене вище, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні, а також з урахуванням даних про особу ОСОБА_3 , який беззастережно визнав свою винуватість, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем служби, є військовослужбовцем ЗСУ, брав участь у відсічі та стримування збройної агресії РФ, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування заподіяної злочином шкоди, відсутність обставин, що обтяжують покарання, з дотриманням принципу індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, та призначення ОСОБА_3 узгодженої сторонами міри покарання, яка є достатньою для виправлення та перевиховання і відповідає загальним засадам призначення покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Частина друга вказаної статті визначає, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, що узгоджено сторонами угоди, суд ураховує зміст ст. 75 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, а також ураховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, з урахуванням особливостей нагляду щодо засуджених військовослужбовців відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України.

Визначаючи тривалість іспитового строку, протягом якого обвинувачений має довести своє виправлення, не вчинити нового кримінального правопорушення і виконати покладені на нього обов`язки, суд ураховує тяжкість кримінального правопорушення, особу ОСОБА_3 та вважає доцільним визначити тривалість іспитового строку два роки.

Суд погоджується, що узгоджене сторонами угоди покарання є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідає загальним засадам призначення покарання.

Між ОСОБА_4 , за участю захисника – адвоката ОСОБА_6 , та прокурором ОСОБА_5 08.06.2026 укладено угоду про визнання винуватості.

За змістом вказаної угоди, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, а саме: незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене за попередньою змовою групою осіб; щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, не оспорює фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення.

Ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, яке згідно з ч. 5 ст. 12 КК України є тяжким злочином; особу обвинуваченого, який беззастережно визнав свою винуватість, наявність обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке полягає у тому, що він визнає свою вину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажає виправити ситуацію, продовжує службу в Збройних Силах України та належним чином виконує обов`язки, спрямовані на відсіч та стримування збройної агресії РФ, а також дані про особу, а саме: до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем служби, має статус учасника бойових дій, враховуючи поведінку обвинуваченого після вчинення злочину, яка свідчить про дійсне щире каяття, а не про формальне зазначення ним про таке, оскільки завдані збитки відшкодовано в повному обсязі, намагання стати на шлях виправлення, зважаючи на заяву потерпілого ОСОБА_7 про згоду на укладення угоди про визнання винуватості, у тому числі узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням, сторонами угоди узгоджено ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років без конфіскації майна; на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на два роки та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Прокурор просила затвердити угоду.

Обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, визнав повністю та беззастережно, просив суд про затвердження угоди; зазначив, що цілком розуміє вимоги угоди; укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді; зазначив, що має можливість виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

Захисник – адвокат ОСОБА_6 зазначила, що ОСОБА_4 повністю розуміє вимоги угоди та наслідки, угода відповідає вимогам КПК України; просила затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією).

Правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 289 КК України є тяжким злочином, та не є корупційним кримінальним правопорушенням та кримінальним правопорушенням, пов`язаним з корупцією, потерпілий надав згоду на укладення угоди, у тому числі узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням, отже угоду про визнання винуватості може бути укладено.

Суд з`ясував обставини, що дозволяють впевнитися в тому, що ОСОБА_4 усвідомлює характер обвинувачення та вид покарання, яке буде до нього застосовано.

Суд установив, що ОСОБА_4 цілком розуміє положення ст. 474 КПК України. Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє узгоджене покарання за вчинення кримінальних правопорушень та погоджується на його призначення.

Згідно зі ст. 65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень; у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

Ураховуючи викладене вище, за наслідками розгляду угоди в судовому засіданні, а також з урахуванням даних про особу ОСОБА_4 , який беззастережно визнав свою винуватість, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем служби, має статус учасника бойових дій, на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, – щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування заподіяної злочином шкоди, відсутності обставин, що обтяжують покарання, з дотриманням принципу індивідуалізації покарання, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, та призначення ОСОБА_4 узгодженої сторонами міри покарання, яка є достатньою для виправлення та перевиховання і відповідає загальним засадам призначення покарання.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Частина друга вказаної статті визначає, що суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п`яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Вирішуючи питання щодо звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, що узгоджено сторонами угоди, суд ураховує зміст ст. 75 КК України, обставини вчинення кримінального правопорушення та особу обвинуваченого, враховуючи наявність обставин, що пом`якшують покарання, а також ураховуючи відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд дійшов висновку про наявність підстав для звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку та покладенням обов`язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України, з урахуванням особливостей нагляду щодо засуджених військовослужбовців відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України.

Визначаючи тривалість іспитового строку, протягом якого обвинувачений має довести своє виправлення, не вчинити нового кримінального правопорушення і виконати покладені на нього обов`язки, суд ураховує тяжкість кримінальних правопорушень, особу ОСОБА_4 та вважає доцільним визначити тривалість іспитового строку два роки.

Суд погоджується, що узгоджене сторонами угоди покарання є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_4 , попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та відповідає загальним засадам призначення покарання.

Запобіжні заходи до обвинувачених не застосовано.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Відповідно до ст. 124 КПК України, витрати на залучення експерта у сумі 3 345,72 грн (висновок експерта № 23-6043 від 29.11.2023), - має бути стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави в рівних частинах.

Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази, а саме: кузов від автомобіля ВАЗ, чорного кольору, він-код НОМЕР_6 ; номерні знаки реєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 ; двигун із прикріпленою коробкою передач та двома приводами, індивідуальний номер якого « НОМЕР_7 »; радіатор охолодження із вентилятором, патрубком; акумулятор Duralast; два тормозних супорта; скло трикутної форми; два підголовника; задні двері у зборі із внутрішньою оббивкою, склом; задні сидіння у зборі; задні двері у зборі із внутрішньою оббивкою, склом; передні двері у зборі із внутрішньою оббивкою, склом; передні двері у зборі у зборі із внутрішньою оббивкою, склом; два передніх крісла з підголовниками; три колеса із резиною; пластикове жабо; три резинові ущільнювачі; залізний тормозний диск; два залізних захисту тормозного диску; дві розбиті протитуманні фари; внутрішня обшивка даху; задня кришка багажнику із вбудованим склом; пластиковий спойлер; пластиковий захист; частина корпусу повітряного фільтра; дві передні фари; пластиковий бампер; корпус із вентилятором салону; кришка речового ящика; дві частини вихлопної труби; рама стабілізатора; електропривід; щіток склоочисника; три залізні деталі підвіски; амортизатор у зборі із пружиною; амортизатор у зборі із пружиною, маточиною та двома важелями підвіски; частина внутрішньої оббивки; насос підсилювача гальма у зборі із ножним приводом; механізм рульової рейки; 15 різноманітних дротів; ножний привод зчеплення; замок запалення, із залізним корпусом та частиною рульової рейки; пластиковий декор кузова; приборна панель; п`ять резинових ковбиків; дві пластикові деталі кузова; чотири пластикових декору кузова; залізний тормозний диск; вісім пластикових деталей салону; блок управління двигуном; два електронних привода скла; два сонцезахисних козирка; кермо; 4 механізми паску безпеки; пластикове скло заднього габариту; залізна деталь кузова; захисна кришка двигуна; чотири задніх ліхтаря; ручка для тримання; дзеркало заднього виду; корпус повітряного фільтра; блок реле та запобіжників; спідометр; розширювальний бак рідини охолодження; пульт управління клімату; газові форсунки; газовий редуктор; гідравлічний підсилювач керма; блок управління газовими форсунками; пульт управління скло підйомника; панель відображення несправності; пульт управління покажчика повороту та склоочисниками; корпус зовнішнього скла заднього виду; годинник, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , - залишити ОСОБА_7 .

Відповідно до ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.11.2023 (справа № 490/11450/23, провадження № 1-кс/490/7638/23), на комплектуючі складові автомобіля ВАЗ, чорного кольору, він-код НОМЕР_6 ; державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , - скасувати.

Керуючись ст. 65, 66, 75, 76, ч. 2 ст. 289 КК України, ст. 100, 124, 174, 373, 374, 469, 474, 475 КПК України, суд

ухвалив:

– затвердити угоду про визнання винуватості від 08.06.2026, укладену між прокурором Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12023152020001574;

– визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації майна;

– відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на строк два роки;

– відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

– затвердити угоду про визнання винуватості від 08.06.2026, укладену між прокурором Окружної прокуратури м. Миколаєва ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_6 , у кримінальному провадженні №12023152020001574;

– визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації майна;

– відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням на строк два роки;

– відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

– стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 3 345,72 грн (три тисячі триста сорок п`ять грн 72 коп) в рівних частинах, а саме по 1 672,86 грн (тисяча шістсот сімдесят дві грн 86 коп) з кожного на користь держави;

– відповідно до ст. 174 КПК України арешт, накладений ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 27.11.2023 (справа № 490/11450/23, провадження № 1-кс/490/7638/23), на: кузов від автомобіля ВАЗ, чорного кольору, він-код НОМЕР_6 ; номерні знаки реєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 ; двигун із прикріпленою коробкою передач та двома приводами, індивідуальний номер якого « НОМЕР_7 »; радіатор охолодження із вентилятором, патрубком; акумулятор Duralast; два тормозних супорта; скло трикутної форми; два підголовника; задні двері у зборі із внутрішньою оббивкою, склом; задні сидіння у зборі; задні двері у зборі із внутрішньою оббивкою, склом; передні двері у зборі із внутрішньою оббивкою, склом; передні двері у зборі у зборі із внутрішньою оббивкою, склом; два передніх крісла з підголовниками; три колеса із резиною; пластикове жабо; три резинові ущільнювачі; залізний тормозний диск; два залізних захисту тормозного диску; дві розбиті протитуманні фари; внутрішня обшивка даху; задня кришка багажнику із вбудованим склом; пластиковий спойлер; пластиковий захист; частина корпусу повітряного фільтра; дві передні фари; пластиковий бампер; корпус із вентилятором салону; кришка речового ящика; дві частини вихлопної труби; рама стабілізатора; електропривід; щіток склоочисника; три залізні деталі підвіски; амортизатор у зборі із пружиною; амортизатор у зборі із пружиною, маточиною та двома важелями підвіски; частина внутрішньої оббивки; насос підсилювача гальма у зборі із ножним приводом; механізм рульової рейки; 15 різноманітних дротів; ножний привод зчеплення; замок запалення, із залізним корпусом та частиною рульової рейки; пластиковий декор кузова; приборна панель; п`ять резинових ковбиків; дві пластикові деталі кузова; чотири пластикових декору кузова; залізний тормозний диск; вісім пластикових деталей салону; блок управління двигуном; два електронних привода скла; два сонцезахисних козирка; кермо; 4 механізми паску безпеки; пластикове скло заднього габариту; залізна деталь кузова; захисна кришка двигуна; чотири задніх ліхтаря; ручка для тримання; дзеркало заднього виду; корпус повітряного фільтра; блок реле та запобіжників; спідометр; розширювальний бак рідини охолодження; пульт управління клімату; газові форсунки; газовий редуктор; гідравлічний підсилювач керма; блок управління газовими форсунками; пульт управління скло підйомника; панель відображення несправності; пульт управління покажчика повороту та склоочисниками; корпус зовнішнього скла заднього виду; годинник, – скасувати;

– відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази, а саме: кузов від автомобіля ВАЗ, чорного кольору, він-код НОМЕР_6 ; номерні знаки реєстрації транспортного засобу НОМЕР_3 ; двигун із прикріпленою коробкою передач та двома приводами, індивідуальний номер якого « НОМЕР_7 »; радіатор охолодження із вентилятором, патрубком; акумулятор Duralast; два тормозних супорта; скло трикутної форми; два підголовника; задні двері у зборі із внутрішньою оббивкою, склом; задні сидіння у зборі; задні двері у зборі із внутрішньою оббивкою, склом; передні двері у зборі із внутрішньою оббивкою, склом; передні двері у зборі у зборі із внутрішньою оббивкою, склом; два передніх крісла з підголовниками; три колеса із резиною; пластикове жабо; три резинові ущільнювачі; залізний тормозний диск; два залізних захисту тормозного диску; дві розбиті протитуманні фари; внутрішня обшивка даху; задня кришка багажнику із вбудованим склом; пластиковий спойлер; пластиковий захист; частина корпусу повітряного фільтра; дві передні фари; пластиковий бампер; корпус із вентилятором салону; кришка речового ящика; дві частини вихлопної труби; рама стабілізатора; електропривід; щіток склоочисника; три залізні деталі підвіски; амортизатор у зборі із пружиною; амортизатор у зборі із пружиною, маточиною та двома важелями підвіски; частина внутрішньої оббивки; насос підсилювача гальма у зборі із ножним приводом; механізм рульової рейки; 15 різноманітних дротів; ножний привод зчеплення; замок запалення, із залізним корпусом та частиною рульової рейки; пластиковий декор кузова; приборна панель; п`ять резинових ковбиків; дві пластикові деталі кузова; чотири пластикових декору кузова; залізний тормозний диск; вісім пластикових деталей салону; блок управління двигуном; два електронних привода скла; два сонцезахисних козирка; кермо; 4 механізми паску безпеки; пластикове скло заднього габариту; залізна деталь кузова; захисна кришка двигуна; чотири задніх ліхтаря; ручка для тримання; дзеркало заднього виду; корпус повітряного фільтра; блок реле та запобіжників; спідометр; розширювальний бак рідини охолодження; пульт управління клімату; газові форсунки; газовий редуктор; гідравлічний підсилювач керма; блок управління газовими форсунками; пульт управління скло підйомника; панель відображення несправності; пульт управління покажчика повороту та склоочисниками; корпус зовнішнього скла заднього виду; годинник, передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , - залишити ОСОБА_7 .

Роз`яснити сторонам угоди, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду на підставі угоди між обвинуваченим і прокурором про визнання винуватості може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України: обвинуваченим (його захисником) виключно з підстав призначення судом покарання суворішого ніж узгоджене сторонами угоди, ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання, невиконання судом вимог, встановлених частинами 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, у тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди, затвердження судом угоди у провадженні, в якому, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі оскарження, після перегляду справи судом апеляційної інстанції, якщо вирок не буде скасовано.

Копія вироку може бути отримана всіма учасниками судового провадження в Центральному районному суді м. Миколаєва. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1