Постанова від 21 травня 2026 р. у справі №705/5159/25 — Черкаський апеляційний суд

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 33/821/50/26 Справа № 705/5159/25 Категорія: ч. 1 ст. 163-1 КУпАП Головуючий у І інстанції Годік Л. С. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В., розглянувши апеляційну скаргу правопорушника ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайсуду Черкаської обл. від 17.10.2025 р., якою ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.

Рижавка Уманського р-ну Черкаської обл., громадянина України, має вищу освіту,

одружений, працює СТОВ «Дружба», директор, має на утриманні неповнолітню

дитину 2009 р. н., проживає

АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП та нього накладено адмінстягнення у виді штрафу у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 605,6 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 44.1., п. 44.6. ст. 44, п. 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5.06.95 за №168/704, із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 676 610 грн., а саме за серпень 2019 р. на суму 218 920 грн., за листопад 2019 р. на суму 210 000 грн., за лютий 2021 р. на суму 304 962 грн. та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 173 996 грн., а саме за серпень 2019 р. на суму 116 724 грн., за лютий 2021 р. на суму 57 272 грн., що підтверджено висновками акту перевірки від 6.08.2025 № 12133/23-00-07-04-01/03794348.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження по справі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що строки притягнення до адмінвідповідальності, в даному випадку, минули. Вважає, що суд приділив увагу лише обставинам наявності складу адмінправопорушення в діях особи, а строки притягнення до адмінвідповідальності залишились поза увагою. Правопорушення передбачене ч. 1 ст. 1631 КУпАП не є триваючим, тому адмінстягнення може бути накладене не пізніш як через три місяці з дня вчинення.

Акт перевірки є фіксацією правопорушення з боку перевіряючих, але це не означає що датою вчинення адмінправопорушення є дата складення акту перевірки.

Акт перевірки не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості особи у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163 1 КУпАП, акт перевірки не є юридичною формою рішення податкового органу та сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків та не є актом індивідуальної дії і не підлягає оскарженню.

При складанні протоколу перевіряючі мали б розуміти чи не пропущено строки накладення адмінстягнення, це питання мало бути з`ясоване судом, тому провадження по справі має бути закритим.

Датою вчинення правопорушення зазначене 6.08.2025 р., протокол складено через 12 днів - 18.08.2025 р., крім того фабула в протоколі викладена неправильно, зазначено результат проведення перевірки, а не суть вчиненого адмінправопорушення.

За умови невиконання вимоги ст. 254 КУпАП, в силу приписів ст. ст. 245, 252, 256, 280 КУпАП у своїй сукупності, протокол як доказ вчинення адмінправопорушення має бути визнаний судом недопустимим.

Вважає що в даному випадку відсутній склад адмінправопорушення, висновки викладені в акту перевірки є відображенням дій інспекторів та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь яких обов`язків.

Верховний суд неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки, висновки інспектора щодо наявності/ відсутності порушень законодавства та не породжує, не звужує, не змінює права особи, не встановлює додаткових обов`язків та не покладає відповідальність (постанова Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду від 8.09.2020 справа № П/811/2893/14).

Під час розгляду акту були розглянуті заперечення на акт, про який мова в протоколі про адмінправопорушення, та акт було змінено, але не скасовано, винесено податкові повідомлення-рішення, які на день винесення постанови не узгоджені, тому склад адмінправопорушення в діях відсутній.

Крім того, апелянт вважає, що він був позбавлений права надати пояснення по справі, хоча в постанові суду зазначено про належне повідомлення про дату та час судового засідання, однак виклику до суду не отримував, тому надає суду апеляційної інстанції документи, які не були подані до суду першої інстанції, а саме рішення про продовження строку розгляду скарги від 10.10.2025 р. та скріншот з кабінету платника податків про направлення скарги та рішення про продовження строку розгляду скарги.

Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адмінправопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст. ст. 51, 146, 160, 1724 - 1729, 173, ч. 3 ст. 178, ст. ст. 185, 1851, 1857, 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адмінвідповідальності, є обов`язковою, зазначений перелік є вичерпним та ч. 1 ст. 1631 КУпАП до нього не входить.

ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, 21.05.2026 р. через систему Електронний суд він надав заяву про розгляд апеляційної скарги без його участі, із зазначенням що доводи апеляційної скарги підтримує повністю, тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу без участі апелянта.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , який, підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адмінправопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняте мотивоване законне рішення.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 1631 КУпАП, відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктивна сторона даного правопорушення полягає у порушенні посадовою особою підприємства, установи, організації встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України (формальний склад).

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.

Суб`єктами правопорушення можуть бути порушення керівники та інші посадови особи підприємств, установ, організацій (заступники керівників з фінансово-економічних питань, головні бухгалтери тощо).

За приписами ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Доводи апелянта про те, що акт перевірки не підтверджує винуватість особи у вчиненні адмінправопорушення, є необґрунтованими.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної управлінням податкового аудиту ГУ ДПС у Черкаській обл. в особі ОСОБА_2 , ОСОБА_1 порушив вимоги п. 44.1., п. 44.6. ст. 44, п. 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України, ст. 1, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 5.06.95 р. за №168/704, із змінами і доповненнями, внаслідок чого занижено ПДВ на загальну суму 676 610 грн., а саме за серпень 2019 р. на суму 218 920 грн., за листопад 2019 р. на суму 210 000 грн., за лютий 2021 р. на суму 304 962 грн. та завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 173 996 грн., а саме за серпень 2019 р. на суму 116 724 грн., за лютий 2021 р. на суму 57 272 грн., що підтверджено висновками акту перевірки від 6.08.2025 № 12133/23-00-07-04-01/03794348.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджена матеріалами справи, а саме протоколом про адмінправопорушення № 513/23-00-07-04-01 від 18.08.2025 р.; витягом з акту перевірки від 6.08.2025 № 12133/23-00-07-04-01/03794348, висновком розгляду заперечення від 10.09.2025 р. № 266/12133/23-00-07-04-01/03794348/07-04, в якому зазначено, що заперечення СТОВ «Дружба» є необґрунтованими, задоволенню не підлягають. Постійною комісією з питань розгляду заперечень в ГУ ДПС у Черкаській обл. викладені в новій редакції висновки (п. 3.1.1.3, р. ІІІ, р. IV) акту перевірки від 6.08. 29025 р. №12133/23-00-07-04-01/03794348 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ «Дружба» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «ВТОРМЕТПЛАВ» за серпень 2019 р., з ПП «Агрофірма» ТПП "Агроальянс» за листопад 2019 р. з ТОВ «Іль-Терамо», з ТОВ «Філібуд» за лютий 2021 р., з урахуванням п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу; висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 6.08.2025 р. № 12133/23-00-07-04-01/03794348 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки СТОВ «Дружба», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах ТОВ «Вторметсплав» за серпень 2019 р., з ПП «Арофірма «ТПП Агроальянс» за листопад 2019 р., з ТОВ «Іль-Терамо» за лютий 2021 р., з ТОВ «Філібуд» залишено без змін; за порушення вимог податкового законодавства визначити СТОВ «Дружба» штрафні санкції в розмірі 25% за заниження податку надодану вартість.

Апеляційний суд погоджується з тим, що акт податкового органу, складений за результатом перевірки, не є рішенням контролюючого органу, але є документом, який фіксує виявлені порушення податкового законодавства та на підставі якого приймається відповідне рішення, в тому числі й про притягнення посадових осіб суб`єкта господарювання до адмінвідповідальності і є доказом по справі.

Посилання апелянта на рішення ВС апеляційний суд вважає не релевантними, тому що ця справа була розглянута в межах КАСУ, в якому закладений принцип презумпції винуватості, який зобов`язує суб`єкта владних повноважень, який є відповідачем, а не органом який ініціював притягнення особи до адмінвідповідальності та яке є предметом судового розгляду за правилами КУпАП, не лише довести законність свого рішення, дії чи бездіяльності, а й спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод і інтересів.

За приписами КУпАП та відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 р. № 23-рп/2010, адмінвідповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.

Таким чином, процесуальний порядок та основні засади цих національних кодексів істотно відрізняються один від одного, а тому їх одночасне застосування чи поєднання апеляційний суд вважає неможливим.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справ «Ґірвісаарі проти Фінляндії», п.32.).

Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Бюрг та інші проти Франції, Гору проти Греції № 2).

Суд апеляційної інстанції вважає, що в постанові суду першої інстанції вірно викладена фабула правопорушення, визнаного судом доведеним, що за результатами перевірки встановлено порушення вимог податкового законодавства та ОСОБА_1 вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 1631 КУпАП.

Крім того апеляційний суд звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги дублюють текст заперечень по справі поданих до суду першої інстанції (а. пр. 12), які були розглянуті судом та у своїй постанові суд дав вичерпні обґрунтовані відповіді в тому числі і стосовно строків накладення адмінстягнення.

Місцевим судом під час розгляду даної справи з`ясовані всі обставин, які могли вплинути на правильність вирішення справи, тому постанова скасуванню не підлягає.

Порушень закону, які б тягли скасування чи зміну постанови допущено не було.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, як і підстав для закриття провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, в даному випадку апеляційним переглядом не встановлено, тож, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Уманського міськрайсуду Черкаської обл. від 17.10.2025 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1631 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн., стягнуто судовий збір в розмірі 605,6 грн. - залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Белах А.В.